Daypolitico

Позначка: Денис Шмигаль

  • Сергій Стефурак: радник Дениса Шмигаля та лобіст ЄДАПС

    Сергій Стефурак: радник Дениса Шмигаля та лобіст ЄДАПС

    Сергій Стефурак – радник прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на громадських засадах з березня 2020 року. В медіа його персону пов’язують з поверненням скандального ЄДАПСу (Єдина державна автоматизована паспортна система) та звинувачують в організації корупційних схем, які обходяться бюджету воюючою країни в мільярди гривень.

    Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.

    До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.

    Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.

    В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.

    Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.

    Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.

    У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.

    ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.

    Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

    Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.

    Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.

    Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.

    Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

    Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

    Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

    Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.

    Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.

    Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.

    Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.

  • Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

    Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

    Протягом періоду повномасштабної війни ворог знищив 214 медичних закладів, а ще понад 1600 отримали пошкодження. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що атаки на медичні установи є частиною системних обстрілів Росії проти медичної інфраструктури країни.

    “Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

    Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

    “Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

    Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

    “За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

  • Мустафа Найєм вирішив покинути свою посаду на фоні повного краху енергетичної сфери

    Мустафа Найєм вирішив покинути свою посаду на фоні повного краху енергетичної сфери

    Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, Мустафа Найєм, опублікував заяву про своє звільнення. Інформацію про це він розмістив на своїй сторінці у Facebook.

    “Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

    “Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

    “З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

    “Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.

  • Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли узгодження на рівні персоналу стосовно четвертого перегляду чотирирічної кредитної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення п’ятого траншу розміром $2,2 млрд. Про це повідомив голова уряду Денис Шмигаль.

    Переговори з експертами МВФ, що проводилися у Києві та Варшаві протягом 23-31 травня, виявилися успішними. “Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості — це свідчення нашої відданості реформам та змінам для нашої країни. Україна виконала всі кількісні критерії та структурні маяки до четвертого перегляду. Після затвердження Виконавчою радою МВФ, що має відбутись найближчими тижнями, Україна отримає $2,2 млрд”, — зазначив Шмигаль у соцмережах.

    Міністерство фінансів підкреслило, що МВФ підтримав розроблену владою Національну стратегію доходів та імплементацію визначених у ній положень. Ця стратегія є одним зі структурних маяків програми МВФ.

    “Вдячний команді Міжнародного валютного фонду за ефективну та злагоджену співпрацю. Важливим елементом нашого партнерства є формування належної політики у фінансовій та монетарній сферах, що дозволяє дієво реагувати на виклики повномасштабної війни. І Україна продовжує наполегливо працювати в умовах екстремальної невизначеності над впровадженням спільно визначених заходів”, — додав міністр Сергій Марченко. На сайті Нацбанку названо пріоритети для фінансового сектора, на які вказав МВФ.

    Умовою для пом’якшення монетарної політики Національного банку буде збереження стійких інфляційних очікувань та привабливості гривневих інструментів. Гнучкий обмінний курс також сприятиме стійкості економіки і валютного ринку.

    МВФ підкреслив, що потреби в бюджетному фінансуванні залишаються високими. Тому виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.

    Бюджет 2025 року потребуватиме мобілізації внутрішніх доходів, і влада України вже запланувала підвищення деяких податків. МВФ радить прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів.

  • ЄС затвердив «торговельний безвіз» для України на ще один рік

    ЄС затвердив «торговельний безвіз» для України на ще один рік

    Європейський Союз остаточно затвердив рішення про безмитну й безквотну торгівлю з Україною на ще один рік. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

    Попередньо у березні Європейська Рада та Європейський парламент досягли угоди про лібералізацію торгівлі з Україною, але потім країни-члени внесли корективи до тексту, що вимагало нових переговорів. Однак нарешті сторони дійшли нової попередньої угоди.

    ЄС погодився призупинити дію мит і квот для української сільськогосподарської продукції на ще один рік, але з більшим захистом для фермерів ЄС. За умови, якщо на ринку ЄС чи на ринках кількох країн виникнуть серйозні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, Європейська комісія здійснюватиме необхідні заходи, включаючи можливе негайне припинення експорту чутливих сільськогосподарських продуктів, таких як птиця, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та мед.

    Ці кроки в сфері торгівлі стали частиною угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає в себе поглиблену зону вільної торгівлі, надаючи українським компаніям більший доступ до європейського ринку з 2016 року.

