Daypolitico

Позначка: дефіцит пального

  • Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Південна Корея, яка публічно підтримує Україну та надає їй нелетальну допомогу, стала одним із найбільших джерел імпортного пального для Росії на тлі проблем російської нафтопереробки після українських ударів. За даними розслідування The Guardian, лише у липні та серпні 2026 року з південнокорейських портів до російського Далекого Сходу доставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального.

    За даними портових записів і систем відстеження суден, перевезення здійснювали сім танкерів, які виконали 14 рейсів. Щонайменше три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС або інших західних держав. Найбільший обсяг перевіз танкер Layla — близько 57 тисяч тонн під час двох рейсів з Ульсана до Владивостока. Інший танкер, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального, хоча спочатку в документах пунктом призначення вказувалася Японія.

    Ще в одному випадку близько 26 тисяч тонн пального передали між суднами безпосередньо у південнокорейських водах, після чого танкер вирушив до Владивостока. The Guardian зазначає, що подібні схеми ускладнюють відстеження походження та кінцевого маршруту вантажів.

    Особливо різке зростання російського імпорту зафіксували у серпні. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія морем ввезла близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж місяцем раніше, і це стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни. Приблизно 112 тисяч тонн, або 31% усього обсягу, надійшли саме з Південної Кореї.

    Зростання імпорту відбувається на тлі системних українських ударів по російських нафтопереробних заводах. «Ненька інфо» раніше писала, що Росія почала втрачати паливний тил, а удари по НПЗ залишили країну без значної частини необхідного бензину. За наведеними тоді оцінками, російські заводи наприкінці літа виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Російська влада також уже визнавала локальний дефіцит бензину та дизеля. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ».

    При цьому торгівля з Росією формально не порушує чинне південнокорейське законодавство, навіть якщо окремі судна перебувають під санкціями інших держав. У МЗС Південної Кореї заявили The Guardian, що Сеул підтримує міжнародні зусилля для припинення війни та контролює виконання власних експортних обмежень щодо Росії.

    Ситуація виглядає контрастно на тлі політичної підтримки Києва з боку Сеула. Південна Корея вже надала Україні понад $2,3 млрд нелетальної та іншої допомоги, а президент Лі Чже Мьон у липні пообіцяв додаткові $100 млн на відновлення України. Водночас Сеул не постачає Києву летальне озброєння та намагається зберігати канали відносин із Москвою.

    Експерт Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаак Леві зауважив, що використання південнокорейських портів суднами, які перебувають під західними санкціями, створює ризики для ефективності санкційного режиму та репутації Сеула як партнера України.

    Таким чином, удари України по російській нафтопереробці вже змушують Москву дедалі активніше шукати готове пальне за кордоном. І Південна Корея, попри політичну підтримку України, улітку стала одним із ключових джерел таких поставок.

  • Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    У ніч проти 2 жовтня вибухи пролунали одразу у двох російських регіонах — Волгоградській та Самарській областях. За повідомленнями місцевих жителів і OSINT-каналів, однією з імовірних цілей атаки став Волгоградський нафтопереробний завод, а в Самарі повідомляли про пожежу на лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара».

    У Волгограді після серії вибухів у районі великої промислової зони спостерігали сильне задимлення. Російська влада підтвердила сам факт атаки безпілотників на промислову інфраструктуру регіону, однак конкретне підприємство не назвала. Водночас місцеві ресурси пов’язували дим саме з районом НПЗ компанії «ЛУКОЙЛ».

    Волгоградський НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його потужність оцінюється приблизно у 14–15 млн тонн нафти на рік, а продукція включає бензин, дизель та інші нафтопродукти. Підприємство вже неодноразово потрапляло під атаки безпілотників і раніше тимчасово зупиняло частину виробничих установок.

    Паралельно вибухи чули у Самарській області. У мережі з’явилися повідомлення про пожежу на ЛПДС «Самара» — об’єкті, який використовується для транспортування нафти. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень на момент публікації не було.

    Самарський регіон має велике значення для російської нафтопереробки: тут розташовані Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Окремі з них уже ставали цілями попередніх атак.

    «Ненька інфо» раніше писала про удари по нафтопереробних підприємствах Самарської області, зокрема по Новокуйбишевському та Куйбишевському НПЗ. Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    На тлі регулярних атак російська паливна галузь уже стикається з перебоями. Reuters раніше повідомляв, що кілька великих НПЗ були змушені скорочувати або тимчасово зупиняти переробку після ударів безпілотників.

    Станом на ранок 2 жовтня точний масштаб пошкоджень у Волгограді та Самарі ще уточнюється. Так само офіційно не повідомлялося, хто саме стоїть за нічною атакою та які типи безпілотників були застосовані.

    Головне на цей момент: вибухи та пожежі знову зафіксували біля великих об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури одразу у двох регіонах РФ.

  • Україна знову вдарила по нафтовій машині РФ: уражено НПЗ «ТАНЕКО» і термінал «Таманьнефтегаз»

    Україна знову вдарила по нафтовій машині РФ: уражено НПЗ «ТАНЕКО» і термінал «Таманьнефтегаз»

    Сили оборони України завдали нових ударів по стратегічних об’єктах російської нафтової інфраструктури. Генеральний штаб ЗСУ 20 серпня офіційно підтвердив ураження одного з найбільших нафтопереробних комплексів РФ — «ТАНЕКО» у Татарстані, а також нафтового термінала «Таманьнефтегаз» у Краснодарському краї. На обох об’єктах після ударів зафіксували пожежі. Нові атаки відбуваються на тлі дедалі відчутніших проблем російського паливного ринку: Москва вже імпортує бензин з Індії, Білорусі та Казахстану, обмежує експорт пального, а в низці російських регіонів знову виник дефіцит на АЗС.

