Daypolitico

Позначка: декларації

  • Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Заступник керівника управління Державного бюро розслідувань у Львові Дмитро Бузницький опинився в центрі уваги через низку питань до його майнового стану та активів родини. Йдеться про історію з приватизацією службової квартири, придбанням елітної нерухомості та походженням коштів.

    Найбільший резонанс викликала квартира у преміальному житловому комплексі Jack House в Києві. У 2024 році вона перейшла у власність Бузницького та його дружини Алли Продан за символічною ціною — 9 гривень 47 копійок. При цьому ринкова вартість аналогічного житла оцінюється приблизно у 235 тисяч доларів.

    Ця квартира раніше була службовою і перебувала у користуванні посадовця навіть після його звільнення з СБУ. У 2023 році її передали у комунальну власність, а вже згодом приватизували.

    Водночас виникають питання щодо законності такої приватизації. За законодавством, право на безкоштовну приватизацію житла надається лише один раз. Бузницький уже використав його у 1994 році, коли разом із родиною приватизував квартиру в Каневі. Згодом він оскаржив це право в суді, фактично відкривши можливість повторної приватизації.

    Окрема увага — до майна дружини посадовця Алли Продан. Саме вона за останні роки стала власницею низки дорогих об’єктів нерухомості. У 2018 році вона придбала квартиру у ЖК «Французький квартал 2» у Києві площею 81 м². Офіційно її вартість становила 125 тисяч доларів, хоча власні заощадження жінки були значно меншими.

    Частину коштів, за документами, подарувала її мати — понад 2,6 млн гривень. Водночас походження цих грошей викликає сумніви: офіційні доходи родички не пояснюють таку суму.

    У 2020 році квартиру обміняли на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом — без доплати, попри суттєву різницю в ринковій вартості. Уже у 2024 році цей будинок було продано за 11,3 млн гривень — у шість разів дорожче за попередню оцінку.

    Після цього родина придбала нову квартиру площею майже 150 м² у столичному ЖК «52 Перлина». Паралельно вони орендували ще кілька об’єктів нерухомості — у Києві та Львові.

    Ще один епізод — використання дорогого автомобіля Toyota Land Cruiser, який був оформлений на матір посадовця. При цьому її офіційні доходи не відповідали вартості такого авто.

    Попри багаторічну службу, сам Бузницький не декларував значних активів. Основні придбання оформлені на його дружину, яка до 2019 року працювала на митниці, а згодом зайнялася підприємницькою діяльністю.

    У підсумку формується картина, яка викликає запитання щодо походження коштів, законності приватизації та відповідності способу життя задекларованим доходам. Історія з квартирою за 9 гривень лише підсилила ці підозри.

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Антикорупційні органи зацікавилися начальником відділу міграційної служби на Закарпатті

    Антикорупційні органи зацікавилися начальником відділу міграційної служби на Закарпатті

    Антикорупційні органи звернулися до банків із вимогою надати інформацію, що становить банківську таємницю, щодо ймовірно начальника Тячівського відділу Державної міграційної служби Дмитра Сойми. Посадовця перевіряють у межах справи про можливий конфлікт інтересів.

    Про це пишуть журналісти видання ua.news.

    За наявною інформацією, детективи вивчають обставини, пов’язані з можливим порушенням антикорупційного законодавства. Йдеться про адміністративне правопорушення, пов’язане з неповідомленням про конфлікт інтересів. Розслідування охоплює період із 1 січня по 31 грудня 2025 року.

    У межах перевірки антикорупційні органи направили запити до банківських установ із вимогою надати інформацію про наявність рахунків посадовця, рух коштів по них, а також дані про осіб і компанії, які могли перераховувати йому гроші або отримувати кошти від нього. Зокрема, детективів цікавлять усі прибуткові операції, призначення платежів і реквізити контрагентів.

    За даними судових матеріалів, у справі також фігурує питання можливого конфлікту інтересів у підрозділі міграційної служби. Йдеться про ситуацію, коли посадовець, за версією слідства, не повідомив керівництво про те, що проживає в одній квартирі зі своєю підлеглою.

    У суді Дмитро Сойма пояснював, що одружився з жінкою ще у 2009 році, але згодом подружжя розлучилося. За його словами, після розлучення вони проживали окремо, а контакти підтримували через спільну дитину.

    Водночас під час судового розгляду свідки повідомляли іншу інформацію. Зокрема, зазначалося, що після формального розлучення чоловік і його колишня дружина могли продовжувати фактично проживати разом. Також зверталася увага на те, що відпустки на роботі вони брали в один і той самий період.

