Daypolitico

Позначка: далекобійна зброя

  • Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Президент України Володимир Зеленський заявив про успішну реалізацію далекобійних операцій та підтвердив проведення робіт зі збільшення радіуса ураження українських ракет та безпілотників по стратегічних об’єктах на території РФ.

    За словами глави держави, наразі в зоні досяжності українських сил перебуває військово-промислова та енергетична інфраструктура противника на лінії від Ямалу до Західного Сибіру.

    Ключові тези з заяви Президента:

    • Підсумки за вересень — жовтень: Глава держави заслухав доповідь щодо результатів застосування Deep Strike за останні два місяці, відзначивши високу влучність та ефективність українських підрозділів.
    • Подальше розширення дальності: Оборонно-промисловий комплекс України та профільні військові структури активно працюють над збільшенням відстані польоту засобів ураження для охоплення ще більш віддалених російських регіонів.
    • Масштабування підрозділів: Визначено пріоритетні напрямки подальшого застосування далекобійної зброї, а також ухвалено рішення про масштабування відповідних спеціалізованих підрозділів Силу оборони.
    • Стратегічна гарантія безпеки: Володимир Зеленський підкреслив, що українська далекобійність є однією з головних реальних гарантій збереження незалежності держави під час війни та слугуватиме довготривалим елементом стримування агресора у післявоєнний період.

    Контекст

    Систематичні далекобійні удари по нафтопереробних заводах, складських комплексах та військових аеродромах у глибокому тилу РФ стали важливим елементом стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу агресора. Створення технологій для ураження цілей на відстанях у тисячі кілометрів (зокрема в регіонах Західного Сибіру) дозволяє Силам оборони України чинити тиск на критично важливі об’єкти видобутку та переробки ресурсів РФ.

  • Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.

    Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

    За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.

    Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.

    На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.

    Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.

    Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.

    Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.

    4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.

    Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».

    Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.

    Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.

    Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.

    Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.

    Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.

    Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.

    Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.

    Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.

    Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.

    Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».

    Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.

    Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.

    Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.

    При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.

    Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.

    Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.

    Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.

    Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.

  • Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    У ніч проти 18 серпня Москва та Московська область опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська сторона заявила про запуск Україною 620 дронів у напрямку російської столиці та прилеглих районів, що робить цей наліт одним із найбільших за час повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви російської влади.

    За інформацією агентства, атака тривала в нічні та ранкові години 18 серпня. Російська влада заявляла про роботу протиповітряної оборони над Московським регіоном.

    Особливу увагу привертає заявлена кількість безпілотників — 620 одиниць. Якщо наведені російською стороною цифри відповідають дійсності, йдеться про надзвичайно масштабну операцію із застосуванням далекобійних БпЛА.

    Reuters зазначає, що Україна останнім часом значно активізувала далекобійні атаки по території Росії. Серед пріоритетних цілей таких операцій були об’єкти нафтової, енергетичної та логістичної інфраструктури, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Водночас незалежно підтвердити всі заявлені російською владою цифри щодо кількості запущених та перехоплених безпілотників наразі неможливо.

    Атаки України стають масштабнішими

    Нова атака відбувається на тлі помітного нарощування Україною можливостей для завдання ударів на великій відстані.

    Паралельно українська оборонна промисловість розробляє нові далекобійні системи. Зокрема, компанія Fire Point працює над балістичною ракетою FP-9, заявлена дальність якої становить близько 850–855 кілометрів, а маса бойової частини — до 800 кілограмів. За такими характеристиками в радіус її потенційної дії потрапляє Москва.

    18 серпня в мережі також з’явилися нові кадри повнорозмірного макета FP-9, представленого українським виробником на оборонній виставці в Данії.

    Таким чином, Україна одночасно розвиває декілька напрямків далекобійного озброєння — ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Це потенційно дозволяє збільшувати не лише дальність ударів, а й створювати значно складніше навантаження для російської системи ППО.

    Росія одночасно посилює удари по Україні

    Масована атака на Московський регіон відбулася на тлі нового загострення повітряної війни між Росією та Україною.

    18 серпня російський ракетний удар по Печенігах Харківської області, за даними української влади, забрав життя 10 людей, ще щонайменше 18 були поранені. Було пошкоджено житлові будинки, поштове відділення, магазини, кафе та автомобілі. Reuters повідомляє, що українські правоохоронці попередньо встановили застосування двох крилатих ракет типу «Бандероль».

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російський удар.

