Позначка: Давид Арахамія

  • Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін черговий раз скористався ресурсами підприємства в особистих цілях.

    На цей раз журналісти розслідувачі проекту Тендерний Троль дізнались, що “робоча поїздка” Германа Сметаніна до США фактично виявилась відвідинами весілля його колеги Лінди Сміт коштами Укроборонпрому.

    Нагадаємо, 9-го квітня голова АТ “Укроборонпром” Герман Сметанін опублікував пост на своєму Facebook про “робочий візит делегації УОП до штату Арізона, США” – з фотографією поряд з клерками Northrop Grumman та “натяком” на ділові перемовини.

    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ "Укроборонпром" Германа Сметаніна
    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ “Укроборонпром” Германа Сметаніна

    Водночас, як вияснили журналісти вияснила, що поїздка Германа Сметаніна до США носила приватний характер коштом Укроборонпрому.

    “Ось пост Сметаніна, де молодий казнокрад пише про робочий візит делегації АТ «УОП» до штату Арізона, США. Виклав фотку з якимись клерками Northrop Grumman.

    Реальна причина дорогої поїздки до США – не робота, всім відома політика Трампа щодо зброї Україні.

    11 квітня (субота) було весілля членкині Наглядової Ради «Укроборонпрому» Лінді Сміт. І вони смачно поїли стейків на сімейному ранчо родини Сміт у штаті Арізона. А оплатив цю подорож «Укроборонпром» та його працівники.” – зазначають журналісти.

    Джерело - ТГ канал Тендерний Троль
    Джерело – ТГ канал Тендерний Троль

    Нагадаємо, раніше Герман Сметанін уже попадав у скандали з використанням службового становища в особистих цілях.

    Так, Герман Сметанін замовив собі розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”.

    Комфортний мінівен Hyundai Staria придбали за рахунок концерну та передали у користування чиновнику.

    Характеристики були прописані саме під конкретну модель, навіть очікувана вартість «збіглася» з кінцевою. Щоб привернути менше уваги, оголосили суму без ПДВ — 1,77 млн гривень, а в угоді ціна становить 2,1 млн гривень.

    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”
    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”

    Водночас, крім перевищення службових повноважень та використання ресурсів Укроборонпрому в особистих інтересах, Герман Сметанін засвітився в корупційних схемах на оборонних контрактах.

    Так, за інформацією екс-нардепа Ігоря Мосійчука, Сметанін встиг попрацювати на Львівському бронетанковому заводі, директором з виробництва на заводі імені Малишева, а згодом у 28 років став директором Харківського бронетанкового заводу, де і “провертав” свої схеми.

    Зокрема, за інформацією Мосійчука, Сметанін під час війни встиг непогано заробити на ремонті танків, але при цьому “тягнув” кошти з бюджету Міноборони.

    Через “фірми-прокладки” Герман Сметанін займався постачанням старих запчастин, але брехав про їхній стан.

    Ігор Мосійчук тоді назвав усіх, хто брав участь у розкраданні держкоштів: “Це були не нові запчастини, а старі, що знімали з інших танків, розукомплектовували. У схемі взяли участь заступник керівника “Укроборонпрому” з прокурорським досвідом Забарчук та Сметанін. А політичний дах Сметаніну забезпечував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія”.

    Загалом на ремонт танків було виділено 1 млрд гривень, який ділили всі учасники. “Вони на 30% завищували вартість ремонту техніки та продавали вживані запчастини, уклали контракт з Польщею, щоб замести сліди, з танковим заводом. Платили за годину ремонту танка 350 євро”, — зазначив Мосійчук.

  • «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив із жорсткою критикою неформальних ідей, які нібито обговорювалися українськими переговорниками під час контактів із міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про жартівливу назву «Донніленд» для частини Донбасу та можливість застосування так званої «моделі Монако» для врегулювання війни. В інтерв’ю Radio NV експерт заявив, що подібні підходи можуть мати серйозні негативні наслідки для позиції України на міжнародній арені.

    За словами Чалого, навіть якщо такі ідеї озвучувалися частково у жартівливій формі, вони можуть бути неправильно сприйняті партнерами і використані проти України. «Це поганий жарт», — наголосив він, коментуючи інформацію про можливе використання терміну «Донніленд», який, за даними The New York Times, нібито згадувався у переговорах як спосіб вплинути на позицію Дональд Трамп.

    Американські журналісти, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що українські представники могли використовувати подібні формулювання, намагаючись апелювати до особистих амбіцій Трампа. Ідея полягала в тому, щоб створити асоціацію з його ім’ям і таким чином схилити його до більш активної підтримки України. Однак, за інформацією медіа, цей підхід не дав жодного результату.