    Суд першої інстанції тоді визнав посадовця винним у порушенні антикорупційного законодавства та призначив штраф у розмірі 500 гривень.

    Однак Дмитро Сойма оскаржив це рішення. Під час розгляду справи в апеляційному суді було встановлено, що доказів спільного проживання та ведення спільного побуту недостатньо. У підсумку апеляційна інстанція скасувала постанову районного суду та закрила провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

    Згідно з деклараціями посадовця, починаючи з 2017 року перелік його майна майже не змінювався. У документах зазначені земельна ділянка площею 730 квадратних метрів, житловий будинок площею 76 квадратних метрів та автомобіль ВАЗ-212140. Також задекларована заробітна плата, яка у 2025 році становила близько 35 тисяч гривень на місяць.

    Водночас його колишня дружина Рената Шелевер, яка працює головним спеціалістом того ж підрозділу ДМС, у деклараціях зазначає значно більші фінансові активи. Зокрема, у документі за 2025 рік вона задекларувала один мільйон гривень готівкою, зазначивши власником коштів свого батька.

    Також у 2024 році вона придбала автомобіль Audi A6 2013 року випуску за 149 тисяч гривень, що значно нижче середньої ринкової вартості подібних авто. А в серпні 2025 року отримала у подарунок половину житлового будинку площею понад 300 квадратних метрів.

    Окремо правоохоронці розслідують справу щодо можливої корупційної схеми в Тячівському відділі міграційної служби, пов’язаної з прискореним оформленням закордонних паспортів за гроші. За версією слідства, працівники установи могли створювати штучні перешкоди для отримання документів, після чого пропонували «допомогу» за винагороду.

    Під час обшуків у помешканнях фігурантів та у службових приміщеннях правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема печатку керівника підрозділу. Також за місцем проживання начальника відділу виявили зброю та набої, які направили на експертне дослідження.

    Наразі досудове розслідування у справі триває.

  • НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку неточностей та недостовірних відомостей у декларації директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної військової адміністрації Олега Вівсянника. Перевірку декларації за 2023 рік проводило Національне агентство з питань запобігання корупції з 22 вересня по 25 грудня 2025 року.

    Під час аналізу розділу про суб’єкта декларування та членів сім’ї — дружину, доньку та сина — чиновник неодноразово зазначав позначку «Не застосовується» у графах, що стосуються унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізитів паспортів або свідоцтв про народження, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас перевірка відповідних державних реєстрів показала, що ці дані фактично існують.

    Окремі питання виникли щодо задекларованої нерухомості. Зокрема, у декларації не була вказана земельна ділянка площею 1197 квадратних метрів у селі Малий Олексин Рівненського району, яка перебуває у користуванні дружини посадовця. Будинок на цій ділянці належить третій особі — Івану Лабі. Також у документі вказана вартість приватизованої квартири в Рівному у розмірі 11 гривень, хоча в таких випадках слід зазначати позначку «Не застосовується», адже відновна вартість під час приватизації не є ринковою.

    Ще одним епізодом стала земельна ділянка у селі Боремель Дубенського району, яку чиновник задекларував як орендовану. Водночас Боремельська сільська рада повідомила, що у 2023 році договори оренди з ним не укладалися.

    Під час перевірки транспортних засобів виявили розбіжність у даті набуття права власності на вантажний автомобіль Renault Kangoo 2006 року випуску, який належить дружині чиновника. У декларації зазначено 31 грудня 2003 року, тоді як за даними державного реєстру транспортних засобів право власності було оформлено лише 25 квітня 2012 року.

    Також перевірка торкнулася нематеріальних активів. Відомості про корисну модель «пристрій для фітотерапії», яка була задекларована як спільна власність із іншими особами, не вдалося підтвердити. Установи інтелектуальної власності не підтвердили, що Олег Вівсянник є власником цього об’єкта. Натомість виявлено авторське право на науковий твір «Методика реабілітації хворих із застосуванням глини», зареєстрований 26 січня 2023 року, який у декларації взагалі не був зазначений.

    У процесі перевірки посадовець не надав пояснень та документів на запити агентства. Частина запитів до банків та інших установ на момент завершення перевірки залишалася без відповіді.

    Водночас у довідці НАЗК не зазначено нових порушень щодо готівкових коштів за 2023 рік. Перевірка була зосереджена саме на достовірності задекларованих даних, а не на походженні коштів. У декларації за 2023 рік значні суми готівки не вказані, тоді як у декларації за 2022 рік після виправлення було задекларовано 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів та 40 тисяч євро як спільну сумісну власність із дружиною.