    Про результати нових ударів Генштаб повідомив удень 20 серпня. За даними українських військових, операції проводилися 19 серпня та в ніч проти 20 серпня 2026 року. Цілями стали об’єкти, безпосередньо пов’язані з переробкою, зберіганням і транспортуванням російських нафтопродуктів.

    Однією з головних цілей став нафтопереробний завод «ТАНЕКО» у Нижньокамську, Республіка Татарстан. Генштаб підтвердив влучання по підприємству та подальшу пожежу на його території. Другою ціллю став нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у Волні Краснодарського краю — там українські військові також зафіксували пожежу.

    Ці удари важливі не лише через масштаб самих об’єктів. Вони відбулися в момент, коли російський внутрішній паливний ринок переживає чергову хвилю дефіциту, а Москва була змушена вдатися до нетипового для великої нафтовидобувної держави кроку — імпортувати бензин із-за кордону для власних споживачів. Reuters пов’язує проблеми, серед іншого, з повторними українськими атаками на російські НПЗ.

    «ТАНЕКО»: один із найбільших НПЗ Росії

    Масштаб першої цілі робить удар особливо помітним.

    «ТАНЕКО» розташований у Нижньокамську — за сотні кілометрів від українського кордону. За інформацією Генштабу, підприємство здатне переробляти до 16 млн тонн нафтової сировини на рік та виробляє широкий спектр нафтопродуктів, зокрема моторне пальне.

    Українська сторона також наголошує, що підприємство задіяне у забезпеченні російської армії.

    У попередніх повідомленнях Генштаб характеризував «ТАНЕКО» як одне з найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод виробляє, серед іншого, дизельне та авіаційне пальне, а також інші продукти нафтопереробки. Його проєктна потужність перевищує 16 млн тонн нафти на рік.

    Таким чином, навіть тимчасове порушення роботи окремих технологічних установок такого підприємства потенційно має значення не тільки для регіонального паливного ринку.

    Наразі Генштаб не повідомляє, наскільки серйозними є пошкодження підприємства після нового удару. Офіційно підтверджені влучання та пожежа, однак оцінка масштабів наслідків ще триває.

    Водночас це вже не перша атака на цей об’єкт. Зокрема, Генштаб повідомляв про ураження «ТАНЕКО» у червні 2026 року.

    Тобто йдеться про систематичний тиск на один із важливих елементів російської нафтопереробної системи.

    Під ударом опинився і чорноморський нафтовий термінал

    Другою підтвердженою ціллю став «Таманьнефтегаз» у Краснодарському краї.

    За інформацією Генерального штабу, після нового ураження на території об’єкта також виникла пожежа.

    Це один із ключових російських нафтових терміналів біля порту Тамань на узбережжі Чорного моря. Через нього здійснюється перевалка нафти, мазуту, дизельного пального та зріджених вуглеводневих газів. Комплекс має великий резервуарний парк. Українські військові також заявляли, що цей об’єкт використовується для забезпечення пальним російських окупаційних військ.

    Потужності комплексу дозволяють перевалювати до 20 млн тонн нафти та нафтопродуктів на рік.

    Термінал уже неодноразово ставав ціллю українських ударів.

    Зокрема, у травні Генштаб повідомляв про ураження нафтоналивного причалу «Таманьнефтегазу». Тоді, за попередніми даними української сторони, було пошкоджено нафтоналивний стендер.

    Повторне ураження такого об’єкта демонструє характер української кампанії: удари спрямовуються не лише безпосередньо по заводах, які виробляють пальне, а й по інфраструктурі, необхідній для його накопичення, перевалки та транспортування.

    Удари припали на дуже невдалий для Москви момент

    Нові атаки відбулися на тлі дедалі серйозніших проблем із пальним усередині самої Росії.

    За даними Reuters, у серпні країною поширилася друга хвиля дефіциту моторного пального. Щонайменше у десяти регіонах місцева влада знову була змушена посилювати обмеження на продаж пального на АЗС. Кореспонденти агентства фіксували відсутність бензину навіть на частині заправок у Московській області.

    Паливна криза почала посилюватися ще навесні, а до липня проблеми поширилися на значну частину російських регіонів.

    Серед причин Reuters називає сезонне збільшення попиту та зупинки чи скорочення виробництва на НПЗ після атак безпілотників. Наприкінці липня ситуація частково стабілізувалася, однак нова серія ударів по нафтопереробних заводах наприкінці липня та на початку серпня знову погіршила становище.

    Проблеми визнає вже й сама російська влада.

    За інформацією Reuters, складна ситуація з постачанням пального фіксувалася, зокрема, в Оренбурзькій, Липецькій, Тверській областях, Краснодарському, Забайкальському, Приморському та Красноярському краях, Орловській області, Туві та Хакасії.

    Ще один показовий індикатор — біржова торгівля. За даними агентства, продажі бензину на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі від початку серпня скоротилися в середньому приблизно на 20% порівняно з другою половиною липня.

    Росія почала завозити бензин з Індії

    Особливо показовою стала поява на російському ринку бензину з Індії.

    Reuters 17 серпня повідомило, що щонайменше одна велика партія індійського бензину вже надійшла на внутрішній ринок РФ. За інформацією трьох джерел у галузі та даними LSEG, Росія почала використовувати імпорт, щоб пом’якшити дефіцит, який виник на тлі українських ударів по нафтопереробних підприємствах.