    Чалий підкреслює, що подібні «креативні» методи не мають нічого спільного з серйозною дипломатією. Він наголошує, що існує принципова різниця між символічними жестами, як-от назви об’єктів на честь політиків, і пропозиціями, які стосуються територій. «Коли мова йде про територію, це вже не жарти і не піар. Це питання суверенітету», — зазначив він.

    Окремо експерт прокоментував ідею так званої «моделі Монако», яка періодично з’являється у дискусіях щодо майбутнього України. У широкому розумінні цей підхід передбачає перетворення держави на компактну, економічно розвинену територію з обмеженими безпековими функціями та зовнішніми гарантіями. Чалий ставиться до цього скептично, вважаючи, що така модель не відповідає реаліям України.

    На його думку, будь-які сценарії, які передбачають скорочення території або зміну статусу держави, можуть бути небезпечними. Вони створюють прецедент, який може бути використаний Росією для подальшого тиску. «Це може стати останньою краплею у довірі до української позиції», — попередив він.

    Важливим контекстом є тристоронні переговори за участю України, США та Росії, які перебувають у складному стані. За даними західних медіа, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а сторони не демонструють готовності до компромісів. У цій ситуації будь-які неоднозначні сигнали можуть лише ускладнити діалог.

    До складу української делегації на переговорах входять, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Рустем Умеров. Саме вони представляють позицію Києва на ключових міжнародних майданчиках.

    Чалий наголошує, що в умовах війни Україна повинна максимально чітко формулювати свої меседжі і уникати двозначностей. Будь-які натяки на можливість поступок або нестандартних рішень можуть бути використані як аргумент проти України. Особливо це стосується інформаційного простору, де навіть неофіційні заяви швидко стають частиною глобального дискурсу.

    Експерт також звернув увагу на роль медіа у формуванні сприйняття переговорного процесу. Публікації в авторитетних виданнях, таких як The New York Times, мають значний вплив на міжнародну аудиторію, тому будь-яка інформація, навіть якщо вона базується на анонімних джерелах, може формувати порядок денний.

    У цьому контексті Чалий закликає до більшої відповідальності як з боку переговорників, так і з боку інформаційних джерел. Він підкреслює, що Україна повинна демонструвати послідовність і серйозність у своїй позиції, адже йдеться не лише про дипломатію, а про майбутнє держави.

    Загалом інтерв’ю Чалого відображає ширшу дискусію про те, якою має бути стратегія України на міжнародній арені. З одного боку — необхідність шукати нові підходи та формати, з іншого — ризик втратити довіру через невдалі або неоднозначні ініціативи.

    Критика ідей на кшталт «Донніленду» чи «моделі Монако» є не просто реакцією на окремі висловлювання, а сигналом про важливість збереження чіткої та принципової позиції України у переговорах. У ситуації, коли на кону стоять територіальна цілісність і державний суверенітет, навіть жарти можуть мати стратегічні наслідки.

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Приміщення у центрі Києва можуть передати структурі Сергія Ківалова — джерела

    Приміщення у центрі Києва можуть передати структурі Сергія Ківалова — джерела

    За інформацією наших джерел, приміщення у центрі Києва буде передано одіозному ексрегіоналу Сергію Ківалову в обмін на закриття кримінальної справи проти самого молодого корупціонера КМДА Іллі Пасько.

    Так, за повідомленням джерела, приміщення площею 1086,2 кв.м. на бульварі Тараса Шевченка, 27, буде передано Сергію Ківалову на прохання Давида Арахамії.

    “Забрати це приміщення у міста Давид Арахамія попросив особисто у куратора освіти КМДА Валентина Мондриївського в обмін на закриття кримінальної справи проти його протеже –  Іллі Пасько”, – зазначає джерело.

    Документально передача приміщення за адресою Тараса Шевченка, 27 буде оформлена через звернення Київського університету інтелектуальної власності та права, Президентом якого є Сергій Ківалов, а головою наглядової ради Давид Арахамія.

    ФОТО: Проєкт Рішення Київської міськради щодо приміщення на бульварі Тараса Шевченка, 27

    Нагадаємо, Ілля Пасько був затриманий в березні минулого року за розкрадання 2,2 млн. грн. бюджетних коштів, призначених для ремонтів у столичних школах та дитсадках.

    Уже будучи під слідством, Ілля Пасько придбав новий RANGE ROVER SPORT, що вказав у своїй декларації.

    Детально про корупційні схеми Іллі Пасько та Валентина Мондриївського читайте в матеріалі: Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА.

  • Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Фраза про те, що реальне ядро фракції «Слуга народу» звузилося до 111 депутатів, стала не просто черговою гучною заявою з парламентських кулуарів. Вона фактично підтвердила те, про що в Раді давно говорили пошепки: монобільшість існує на папері, але все гірше працює в залі.

