Позначка: Денис Комарницький

Фігуранти гучної справи про розкрадання землі в Києві опинилися на волі

Фігуранти гучної справи про земельну корупцію в Києві продовжують виходити на свободу. Черговими звільненими стали депутат Київради Михайло Терентьєв, заступник директора КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов та заступник директора КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта.

Як стало відомо, за трьох підозрюваних були внесені значні суми застави, після чого їх випустили із СІЗО. Про це повідомили у Вищому антикорупційному суді.

Раніше на свободу вийшов ще один високопосадовець – заступник голови КМДА Петро Оленич, за якого було внесено 15 млн грн застави. Точні суми застав для Терентьєва, Леонова та Мушти не розголошуються, однак раніше суд визначав запобіжні заходи у розмірах від 4 до 50 млн грн.

Фігуранти розслідування отримали підозри 6 лютого, коли детективи НАБУ провели серію обшуків у Києві, зокрема в офісі адвоката та бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають “смотрящим” за Києвом.

Розслідування викрило масштабну корупційну схему з незаконною приватизацією київської землі. Комарницький встиг утекти за кордон, а частина його спільників потрапила до СІЗО.

Серед підозрюваних у справі:
✔ Депутатка Київради Олена Марченко, членкиня “земельної” комісії.
✔ Заступник Кличка Петро Оленич, відповідальний за земельні питання.
✔ Михайло Терентьєв, голова “земельної” комісії Київради.
✔ Юрій Леонов, заступник директора КП “Спецжитлофонд”.
✔ Олексій Мушта, заступник директора КП “Київблагоустрій”.

Поступове внесення застав та вихід підозрюваних на свободу викликає занепокоєння в антикорупційних колах. У справі фігурують десятки осіб, включаючи секретаря Київради, численних депутатів та топчиновників КМДА.

Розслідування триває, однак уже зараз зрозуміло: корупційна схема, яка роками “керувала” ринком київської землі, мала розгалужену мережу впливу та зв’язків на найвищому рівні.

18 Березня, 2025
Бізнесмен Комарницький утік, а його люди у Києві залишаються безкарними
Скандальний бізнесмен і неофіційний “смотрящий” за Києвом Денис Комарницький більше не в Україні. Джерела в НАБУ підтвердили, що він перетнув кордон і тепер недосяжний для антикорупційних органів. Але головне питання навіть не в тому, як він утік, а хто йому в цьому допоміг.

За словами представників НАБУ, без “допомоги” прикордонників, правоохоронців або спецслужб Комарницький не міг би втекти непоміченим. Тепер встановлення винних стане ще одним тестом для української правоохоронної системи, яка не раз доводила свою “гнучкість” у подібних справах.

Цей випадок піднімає ще одне гостре питання – роль Олега Татарова, заступника голови Офісу президента, якого неодноразово звинувачували в захисті корупціонерів. За даними ZN.UA, СБУ вже одного разу знищила оперативні матеріали щодо Комарницького, які доводили зв’язок корупційних схем у Києві з високопосадовцями. Тепер сам фігурант справи “Чисте місто” спокійно залишив Україну – очевидно, за допомогою людей, які мали його затримати.

Що відомо про операцію НАБУ?
6 лютого НАБУ розпочало масштабну антикорупційну операцію “Чисте місто”, яка викрила схеми у Київраді та КМДА. Першими жертвами розслідування стали:
- Заступник голови КМДА Петро Оленич, який отримав 2 місяці арешту із заставою 15 млн грн (пізніше вийшов із СІЗО).
- Голова земельної комісії Михайло Терентьєв, якого теж арештували із заставою 19 млн грн.
Тим часом Комарницький, якого вважають ключовою фігурою корупційної системи в Києві, не просто уникнув арешту, а зміг втекти за кордон уже після початку операції.

Журналісти Bihus.Info оприлюднили записані правоохоронцями розмови, де Комарницький координує діяльність київських чиновників. Розслідувачам вдалося ідентифікувати багатьох його людей у столичній владі – але жодному з них досі не висунуто підозри.

Тепер НАБУ та САП доведеться з’ясувати не лише, хто допоміг Комарницькому втекти, а й хто гальмує вручення підозр його “команді” в Києві. Але сам факт, що головний підозрюваний у корупційних схемах зміг спокійно покинути Україну, ставить ще більше запитань про стан правоохоронної системи.