    Йдеться про приблизно 68 тисяч тонн бензину.

    Пальне завантажили через операцію «борт у борт» на якірній стоянці Порт-Саїда з танкера, який перед цим отримав вантаж в індійському порту Вадінар. Після цього судно під прапором Оману доставило бензин до російського арктичного порту Вітіно.

    Звідти пальне почали перевантажувати для подальшого транспортування російським споживачам залізницею.

    Більше того, за даними LSEG, наведеними Reuters, очікувалося прибуття щонайменше ще двох партій індійського бензину до російських портів.

    Для держави, яка є одним із найбільших світових виробників і експортерів нафти, необхідність закуповувати готове моторне пальне за кордоном є показовою зміною ситуації на внутрішньому ринку.

    Білорусь і Казахстан теж постачають пальне

    Індія — не єдиний напрямок, звідки Москва намагається отримати додаткові обсяги.

    Reuters повідомляє, що серед заходів для стабілізації внутрішнього ринку Росія організувала залізничний імпорт бензину з Білорусі та Казахстану.

    Масштаб залежності від білоруських поставок уже помітно зріс.

    За даними, наведеними РБК-Україна з посиланням на Reuters, лише за перші сім місяців 2026 року поставки бензину з Білорусі до Росії збільшилися приблизно у 25 разів порівняно з аналогічним періодом попереднього року — майже до 665 тисяч тонн.

    Імпорт дизельного пального за той самий період зріс майже у сім разів — до 418 тисяч тонн.

    Проте навіть білоруський напрямок не гарантує Москві стабільного нарощування поставок. 19 серпня з’явилася інформація про очікуване скорочення білоруського експорту пального до РФ через ремонт на Новополоцькому НПЗ.

    Таким чином, нові удари України припадають на момент, коли російський паливний баланс уже перебуває під значним тиском.

    Москва забороняє експорт і послаблює вимоги

    Російська влада намагається компенсувати нестачу одразу кількома способами.

    За даними Reuters, серед заходів — обмеження експорту пального, імпорт нафтопродуктів та навіть пом’якшення окремих вимог до якості пального, щоб збільшити його доступність на внутрішньому ринку.

    Ще в липні віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявляв, що Росія почне імпортувати нафтопродукти для стабілізації внутрішнього ринку.

    Тепер цей механізм уже фактично працює.

    Паралельно Росія почала морський імпорт дизельного пального з Азії до портів Далекого Сходу.

    У сукупності це означає, що Москва одночасно змушена стримувати вивезення власного пального та шукати додаткові поставки за кордоном.

    Чому Україна систематично атакує нафтову інфраструктуру РФ

    Українські військові регулярно наголошують, що російський нафтогазовий комплекс є важливою складовою забезпечення війни.

    Нафтопереробні підприємства виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для роботи військової техніки й авіації. Термінали та нафтобази забезпечують їх зберігання, перевалку та логістику.

    У випадку «ТАНЕКО» Генштаб прямо зазначає, що підприємство задіяне у забезпеченні російської армії.

    Щодо «Таманьнефтегазу» українська сторона раніше також заявляла про його використання в забезпеченні російських окупаційних військ пальним.

    Тому атаки на НПЗ, термінали й нафтобази фактично формують окремий напрямок українських далекобійних операцій.

    Його ефект може складатися не лише з безпосереднього фізичного знищення обладнання. Навіть тимчасова зупинка технологічної установки означає необхідність ремонту, перебудови логістики та перерозподілу виробництва між іншими підприємствами.

    Коли ж такі удари відбуваються регулярно й охоплюють різні регіони, проблеми окремих заводів починають впливати на загальний паливний баланс.

    Саме такий ефект зараз простежується на російському внутрішньому ринку.

    Дефіцит повернувся після нової хвилі атак

    Ситуація у серпні особливо показова.

    Після попередніх заходів російської влади дефіцит наприкінці липня вдалося частково послабити. Однак це поліпшення виявилося нетривалим.

    Reuters зазначає, що нова хвиля атак на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня спричинила повторне погіршення ситуації.

    І тепер до вже наявних проблем додаються нові ураження «ТАНЕКО» та «Таманьнефтегазу».

    Поки що немає підтверджених даних, наскільки нові удари скоротять фактичні обсяги переробки та перевалки. Генеральний штаб повідомив про влучання та пожежі, однак оцінювання результатів бойового ураження триває.

    Тому стверджувати про повну зупинку підприємств наразі не можна.

    Однак стратегічний контекст ударів очевидний: вони відбуваються в той момент, коли російська система виробництва і постачання моторного пального вже працює в умовах дефіциту, імпорту та адміністративних обмежень.

    Нафтова війна входить у нову фазу

    Ураження одразу двох різних за функціями об’єктів — великого НПЗ у Татарстані та чорноморського перевалочного термінала — демонструє ширший характер української кампанії.

    «ТАНЕКО» є важливою ланкою виробництва пального.

    «Таманьнефтегаз» — важливою ланкою його зберігання, перевалки та логістики.

    Одночасний тиск на різні елементи паливного ланцюга може створювати для Росії значно складнішу проблему, ніж пошкодження одного окремого підприємства.

    Особливо тепер, коли наслідки накопичуються.

    Росія вже обмежує експорт, збільшує поставки з Білорусі й Казахстану, завозить бензин з Індії, імпортує дизель з Азії, а в окремих регіонах знову вводяться обмеження на АЗС.

    Тому офіційне підтвердження ударів по «ТАНЕКО» та «Таманьнефтегазу» 20 серпня — це вже не просто повідомлення про чергові два уражені об’єкти.

