Позначка: Delfi

  • Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути шкільні навчальні програми та вилучити з них твори російського вченого Михайла Ломоносова. Натомість глава уряду закликав включити до навчальної програми творчість Тараса Шевченка, наголосивши, що саме український класик може стати значно кращим прикладом для формування у школярів уявлень про патріотизм, свободу та національну ідентичність.

    Про це повідомляє Delfi.

    За словами Сінкявічюса, литовські учні не повинні виховуватися на творах авторів, пов’язаних із російською імперською традицією. Він звернувся до Міністерства освіти, науки та спорту Литви із закликом переглянути чинні освітні програми та переосмислити перелік рекомендованої літератури.

    Прем’єр вважає, що творчість Тараса Шевченка має значно більшу цінність для сучасної молоді, оскільки допомагає зрозуміти історію українського народу, його боротьбу за свободу та процес формування національної ідентичності. На його думку, знайомство з українською класичною літературою також сприятиме кращому розумінню сучасних подій, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Сінкявічюс наголосив, що патріотизм і громадянські цінності не повинні формуватися через творчість діячів, які асоціюються з російською імперською ідеологією. Саме тому він запропонував замінити твори Ломоносова на літературну спадщину Шевченка.

    Ініціатива прем’єра стала частиною ширшої суспільної дискусії у Литві щодо перегляду впливу російської імперської та радянської спадщини на систему освіти, культуру та історичну пам’ять. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Балтії значно активізували процеси деколонізації освітнього простору, приділяючи більше уваги власній історії, національній культурі та спадщині держав-партнерів.

    Питання присутності російських авторів у шкільній програмі Литви обговорюється вже кілька років. Після оновлення навчальних програм у 2022 році частина освітян і громадських діячів розкритикувала перелік рекомендованої літератури, зазначивши, що в ньому стало більше російських письменників і мислителів, тоді як українська література представлена недостатньо.

    Серед пропозицій, які лунали під час цієї дискусії, було й включення до програми творів Тараса Шевченка як одного з найвідоміших українських класиків, чия творчість присвячена темам свободи, боротьби за незалежність та людської гідності.

    Водночас Міністерство освіти, науки та спорту Литви раніше пояснювало, що перелік рекомендованих авторів не є обов’язковим для викладання. Відомство наголошувало, що вчителі мають право самостійно обирати художні твори для навчального процесу, враховуючи освітні потреби учнів та сучасний контекст.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.