Daypolitico

Позначка: депортація

  • Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) ухвалило рішення зберегти дію гарантій захисту від депортації та дозволів на роботу для громадян України та Судану, які перебувають у країні за програмою тимчасового захищеного статусу (Temporary Protected Status — TPS). Офіційне рішення ведомство оприлюднило 18 жовтня, буквально за день до завершення терміну дії попередніх дозволів, який спливав у понеділок, 19 жовтня. Завдяки цьому учасники програми зможуть легально залишатися та працювати на території Сполучених Штатів до моменту, доки влада не оголосить остаточне рішення щодо долі цих гуманітарних механізмів.

    Ухвалена пауза є показовим винятком на тлі загальної міграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Представники Білого дому неодноразово критикували інструмент TPS, називаючи його прихованою амністією для нелегальних мігрантів, якою зловживала попередня адміністрація Джо Байдена. За останні півтора року команда Трампа послідовно скасувала тимчасовий статус для понад одного мільйона вихідців із більш ніж дванадцяти держав, включно з Афганістаном, Гаїті та Венесуелою. Наразі українці, суданці та громадяни Сальвадора залишаються одними з небагатьох категорій іноземців, чий статус було тимчасово законсервовано в очікуванні подальших адміністративних директив.

    Програма TPS була розгорнута для громадян України навесні 2022 року одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Станом на березень 2025 року захистом користувалися понад 100 тисяч українців, включно з тими, хто в’їхав за спонсорською ініціативою Uniting for Ukraine. Проте невизначеність щодо майбутнього статусу створює тривогу серед біженців, оскільки будь-яке скасування захисту поставить тисячі людей під загрозу примусового повернення або переходу на нелегальне становище.

    Питання міграційної підтримки українців набуває особливої гостроти на тлі наближення зимового періоду та системного руйнування енергетичної інфраструктури російськими балістичними атаками. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду заявила про підготовку країни до нової потенційної хвилі біженців з України у разі сильних холодів і тривалих блекаутів. За даними звіту ООН Global Trends, масштаби переміщення залишаються колосальними: понад 9,6 мільйона українців досі позбавлені власного житла (5,9 мільйона зареєстровані як біженці за кордоном, а 3,7 мільйона мають статус внутрішньо переміщених осіб), водночас 10,8 мільйона мешканців усередині країни гостро потребують екстреної гуманітарної допомоги.

     

  • Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Співголова правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу її політичної сили до влади ФРН депортує українських чоловіків призовного віку назад в Україну, повністю припинить фінансову і військову підтримку Києва та вимагатиме повернення раніше виділених коштів.

    Закриття кордонів і вимога вислати військовозобов’язаних

    У своєму виступі Вайдель висловилася за негайне закриття кордонів Німеччини та системне видворення всіх іноземців, які підлягають депортації за нормами законодавства. Окрему увагу вона звернула на українських біженців, заявивши, що забезпечення соціальними виплатами понад мільйона українців створює непідйомне навантаження на державний бюджет.

    «Це справді неймовірно, і з фінансової точки зору така ситуація більше не є стійкою. Ці українці також мають повернутися. Насамперед — військовозобов’язані, молоді українські чоловіки призовного віку», — зазначила очільниця «АдГ».

    Варто зауважити, що чинний уряд Німеччини також підтримує ідею повернення додому військовозобов’язаних українців задля захисту держави, однак категорично відкидає примусові методи. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, будь-яке стимулювання повернення громадян не повинно набувати характеру насильницької депортації.

    Зупинка підтримки та претензії на відшкодування

    Окрім міграційної риторики, Вайдель озвучила жорсткі зовнішньополітичні наміри партії щодо повного згортання контактів із Києвом на поточному етапі війни:

    «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни. Ми також висунемо Україні значні вимоги щодо повернення коштів», — наголосила вона.

    Амбіції ультраправих та оцінки аналітиків

    Заява Вайдель пролунала на тлі нещодавнього успіху партії на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня, де «Альтернатива для Німеччини» здобула 43,8% голосів, отримавши 39 із 83 місць у земельному парламенті. Спираючись на ці результати, лідерка ультраправих задекларувала амбіцію сформувати більшість у Бундестазі на наступних чергових федеральних виборах у 2029 році.