    Це продовження системної кампанії проти російської паливної інфраструктури саме тоді, коли РФ дедалі складніше компенсувати наслідки попередніх атак на внутрішньому ринку.

    І якщо пошкодження на двох об’єктах виявляться значними, тиск на російську нафтопереробку та логістику пального може посилитися ще більше.

  • Бензин зникає, заправки вводять ліміти: Росію накрила нова хвиля паливної кризи

    Бензин зникає, заправки вводять ліміти: Росію накрила нова хвиля паливної кризи

    Російський паливний ринок після нетривалого полегшення знову входить у кризову фазу. У регіонах РФ повертаються обмеження на продаж бензину, на окремих АЗС зникають популярні марки пального, а водіям дозволяють заправлятися лише раз на добу або відповідно до парних і непарних номерів автомобілів. Нова хвиля перебоїв збіглася з черговою серією українських ударів по російських нафтопереробних заводах, частина яких була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво.

    За даними The Moscow Times, із початку серпня обмеження на вільний продаж бензину знову запровадили щонайменше у п’яти російських регіонах. Водночас ті чи інші проблеми з пальним — дефіцит окремих марок, ліміти, черги або спеціальний порядок заправлення — після нової хвилі ударів фіксують уже більш ніж у 20 регіонах РФ, включно з Московським регіоном.

    Одними з останніх обмеження повернули Астраханська та Іркутська області.

    В Іркутській області мережа «КрайсНефть» 13 серпня обмежила продаж бензину АІ-92, АІ-95 та АІ-98 до 30 літрів на один автомобіль. Окремо встановлений ліміт на заправлення каністр — не більш як 20 літрів. Компанія назвала такий крок превентивним заходом для стабільної роботи мережі.

    У місті Бодайбо ситуація ще жорсткіша. За повідомленнями місцевих жителів, бензин АІ-92 відпускають максимум по 20 літрів і не частіше одного разу на добу. АІ-95, за даними The Moscow Times, немає у продажу ще з 1 серпня.

    В Астраханській області місцева влада запровадила ліміт до 40 літрів бензину на один автомобіль. Частину АЗС перевели на обмежений графік. Губернатор Ігор Бабушкін пояснив рішення необхідністю зменшити ажіотажний попит і стабілізувати запаси пального.

    Після удару по Орську НПЗ зупинився повністю

    Найбільш показова ситуація зараз складається в Оренбурзькій області.

    11 серпня українські військові повідомили про удар по НПЗ «Орскнефтеоргсинтез». Через два дні губернатор області Євген Солнцев визнав, що підприємство повністю зупинило роботу. За його словами, уламки пошкодили ключове обладнання, відновити яке швидко неможливо. Частина техніки імпортна, а санкції ускладнюють її заміну, тому ремонт може тривати до шести місяців.

    Орський НПЗ має потужність приблизно 6 млн тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти. Після його зупинки регіональна влада вже попередила, що Оренбурзька область буде змушена покладатися на постачання пального з інших регіонів.

    Станом на 13 серпня в області працювали лише близько 80% із 287 АЗС. Пріоритет під час заправлення надали екстреним і спеціальним службам, а поліція та волонтери допомагали регулювати потоки автомобілів біля заправок.

    Для звичайних водіїв запровадили ліміти: не більш як 30 літрів АІ-92 або АІ-95 в одні руки. Продаж бензину в каністри заборонили. Дизель дозволяють купувати в обсязі до 60 літрів у населених пунктах і до 200 літрів на трасах.

    Волгоград спробував скасувати ліміти — але повернув їх за кілька днів

    Подібний сценарій повторився у Волгоградській області.

    28 липня після певної стабілізації місцеві мережі «Лукойл» і «Газпром» скасували обмеження на продаж пального. Однак уже 1 серпня ліміти довелося повернути: водіям знову дозволили купувати не більш як 40 літрів бензину за одну заправку.

    Це сталося після удару по Волгоградському НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» потужністю понад 15 млн тонн нафти на рік. Обмеження торкнулися і дизеля: у межах міста встановлено ліміт 60 літрів, на трасах — до 200.

    У Липецькій області обмеження поширилися на АЗС «Газпрому», «Лукойлу», Teboil та «Роснефти». Там на один автомобіль дозволяють продавати не більш як 30 літрів бензину. Дизельного пального ці ліміти не стосуються.

    У деяких регіонах запроваджують ще незвичніші схеми — заправлення автомобілів за принципом парних і непарних номерів або можливість отримати бензин лише раз на добу.

    На початку липня Росія виробляла лише 65% потрібного бензину

    Поточна криза не виникла раптово.

    Ще на початку липня Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляв, що виробництво бензину в Росії після зупинки великих НПЗ впало до рівня, еквівалентного лише близько 65% сезонного внутрішнього попиту. Добова нестача бензину тоді становила приблизно 40–45 тисяч тонн, або близько 35% від потреби.

    Одночасно припинили або суттєво скоротили роботу кілька великих підприємств, серед яких НПЗ NORSI, Омський і Саратовський заводи. Омський НПЗ є найбільшим нафтопереробним підприємством Росії та одним із ключових виробників бензину.

    Уряд РФ намагався перекрити дефіцит кількома способами.

    Москва почала активніше використовувати резерви, перенаправляти пальне між регіонами, різко наростила імпорт із Білорусі, а також почала закуповувати бензин в Індії, Казахстані та Марокко.

    Особливо показова ситуація з білоруським паливом.

