Daypolitico

Позначка: ДАСУ

  • Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення на суму 71 мільйон гривень у державному підприємстві «Документ». Про це повідомили за підсумками проведеної ревізії, матеріали якої вже передано до правоохоронних органів.

    Зокрема, понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями посадовим особам.

    Один із ключових епізодів стосується колишньої заступниці директора одного з департаментів, яка одночасно обіймала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Попри це, їй нараховували повну заробітну плату за всіма напрямками, хоча фактично виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо.

    Навіть після звільнення з основної посади в Україні ця особа продовжувала отримувати виплати від закордонних філій, причому без визначення основного місця роботи. У польському підрозділі, за даними аудиту, взагалі не вели облік її робочого часу. Загалом їй було нараховано 9,5 мільйона гривень, що завдало матеріальних збитків державі.

    Ще близько 9 мільйонів гривень, як встановили аудитори, було витрачено на безпідставні премії колишньому керівництву, виплати за невідпрацьований час та завищені надбавки працівникам іноземних підрозділів.

    Окрім цього, під час перевірки виявили порушення у сфері закупівель. ДП «Документ» уклало договори на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур.

    У зв’язку з цим на керівника підприємства складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які вже передано до суду. Санкції передбачають штраф у розмірі від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

    Також підприємству направлено припис щодо усунення порушень і відшкодування завданих збитків. Подальші рішення щодо відповідальності фігурантів справи ухвалюватимуть правоохоронні органи.

  • Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    За інформацією нашого джерела, наразі “Ніжинський кейс” з розкраданням міжнародної допомоги на відновлення енергетики мером Олександром Кодолою знаходиться на столі Прем’єра Юлії Свириденко.

    Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

    Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

    Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на будівництво підземного укриття для місцевої гімназії вартістю 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали компанію БК «Базіс», а сама процедура закупівлі вже привернула увагу контролюючих органів через низку нетипових обставин.

    Найбільше запитань викликала швидкість реакції підрядника. Документи для участі в торгах були завантажені до системи менш ніж за десять хвилин після публікації оголошення. Така оперативність стала предметом перевірки аудиторів Державної аудиторської служби, які намагаються з’ясувати, чи не мав власник компанії попередньої інформації про майбутню закупівлю. У селищній раді, яку очолює Світлана Тригуб, пояснюють ситуацію винятково «високою організованістю» учасника.

    Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

    Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

    Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

    Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

    У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

  • Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    У системі «Прозорро» знову спалахнула червона лампа: рекордні витрати тижня супроводжуються не менш рекордними питаннями. Понад 72 тисячі оприлюднених закупівель на майже 19 мільярдів гривень, але в центрі уваги — одна: 1,6 мільярда, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що викликає щонайменше здивування, а фактично — підозру в маніпуляції.

    Формально мова йде про «експлуатаційне утримання доріг». Так у законі називають локальні й невеликі роботи — від розчистки снігу до встановлення знаків чи ліквідації дрібних ушкоджень. З погляду держави це оперативне реагування на проблеми, а не інфраструктурні інвестиції. Але з погляду документів Служби відновлення — це зручна ширма для робіт зовсім іншого масштабу.

    За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

    І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

    Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

    І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

    Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

  • Будівництво укриття в Одеській області перевіряє ДАСУ через завищення цін на 3 мільйони

    Будівництво укриття в Одеській області перевіряє ДАСУ через завищення цін на 3 мільйони

    У Вилковому, що на Одещині, місцева влада уклала контракт на майже 46 мільйонів гривень з фірмою ТОВ «Південна українська будівельна компанія» для зведення протирадіаційного укриття на території Вилківського ЗЗСО №1. Об’єкт розрахований на 280 осіб і має бути зданий до кінця 2025 року. Понад 90% суми — це кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility, решта — з місцевого бюджету.

    Однак аналіз кошторису проєкту викликає серйозні підозри у штучному завищенні цін. Зіставлення з актуальними ринковими показниками свідчить про потенційну переплату щонайменше на 3 мільйони гривень.

    Так, у документах зазначено:

    • бетон В25 по 4 869–5 309 грн/м³, тоді як ринкова ціна в Одесі — 2 800–3 400 грн/м³;

    • арматура гладка А-1 — по 46 866 грн/т, при середньоринковій ціні 32 700–35 600 грн/т;

    • арматура періодичного профілю — до 46 400 грн/т, хоча вартість на ринку — до 34 160 грн/т;

    • гідроізоляційна мастика Ceresit CP 43 XPRESS — 659 грн/кг проти реальної вартості 448–513 грн/кг;

    • бордюри БР 100.30.15 — 770 грн/м при середній ціні в Україні 397 грн/м.