Якщо правоохоронці справді не допомагали йому, тепер вони повинні знайти винних і показати країні, хто “відкрив кордон” для одного з головних корупціонерів Києва.
13 Березня, 2025
НАБУ оприлюднило фрагменти телефонних розмов у справі Комарницького

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило фрагменти телефонних розмов учасників скандальної справи Дениса Комарницького, ексдепутата Київради, який, за даними слідства, був причетний до земельних схем і корупційних дій у Київраді. Записи показують низку шокуючих фактів і зв’язків Комарницького з високопосадовцями міста, а також з депутатами Київради.

За словами детективів НАБУ, на записах фігурують не лише сам Комарницький, але й його спільники, серед яких депутати Київради, зокрема Олена Марченко, яка нещодавно вийшла під заставу в 50 млн грн, та Петро Оленич, чия застава становила 15 млн грн. Найцікавіші моменти стосуються фігурантів, що займаються земельними питаннями. Зокрема, на аудіо зафіксовані розмови Комарницького, який неодноразово наголошує на своєму фінансуванні трьох політичних партій на центральному рівні, включаючи участь у розподілі ключових посад у Київраді.

Одним з найбільш скандальних моментів є пропозиція хабара депутатці Олені Марченко у вигляді квартири вартістю 100 тис. доларів США. Відповідаючи на цю пропозицію, Марченко зазначає, що вона б краще продала квартиру, оскільки їй не потрібна нерухомість у Києві через обов’язкове декларування. Це розмови прямо вказують на масштаби корупційних схем, у яких беруть участь високопосадовці.

Найгучніший момент — це участь секретаря Київради Володимира Бондаренка. У записах чути, як Комарницький критикує Бондаренка за затримку закриття сесії Київради, вимагаючи від нього завершити її швидше, і застосовуючи грубу лексику. Це підтверджує наявність значного політичного впливу Комарницького в місцевій владі, а також його безпосередній контакт з іншими ключовими особами в Києві.

Завдяки цим записам НАБУ мають достатньо доказів для подальших розслідувань і можливого притягнення до відповідальності інших учасників земельних схем. Можливо, це лише початок великого корупційного розслідування, яке зачепить ще більше високопосадовців, зокрема тих, хто безпосередньо пов’язаний з київським міським головою Віталієм Кличком. Зокрема, інформатор повідомляє, що справа може зачіпати і топпосадовців центральної влади.

Слідчі НАБУ мають намір продовжувати розслідування і виявляти нові факти щодо масштабів корупційних схем у Київраді. Записи, які вони оприлюднили, є лише частиною більшого розслідування, яке може суттєво змінити політичну ситуацію в місті.

1 Березня, 2025
Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького

Масштабна операція НАБУ “Чисте місто” з викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді поклала початок серії арештів в середовищі відомих “земельних рішал”. Водночас, до махінацій з київською землею причетні ряд столичних чиновників, прізвища яких залишились поза увагою преси та НАБУ.

Журналісти видання 360ua.news провели власне розслідування.

Нагадаємо, під час операції “Чисте місто” 6 лютого правоохоронці затримали сімох із десяти відомих слідству учасників оборудок із землею у столиці. За інформацією правоохоронців, було попереджено розкрадання земельних ділянок вартістю біля 83,7 млн грн.

Денис Комарницький, якого НАБУ вважають організатором схеми наразі знаходиться в розшуку, та за інформацією джерел уже намагався покинути територію України.

Меньше “повезло” головному поплічнику Комарницького – заступнику голови КМДА Петру Оленичу, якого відправили в СІЗО з правом внесення застави у розмірі 15 мільйонів гривень.

Варто відзначити, що Петро Оленич контролював всю землю у Києві через декілька Департаментів: Департамент земельних ресурсів, Департамент містобудування та архітектури, Департамент інформаційних технологій та КП Київгенплан.

Ще в далекому 2021 році Петро Оленич вибив 1,3 млрд гривень із бюджету Києва на інвентаризацію столичних земель, пообіцявши за 4 роки принести в бюджет 3,8 млрд від продажу землі. Насправді так звана “інвентаризація Оленича” переслідувала відразу дві цілі: роздеребанити гроші “на процесі” та знайти ділянки, які можна вкрасти.

Важливий момент, всю інвентаризацію/цифровізацію Оленич проводив під наглядом міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Власне кажучи, завдяки Федорову Оленич був призначений заступником голови КМДА. За інформацією наших джерел, Федоров мав безпосередній зиск з призначення Оленича, як у вигляді банальних “відкатів”, так і в отриманні “жирних” ділянок столичної землі.

Схема, реалізована Петром Оленичем досить проста: знайдені під час ревізії ділянки, які можна було віджати відразу ж вносились до нового Генплану із “потрібним” кодуванням, щоб потім усе скопом затвердити. Сам генплан Києва був готовий ще 5 років тому, але Оленич із спільниками спеціально гальмував його офіційне затвердження.