    У липні поставки бензину з Білорусі до Росії залізницею зросли на 13% порівняно з червнем і досягли 212 тисяч тонн. Постачання дизеля подвоїлося — до 162 тисяч тонн. За перші сім місяців 2026 року імпорт білоруського бензину до РФ збільшився у 25 разів порівняно з аналогічним періодом 2025-го, а дизельного пального — майже у сім разів.

    Росія навіть заборонила експорт свого пального

    Масштаб проблеми видно і з рішень федерального уряду.

    30 липня Москва продовжила заборону на експорт бензину та дизельного пального до 31 січня 2027 року. Російська влада прямо пояснила цей захід необхідністю стабілізувати внутрішній ринок після серії атак на нафтопереробні заводи, які спричинили дефіцит та стрибок цін.

    Обмеження поширили не лише на бензин і дизель, а й на суднове пальне та газойлі. Для аграріїв, які проводять збиральну кампанію, уряд був змушений запровадити окремий механізм гарантованого забезпечення паливом.

    На цьому тлі різко скоротився й російський експорт нафтопродуктів.

    У липні морський експорт нафтопродуктів РФ зменшився на 33,3% порівняно з червнем і на 54,7% у річному вимірі — до 3,93 млн тонн. Reuters пов’язує падіння передусім із позаплановими ремонтами та зупинками НПЗ після атак безпілотників.

    Постачання нафтопродуктів через балтійські порти Приморськ, Висоцьк, Санкт-Петербург та Усть-Луга впали на 16% за місяць, через Чорне та Азовське моря — на 49%, а через арктичні порти Мурманська та Архангельська — більш ніж на 85%.

    Дефіцит уже б’є по російській економіці

    Нестача пального перестала бути проблемою лише автомобілістів.

    Reuters повідомляє, що протягом останнього місяця ціни на пальне для російських транспортних компаній зросли приблизно на 16–18%. Через це собівартість вантажних перевезень піднялася на 4,5–5,5%, а частина логістичних операторів почала відмовлятися від довгих маршрутів і переходити на коротші перевезення.

    У липні — під час найгострішої фази кризи — тарифи на автомобільні вантажні перевезення зросли в середньому на 12–15%, а на окремих маршрутах та у деяких регіонах — до 50%. Дизель становить близько 30% собівартості вантажних перевезень.

    Особливо сильно дефіцит відчувається у Сибіру та на маршрутах із Китаю. У Забайкальському краї вантажівки можуть чекати пальне по два-три дні. Вартість доставки вантажу з Китаю до Москви зросла майже на третину — приблизно до 1,1–1,2 млн рублів за рейс.

    Через це компанії дедалі активніше шукають альтернативу автомобільному транспорту. Попит на прямі залізничні перевезення зріс приблизно на 18–20%, а на морські — на 10–12%.

    Навіть Москва вже не повністю захищена від дефіциту

    Російська влада довгий час намагалася захистити столичний регіон від наслідків кризи.

    У липні паливо з Уралу та Сибіру масово перенаправляли до Москви, а імпорт із Білорусі використовували для компенсації втрат після удару по Московському НПЗ. У середині липня ситуацію вдалося частково стабілізувати.

    Москва і Московська область споживають близько 6 млн тонн бензину на рік, тому для Кремля стабільне забезпечення столиці залишається одним із пріоритетів. Однак уже 13 серпня The Moscow Times знову повідомило про зникнення бензину на окремих АЗС Московського регіону.

    Таким чином, нова хвиля перебоїв показує, що тимчасове поліпшення наприкінці липня не вирішило системної проблеми.

    Росія одночасно змушена ремонтувати пошкоджені НПЗ, імпортувати дедалі більше пального, обмежувати його експорт, перекидати бензин між регіонами та вводити ліміти для власних громадян. Після повної зупинки Орського НПЗ і нових атак ситуація знову почала погіршуватися.

    Якщо удари по великих нафтопереробних заводах продовжаться, навантаження на логістику та залишкові потужності російської нафтопереробки лише зростатиме. При цьому навіть стабілізація постачання вже не гарантує швидкого повернення цін до попередніх рівнів: представники транспортної галузі Reuters прямо говорять, що компанії намагатимуться компенсувати втрати, понесені під час паливної кризи.

  • Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія почала імпортувати бензин з Індії на тлі дефіциту пального, який виник через проблеми з роботою російських нафтопереробних заводів після серії українських ударів. Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією видання, перша партія індійського бензину прибула до Росії 5 серпня. Постачальником стала індійська компанія Nayara Energy, одним із акціонерів якої є російська «Роснефть». Сам факт появи індійського бензину на російському ринку свідчить про те, що внутрішніх ресурсів для стабільного забезпечення попиту може не вистачати.

    Паливо доставляють до Росії складним маршрутом. За даними Bloomberg, продукцію транспортували пов’язаними з Росією танкерами, використовуючи перевалку біля узбережжя Єгипту. Така схема дозволяє організовувати постачання через проміжні порти та судна, не доставляючи вантаж безпосередньо з Індії до російських портів.

    Один із зафіксованих Bloomberg маршрутів передбачав завантаження значної партії бензину на індійському нафтопереробному заводі у Вадінарі. За даними видання, 18 червня російський танкер завантажив там близько 42 тисяч тонн бензину.

    Після цього вантаж доставили до єгипетського порту Дамієтта. Там бензин перевантажили на інше судно, після чого паливо вирушило до Росії.

    Аналітична компанія Kpler також зафіксувала кілька подібних поставок. Це може свідчити про те, що імпорт індійського бензину до Росії не обмежився однією партією, а схема постачання продовжує працювати.