    Водночас німецькі політологи та аналітики наголошують, що, попри помітний успіх політсили на сході країни, до реального тріумфу «АдГ» у масштабах усієї федерації залишається довгий шлях через стійке небажання інших провідних політичних партій вступати з ними в урядову коаліцію.

  • Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Європейський Союз офіційно продовжив дію тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Однак разом із продовженням механізму з’явилася принципово нова умова для частини українців. Відтепер нові заявники повинні підтверджувати виконання своїх військових обов’язків в Україні. При цьому для мільйонів українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС, зроблено важливий виняток.

    Остаточне рішення про продовження тимчасового захисту Рада ЄС ухвалила 30 липня 2026 року, а 4 серпня документ опублікували в Офіційному журналі Європейського Союзу. Йдеться про імплементаційне рішення Ради ЄС 2026/1912. Воно прямо встановлює нову кінцеву дату дії механізму — 4 березня 2028 року.

    Це означає, що Євросоюз не збирається найближчим часом масово позбавляти українських біженців законних підстав для перебування. Навпаки, продовження ще на рік має гарантувати людям певну передбачуваність щодо проживання, роботи, освіти дітей, медичної та соціальної допомоги.

    За останніми офіційними даними Ради ЄС, станом на 31 травня 2026 року тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу користувалися 4,38 мільйона людей, які залишили Україну через війну.

    Проте разом із продовженням захисту Євросоюз запровадив важливе нововведення.

    У статті 2 нового рішення зазначено, що тимчасовий захист має надаватися людям, які виконують свої військові обов’язки в Україні та, коли це необхідно, можуть надати відповідне підтвердження.

    Рада ЄС пояснила, як це може працювати на практиці. Одним із доказів може бути паспорт зі штампом українських прикордонників про законний виїзд з України. Іншим варіантом може бути паперовий або електронний документ, який підтверджує звільнення від відповідних військових обов’язків або їх виконання.

    Саме ця норма є однією з найсуттєвіших змін у правилах тимчасового захисту за останній час.

    Але тут є надзвичайно важливе уточнення.

    Нову вимогу не застосовують до людей, які вже мали тимчасовий захист у конкретній державі ЄС станом на 4 серпня 2026 року та безперервно зберігають цей статус після цієї дати.

    Це прямо зафіксовано у виправленій редакції рішення Ради ЄС. Сама нова норма почала застосовуватися з 5 серпня 2026 року.

    Тобто твердження, що після зміни правил усі українські чоловіки, які вже перебувають під тимчасовим захистом, автоматично повинні повторно доводити законність свого виїзду або втратять статус, було б неправильним.

    Є й інший момент, через який інформацію про нібито «першочергову депортацію трьох категорій українців» варто подавати дуже обережно.

    Офіційне рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту не встановлює списку з трьох категорій українців, яких Євросоюз вирішив депортувати першими. У документі немає формулювання про «першочергову депортацію» тих, хто нелегально перетнув кордон, вчинив злочин або використав підроблені документи.

    Такі обставини справді можуть мати серйозні міграційно-правові наслідки відповідно до законодавства ЄС та конкретної держави-члена. Але це інше юридичне питання, і його не слід змішувати з липневим рішенням ЄС про продовження тимчасового захисту для українців.

    Більше того, механізм тимчасового захисту передбачає доволі широкий набір прав.

    Українці, які підпадають під його дію, отримують право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, соціальну підтримку та освіту для дітей. Українські громадяни також залишаються безвізовими мандрівниками і після допуску на територію ЄС можуть пересуватися протягом 90 днів та обирати країну, де хочуть скористатися правами тимчасового захисту.

    Водночас Брюссель уже відкрито готується до моменту, коли надзвичайний механізм, запроваджений після початку повномасштабного російського вторгнення, доведеться поступово завершувати.

    Ще у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо координованого переходу від тимчасового захисту. Її мета — не раптове масове виселення українців, а створення кількох можливих шляхів після завершення дії нинішньої системи.

    Для частини українців таким шляхом може стати перехід на звичайні національні дозволи на проживання — наприклад, на підставі роботи, навчання або сімейних обставин. Для інших можуть бути доступними статуси, передбачені законодавством Євросоюзу, зокрема для висококваліфікованих працівників.

    Паралельно ЄС готує механізми добровільного повернення в Україну.

    Рада ЄС наголошує, що таке повернення має відбуватися поступово і лише тоді, коли умови дозволятимуть людям безпечно та стабільно реінтегруватися в Україні. Державам-членам рекомендують створювати програми добровільного повернення, координувати їх між собою та з українською владою, а також дозволяти ознайомчі поїздки до України.

