Позначка: День пам’яті

  • Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    28 липня в Україні вшановують пам’ять військовослужбовців, добровольців і цивільних, які загинули, були закатовані або страчені в російському полоні. Ця пам’ятна дата встановлена для вшанування жертв одного з найжорстокіших воєнних злочинів Росії – масового вбивства українських військовополонених в Оленівці, а також усіх українців, які загинули в неволі після початку російської агресії.

    Саме цього дня українці згадують захисників, які стали жертвами теракту в колишній Волноваській виправній колонії №120 в окупованій Оленівці Донецької області. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в одному з бараків, де утримували українських військовополонених, стався вибух. За офіційними даними, загинули щонайменше 53 українські військовополонені, ще понад 130 отримали поранення. Більшість із них були оборонцями Маріуполя, зокрема військовослужбовцями полку «Азов», які вийшли з території заводу «Азовсталь» за наказом українського військового командування у травні 2022 року.

    Україна від самого початку заявила, що вибух в Оленівці був навмисно організований Росією. За даними українських правоохоронних органів та спецслужб, барак із військовополоненими був підірваний зсередини, а не знищений ударом із зовнішнього боку, як стверджувала російська сторона. До аналогічних висновків дійшли й незалежні міжнародні експерти, які аналізували фото та відеоматеріали з місця трагедії.

    Організація Об’єднаних Націй створила спеціальну місію для встановлення обставин трагедії, однак Росія не надала експертам доступу до місця події та не забезпечила необхідних умов для проведення незалежного розслідування. Через відсутність гарантій безпеки та співпраці з боку РФ місія ООН припинила свою діяльність, так і не отримавши можливості провести повноцінне дослідження.

    Водночас українські правоохоронні органи продовжують документувати обставини злочину. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують трагедію в Оленівці як порушення законів і звичаїв війни та умисне вбивство військовополонених. Українська влада наголошує, що цей злочин є грубим порушенням Женевських конвенцій, які гарантують захист осіб, що перебувають у полоні.

    Теракт в Оленівці став одним із найбільших злочинів проти українських військовополонених за час повномасштабної війни. Він викликав широкий міжнародний резонанс, а Україна неодноразово закликала міжнародні організації та партнерів домогтися покарання винних і посилити тиск на Росію за систематичні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Пам’ятна дата присвячена не лише жертвам Оленівки. Вона є днем вшанування всіх українських військових, добровольців і цивільних, які загинули, були страчені чи закатовані під час перебування в російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про численні факти катувань, жорстокого поводження та порушення прав військовополонених і цивільних заручників, що підтверджуються матеріалами міжнародних правозахисних організацій та моніторингових місій.

    28 липня по всій Україні проходять меморіальні заходи, хвилини мовчання та церемонії покладання квітів на честь загиблих. Родини полонених, військовослужбовці, ветерани та громадські організації згадують тих, хто не повернувся додому, і наголошують на необхідності повернення всіх українців, які досі залишаються в російському полоні.

    Українська влада підкреслює, що злочини проти військовополонених не мають строку давності, а винні у трагедії в Оленівці та інших випадках катувань і страт повинні бути встановлені та притягнуті до відповідальності відповідно до норм міжнародного права.

  • Сьогодні річниця трагедії Бабиного Яру: пам’ять про жертв нацизму

    Сьогодні річниця трагедії Бабиного Яру: пам’ять про жертв нацизму

    29 вересня — особлива дата в історії України та світу. Цього дня вшановується пам’ять жертв Бабиного Яру, місця, де нацисти здійснили одну з найбільших масових розстрілів під час Другої світової війни. У вересні 1941 року тут були вбиті десятки тисяч людей, і ця трагедія залишила невигладимий слід в історії.

    Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

    Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

    Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

    29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

    Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

    Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

    За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

    Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

    Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.