    Для російського паливного ринку це важливий сигнал. Росія традиційно є великим виробником нафтопродуктів і має значні потужності з переробки сирої нафти. Тому необхідність закуповувати бензин за кордоном свідчить про серйозний дисбаланс між виробництвом та внутрішнім попитом.

    За оцінкою EA Analytics, у липні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 3,6 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на третину менше за сезонну норму.

    Ситуацію додатково погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Bloomberg, минулого тижня під атаками опинилися п’ять російських нафтопереробних підприємств, а цього тижня — щонайменше два.

    Через пошкодження НПЗ російські підприємства змушені скорочувати обсяги переробки, що безпосередньо впливає на виробництво бензину та дизельного пального. Водночас потреба внутрішнього ринку в паливі залишається високою.

    На тлі дефіциту Москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та дизельного пального. Російська влада намагається таким чином залишити більшу частину виробленого пального всередині країни та не допустити подальшого скорочення внутрішньої пропозиції.

    Однак заборона експорту не вирішує проблему з виробництвом. Якщо нафтопереробні заводи не можуть працювати на повну потужність через пошкодження, внутрішній ринок все одно стикається з нестачею готових нафтопродуктів. Саме в такій ситуації Росія була змушена звернутися до імпорту.

    При цьому Індія є особливо важливим напрямом для російських закупівель. Країна має масштабний нафтопереробний сектор, а Nayara Energy пов’язана з російською «Роснефтью». Це створює додаткові можливості для організації поставок російського пального через індійську інфраструктуру.

    Про проблеми Росії з бензином стало відомо ще раніше. У липні повідомлялося, що великі російські енергетичні компанії зверталися до індійських нафтопереробників із проханням збільшити постачання бензину. Причиною називали наслідки українських атак по російських НПЗ.

    Таким чином, нинішні поставки можуть бути продовженням переговорів, які російські компанії вели з індійськими партнерами ще кілька тижнів тому.

    Українські далекобійні удари стали одним із факторів, що суттєво вплинули на російську нафтову галузь. За оцінками, вони вивели з ладу близько 43% потужностей російських НПЗ. Це не означає повної зупинки всієї галузі, однак пошкодження значної частини переробних потужностей створює проблеми з виробництвом бензину, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Для Кремля ситуація створює одразу кілька проблем. З одного боку, влада повинна забезпечувати пальним цивільний транспорт, промисловість та аграрний сектор. З іншого — Росії необхідно підтримувати величезні потреби військової машини у паливі. Додаткове навантаження створює сезонний попит, який улітку традиційно зростає.

    Імпорт бензину з Індії також демонструє, наскільки складними стають логістичні ланцюги російського паливного ринку. Використання кількох танкерів і перевалки в третій країні збільшує тривалість та складність доставки. Водночас наявність кількох зафіксованих Kpler поставок свідчить, що Росія готова використовувати такі маршрути для компенсації дефіциту.

    Якщо атаки на російські НПЗ продовжаться, потреба Москви в імпорті готових нафтопродуктів може зростати. У такому разі Росія, яка є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, може дедалі частіше змушена буде закуповувати за кордоном паливо для власного внутрішнього ринку.

    Водночас масштаби подальшого імпорту та його вплив на російські ціни на бензин залежатимуть від тривалості простою НПЗ, можливості відновлення пошкоджених підприємств і здатності російської влади компенсувати дефіцит за рахунок внутрішніх резервів та поставок із сусідніх держав.

  • У Росії загострюється аграрна криза

    У Росії загострюється аграрна криза

    Російський аграрний сектор опинився під дедалі більшим тиском через поєднання одразу кількох кризових факторів. Скорочення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, проблеми з експортом зерна та пріоритетне забезпечення армії паливом уже негативно впливають на проведення жнив. За оцінкою української розвідки, ситуація продовжує погіршуватися, а російські фермери дедалі частіше працюють на межі збитковості.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).

    У розвідці зазначають, що російська влада скоротила програми пільгового кредитування аграрного сектору саме в той момент, коли значна частина сільськогосподарських підприємств уже переживає фінансові труднощі. Попри очікування Кремля отримати високий врожай, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки зіткнулися зі зменшенням обсягів державного фінансування.

    За інформацією СЗР, багато господарств уже працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для проведення збиральної кампанії, адже аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів.

    Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального. За оцінкою української розвідки, на внутрішньому ринку Росії нестача дизеля вже становить близько 20% від загальної потреби. Якщо раніше проблеми стосувалися переважно високооктанового бензину, то тепер вони поширилися й на паливо, без якого неможливо забезпечити повноцінну роботу сільськогосподарської техніки під час жнив.

    У СЗР пояснюють, що однією з головних причин дефіциту стали пошкодження майже десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Через скорочення виробництва уряд РФ був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня. Водночас у розвідці припускають, що це обмеження можуть продовжити, оскільки потреба у пальному для внутрішнього ринку лише зростає.

    Найскладніша ситуація, за даними СЗР, спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї. Про перебої з постачанням дизеля також повідомляють аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають фінансової можливості створювати великі запаси пального або закуповувати його заздалегідь.

    Ще одним серйозним викликом для російського аграрного сектору стали труднощі з експортом зерна. За даними української розвідки, суттєво ускладнилася робота логістичних маршрутів через Азовське море, якими раніше здійснювалася приблизно чверть усього російського зернового експорту. Це призвело до перегляду прогнозів експорту: аналітики вже скоротили очікувані обсяги приблизно на 20%.