    Останні події демонструють подальше збільшення масштабів далекобійних ударів обох сторін. Росія продовжує застосовувати ракети та безпілотники проти українських міст та інфраструктури, тоді як Україна нарощує можливості для ударів далеко за лінією фронту.

    На цьому тлі Москва дедалі частіше опиняється безпосередньо в зоні дії українських далекобійних систем.

  • Британія готує для України балістичний кулак: ракета Nightfall битиме на 500 км і коштуватиме близько мільйона доларів

    Британія готує для України балістичний кулак: ракета Nightfall битиме на 500 км і коштуватиме близько мільйона доларів

    Велика Британія прискорює розробку нової тактичної балістичної ракети Nightfall, яку планують передати Україні для ураження російських військових об’єктів у глибокому тилу. Британське Міністерство оборони вже підписало контракти з кількома компаніями, а технічні вимоги до майбутньої зброї спростили, щоб швидше перейти від проєктування до випробувань і серійного виробництва.

    За інформацією Bloomberg, яку агентство отримало від обізнаних джерел, перші випробувальні пуски мають відбутися протягом наступних 12 місяців. Постачання готових ракет Україні очікується наприкінці 2027 року — за умови, що учасники програми успішно пройдуть усі етапи тестування. Назви компаній, які отримали контракти, поки офіційно не оприлюднені.

    Проєкт Nightfall має забезпечити Україну відносно дешевою наземною балістичною ракетою, здатною діяти в умовах потужної російської протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Водночас програма повинна допомогти самій Великій Британії відновити компетенції у сфері виробництва тактичних балістичних систем і зменшити залежність Європи від американських боєприпасів.

    Лондон офіційно оголосив про створення Nightfall у січні 2026 року. Початкове урядове повідомлення передбачало наземну ракету з дальністю понад 500 кілометрів і бойовою частиною масою близько 200 кілограмів. Її планували запускати з мобільних платформ, здатних швидко змінювати позицію після залпу, щоб уникнути російського контрудару.

    На ранніх етапах британське оборонне відомство розглядало ще амбітніші характеристики. Як повідомляє Bloomberg, первинна концепція передбачала дальність понад 600 кілометрів, 300-кілограмову бойову частину та ціну менш як 500 тисяч фунтів стерлінгів — приблизно 670–700 тисяч доларів — без урахування вартості пускової установки, боєголовки та розробки.

    Після консультацій із промисловістю вимоги переглянули. Майбутня ракета повинна долати понад 500 кілометрів, нести 200-кілограмову бойову частину, а її орієнтовна ціна зросла до трохи більш як одного мільйона доларів за одиницю. Такий компроміс має зробити проєкт реалістичнішим і дозволити компаніям швидше перейти до створення робочих прототипів.

    Попри зниження частини характеристик, Nightfall залишається серйозною далекобійною системою. Радіус у 500 кілометрів дозволить Україні вражати військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли, ремонтні підприємства та місця зосередження російської техніки далеко за лінією фронту. Конкретний перелік цілей визначатимуть українські Сили оборони відповідно до міжнародного права та домовленостей із партнерами.

    Nightfall має запускатися з різних транспортних платформ, які зможуть випускати кілька ракет поспіль і швидко залишати позицію. Мобільність є критично важливою, оскільки російські військові намагаються виявляти пускові установки за допомогою супутників, розвідувальних безпілотників, радіотехнічної розвідки та агентурної мережі.

    Окремою вимогою є здатність ракети працювати під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Росія систематично пригнічує супутникову навігацію та створює фальшиві сигнали GPS. Тому британська ракета повинна мати захищену або комбіновану навігаційну систему, яка не втратить точності навіть у складній радіоелектронній обстановці. Технічні подробиці системи наведення з міркувань безпеки не розкриваються.

    Британська сторона також розраховує на достатньо просту конструкцію, щоб після розгортання виробництва випускати щонайменше десять ракет на місяць. Раніше учасники інших британських конкурсів із далекобійної зброї заявляли про спроможність вийти на значно вищий темп, однак Nightfall є складнішою саме через балістичну траєкторію, потужну бойову частину та вимоги до точності.

    На старті програми Лондон планував обрати три промислові команди й надати кожній контракт приблизно на дев’ять мільйонів фунтів. Компанії мали спроєктувати систему та виготовити по три ракети для випробувань протягом року. У березні британський міністр оборонної готовності та промисловості Люк Поллард підтверджував, що конкурс Nightfall є частиною прискорення військових закупівель.