    Проблема вже давно не зводиться до одного проваленого голосування чи кількох образ усередині фракції. Йдеться про накопичену кризу довіри, дисципліни і мотивації. Частина депутатів втомилася від формату, в якому парламенту відводиться роль механічного виконавця чужих рішень. Частина боїться антикорупційних розслідувань. Частина демонстративно дистанціюється від уряду. А ще частина просто більше не бачить сенсу витрачати політичний ресурс на голосування, результат яких ніхто не пояснює і не проговорює.

    Останні тижні показали, що навіть питання, які раніше вважались технічними, тепер можуть розсипатися прямо в сесійній залі. Показовою стала історія з провалом голосування за пакет, пов’язаний із вимогами МВФ.

    Для самої влади це стало сигналом, що стара модель більше не працює. Формально у фракції залишається понад дві сотні депутатів, але фактично щоразу доводиться окремо шукати, умовляти і зшивати голоси під конкретне рішення. Це вже не монобільшість у класичному розумінні, а ситуативна конструкція, яка тримається на залишках інерції, страху перед хаосом і спробах втримати зовнішню картинку керованості.

    Окрема проблема — розрив між керівництвом фракції та рядовими депутатами. У самій «Слузі народу» дедалі частіше звучить думка, що з людьми перестали по-справжньому говорити, а фракційна комунікація звелася до команд без політичного пояснення. У такій атмосфері навіть лояльні раніше депутати починають або випадати з процесу, або тихо саботувати потрібні голосування.

    До цього додається і зовнішній фактор — послаблення вертикалі ручного управління парламентом. Після перестановок на Банковій, про які ми вже писали раніше, баланс впливів у владі почав змінюватися.

    У підсумку парламент дедалі більше нагадує механізм, який ще формально працює, але вже не здатний забезпечувати прогнозований результат. Саме тому розмови про кризу Ради перестали бути перебільшенням опозиції і стали внутрішнім діагнозом самої влади.

  • Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    За інформацією наших джерел, у найближчі два тижні Офіс Президента разом з Двидом Арахамією розроблять новий механізм контролю за нардепами, що дозволить проводити через Верховину Раду важливі для Офісу законодавчі ініціативи.

    “На сьогоднішній день практично будь-яке рішення у ВР “приймається з боєм”, а багато хто з нардепів вимагає для себе якихось преференцій за голосування.

    Поки “механізму Єрмака” для контролю за Радою не існує, але він буде напрацьований Офісом та Арахамією у найближчі два тижні.

    Водночас, на сьогоднішній день, немає жодного народного депутата, обраного в одномандатному окрузі, який би реально був готовий скласти мандат: депутати продовжують заробляти на своєму статусі.

    Для розуміння: залежно від регіону депутатський запит (що впливає на чиїсь комерційні інтереси) коштує щонайменше 5 тисяч доларів. Чим депутати активно користуються.

    Тож навіть ті депутати, які раніше були малоактивними, поступово посилюють свою активність і там, де їхні позиції слабкі, починають підігравати головам місцевих військових адміністрацій.

    Що ж стосується заяви, що 40 депутатів готові написати заяви, то самостійних таких ініціатив налічується 5-6 штук, а ось решта груп і поодиноких депутатів – це скоріше “попередження від влади” в особі Зеленського чи Арахамії”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше перший заступник голови фракції Слуга народу Андрій Мотовиловець заявив, що близько 40 нардепів готові скласти мандати. В свою чергу Президент України Володимир Зеленський пригрозив народним обранцям відправкою на фронт.

  • Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після оголошення підозри народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко співпраця між фракціями «Слуга народу» і «Батьківщина» у Верховній Раді фактично припинилася. Про це повідомляють співрозмовники у парламенті.

    За інформацією джерел, ситуація загострилася після візиту детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до партійного офісу «Батьківщини». Саме після цих подій Тимошенко у розмовах із депутатами заявила, що розслідування є політично мотивованим.

    За словами співрозмовників у Раді, лідерка «Батьківщини» нібито назвала справу «руками Арахамії» і заявила, що влада таким чином «зливає опозицію». Після вручення підозри депутати фракції БЮТ на певний час перестали брати участь у засіданнях погоджувальної ради та не з’являлися на окремих парламентських засіданнях.

    Джерела зазначають, що після цього робоча взаємодія між фракціями фактично зупинилася. За даними інсайдерів, нині у парламенті не відбувається координації голосувань між «Слугою народу» та «Батьківщиною».

    У публічних заявах Тимошенко також звучала критика на адресу влади, зокрема щодо так званого «зовнішнього управління» державою. На думку співрозмовників у парламенті, така риторика зменшує шанси на те, що фракція «Батьківщина» підтримуватиме законопроєкти, необхідні для співпраці з міжнародними партнерами — зокрема з Міжнародним валютним фондом та в межах програми Ukraine Facility.