    Окремо передбачена можливість створення так званих Unity Hubs — центрів, де українці зможуть отримувати інформацію про документи, працевлаштування, інтеграцію у країні перебування або можливості повернення додому.

    Тому говорити, що Євросоюз уже розпочав підготовку до масової депортації українських біженців, підстав немає.

    Навпаки, офіційне рішення від 30 липня гарантує продовження тимчасового захисту до березня 2028 року. Одночасно Брюссель починає поступово переводити систему з надзвичайного режиму, який діє вже кілька років, до довгострокової моделі: частина українців зможе перейти на інші види легального проживання, а для тих, хто захоче повернутися, мають створювати програми добровільного повернення.

    Найсуттєвіша зміна вже стосується нових заявників на тимчасовий захист. Після 5 серпня 2026 року вони можуть бути зобов’язані довести, що виконують військові обов’язки перед Україною. Рада ЄС прямо називає серед можливих підтверджень штамп у паспорті про законний перетин українського кордону.

    Водночас для тих, хто вже мав тимчасовий захист до набрання новою нормою чинності та безперервно його зберігає у відповідній країні, передбачено виняток.

    Отже, головна новина для українців у Європі зараз полягає не в появі міфічного «списку на депортацію», а в тому, що ЄС одночасно продовжив захист до 2028 року і зробив правила його отримання для нових заявників жорсткішими. А паралельно Європа вже вибудовує систему, яка має запрацювати після завершення тимчасового механізму — з переходом частини українців на інші дозволи на проживання та поступовими програмами добровільного повернення.

  • 53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо незаконного вивезення до Росії 53 українських дітей з тимчасово окупованої частини Донецької області. За матеріалами слідства, восени 2022 року дітей під виглядом «евакуації» спочатку вивезли автобусами з Донецька, після чого літаком доправили до Москви.

    Заочну підозру у справі отримали чотири представники окупаційної адміністрації. Серед них так званий «міністр охорони здоров’я ДНР» Дмитро Гарцев, колишня очільниця так званої «державної служби у справах сім’ї та дітей ДНР» Світлана Майборода, а також керівники захоплених медичних установ Вячеслав Висягін та Віктор Гончаров.

    За версією українських правоохоронців, саме Гарцев разом із Майбородою доручили керівникам окупаційних медичних закладів організувати переміщення дітей до Росії. Йдеться про вихованців дитячих будинків, яких спочатку вивезли на територію РФ, а після прибуття розподілили між соціальними установами.

    Частину дітей передали російським родинам

    Далі, за даними слідства, 28 із 53 українських дітей передали під опіку російських сімей. Українські правоохоронці вважають, що таким чином окупаційні посадовці фактично змінили умови проживання дітей та позбавили їх можливості залишатися на території України.

    Особливу увагу слідство приділяє тому, що переміщення дітей відбувалося не як добровільна поїздка, а в умовах російської окупації та під прикриттям так званої «евакуації».

    Правоохоронці кваліфікували дії підозрюваних за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

    СБУ наголошує, що незаконне переміщення цивільного населення з окупованої території заборонене міжнародним гуманітарним правом. Зокрема, стаття 49 Женевської конвенції IV прямо забороняє примусове індивідуальне або масове переселення та депортацію цивільних з окупованих територій незалежно від мотивів.

    Підозрювані переховуються на окупованій території

    Усі четверо фігурантів, за даними української спецслужби, перебувають на тимчасово окупованій території, тому підозру їм оголосили заочно.

    Українські правоохоронці продовжують збирати докази та проводити необхідні процесуальні дії, щоб встановити всі обставини незаконного вивезення дітей і забезпечити притягнення причетних до відповідальності.

    Справа також має ширший міжнародний контекст. Депортація та примусове переміщення українських дітей стали одним із напрямів розслідувань воєнних злочинів, скоєних Росією після початку повномасштабного вторгнення.

    У цьому кримінальному провадженні вина конкретних осіб ще не встановлена судом. Заочна підозра означає, що українське слідство вважає зібрані докази достатніми для повідомлення фігурантам про підозру, однак остаточну оцінку їхнім діям має надати суд.