    Ці заходи продовжуються у контексті російської агресії, з метою стабілізації української економіки та сприяння поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС.

  • Кабмін України виділив понад 8 млрд грн на будівництво фортифікаційних споруд

    Кабмін України виділив понад 8 млрд грн на будівництво фортифікаційних споруд

    Кабінет міністрів України виділив понад 8 млрд грн на будівництво фортифікаційних споруд, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль сьогодні, 23 квітня.

    “Наша мета – створити надійний оборонний вал, що захистить наших воїнів та забезпечить перевагу нашій армії на полі бою”, – підкреслив глава уряду.

    За словами Шмигаля, з початку 2024 року уряд вже витратив майже 38 млрд грн на зміцнення оборонних рубежів.

    Він також зауважив, що всі додаткові ресурси держава буде направляти на посилення обороноздатності України.

  • Україна отримала транш у розмірі $880 млн від МВФ

    Україна отримала транш у розмірі $880 млн від МВФ

    Україна отримала третій транш фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду у розмірі 880 мільйонів доларів, який був переданий 26 березня. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

    За словами Шмигаля, ці кошти будуть використані для покриття пріоритетних бюджетних витрат та забезпечення макрофінансової стабільності.

    «Україна продовжує успішно виконувати свої зобов’язання перед партнерами. Вже готуємося до наступного перегляду програми. Вдячні МВФ за підтримку та співпрацю!» — написав прем’єр-міністр.

    Раніше МВФ затвердив виділення Україні цього траншу, відзначаючи ефективну роботу української влади в рамках програми EFF. Зазначено, що Україна виконала всі, крім одного, кількісних критеріїв ефективності до кінця грудня 2023 року та всі структурні орієнтири до кінця лютого поточного року.

    Також у МВФ відзначили, що українська економіка у 2023 році була стійкішою, ніж очікувалося, завдяки стабільному зростанню, різкій дезінфляції та підтримці достатнього рівня резервів.

  • Національне військове меморіальне кладовище знайде своє місце в Гатненській громаді поблизу Києва

    Національне військове меморіальне кладовище знайде своє місце в Гатненській громаді поблизу Києва

    Кабінет Міністрів України 15 березня прийняв рішення щодо місця розташування Національного військового меморіального кладовища в Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Про це повідомив пресцентр Міністерства ветеранів.

    НВМК буде розміщено на двох ділянках, як зазначено під час засідання прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем (відеозапис опубліковано на його сторінці у Facebook).

    “Створення такого кладовища має велике значення для нашої країни і завжди перебуває в центрі уваги нашого уряду. Ми завжди повинні пам’ятати тих, хто пожертвував своїм життям за Україну у війні за нашу свободу й незалежність”, – підкреслив прем’єр.

    У Міністерстві ветеранів нагадали, що раніше Кабінет Міністрів вже прийняв постанову, у якій визначено порядок реалізації експериментального проєкту з НВМК.

    Термін дії цієї постанови був обмежений до 30 липня 2025 року. Таким чином, 15 березня Кабінет Міністрів остаточно визначив місце розташування НВМК, як зазначили в Міністерстві.

    “Найближчим часом має бути прийняте рішення щодо передачі понад 265 гектарів у власність державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. Це практично розпочне процес будівництва першої черги кладовища. Невдовзі на території НВМК розпочнуться підготовчі роботи з видалення зелених насаджень”, – зазначили в Міністерстві ветеранів.

  • Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Прем’єр-міністр України оголосив про впровадження ряду нововведень у сфері розмінування, включаючи створення власних машин для цієї мети, запровадження відповідного ринку та збільшення кількості фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Цю ініціативу оголосив Денис Шмигаль під час засідання Уряду.

    За словами прем’єр-міністра, протягом 2024 року планується розширення кількості підрозділів і фахівців ДСНС в Україні. Мінімум 200 осіб будуть залучені до гуманітарного розмінування. Крім того, буде створено ринок гуманітарного розмінування, де будуть компенсовані витрати на розмінування земель сільськогосподарського призначення.

    “Ми створюємо ринок гуманітарного розмінування. Ми будемо компенсувати витрати за розмінування земель сільськогосподарського призначення”, – зазначив Шмигаль.

    Крім того, у цьому році планується створення перших українських машин для розмінування. Згідно з планом, кількість операторів зросте щонайменше на 10%.