    Очікувалося, що контракти укладуть до березня, однак, за даними Bloomberg, процедура затрималася приблизно на два місяці. У травні британська влада вже підтверджувала, що угоди з розробниками підписані, але обіцяла назвати переможців пізніше.

    Проєкт має подвійне призначення. Перша мета — дати Україні додатковий засіб для ударів по російській військовій інфраструктурі та посилити її можливості стримування. Друга — відновити європейське виробництво далекобійної зброї на тлі сумнівів щодо стабільності американської підтримки та обмежених запасів наявних західних ракет. У британському оборонному інвестиційному плані Nightfall прямо визначено як програму створення недорогої балістичної ракети.

    Потреба України у такій зброї залишається надзвичайно високою. Росія використовує глибокий тил для базування авіації, зберігання ракет і керованих авіабомб, ремонту техніки та формування резервів. Чим далі ці об’єкти розташовані від фронту, тим складніше Україні атакувати їх звичайними безпілотниками або наявними західними системами.

    Балістична ракета має важливі переваги над крилатими ракетами та дронами. Вона набирає значну швидкість, летить по високій траєкторії та атакує ціль під крутим кутом. Це скорочує час реагування систем ППО й ускладнює перехоплення. Водночас балістичні ракети дорожчі, технологічно складніші та потребують точного контролю якості під час виробництва.

    Nightfall не замінить українські далекобійні безпілотники чи крилаті ракети. Ймовірніше, система доповнить їх. Дрони можуть масово перевантажувати російську ППО та атакувати нафтопереробні підприємства, склади й аеродроми, тоді як балістичні ракети застосовуватимуть проти найбільш захищених і пріоритетних військових об’єктів.

    Паралельно Велика Британія розвиває інші програми далекобійної зброї. У червні Лондон повідомив про успішні льотні випробування трьох британських систем у межах проєкту Brakestop. Йдеться про дешеву наземну ударну зброю з дальністю понад 500 кілометрів та бойовою частиною масою 225 кілограмів. Nightfall і Brakestop є різними програмами, хоча обидві покликані швидко забезпечити Україну засобами для ударів на значній відстані.

    Розробка британської ракети відбувається одночасно з українськими спробами створити власні балістичні системи. Українська влада та оборонні компанії повідомляли про роботу над кількома проєктами, однак більшість їхніх характеристик, реальний статус випробувань і темпи виробництва залишаються засекреченими.

    Саме тому Nightfall може стати не лише додатковим джерелом боєприпасів, а й основою для технологічної співпраці між британськими й українськими інженерами. Україна має унікальний бойовий досвід застосування далекобійної зброї, подолання російської РЕБ та швидкого оновлення програмного забезпечення відповідно до змін на фронті.

    Водночас терміни залишаються головним ризиком програми. Навіть за прискореної процедури перші серійні ракети очікуються лише наприкінці 2027 року. До того часу ситуація на полі бою, російська протиповітряна оборона та вимоги до зброї можуть істотно змінитися. Крім того, кожен прототип має пройти наземні перевірки, випробування двигуна, системи керування, бойової частини та повноцінні пуски.

    Не гарантовано й те, що всі розробники успішно завершать програму. За даними Bloomberg, компанії отримають виробничі контракти лише після успішних випробувань. Якщо прототипи не відповідатимуть вимогам точності, дальності, безпеки або стійкості до РЕБ, строки можуть знову перенести.

    Попри це, підписання контрактів означає, що Nightfall перейшов від політичної заяви до практичної стадії. Британські компанії вже мають фінансування та завдання створити реальні ракети, а не лише концептуальні проєкти.

    Для України ця програма є сигналом довгострокової підтримки. Лондон готує систему не на кілька місяців війни, а на перспективу, у якій Україна повинна мати власний або спільний із союзниками арсенал далекобійної зброї. Якщо Nightfall успішно пройде випробування, російському командуванню доведеться відсувати важливі об’єкти ще далі від кордону, посилювати протиракетну оборону та витрачати більше ресурсів на захист тилу.

    Британія фактично робить ставку на те, що недорога серійна балістика може змінити баланс витрат у війні. Ракета вартістю близько мільйона доларів залишається дорогою зброєю, але вона може знищити літак, радар, командний пункт, склад або виробничий об’єкт, вартість яких у десятки разів більша.