    Агентство зазначає, що перевірка за 2023 рік частково спиралася на матеріали попередньої перевірки, під час якої походження задекларованих готівкових коштів залишилося непоясненим. У межах нової перевірки також були направлені запити до понад двадцяти банків, серед яких Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Кредобанк, а також до державних реєстрів і баз даних.

    За результатами перевірки НАЗК констатувало порушення вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції» щодо повноти, достовірності та своєчасності декларування. Матеріали перевірки можуть бути передані до правоохоронних органів для оцінки наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

    Олег Вівсянник обіймає посаду директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОВА з початку 2020-х років і відповідає за питання цивільного захисту, медицини та гуманітарної політики в області. Раніше, після журналістського розслідування медіа «Четверта влада», посадовець вносив зміни до декларації за 2022 рік, однак пояснень щодо походження значних сум готівки так і не надав.

  • Поліцейський із Дніпра отримав 2,3 млн соцвиплат і купив квартиру біля моря

    Поліцейський із Дніпра отримав 2,3 млн соцвиплат і купив квартиру біля моря

    Заступник начальника поліції Дніпропетровської області Юрій Слухаєнко отримав понад 2,3 млн грн соціальних виплат від Дніпровської міської ради, після чого його родина придбала квартиру в Одесі майже за таку саму суму. Відповідні дані випливають із декларацій посадовця та інформації про його майно.

    Юрій Слухаєнко обійняв посаду заступника начальника поліції Дніпропетровщини у 2024 році. До цього він тривалий час працював на аналогічній посаді в поліції Луганської області. Його дружина Тетяна Слухаєнко донедавна працювала в управлінні Державної казначейської служби у Луганську, однак наприкінці 2025 року звільнилася.

    У квітні 2025 року родина Слухаєнків придбала квартиру в Одесі площею 84,7 квадратного метра. Власниками нерухомості на правах спільної часткової власності стали сам Юрій Слухаєнко, його дружина та їхня донька Анастасія.

    Примітно, що вартість цієї квартири становить 2 361 839 гривень — фактично таку саму суму соціальних виплат, які посадовець отримав від Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради у 2024 році.

    Водночас родина не має власного житла в Дніпрі, де працює Слухаєнко. Із 2022 року подружжя орендує квартиру площею 50,2 квадратного метра, проте витрати на оренду у деклараціях правоохоронця не зазначені. Невідомо також, чому посадовець вирішив придбати нерухомість саме в Одесі, а не у місті, де він обіймає високу посаду.

    Згідно з декларацією, за 2024 рік Юрій Слухаєнко отримав 940 тисяч гривень заробітної плати, близько 70 тисяч гривень процентів від банківських рахунків, а також низку соціальних виплат, серед яких і 2,36 млн грн від міськради.

    Його дружина Тетяна Слухаєнко задекларувала 359 тисяч гривень заробітної плати за 2024 рік. Станом на кінець року подружжя мало майже 7 млн грн заощаджень.

    Донька посадовця Анастасія Слухаєнко пішла стопами батька і працює у правоохоронних органах — у ГУНП Луганської області. За 2024 рік вона отримала 411 тисяч гривень зарплати, понад 41 тисячу гривень процентів від банківських рахунків та певні соціальні виплати. Загалом її заощадження становили понад 735 тисяч гривень.

    Водночас Анастасія Слухаєнко досі не подала декларацію про суттєві зміни в майновому стані, хоча у квітні 2025 року стала співвласницею квартири в Одесі.

  • САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суду про конфіскацію активів начальника Хмельницького відділу Державної міграційної служби №1 Вадима Сідлецького та його дружини Вікторії. Йдеться про майно, законність походження якого викликала сумніви під час перевірки.

    Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. За даними НАЗК, у посадовця та його дружини виявили активи на суму 7,35 млн грн, які вони не могли придбати за рахунок офіційних доходів.

    У межах перевірки встановлено, що протягом 2021–2023 років дружина посадовця Вікторія Сідлецька придбала торговельний центр у селищі Чорний Острів на Хмельниччині. Йдеться про комплекс нерухомості, до якого входять магазини змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлова квартира.

    Згідно з даними декларації Вадима Сідлецького за 2023 рік, його дружина є власницею об’єкта нерухомості загальною площею 933 квадратні метри у смт Чорний Острів. Саме цей об’єкт, імовірно, став предметом позову антикорупційних органів.

