Daypolitico

Позначка: Дарницька ТЕЦ

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Російські війська в ніч проти 14 жовтня завдали масштабного ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, атакувавши всі три міські теплоелектроцентралі Києва. У столиці виникли аварійні відключення електроенергії, частина районів зіткнулася з перебоями у водопостачанні, а енергетики розпочали термінові відновлювальні роботи. На тлі наближення зими головним питанням залишається стан теплової генерації та здатність міста забезпечити стабільне опалення житлових будинків у разі нових обстрілів.

    Про атаку на всі три столичні ТЕЦ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, російські війська використали балістичні ракети для ударів по об’єктах енергосистеми Києва, Харкова та прилеглих областей.

    Під удар потрапили не лише міські теплоелектроцентралі, а й критично важливі енергетичні об’єкти Київщини, які забезпечують електропостачання столиці та центральних регіонів країни.

    Інформацію про удари підтверджують повідомлення Київ.info та «Апострофа».

    Уже вранці 14 жовтня аварійні служби працювали на місцях влучань, ліквідовували пожежі, розбирали завали та оцінювали технічний стан обладнання. Водночас точний масштаб пошкоджень кожної теплоелектроцентралі на момент перших офіційних повідомлень не розкривався.

    Це принципово важливий момент: повідомлення про атаку всіх трьох ТЕЦ не означає, що всі вони повністю знищені або остаточно виведені з експлуатації.

    Усі три ТЕЦ під ударом: що саме атакувала Росія

    Київська система централізованого теплопостачання значною мірою спирається на три великі теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ, відому також як ТЕЦ-4.

    Ці об’єкти мають стратегічне значення для міста, оскільки виробляють теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, а також беруть участь у виробництві електроенергії.

    Пошкодження великих теплоелектроцентралей небезпечне не лише безпосередніми перебоями. Воно може ускладнювати роботу інших елементів енергетичної системи, особливо якщо одночасно пошкоджені електричні підстанції, лінії передачі або допоміжне обладнання.

    За інформацією Корецького, російські військові цієї ночі атакували всі три станції, а також об’єкти в Київській області, від яких залежить стабільність живлення значної частини центральної України.

    Таким чином, йдеться не про локальне пошкодження одного підприємства, а про масштабну атаку на енергетичну систему столичного регіону.

    Утім, остаточні наслідки для виробництва тепла та електроенергії можна буде визначити лише після технічного обстеження обладнання.

    Світло зникло у п’яти районах: де виникли найбільші проблеми

    Наслідки російського обстрілу мешканці Києва відчули вже вранці 14 жовтня.

    За інформацією енергетичної компанії ДТЕК, після атаки аварійні відключення електроенергії застосували в Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Солом’янському та частині Голосіївського району.

    У цих районах тимчасово припинили діяти звичайні стабілізаційні графіки. Причина полягає в характері пошкоджень енергосистеми: після ракетних ударів обмеження можуть запроваджувати не за заздалегідь визначеним розкладом, а залежно від поточного стану мережі.

    Міський голова Віталій Кличко підтвердив масштабну атаку на енергооб’єкти столиці та Київської області.

    Проблеми з електропостачанням також можуть впливати на роботу насосного обладнання, систем водопостачання, громадського електротранспорту та інших міських служб.

    Енергетики працюють над відновленням живлення, однак точні терміни повернення електроенергії для всіх споживачів залежать від характеру пошкоджень.

    Про ситуацію з аварійними відключеннями повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    Не лише енергетика: у Києві є загиблі та десятки постраждалих

    Російська атака призвела не тільки до пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури, а й до людських жертв.

    За повідомленнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій та столичної влади, внаслідок обстрілів увечері 13 жовтня та в ніч проти 14 жовтня у Києві загинули троє людей.

    Ще 22 особи, за ранковими даними, дістали поранення.

    Пошкоджень зазнали житлові будинки, виникли пожежі. Рятувальники проводили евакуацію мешканців та ліквідовували наслідки ударів.

    У деяких районах внаслідок атаки тимчасово порушувалася робота громадського транспорту, що додатково ускладнило ранкове пересування містом.