В зв’язці з Петром Оленичем були задіяні ще декілька топових столичних чиновників, які наразі не отримали підозр та залишаються на своїх посадах. Зокрема, мова йде про Ігоря Долинського, Валентину Пелих, Дмитра Ликова, Валентину Святину та Олега Половинко.

ФОТО: Ігор Долинський – Директор КП “Київський інститут земельних відносин”, довірена особа Петра Оленича.

Директор КП “Київський інститут земельних відносин” Ігор Долинський являється довіреною особою Петра Оленича, саме через нього проходили всі вкрадені ділянки. В схемах Комарницького-Оленича Долинський відповідав за пошук землі та “правильне” її оформлення.

Корупційні оборудки Оленича-Долинського раніше неодноразово попадали в поле зору правоохоронців та журналістів, але реальної відповідальності за мільйонні розпили до цього часу ніхто не поніс.

ФОТО: Валентина Пелих директор Департаменту земельних ресурсів КМДА, протеже Петра Оленича

Глава Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелех, протеже Петра Оленича. В схемах Оленича займалась “фіналізацією процесу” та оформленням документів.

Валентина Пелих з Оленичем знайома як мінімум з 2012 року, працювала під його керівництвом в головному управлінні Держземагенства у Сумської області. Пізніше за протекції Оленича отримала посаду директора Департамента земельних ресурсів КМДА, де відразу стала фігурантом ряду журналістських розслідувань повязаних з корупцією.

ФОТО: Дмитро Ликов – директор Інституту Генплану

Голова КП “Інститут генерального плану м. Києва” Дмитро Ликов відігравав значну роль в земельних махінаціях Комарницького-Оленича, змінюючи цільове призначення столичних земель, в залежності від побажання Оленича. Варто відзначити, що для Дмитра Ликова ця тема не нова, раніше його уже судили за підробку документів у Вишгороді.

В цілому, Дмитро Ликов встиг відзначитись гучними корупційними скандалами буквально на кожній посаді, яку займав. Так, у 2019 році очільник Інституту Генплану заробив 500 тисяч., а майна придбав на 5 мільйонів гривень.

ФОТО: Валентина Святина – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури.

Валентина Святина – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури. На з вигляду скромну чиновницю в злочинному угрупованні Комарницького-Оленича була покладена дуже важлива функція зі значною корупційною складовою – Святина підписує всі документи на забудову в столиці.

Як зазначають колеги з ОРД: “справжнє корупційне створіння — Валентина Святина, яка бере за один документ від $5000-50000 хабаря, а по іншому МУО отримати в КМДА неможливо, тільки через профільну заступницю директора Департаменту містобудування та архітектури Валентину Святину”.

ФОТО: Олег Половинко радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко.

Радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко, за інформацією наших джерел, в схемах Комарницького-Оленича курує всі історії з цифровізацією і виведенням грошей (включно з Києвом цифровим).

Варто відзначити, що сім’я Олега Половинко досить давно знаходиться в США. Йому навіть прийшлось звільнитись, так як його не завжди відпускали на довгі відрядження до родини.

Вважаємо, що детективи НАБУ мають обов’язково попередити своїх колег з США, про наявність в Олега Половинко особливого таланту з відмивання коштів у великих розмірах.

14 Лютого, 2025
Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування великої корупційної схеми, пов’язаної з Київською міською радою. В рамках цієї справи правоохоронці виявили мільйони доларів, які були отримані злочинним шляхом через махінації з бюджетними коштами.

За даними слідства, у банківських скриньках фігурантів справи було знайдено понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. Гроші, ймовірно, були отримані незаконним шляхом унаслідок махінацій із міською землею.

Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

За версією слідства, причетні до корупції посадовці Київради та бізнесмени реалізовували злочинну схему, пов’язану із заволодінням земельними ділянками столиці.

Зловмисники шукали привабливі земельні ділянки в Києві та реєстрували право власності на неіснуючі споруди, які начебто знаходились на цих територіях. Після цього подавали заяви до Київради на передачу землі в приватну власність для “обслуговування” таких об’єктів, що дозволяло уникати земельних торгів.

За попередніми оцінками, така схема завдала бюджету Києва багатомільйонних збитків.

Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Нагадаємо, 6 лютого НАБУ та САП провели масштабну антикорупційну спецоперацію “Чисте місто”. В її рамках відбулося понад 80 обшуків, зокрема в службових кабінетах посадовців та за місцем їхнього проживання.