    Додатковий тиск на аграріїв чинить і падіння світових цін на зернові культури. У СЗР повідомляють, що лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня вартість зерна знизилася на 12,6%. Це означає, що навіть за умови успішного збору врожаю доходи аграріїв можуть бути значно нижчими від очікуваних.

    Російська влада намагається частково компенсувати проблеми із морською логістикою, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт. Проте, як зазначає СЗР, залізниця не здатна швидко замінити морські маршрути, а така схема лише збільшує витрати виробників і перевізників.

    Не принесли бажаного результату й спроби знайти дизельне пальне за кордоном. За інформацією української розвідки, Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. У результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії сиру нафту, але не може закупити у відповідь необхідну кількість готового пального.

    Окремо у СЗР наголошують, що в умовах дефіциту пріоритет у забезпеченні паливом має російська армія. За оцінкою відомства, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося раніше, і ця потреба продовжує зростати. Саме тому аграрний сектор отримує залишкові обсяги пального, що ще більше ускладнює проведення польових робіт.

    У розвідці підсумували, що навіть у разі подальшого загострення дефіциту першочергово пальне надходитиме військовим підрозділам, тоді як фермери змушені будуть працювати в умовах гострої нестачі ресурсів.

    Нагадаємо, протягом останніх місяців українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах суттєво скоротили нафтопереробні потужності РФ. За даними української сторони, це вже призвело до дефіциту пального в багатьох російських регіонах та почало впливати на економіку країни. Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше визнавала, що паливна криза вже відображається на зростанні вартості товарів і послуг, а російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно коментувати проблему із забезпеченням паливом, хоча й назвав ситуацію “некритичною”.

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    У Росії дедалі більше державних установ стикаються з неможливістю закупити бензин для своєї роботи. Постачальники масово відмовляються брати участь у державних тендерах через економічну невигідність контрактів, що вже призводить до зриву забезпечення пальним лікарень, пожежно-рятувальних підрозділів, комунальних підприємств та інших бюджетних організацій.

    Про це повідомляє російське видання “Известия”.

    За інформацією видання, у травні та червні цього року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених державних закупівель бензину для медичних закладів, комунальних служб та екстрених служб зросла приблизно утричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Причиною стала стрімка зміна ринкових цін на пальне. Через те, що державні закупівлі проводяться за фіксованою ціною, постачальники дедалі частіше відмовляються від участі в конкурсах. Поки триває процедура тендеру, оптова вартість бензину встигає суттєво зрости, тому виконання державного контракту стає збитковим.

    Натомість компанії віддають перевагу продажу пального через автозаправні мережі або комерційним клієнтам, де можуть оперативно змінювати ціни відповідно до ринкової ситуації та отримувати значно більший прибуток.

    Одним із прикладів став Самарський обласний медичний центр “Династія”, який не зміг придбати 8,5 тисячі літрів бензину АІ-92 на суму близько 580 тисяч рублів. На оголошений тендер не подався жоден учасник, через що закупівлю довелося скасувати.

    Аналогічна ситуація виникла й у Ленінградській області. Реабілітаційний центр “Дарина” не зміг закупити 28 тисяч літрів бензину марки АІ-95, оскільки жоден постачальник також не погодився виконувати контракт на запропонованих умовах.

    Без необхідного пального залишилася й автобаза адміністрації Тамбова. Там місцева влада планувала закупити бензин і дизельне паливо на загальну суму близько двох мільйонів рублів, однак конкурс завершився без жодної заявки.

    Проблеми із закупівлями фіксують і в інших російських регіонах. У Володимирській області такими, що не відбулися, визнали торги компанії “Горелектросеть”, яка планувала придбати паливо на понад 2,2 мільйона рублів.

    У Ставропольському краї місцевій протипожежній та аварійно-рятувальній службі довелося кілька разів повторно оголошувати закупівлю бензину. Лише після кількох невдалих спроб вдалося укласти контракт із єдиним постачальником.

    За аналогічним сценарієм проходила закупівля пального й для Туапсинського центру соціального обслуговування у Краснодарському краї. Через відсутність конкуренції установа також була змушена працювати лише з одним постачальником.

    Ситуація свідчить про дедалі серйозніші проблеми на російському паливному ринку. Формально бензин у країні залишається доступним, однак механізм державних закупівель дедалі частіше перестає працювати через небажання бізнесу продавати паливо за цінами, які вже не відповідають ринковим умовам.

    Проблеми із забезпеченням державного сектору виникають на тлі загального скорочення виробництва нафтопродуктів у Росії. Останніми місяцями російська нафтопереробна галузь зазнає значного навантаження після численних атак по нафтопереробних заводах. Унаслідок пошкодження виробничих потужностей та тимчасового зупинення роботи окремих підприємств обсяги переробки нафти суттєво скоротилися.

    За оцінками низки експертів, виробництво нафтопродуктів у Росії опустилося до найнижчих показників за останні два десятиліття. Це позначилося як на внутрішньому ринку, так і на можливостях стабільно забезпечувати пальним державні структури.

    Наявність проблем фактично визнав і президент Росії Володимир Путін. Коментуючи ситуацію, він заявив, що атаки по російських нафтопереробних підприємствах створили “певні проблеми з нафтопродуктами”. Водночас російський лідер запевнив, що влада нібито поступово стабілізує ситуацію на внутрішньому ринку.

    Ознаки дефіциту пального, за повідомленнями українського руху опору “АТЕШ”, вже відчувають і російські військові на тимчасово окупованих територіях України. За даними підпілля, через нестачу пального окупаційне командування на південному напрямку було змушене обмежити заправку мобільних вогневих груп і підрозділів протиповітряної оборони, що потенційно впливає на їхню оперативну готовність.