    Про наслідки обстрілів та роботу екстрених служб повідомили РБК-Україна та ZAXID.NET.

    Чи залишиться Київ без опалення після ударів по ТЕЦ

    Найбільше занепокоєння викликає можливий вплив атаки на майбутній опалювальний сезон 2026–2027 років.

    На відміну від електроенергетики, де живлення споживачів за певних умов можна частково відновлювати через альтернативні лінії та мережеві схеми, централізоване теплопостачання має власні технічні обмеження.

    Якщо велика ТЕЦ припиняє виробляти теплову енергію, її потужності не завжди можна швидко замінити іншими джерелами. Для цього необхідні резервні котельні, доступні теплові потужності, справні магістральні мережі та можливість перепідключення споживачів.

    Особливо складною ситуація може бути в районах, які історично залежать від роботи однієї великої теплоелектроцентралі.

    Водночас станом на перші години після атаки офіційного підтвердження того, що весь Київ залишиться без централізованого опалення, немає.

    Не оприлюднено й остаточних даних про кількість теплогенерувального обладнання, яке вийшло з ладу, а також про терміни його відновлення.

    Тому говорити про неминучий тепловий колапс передчасно. Водночас одночасна атака на три основні ТЕЦ створює серйозні ризики для стабільності системи, особливо за умови повторних обстрілів.

    Дарницька ТЕЦ уже пережила катастрофічні руйнування

    Нинішній удар став черговим випробуванням для столичної теплоенергетики, яка протягом попередніх опалювальних сезонів неодноразово зазнавала масштабних руйнувань.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів є Дарницька ТЕЦ.

    Після російських обстрілів узимку 2026 року станція зазнала критичних пошкоджень. За повідомленнями посадовців, її роботу було зупинено, через що значна кількість мешканців лівобережної частини столиці залишилася без централізованого теплопостачання.

    Удар по такому об’єкту має довгострокові наслідки. На відновлення складного енергетичного обладнання можуть знадобитися не лише тижні, а й місяці, залежно від масштабу пошкоджень та доступності необхідних комплектуючих.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на вразливість централізованої системи теплопостачання столиці.

    У матеріалі «Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей» видання аналізувало залежність житлових масивів від великих ТЕЦ та обмежені можливості резервного опалення.

    Київ готувався до найгіршого сценарію ще до атаки

    Загроза масштабних відключень тепла та електроенергії не була несподіваною для столичної влади.

    Протягом 2026 року Київ розробляв додаткові заходи для посилення енергетичної стійкості, зокрема встановлення резервних джерел генерації, облаштування автономного живлення критичної інфраструктури та підготовку тимчасових пунктів обігріву.

    Ще 17 вересня виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомляв, що столиця виконала приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Йшлося про ремонт обладнання, накопичення запасів пального, підготовку альтернативної генерації та відпрацювання алгоритмів роботи в умовах тривалих аварійних відключень.

    Окремо місто залучило кредитні кошти для фінансування енергетичних проєктів. За інформацією КМДА, Київ отримав 2 млрд грн від Укргазбанку на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури.

    Водночас навіть масштабні інвестиції не дозволяють миттєво замінити великі теплоелектроцентралі невеликими локальними установками.

    Детальніше про підготовку столиці повідомляла «Ненька інфо» у публікації «Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді».

    Тисячі киян можуть потребувати допомоги в разі теплової кризи

    Серйозність загрози підтверджує і підготовка міста до можливого тимчасового переміщення найбільш вразливих категорій населення.

    Наприкінці вересня столична влада завершила перевірку житлових будинків та уточнення інформації про мешканців, яким може знадобитися допомога у разі тривалого припинення комунальних послуг.

    За повідомленнями КМДА, міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків.

    У межах підготовки визначали людей старшого віку, осіб з інвалідністю та родини з дітьми, для яких відсутність опалення, води чи електроенергії може створювати додаткові ризики.

    Понад 2,5 тисячі людей із визначених категорій висловили бажання тимчасово переміститися в разі критичної ситуації.