За результатами розслідування, про підозру було повідомлено кільком високопосадовцям Київради та КМДА:
- Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА);
- Михайло Терентьєв – голова комісії Київради з питань земельних відносин;
- Олена Марченко – член комісії Київради з питань земельних відносин;
- Денис Комарницький – колишній депутат Київради, якого слідство вважає організатором схеми.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи щодо семи підозрюваних:
- Шестеро осіб взято під варту із можливістю внесення застави від 4,5 до 50 мільйонів гривень.
- Один підозрюваний, який пішов на співпрацю зі слідством, отримав особисте зобов’язання.
Антикорупційні органи наголошують, що розслідування триває, і не виключено, що список підозрюваних може розширитися.
11 Лютого, 2025
Ексдепутата Комарницького оголосили в розшук
Колишнього депутата Київради Дениса Комарницького оголошено в розшук за підозрою в організації злочинного угруповання, що заволодівало столичною землею. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).

За даними слідства, Комарницький разом із 9 спільниками був викритий 6 лютого 2025 року в межах спецоперації НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під назвою “Чисте місто”. Наразі триває його активний розшук, оскільки є підстави вважати, що він намагається втекти за кордон.

Згідно з розслідуванням НАБУ, угруповання займалося незаконним привласненням київських земельних ділянок шляхом оформлення фіктивних прав власності. Після цього через підконтрольних депутатів Київради та чиновників КМДА приймалися рішення про передачу землі в користування без проведення торгів.

Серед підозрюваних у цій справі:
- Денис Комарницький – ексдепутат Київради, організатор угруповання.
- Петро Оленич – заступник голови КМДА.
- Михайло Терентьєв – голова земельної комісії Київради.
- Олена Марченко – депутатка Київради, член комісії з питань земельних відносин.
- Заступники керівників комунальних підприємств і ще четверо осіб.
8 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи для 7 підозрюваних:
- Олена Марченко – тримання під вартою з можливістю внесення застави 50 млн грн.
- Михайло Терентьєв – арешт із заставою 19,98 млн грн.
- Петро Оленич – тримання під вартою із заставою 15 млн грн.
- Інші фігуранти – застави від 4,5 млн до 8 млн грн.
Ще один підозрюваний отримав особисте зобов’язання.

За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, правоохоронці залучили всі сили для розшуку організатора схеми. Орієнтовано особовий склад СБУ, Нацполіції та Держприкордонслужби, щоб запобігти втечі Комарницького з України.

“Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ця людина постала перед судом і відповіла за свої дії. Вся правоохоронна система має працювати спільно, аби не допустити уникнення відповідальності”, – наголосив Кривонос.

Якщо Комарницький не буде затриманий найближчим часом, його можуть оголосити в міжнародний розшук через Інтерпол.
10 Лютого, 2025
НАБУ перевіряє земельні схеми Київради пов’язані з Денисом Комарницьким

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить слідчі дії у бізнесмена Дениса Комарницького, відомого лідера фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років. Джерело в НАБУ підтвердило інформацію, але деталі підозри наразі не розголошуються. Співрозмовник зазначив, що обшуки проводяться не лише у Комарницького.

Пізніше пресслужба НАБУ повідомила, що операція отримала назву “Чисте місто”. В рамках цієї операції виявляється злочинна організація, причетна до земельної корупції в Київській міській раді.

Денис Комарницький став відомим після того, як у 2020 році народний депутат Гео Лерос передав журналістам Bihus.Info флешку з даними одного з робочих комп’ютерів Комарницького. З матеріалів стало відомо, що бізнесмен має тісні зв’язки з будівельним ринком Києва, зокрема з так званими “понятійками”, які стосуються функціонування сфери будівництва в столиці. За даними журналістів, Комарницький фактично був головним “смотрящим” за будівництвом та комунальним господарством в Києві останніми роками.

Компанії, пов’язані з Комарницьким, часто отримували значні підряди на будівництво та реконструкцію об’єктів за контрактами з комунальними підприємствами Києва. Одним із найбільших проектів, в якому брала участь компанія, що належала Комарницькому, був Подільський мостовий перехід у Києві. Кошторис цього об’єкта виріс з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн після рішення Київради.

Окрім того, у 2020 році з’явився аудіозапис телефонної розмови між Комарницьким та заступником київського міського голови Вячеславом Непопом. У цьому запису Комарницький грубо принижує Непопа і погрожує йому.

Зараз слідство продовжується, і очікується, що в результаті операції буде розкрито більше подробиць щодо участі Дениса Комарницького в земельних і будівельних схемах у Києві.

6 Лютого, 2025
Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.

У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

Що відбувається на будмайданчику

Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.

Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).

Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).

Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.

Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.

Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.

Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.

За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.

13 Грудня, 2023