    17 жовтня 2023 року Вікторія Сідлецька оформила у власність завершений будівництвом комплекс нерухомості — магазин змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлову квартиру загальною площею 913,8 квадратного метра, з яких житлова площа становить 52,7 квадратного метра.

    За документами, кошторисна вартість об’єкта на момент введення в експлуатацію 15 вересня 2023 року становила 13,7 млн грн. З цієї суми 12,2 млн грн припадали на будівельні роботи, ще 1,5 млн грн — на обладнання. У 2024 році також було проведено реконструкцію об’єкта на суму близько 200 тисяч гривень.

    Разом з тим аналіз доходів родини показав значну невідповідність між офіційними заробітками та вартістю придбаного майна. За підрахунками НАЗК, сукупні законні доходи сім’ї за відповідний період становили близько 6,35 млн грн.

    Таким чином різниця між вартістю придбаного об’єкта та задекларованими доходами склала 7,35 млн грн. Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є підставою для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

    При цьому, хоча об’єкт нерухомості і був відображений у деклараціях посадовця за 2023–2024 роки, вартість майна на момент набуття дружиною зазначена не була.

    Наразі САП звернулася до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Олександр Володимирович Бойко, керівник підрозділу внутрішньої безпеки Одеська митниця, став фігурантом публічних звинувачень у можливій корупційній діяльності. За масовими свідченнями представників зовнішньоекономічної діяльності та працівників митниці, у період його керівництва, за їхніми словами, могла діяти система неправомірних поборів під час митного оформлення вантажів.

    За озвученою інформацією, йдеться про фіксовані суми залежно від типу імпорту: від 200 до 500 доларів за так званий «сірий» і «чорний» імпорт, близько 50 доларів за «білий» однотоварний вантаж, близько 100 доларів за змішаний вантаж, а також окремі платежі за безперешкодний транзит через пункти пропуску до інших митниць. Окремо згадується можливість продажу службових рішень — візування наказів, запуску або зупинки перевірок та погодження кадрових переміщень — за суми від 500 до 2000 доларів.

    Також повідомляється про використання дисциплінарних проваджень як інструменту впливу на працівників. За твердженнями окремих інспекторів, подібні провадження могли відкриватися вибірково, що створювало атмосферу тиску всередині структури.

    Окремий блок звинувачень стосується митного оформлення автомобіля Audi A6, ввезеного через пост «Чорноморськ». За наявною інформацією, транспортний засіб міг бути оформлений із суттєвим заниженням митної вартості. Також зазначається, що раніше за подібною схемою був оформлений автомобіль цієї ж марки для родини посадовця. Вказаний у публікаціях номер кузова може бути предметом перевірки у межах офіційного розслідування.

    Додатково згадується можливий епізод щодо оформлення інвалідності, який, за повідомленнями, міг бути пов’язаний із уникненням мобілізаційних зобов’язань. Також зазначається, що посадовець неодноразово виїжджав за кордон.

    У деклараційних даних, які наводяться у відкритих джерелах, фігурує відсутність нерухомого майна та наявність двох автомобілів: Volkswagen Golf Alltrack (в оренді) та Audi A6 у власності. Окремо звертається увага на збіг комбінації номерних знаків орендованого та власного авто, що стало предметом публічного обговорення.

    Наразі офіційні коментарі від згаданих осіб у матеріалі не наводяться. Інформація ґрунтується на свідченнях та публікаціях у медіа. За наявності підстав ситуація може стати предметом перевірок з боку уповноважених органів.

  • Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    10 лютого Вища рада правосуддя без обговорення одноголосно підтримала відставку судді Богуславський районний суд Київської області Миколи Тітова. Рішення стало фінальною точкою у багаторічній кар’єрі, що тривала понад три десятиліття.

    За офіційними розрахунками стажу, до 33 років суддівської роботи додали юридичну практику, строкову службу та частину навчання у Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У сумі це дало понад 39 років стажу, що забезпечує право на довічне грошове утримання судді.

    Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

    Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

    Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

    Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

    Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

    Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.

  • САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала процедуру спеціальної конфіскації активів екскерівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки Олега Ящука. Підставою для звернення до суду стали матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, яке виявило ознаки необґрунтованого майна.

    Йдеться про два автомобілі преміум-класу — BMW X3 2023 року випуску та Toyota Camry 2023 року. За даними матеріалів, транспортні засоби були зареєстровані на третіх осіб.

    BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

    Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

    САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

    Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

    За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

    Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.