    Важливо, що йдеться саме про підготовку до можливих надзвичайних обставин, а не про рішення щодо негайного переселення людей після атаки 14 жовтня.

    Про ці заходи «Ненька інфо» раніше писала в матеріалі «Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити».

    Під ударом не лише Київ: без світла сотні тисяч українців

    Російська атака 14 жовтня охопила значно більшу територію, ніж столиця.

    За даними Міністерства енергетики, внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі перебої з електропостачанням зафіксували у Києві, а також у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській, Хмельницькій та Чернігівській областях.

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що після нічної атаки без електроенергії залишилися щонайменше 600 тисяч людей.

    За інформацією Reuters, російські удари пошкодили десятки енергетичних об’єктів. Основними напрямками атаки стали Київ і Харків.

    Масштаб пошкоджень змусив енергетиків застосовувати аварійні заходи для стабілізації системи.

    У частині регіонів запроваджували графіки погодинних відключень, а там, де ситуація була складнішою, застосовували аварійні обмеження.

    Попереду складна зима: що може статися після нових атак

    Найбільшу небезпеку для енергосистеми становить не лише один масований удар, а можливість повторних атак по вже пошкоджених об’єктах.

    Якщо російські військові продовжать бити по теплоелектроцентралях, підстанціях і магістральних мережах, навантаження на резервні джерела живлення зростатиме.

    За такого сценарію терміни відновлення можуть збільшуватися, а окремі райони ризикують зіткнутися з тривалими перебоями комунальних послуг.

    Однак наразі немає достатніх даних, щоб достовірно назвати кількість будинків, які можуть залишитися без тепла, або конкретні строки можливих відключень опалення.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від ступеня пошкоджень трьох ТЕЦ, можливостей резервної генерації, стану теплових мереж і відсутності нових руйнувань.

    Станом на 14 жовтня достеменно відомо, що Росія атакувала всі три основні київські ТЕЦ, у частині столиці виникли аварійні відключення електроенергії, а фахівці розпочали відновлювальні роботи. При цьому повної зупинки системи теплопостачання Києва офіційно не підтверджено.

    Головним завданням енергетиків тепер залишається відновлення пошкодженого обладнання та підготовка системи до роботи в умовах наступних можливих атак. Від результатів цих робіт значною мірою залежатиме, наскільки стабільно Київ зможе пройти опалювальний сезон 2026–2027 років.

  • Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    У Києві тривають роботи з відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, яка зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російської атаки на початку лютого 2026 року. Водночас у міській владі наголошують: відновлення об’єкта здійснюється не за кошти столичного бюджету, як це раніше припускали окремі медіа, а повністю фінансується приватною компанією-оператором.

    Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, всі роботи на станції проводить ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником та експлуатантом Дарницької ТЕЦ. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, інформація про нібито бюджетне фінансування або його нестачу не відповідає дійсності.

    У міській адміністрації підкреслюють, що відновлення енергетичного об’єкта відбувається в межах комплексного плану енергостійкості Києва. Цей план передбачає координацію між міською владою, приватними компаніями та державними структурами для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, особливо в умовах триваючої війни.

    Дарницька ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури столиці. Вона забезпечує теплом і електроенергією значну частину лівобережних районів Києва, включно з житловими масивами, соціальними об’єктами та підприємствами. Саме тому її пошкодження внаслідок ракетної атаки 3 лютого стало серйозним викликом для міста.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що станція зазнала критичних ушкоджень, і на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці. За попередніми оцінками, йшлося про складні технічні роботи, пов’язані із заміною обладнання, відновленням енергоблоків та модернізацією систем безпеки.

    У КМДА наголошують, що питання критичної інфраструктури залишається чутливим з точки зору безпеки, тому частина інформації про обсяги робіт, технічні рішення та строки виконання не розголошується. Це пов’язано з ризиками повторних атак і необхідністю захисту стратегічних об’єктів.

    Водночас міська влада обіцяє регулярно інформувати громадськість про ключові етапи підготовки до зими. Зокрема, йдеться про запуск відновлених потужностей, модернізацію тепломереж та впровадження додаткових заходів енергонезалежності.