     

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія заявила, що будь-яких громадян Ізраїлю, виявлених на території країни, негайно депортуватимуть. Відповідну позицію озвучив прем’єр-міністр Анвар Ібрагім на тлі перевірки інформації про можливе перебування ізраїльтян у технологічній спільноті, яка працює в малайзійському штаті Джохор.

    Водночас твердження про те, що Куала-Лумпур лише тепер запровадив повністю нову заборону на в’їзд для всіх громадян Ізраїлю, потребує уточнення. Малайзія не має дипломатичних відносин з Ізраїлем і вже давно суттєво обмежує в’їзд власників ізраїльських паспортів. Для такого в’їзду раніше був потрібен спеціальний письмовий дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Нова заява прем’єра насамперед означає посилення контролю та обіцянку негайно видворяти виявлених ізраїльських громадян.

    «Якщо ми виявимо будь-якого громадянина Ізраїлю, його негайно депортують, оскільки ми не визнаємо Ізраїль», — заявив Анвар Ібрагім. За його словами, малайзійська влада не має наміру робити винятки або йти на компроміси в цьому питанні.

    Через що почалася перевірка

    Приводом для гучної заяви стала інформація про можливу присутність громадян Ізраїлю у проєкті Network School — технологічній та підприємницькій спільноті, яка базується у Forest City в штаті Джохор.

    Влада штату звернулася до федеральних органів із вимогою перевірити, чи могли громадяни Ізраїлю перебувати в Малайзії, використовуючи паспорти інших держав. Після цього Міністерство внутрішніх справ і силові структури почали розслідування.

    Особливу увагу правоохоронців привернуло питання подвійного громадянства. Власник одночасно ізраїльського та іншого паспорта теоретично може перетнути кордон за документами іншої країни, не демонструючи ізраїльський паспорт.

    Саме тому малайзійська влада перевіряє не лише документи, використані для в’їзду, а й реальне громадянство та зв’язки осіб, які могли працювати або проживати у відповідній спільноті.

    Прем’єр наголосив, що подвійне громадянство не повинно використовуватися для обходу політики Малайзії щодо Ізраїлю. Однак точна кількість осіб, яких перевіряють, і те, чи були вже проведені депортації, на момент заяви офіційно не повідомлялося.

    Чи справді Малайзія повністю заборонила в’їзд

    Малайзія багато років не визнає Ізраїль і не підтримує з ним дипломатичних відносин. Власники ізраїльських паспортів не можуть вільно в’їжджати до країни, а отримання дозволу передбачало окреме погодження з малайзійськими органами влади.

    Офіційні імміграційні ресурси Малайзії також вказують на спеціальні обмеження для заявників з Ізраїлю. Зокрема, подання заявок на електронні візи з території Ізраїлю не передбачене стандартною процедурою.

    Тому нинішня ситуація радше є не створенням принципово нового режиму, а публічним підтвердженням і посиленням уже чинної політики. Головною новиною стала саме заява про негайну депортацію будь-якого громадянина Ізраїлю, якого влада виявить у країні.

    Малайзійська сторона поки не оприлюднила окремого нормативного документа, який би свідчив про ухвалення нової універсальної заборони саме 15–17 липня 2026 року. Водночас політична позиція уряду була сформульована однозначно: громадяни Ізраїлю не повинні перебувати в Малайзії, а в разі їх виявлення вони підлягають видворенню.

    Чому Малайзія не визнає Ізраїль

    Куала-Лумпур традиційно підтримує Палестину та виступає за створення незалежної палестинської держави. Малайзійська влада неодноразово заявляла, що не розглядатиме можливість нормалізації відносин з Ізраїлем без політичного врегулювання палестинського питання.

    Після початку війни в секторі Гази позиція Малайзії стала ще жорсткішою. Уряд Анвара Ібрагіма регулярно критикує дії ізраїльської армії та виступає за міжнародний тиск на ізраїльське керівництво.

    Малайзія також запроваджувала обмеження щодо пов’язаних з Ізраїлем суден і компаній та підтримувала дипломатичні ініціативи на користь Палестини.

    Що відбуватиметься далі

    Федеральна влада продовжує перевірку можливого перебування ізраїльтян у Джохорі. До розслідування залучені імміграційні та безпекові органи, які мають встановити, хто саме перебував у країні, якими паспортами користувалися ці люди та чи порушили вони міграційне законодавство.

