Позначка: ДАБК

  • Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення про обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» під час прийняття завершених об’єктів будівництва в експлуатацію. Новий цифровий інструмент має змінити підхід до роботи органів державного архітектурно-будівельного контролю та зробити процес перевірок більш контрольованим і відкритим.

    Відтепер інспектори ДАБК зможуть проводити виїзні огляди з повною цифровою фіксацією результатів безпосередньо на будівельному майданчику. Усі етапи перевірки — від підтвердження присутності до оцінки відповідності об’єкта проєктній документації — здійснюватимуться через застосунок у реальному часі.

    В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

    Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

    Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

    Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації намагається через суд оскаржити законність будівництва котеджного містечка “Деснянське” на Троєщині. Чиновники вимагають скасувати дозвіл, виданий ще у 2010 році, та 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації.

    Суть конфлікту

    Будівництво здійснювало підприємство “Вертикаль”, пов’язане з відомим бізнесменом і колишнім депутатом Київради Анатолієм Карпенком. У 2013 році закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га, однак роботи на території продовжувалися. В КМДА вважають, що з цього моменту всі об’єкти слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

    Попри це, забудовник продовжував оформлювати декларації, і частина ділянок була поділена та передана у власність фізичним особам із призначенням для житлової забудови.

    У лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову КМДА. У червні таке рішення підтримав і Шостий апеляційний адмінсуд. Судді зазначили, що після реєстрації права власності на будинки скасовувати декларації вже немає сенсу — вони втратили дію. При цьому чиновникам порадили подавати інший позов — про знесення самочинно зведених об’єктів, але для цього потрібен офіційний висновок компетентного органу.

    Наразі ДАБК подав касаційну скаргу, яку 31 липня 2025 року прийняв до розгляду Касаційний адміністративний суд.

    Передісторія

    Ще у 2002 році Київрада передала “Вертикалі” понад 60 га землі під котеджну забудову. Спочатку планувалося звести 335 будинків, пізніше проєкт збільшили до 339. Частину землі у 2004 році вилучили, але згодом відбулася фактична “заміна” ділянок, що викликало нові суперечки. У 2017 році Київрада поділила землю на понад 240 окремих ділянок, частину з яких передали фізичним особам.

    Засновником підприємства “Вертикаль” є благодійний фонд “Дзвін надії”, який контролює Анатолій Карпенко — колишній депутат Київради від “УДАРу” та бізнесмен. Його ім’я неодноразово пов’язували з конфліктними забудовами у столиці.

    Касаційний суд має вирішити, чи є підстави скасовувати рішення попередніх інстанцій. Однак навіть у разі успіху КМДА доведеться доводити факт самочинного будівництва й вимагати знесення котеджів у судовому порядку.