    Паралельно з відновленням Дарницької ТЕЦ у Києві реалізуються й інші проєкти, спрямовані на підвищення стійкості енергосистеми. Серед них — розвиток децентралізованої генерації, встановлення резервних джерел живлення для критичних об’єктів, а також модернізація теплопунктів і котелень.

    Експерти відзначають, що залучення приватного фінансування до відновлення енергетичних об’єктів є важливим кроком у нинішніх умовах. Це дозволяє зменшити навантаження на міський бюджет, який і без того працює в умовах воєнного часу, та водночас забезпечити швидше відновлення критичної інфраструктури.

    Разом із тим, така модель співпраці вимагає чіткої координації між владою та бізнесом. Важливо, щоб інтереси громади були захищені, а тарифи на тепло та електроенергію залишалися соціально прийнятними.

    Окрему увагу фахівці приділяють питанню енергетичної безпеки столиці. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022–2025 роках стало очевидно, що традиційна модель централізованого енергопостачання потребує перегляду. Саме тому Київ активно впроваджує підходи, які дозволяють розподілити навантаження та зменшити ризики у разі нових ударів.

    Відновлення Дарницької ТЕЦ у цьому контексті є не лише технічним завданням, а й частиною ширшої стратегії. Йдеться про створення більш гнучкої та стійкої енергосистеми, здатної працювати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

    Попри складні обставини, у міській владі запевняють, що підготовка до опалювального сезону триває за планом. Відновлення ключових об’єктів, включно з Дарницькою ТЕЦ, має завершитися вчасно, щоб забезпечити стабільне теплопостачання для мешканців столиці.

    Таким чином, ситуація навколо Дарницької ТЕЦ демонструє нову модель взаємодії між державою та бізнесом у сфері енергетики. В умовах війни саме така співпраця стає одним із ключових факторів виживання та розвитку міської інфраструктури.

  • Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Держава не планує націоналізувати Дарницьку теплоелектроцентраль у Києві — станція й надалі залишатиметься у приватній власності. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За словами міністра, всі київські теплоелектроцентралі перебувають під контролем уряду, однак головним завданням наразі є не зміна форми власності, а якнайшвидше відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

    Шмигаль зазначив, що держава, міська влада та міжнародні партнери спільно шукатимуть механізми допомоги для ремонту і повернення станцій до повноцінної роботи, незалежно від того, кому вони належать.

    Він також повідомив, що Україна шукає обладнання для відновлення ТЕЦ на базі списаних європейських станцій, які технічно подібні до українських.

    За його словами, українські технічні комісії вже відвідали кілька країн Європи, зокрема Латвію, Німеччину та Австрію, де вивчають можливість використання відповідного обладнання для прискорення ремонтних робіт.

    Станом на зараз Дарницька ТЕЦ залишається приватним підприємством. Власником станції як юридичної особи є ТОВ «Євро-Реконструкція».

    За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціарним власником компанії є Анатолій Шкрібляк, а засновником виступає компанія MERVE Enterprises Limited, зареєстрована на Кіпрі.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Уряд України закликає столичну владу якнайшвидше підготувати детальний план відновлення Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованих атак російських військ. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, наголосивши на необхідності конкретних рішень для забезпечення стабільного теплопостачання столиці.

    За словами Свириденко, кожна обласна державна адміністрація отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіонів. Київ має підготувати власний план відновлення Дарницької ТЕЦ, чітко вказавши, що необхідно для відновлення та скільки часу та ресурсів це потребуватиме.

    Прем’єр зазначила, що станом на 13 лютого Київ ще не надав уряду такого плану. Зима 2025–2026 року стала однією з найскладніших за час повномасштабного вторгнення Росії: кількість атак дронів і ракет зросла, а системи протиповітряної оборони поки що не забезпечують повного захисту.

    Свириденко підкреслила, що уряд постійно підтримує Київ і всі енергетичні компанії країни у відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас вона закликала місцеву владу прискорити підготовку всіх необхідних документів, техніки та ресурсів для оперативного відновлення Дарницької ТЕЦ і забезпечення стабільного теплопостачання домогосподарств столиці.