    Nightfall має стати для України мобільною балістичною системою з дальністю понад 500 кілометрів, 200-кілограмовою бойовою частиною та здатністю працювати під російським радіоелектронним тиском. Випробування очікуються протягом року, а перші поставки — наприкінці 2027-го. Головним питанням тепер є те, чи зможуть британські виробники втримати прискорений графік і перетворити амбітний проєкт на серійну зброю, якої Україна потребує вже сьогодні.

  • У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    Велика Британія наблизилася до створення нового покоління далекобійного озброєння для України. Лондон уже провів перші успішні випробування трьох перспективних ракетних систем, здатних вражати цілі на відстані понад 500 кілометрів. Частина з них потенційно дозволить українським Силам оборони завдавати ударів по стратегічних об’єктах далеко в тилу Росії, включно з районами навколо Москви. При цьому нові ракети матимуть принципову особливість — вони не міститимуть американських компонентів, що дозволить Великій Британії самостійно ухвалювати рішення щодо їх передачі та застосування.

    Про це повідомляють The Telegraph, Financial Times, Bloomberg, The Independent та британське Міністерство оборони.

    Йдеться про програму Project Brakestop, яку британське оборонне відомство запустило наприкінці 2024 року спеціально з урахуванням потреб України у далекобійних засобах ураження. Головна мета проєкту — створити дешевшу та швидшу у виробництві альтернативу крилатим ракетам Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час війни проти Росії.

    За умовами конкурсу британські компанії мали розробити зброю, здатну нести бойову частину масою щонайменше 225 кілограмів, вражати цілі на дальності понад 500 кілометрів та розвивати швидкість понад 600 км/год. Крім того, вартість одного виробу повинна була становити близько 400 тисяч фунтів стерлінгів, а виробничі лінії — забезпечувати випуск не менше 20 ракет щомісяця.

    Спочатку до участі у проєкті подали заявки 27 компаній. Після технічного відбору та так званих «Dragons’ Den-style» презентацій у фінальну стадію потрапили шість виробників. Згодом лише три компанії отримали право перейти до льотних випробувань своїх систем: MBDA UK, яка виробляє знамениті Storm Shadow, інженерна компанія MGI Engineering та Rotron Aerospace.

    Випробування відбулися на полігоні Міноборони Великої Британії на Гебридських островах у Шотландії. Усі три системи успішно здійснили пуски, хоча розробники визнали наявність окремих технічних недоліків, які тепер мають усунути перед наступним етапом тестування. Британські чиновники назвали результати надзвичайно успішними, враховуючи, що від старту програми до реальних запусків минуло лише сім місяців.

    Одним із фаворитів проєкту вважається ракета Crossbow від MBDA UK. Вона використовує власні системи навігації та не залежить від американських технологій або картографічних даних. За попередніми даними, дальність її польоту може сягати близько 800 кілометрів.

    Не менш амбітною є система TigerShark від MGI Engineering. Компанія, яка раніше працювала переважно у сфері технологій Формули-1, створила високошвидкісну автономну платформу для глибоких ударів по важливих військових цілях. TigerShark здатна нести бойове навантаження до 300 кілограмів, розвивати швидкість до 750 км/год і долати до 900 кілометрів. У компанії вже заявили про готовність масштабувати виробництво наприкінці 2026 року.

    Третім учасником стала компанія Rotron Aerospace зі своєю системою SkyLance. Вона використовує гвинтову схему та орієнтована на максимальне збільшення дальності польоту при відносно низькій вартості виробництва. За оцінками британських фахівців, окремі конфігурації SkyLance можуть перевищувати дальність у 1000 кілометрів.

    Особливу увагу Лондон приділяє тому, що нові системи повністю позбавлені американських компонентів. Після дискусій навколо використання ракет Storm Shadow британська влада прагне отримати повний контроль над майбутніми поставками без необхідності погодження з Вашингтоном. Саме тому однією з ключових вимог програми стала повна незалежність від американських експортних обмежень та правил ITAR.

    Міністерка у справах Збройних сил Великої Британії Луїза Сандер-Джонс заявила, що Project Brakestop демонструє здатність британської промисловості швидко реагувати на виклики сучасної війни. За її словами, нові системи мають доповнити існуючий арсенал України та створити додаткові можливості для далекобійних ударів.