    На тендері була ще одна пропозиція — від ПП «Конті», яка запропонувала нижчу ціну: 45,56 млн грн. Проте замовник її відхилив, пояснивши це розбіжностями у кількості матеріалів та комплектності документації.

    Вимоги тендеру передбачали:

    • щонайменше 18 працівників у штаті;

    • щонайменше 2 аналогічні договори;

    • банківську гарантію на 200 тис. грн;

    • акт обстеження об’єкта з підписом замовника.

    Ці вимоги вже викликали запитання з боку учасників, які заявили про дискримінаційні умови участі. Водночас замовник наполягає: усе зроблено в межах чинного законодавства.

    Наразі ситуацію перевіряє Державна аудиторська служба України (ДАСУ).

  • Шмигаль заблокував будівництво захисту енергетичних обʼєктів

    Шмигаль заблокував будівництво захисту енергетичних обʼєктів

    Останніми тижнями в Україні виникло значне збурення через втручання прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у реалізацію важливого інфраструктурного проєкту. Згідно з опублікованими даними, у квітні відбулося призупинення робіт з будівництва третього рівня захисту для енергетичних об’єктів та водогону на Дніпропетровщині через фінансові розбіжності з ключовим підрядником проєкту, компанією Autostrada.

    Так, миттєва і максимально деструктивна – Денис Шмигаль повністю зупинив всі платежі і дав доручення БЕБ та ДАСУ перевірити ціни і будівництво захисту енергетичних обʼєктів.

    Виїхали, перевірили – ціни у Автострада найнижчі серед всіх підрядних організацій, а ступінь готовності – один з найвищих! По нашим обʼєктам всі перевіряючі підрозділи зафіксували єдину проблему – відсутність фінансування.

    Реально втомився комунікувати не публічно з людьми, яким взагалі нічого в цьому житті не винен, значна частина яких, на моє глибоке переконання, випадково потрапили і перебувають на займаних посадах, прийшовши у владу чи політику виключно на підтримці і імені Володимир Зеленський і зараз роблять все для знищення його рейтингу та дистабілізації ситуації в середині країни.

    Маю дуже прості і очевидні питання:

    Чи розуміє очільник уряду, що українці свободолюбивий народ і методи ручних перевірок, тиску на бізнес, штучного блокування платежів, тільки зжимають пружину, яка точно вистрілить по зубам?

    Чи розуміє Денис Шмигаль важливість будівництва третього рівня захисту обʼєктів енергетики, зокрема для населення, для бізнесу, для військових та недопустимість блокування реалізації цих проєктів?

    Якщо очільник уряду не розуміє важливість будівництва третього рівня захисту, тоді чому були заключені відповідні договори і по ним літом 2023 року розпочалось фінансування?

    Чи доповідає Денис Шмигаль Президенту, що він дає письмові доручення перевіряти компанії після їх публічної позиції на бездіяльність керівника уряду, зупиняє платежі по всім ключовим обʼєктам в країні, не виконує рішення Ставки Верховного Головнокомандувача та РНБО щодо будівництва і фінансування третього рівня захисту обʼєктів енергетики?

    Чи можливий конструктивний діалог між очільником уряду і бізнесом?

    Через бездіяльність Премʼєра Шмигаля, шляхом зупинки фінансування інфраструктурних обʼєктів, зокрема будівництва третього рівня захисту енергетичних обʼєктів і як наслідок неготовність захисту енергетичної інфраструктури країни – сьогодні в Україні енергетичний колапс!

    Коли буде Денис Шмигаль особисто відповідати за зрив будівництва захисту енергетичних обʼєктів третього рівня?

    Для розуміння ситуації – третій рівень захисту підстанцій, який виконує Автострада, відповідно до підписаних ще в травні 2023 року договорів, мав бути завершений до кінця червня 2024 року, але через відсутність фінансування – профінансовано тільки 10% вартості – утворились великі борги, через що роботи повністю зупинені і як результат третій рівень захисту не збудовано.

    Це стосується всіх без виключення підрядних організацій, які здійснюють спорудження третього рівня захисту енергетичних обʼєктів!

    Сьогодні борг перед Автострада майже 9 млрд грн.

    Максим Шкіль