    У разі підтвердження ізраїльського громадянства прем’єр пообіцяв негайну депортацію. Крім того, перевірка може призвести до посилення контролю за особами з подвійним громадянством і до зміни процедур встановлення громадянства іноземців, які прибувають до Малайзії.

    Малайзія не стільки вперше закрила кордони для громадян Ізраїлю, скільки оголосила про максимально жорстке застосування вже наявних обмежень. Ключовим новим елементом стала пряма вказівка прем’єра: будь-якого виявленого ізраїльського громадянина мають негайно видворити з країни.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Країни-члени Європейського Союзу досягли попередньої політичної домовленості щодо нових правил депортації мігрантів, які передбачають пришвидшення процедур повернення осіб, яким було відмовлено у наданні притулку, а також можливість їхнього переміщення до спеціальних центрів за межами ЄС. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, узгоджений документ є частиною масштабної реформи міграційної політики Євросоюзу, спрямованої на посилення контролю над потоками шукачів притулку та зменшення навантаження на країни, які приймають найбільшу кількість мігрантів. Рішення було досягнуте напередодні набуття чинності інших елементів міграційної реформи, запланованих на 12 червня.

    Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що нові правила мають відновити ефективність системи повернення мігрантів і підвищити рівень довіри до міграційної політики ЄС.

    За його словами, наразі лише близько 27% осіб, яким відмовлено у притулку, фактично залишають територію Європейського Союзу, що, на думку європейських посадовців, є недостатнім показником для ефективного функціонування системи.

    Згідно з досягнутою домовленістю, держави-члени отримають можливість направляти осіб, яким винесено рішення про депортацію, до так званих «центрів повернення», розташованих за межами ЄС. Такі механізми мають стати інструментом для пришвидшення процедур видворення та зменшення навантаження на національні міграційні системи.

    Документ також передбачає посилення заходів щодо осіб, які вважаються потенційною загрозою безпеці. Зокрема, йдеться про розширення підстав для обшуків житла, можливість тривалого утримання під вартою, запровадження заборон на в’їзд до ЄС, а також санкції за відмову співпрацювати з правоохоронними органами.

    Європейські політики, які підтримують реформу, заявляють, що нові правила покликані змінити підхід до нелегальної міграції та посилити принцип обов’язковості виконання рішень про повернення. Французький депутат Європарламенту від Європейської народної партії Франсуа-Ксав’є Белламі заявив, що Європа роками демонструвала недостатню ефективність у виконанні рішень щодо депортації, однак тепер цей підхід має змінитися.

    Водночас критики реформи застерігають, що створення центрів повернення за межами ЄС може викликати юридичні та гуманітарні суперечки, зокрема щодо дотримання прав людини та умов утримання мігрантів.

    Частина положень нових правил набуде чинності через рік після остаточного затвердження. Водночас окремі механізми, зокрема можливість створення центрів повернення, можуть почати діяти одразу після формального ухвалення документа, що вже викликає інтерес у низки країн-членів ЄС, серед яких Нідерланди та Німеччина.

    Очікується, що реформа ще має пройти остаточне погодження в Раді ЄС та Європейському парламенті, після чого набуде статусу обов’язкової для виконання всіма державами-членами.

    На тлі цих змін у низці країн ЄС уже фіксується посилення міграційної політики. Зокрема, в Німеччині зросла кількість депортацій осіб, яким відмовлено в наданні притулку, а парламент країни ухвалив рішення про скасування прискореної процедури натуралізації. У Нідерландах також зафіксовано зростання частки відмов у наданні притулку, що свідчить про загальну тенденцію до посилення контролю у сфері міграції в Європейському Союзі.

  • У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині суд у Геттінгені ухвалив резонансне рішення у справі про загибель 16-річної української біженки: 31-річного громадянина Іраку, якого слідство вважає причетним до смерті дівчини, не засуджено до тюремного строку — натомість йому призначено примусове психіатричне лікування. Рішення фактично означає, що чоловік не нестиме класичної кримінальної відповідальності у вигляді ув’язнення, оскільки суд визнав його неосудним на момент вчинення злочину.

    Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд у Нижній Саксонії. За матеріалами слідства, 16-річна українка загинула під колесами товарного поїзда після того, як її штовхнули на залізничну колію.

    Згодом правоохоронці встановили, що до смерті дівчини причетний 31-річний чоловік з Іраку, який перебував у Німеччині у статусі шукача притулку. Спочатку подію розглядали як нещасний випадок, однак пізніше слідство перекваліфікувало її як умисне вбивство.