    Наразі програма перейшла до другої фази розвитку. Учасники вже отримали нові контракти на суму близько 15 мільйонів фунтів стерлінгів для доопрацювання своїх систем, створення пускових установок та проведення додаткових випробувань. Частина тестів має пройти не лише у Великій Британії, а й безпосередньо в Україні.

    За оцінками британських урядовців, хоча нові ракети будуть менш потужними та менш точними за Storm Shadow, вони коштуватимуть майже удвічі дешевше і можуть вироблятися значно швидше. Саме масовість і доступність вважаються головною перевагою нової зброї в умовах війни на виснаження.

    Якщо програма розвиватиметься за планом, перші серійні зразки можуть надійти Україні вже до кінця 2026 року. У такому випадку Київ отримає ще один інструмент для ураження військових аеродромів, логістичних центрів, складів боєприпасів і стратегічної інфраструктури Росії на значній відстані від лінії фронту.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.

  • Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив застосування українських далекобійних ракет для ураження об’єктів військово-промислового комплексу на території Росії. За його словами, у ніч на 5 травня було здійснено удари по цілях у місті Чебоксари, яке розташоване більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону.

    Про це глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому в соціальних мережах. За його словами, йдеться про бойове застосування крилатих ракет типу Flamingo в межах операції глибокого ураження, яку проводять Збройні сили України.

    “Наші далекобійні санкції продовжують цілком справедливо діяти у відповідь на російські удари. Минулої ночі були бойові пуски крилатих ракет Flamingo в межах операції Deep Strike по кількох цілях ворога”, — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами президента, однією з основних цілей стали об’єкти військово-промислового комплексу в Чебоксарах. Йдеться про підприємства, які займаються виробництвом систем релейного захисту, автоматики та низьковольтної апаратури. Такі компоненти використовуються у військовій техніці, зокрема у системах навігації для військово-морського флоту, авіації та ракетної галузі.

    Президент підкреслив, що ракети подолали значну відстань, що свідчить про розширення можливостей українських сил у сфері далекобійних ударів. За оцінками експертів, такі операції мають стратегічне значення, адже дозволяють впливати на виробничі та логістичні ланцюги противника далеко за межами фронту.

    Удар по Чебоксарах також супроводжувався повідомленнями про активізацію повітряної тривоги в різних регіонах Росії. За наявною інформацією, попередження про ракетну небезпеку оголошувалися щонайменше у 16 регіонах країни, а обмеження на польоти були введені в десятках аеропортів.

    Зокрема, вперше було зафіксовано сигнал ракетної небезпеки у Ханти-Мансійському автономному окрузі, який розташований приблизно за 2000 кілометрів від України. Це свідчить про значне розширення географії потенційних загроз для російської інфраструктури.

    У російських інформаційних ресурсах також з’являлися повідомлення про можливі влучання по підприємству «ВНДІР-Прогрес» у Чебоксарах, яке, за відкритими даними, пов’язане з виробництвом електронних компонентів. Окрім цього, повідомлялося про активність безпілотників у різних регіонах РФ.

    Водночас офіційна російська сторона традиційно обмежено коментує подібні інциденти, що ускладнює незалежну перевірку масштабів пошкоджень та наслідків ударів.

    Володимир Зеленський у своєму зверненні також наголосив на політичному аспекті таких операцій. За його словами, Україна змушена відповідати на постійні атаки з боку Росії, і саме такі удари є частиною стратегії стримування.

    “Росія має закінчувати свою війну і переходити до реальної дипломатії. Ми свою пропозицію зробили”, — підкреслив президент.

    Аналітики зазначають, що розвиток далекобійних можливостей України є одним із ключових факторів зміни характеру війни. Якщо раніше бойові дії були зосереджені переважно на лінії фронту, то нині дедалі більшу роль відіграють удари по тилових об’єктах, які забезпечують функціонування армії противника.

    Застосування ракет, здатних долати понад 1000–1500 кілометрів, відкриває нові можливості для ураження стратегічно важливих цілей, включно з виробничими потужностями, складами та логістичними центрами. Це, своєю чергою, може впливати на здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій.

    Водночас експерти застерігають, що подібні операції можуть призводити до подальшої ескалації конфлікту, адже розширення географії ударів змінює баланс ризиків для обох сторін.

    Підтвердження ударів по Чебоксарах стало ще одним сигналом про зміну тактики у війні. Україна демонструє здатність діяти на великій відстані, а також впливати на ключові елементи військової інфраструктури противника, що може мати довгострокові наслідки для перебігу війни.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.