    На цьому тлі експерти зазначають, що подальше поглиблення паливної кризи може створювати дедалі більше труднощів не лише для цивільної інфраструктури Росії, а й для функціонування державних служб, логістики та забезпечення військових потреб.

  • У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    Російська влада вперше фактично визнала, що масовані удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни вже мають відчутний вплив на внутрішній ринок пального. Віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що в окремих регіонах спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального, виникають черги на автозаправних станціях, а частина нафтопереробних заводів працює нестабільно через вимушені ремонти після атак українських дронів.

    Про це повідомляє російське видання Lenta.ru з посиланням на державне інформаційне агентство ТАСС.

    За словами Новака, російський уряд уже не може ігнорувати проблеми, які виникли на паливному ринку країни. Він визнав, що дефіцит пального вже відчувається в окремих регіонах Росії, а ситуація позначається на роботі автозаправних станцій і логістиці постачання.

    «Треба визнати, що зараз на ринку є проблеми і є дефіцит, через який ми спостерігаємо черги», – заявив російський віцепрем’єр.

    За його словами, уряд уважно стежить за ситуацією та намагається стабілізувати забезпечення внутрішнього ринку паливом.

    Новак також визнав, що значна частина труднощів виникла через порушення роботи російських нафтопереробних підприємств.

    Він пояснив, що низка НПЗ змушена працювати з обмеженнями або тимчасово зупиняти окремі виробничі процеси через необхідність проведення ремонтних робіт після ударів українських безпілотників.

    «Причини зрозумілі — нафтопереробні заводи частково виходять з ладу на ремонт», – зазначив посадовець.

    Хоча Новак прямо не деталізував масштаби пошкоджень, його слова фактично підтвердили, що українська кампанія ударів по російській паливній інфраструктурі має відчутний економічний ефект.

    Заява російського віцепрем’єра стала однією з найвідвертіших оцінок ситуації від представників федеральної влади.

    Ще кілька тижнів тому офіційна риторика Кремля була зовсім іншою.

    Зокрема, 26 червня сам Новак запевняв, що Росія має достатній запас бензину та дизельного пального для повного забезпечення внутрішнього ринку.

    Тоді він заявляв, що дефіциту не існує, а паливна система працює у штатному режимі.

    Тепер же урядовець фактично визнав протилежне, повідомивши про наявність дефіциту та черг на автозаправних станціях.

    Раніше президент РФ Володимир Путін також коментував ситуацію на паливному ринку.

    Очільник Кремля називав труднощі тимчасовими та заявляв, що вони пов’язані, зокрема, зі спробами зірвати літній сезон відпусток росіян.

    За словами Путіна, уряд має всі необхідні інструменти для стабілізації ситуації.

    Втім останні заяви Новака свідчать, що проблеми виявилися значно серйознішими, ніж визнавалося раніше.

    Ще на початку червня російський віцепрем’єр повідомляв про скорочення видобутку нафти у 2026 році.

    Тоді він пояснював падіння виробництва так званими «позаплановими ремонтами» на нафтопереробних заводах.

    Фактично вже тоді йшлося про наслідки регулярних українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, однак російська влада уникала прямого зв’язку між атаками безпілотників та проблемами паливної галузі.

    Тепер цей зв’язок був озвучений відкрито.

    Протягом останніх місяців Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії.

    Основними цілями стали великі нафтопереробні заводи, нафтобази, резервуарні парки, насосні станції, логістичні вузли та інша інфраструктура, яка забезпечує функціонування російської економіки та постачання пального для збройних сил РФ.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що такі об’єкти є законними військовими цілями, адже саме вони забезпечують російську армію паливом, необхідним для ведення бойових дій проти України.

    Унаслідок численних атак різного ступеня пошкоджень зазнали десятки підприємств паливної галузі.

    Частина заводів була змушена скоротити виробництво, інші тимчасово припиняли роботу окремих технологічних ліній або переходили на обмежений режим роботи для проведення аварійних ремонтів.

    Це, своєю чергою, призвело до скорочення виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

    Проблеми почали позначатися не лише на промисловості, а й на звичайних споживачах.

    У різних регіонах Росії місцеві жителі повідомляли про перебої з постачанням окремих видів пального, обмеження продажу та черги на автозаправних станціях.

    На тлі погіршення ситуації російський уряд був змушений вдатися до додаткових обмежувальних заходів.

    Так, 8 липня Росія повністю заборонила експорт дизельного пального.

    Влада пояснила це необхідністю забезпечити внутрішній ринок достатніми обсягами пального та уникнути подальшого загострення дефіциту.

    Крім того, російські посадовці повідомили про можливість початку імпорту окремих видів нафтопродуктів.

    Для країни, яка десятиліттями залишалася одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, така перспектива є доволі незвичною.

    Експерти вважають, що необхідність обмежувати експорт та одночасно розглядати можливість імпорту свідчить про серйозний тиск на російську паливну галузь.

    Додатковим фактором стало скорочення обсягів видобутку нафти, про яке російська влада повідомляла раніше.

    Зниження виробництва на тлі пошкодження нафтопереробних потужностей поступово впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості Росії, які залишаються одним із головних джерел наповнення федерального бюджету.

    Попри це Кремль продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, а всі труднощі мають тимчасовий характер.

    Однак офіційне визнання дефіциту пального, появи черг на автозаправках і проблем із роботою нафтопереробних заводів свідчить, що наслідки регулярних ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі вже мають системний характер і дедалі сильніше позначаються як на паливному секторі, так і на повсякденному житті всередині Росії.