    Земельний суд у Геттінгені 29 квітня постановив направити обвинуваченого на примусове лікування в психіатричний заклад.

    Підставою для такого рішення стала судово-психіатрична експертиза, яка встановила у чоловіка параноїдну шизофренію. Прокуратура дійшла висновку, що під час скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій і не міг ними керувати.

    Попри це, у матеріалах справи зазначається, що дії кваліфіковані як навмисне вбивство, а сам обвинувачений може становити небезпеку для суспільства. Це означає, що його перебування у медичному закладі може бути тривалим і залежатиме від висновків лікарів та судового контролю.

    Окрему увагу у справі привернули обставини перебування чоловіка в Німеччині. За даними слідства, раніше його мали депортувати до Литви — країни, через яку він потрапив до Європейського Союзу в межах процедур реєстрації шукачів притулку.

    Також повідомляється, що відповідні міграційні служби зверталися до суду з проханням взяти його під варту до депортації. Однак адміністративний суд у Ганновері відхилив це клопотання, після чого чоловік залишився на волі.

    Ці обставини згодом стали предметом критики системи міграційного контролю в Німеччині, оскільки злочин стався вже після того, як рішення про депортацію фактично не було виконано.

    Загибла 16-річна Ліана разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя після повномасштабного вторгнення Росії та знищення їхнього житла.

    Сім’я оселилася у місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За словами близьких, дівчина швидко адаптувалася до нового життя, вивчала мову та будувала плани на майбутнє.

    На момент трагедії Ліана щойно розпочала професійне навчання у стоматологічній клініці. Вона також допомагала молодшим братам і підтримувала сім’ю в побуті.

    У день загибелі дівчина поверталася додому та розмовляла телефоном із дідусем. За його словами, під час розмови він раптово почув її крик і звук потяга, після чого зв’язок обірвався.

    За кілька хвилин на місце прибули батьки, однак врятувати дівчину вже не вдалося.

    Спочатку поліція не мала достатніх підстав для підозри у вбивстві. За даними слідства, чоловік сам підійшов до правоохоронців і вказав місце, де лежало тіло, стверджуючи, що нібито випадково його виявив.

    Однак пізніше його поведінка викликала підозри, а результати ДНК-експертизи виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, що вказувало на фізичний контакт і насильницькі дії перед смертю.

    Після цього чоловіка затримали, і проти нього було видано постанову про взяття під варту за підозрою в умисному вбивстві.

    Справa викликала значний суспільний резонанс у Німеччині. Вона стала частиною ширшої дискусії щодо міграційної політики, роботи судової системи та механізмів контролю за шукачами притулку.

    Критики наголошують, що система не змогла своєчасно запобігти злочину, попри наявність процедур щодо депортації та сигналів про можливу небезпеку.

    Водночас правозахисники закликають уникати узагальнень щодо мігрантів, підкреслюючи, що справа є індивідуальною трагедією, яка має бути розглянута виключно в межах судової системи.

    Після рішення суду чоловік залишатиметься у психіатричному закладі під наглядом. Його подальше утримання залежатиме від медичних висновків і рішень суду щодо рівня небезпеки для суспільства.

    Розслідування формально завершене, однак суспільні та політичні дискусії навколо справи в Німеччині тривають.

  • Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    За інформацією наших джерел в МЗС, українців призовного віку не будуть депортувати з Німеччини, а заява Фрідріха Мерца швидше за все стосується відмови у прийнятті нових громадян України призовного віку, яким може бути відмовлено в наданні статусу біженця.

    “Усі, хто вже має статус біженця, захищені німецьким законодавством та програмою захисту до 2027 року.

    Крім того, німецьке законодавство не дозволяє депортувати тих, хто має захищений статус біженця.

    Тим же українцям призовного віку, які хочуть отримати статус біженця у 2026 році, краще обирати іншу країну” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп Дмитро Разумков в коментарі для УНІАН заявив, що жодна з країн Європи сьогодні не готова буде віддати тих українців, які дійсно будуть корисні для їх економіки.

    “У них дефіцит робочої сили. Якщо ми говоримо про тих, хто не працює, які отримують просто допомогу по безробіттю або знаходяться нелегально або полулегально, так, дійсно це може відбутися”- зазначив Разумков.