    За інформацією джерел, оперативна підозра НАБУ стала реакцією на матеріали, у яких нібито зафіксовані наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Водночас ситуація збіглася із невиконанням домовленостей щодо підтримки фракцією «Батьківщина» низки кадрових рішень у Верховній Раді, які просувалися Офісом президента та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

    На цьому тлі у парламенті говорять про новий етап політичного конфлікту між владою та однією з ключових опозиційних сил.

  • У телеграм-каналах почали активно просувати партію Терехова і Кіма

    У телеграм-каналах почали активно просувати партію Терехова і Кіма

    У медіапросторі знову активізувалися розмови про можливу появу нової політичної сили, яку пов’язують із мером Харкова Ігорем Тереховим та головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом. Інформаційну хвилю навколо цього проєкту почали поширювати через пост політолога Володимира Фесенка, який опублікував матеріал із заголовком «Нові обличчя української політики: партія Терехова-Кіма серед політичних фаворитів».

    Цей текст практично одночасно з’явився у кількох популярних телеграм-каналах, зокрема «Труха» та «Батальйон Монако», які поширили публікацію з однаковим заголовком. Утім, медійна кампанія стартувала не одразу — за даними спостерігачів, активне поширення почалося приблизно через п’ять днів після первинної публікації.

    Ідея створення такого політичного проєкту обговорюється вже кілька місяців. Ще восени 2025 року в політичних телеграм-каналах з’являлися повідомлення про можливе формування так званої «партії мерів», до якої могли б увійти популярні керівники міст і регіонів. У тих публікаціях менеджером майбутнього політичного проєкту називали голову парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамію.

    Серед можливих фінансових донорів проєкту джерела також згадували колишнього народного депутата від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, якого вважають близьким до Арахамії. Офіційного підтвердження участі цих політичних фігур у створенні нової партії наразі немає.

    Інтерес до потенційної політичної сили частково підживили результати соціологічних досліджень. Наприкінці лютого опитування, проведене компанією SOCIS під керівництвом політтехнолога Ігоря Гриніва, показало, що умовна партія мерів на чолі з Тереховим і Кімом могла б отримати близько 2,8% підтримки серед усіх опитаних і приблизно 4% серед тих респондентів, які визначилися зі своїм вибором і планують брати участь у голосуванні.

    Попри відносно скромні показники, сама поява такого рейтингу стала приводом для нової хвилі обговорень у політичному середовищі. Експерти зазначають, що на тлі тривалої війни та відсутності чітких дат проведення виборів український політичний простір уже зараз готується до майбутніх кампаній, а різні групи намагаються заздалегідь тестувати нові політичні бренди.

    Чи перетворяться ці розмови на реальний політичний проєкт, поки що невідомо. Водночас сама поява синхронних медійних публікацій свідчить про те, що тема нової партії навколо популярних регіональних керівників почала активно обговорюватися в інформаційному полі.

  • Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Ігор Мосійчук опублікував аудіозапис розмови голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії з народним депутатом України від цієї фракції Ігорем Копитіним, якого, зі слів Мосійчука, НАБУ використало як “торпеду” проти голови парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

    На плівках, опублікованих Мосійчуком, голос, схожий на голос Давида Арахамії, переконує нардепа Копитіна здійснити провокацію відносно Юлії Тимошенко заради збереження монобільшості “Слуг Народу” у Верховній Раді.

    “Я твердо переконаний, що Офіс Генпрокурора і Державне бюро розслідувань мають порушити кримінальне провадження за фактом публікації цього аудіозапису, провести відповідну експертизу та встановити його автентичність, після чого притягнути до кримінальної відповідальності винних у цій провокації” – зазначає Ігор Мосійчук.

  • Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Останнім часом Верховна Рада дедалі частіше демонструє нестабільність у голосуваннях. Парламент дає голоси за звільнення міністрів, але не підтримує їхні призначення, провалює урядові фіскальні законопроєкти та регулярно фрондує під час ключових рішень. Це породжує головне питання: чи існує ще монобільшість і наскільки керованим залишається парламент.

    Монобільшість існує лише формально

    Політолог Володимир Фесенко зазначає, що формально у Верховній Раді й досі є парламентська більшість чисельністю 229 депутатів. Однак на практиці монобільшості давно не існує. Починаючи з 2021 року, абсолютна більшість рішень ухвалюється не силами однієї фракції, а за рахунок неформальної коаліції.

    За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

    Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

    Відставка Єрмака і парламент: зв’язку немає

    Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

    Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

    Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

    НАБУ, САП і ефект «крайніх»

    Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

    Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

    Кадровий голод і небажання бути депутатом

    Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

    Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

    Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

    Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

    Початок передвиборчої кампанії

    Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

    За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

    Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

    За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

    Чи вистачить голосів для критичних рішень

    Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

    Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

    Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.