Daypolitico

Позначка: депозити

  • Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    У Росії погіршуються споживчі настрої населення на тлі економічних проблем, високих державних витрат на війну та невизначеності щодо майбутнього. Росіяни дедалі менше відкладають гроші, скорочують заощадження, виводять кошти з банківських депозитів і частіше обирають дешевші вживані товари замість нових.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, індекс споживчих настроїв у Росії знизився до 89,5 пункту. Це найнижчий показник із травня 2022 року, тобто фактично від перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

    Падіння індексу свідчить про посилення невпевненості росіян у власному матеріальному становищі та перспективах економіки країни. Населення дедалі обережніше оцінює власні фінансові можливості, а споживча поведінка змінюється у бік економії.

    Одним із ключових показників погіршення ситуації є скорочення можливостей росіян формувати заощадження. Частка населення, яке має можливість відкладати так звані вільні кошти, зменшилася на 6,5% і становить 47,9%.

    Водночас третина росіян — близько 34% — вважає, що зараз невдалий час для накопичення грошей. Лише 26% опитаних дотримуються протилежної думки та вважають поточний період сприятливим для заощаджень.

    За оцінкою СЗРУ, обидва показники стали найгіршими приблизно за останні два з половиною роки. Це може свідчити про зниження довіри населення до економічної стабільності Росії та зростання побоювань щодо власного фінансового майбутнього.

    Зміна настроїв помітна і в поведінці російських вкладників. У червні населення РФ вивело з банківських депозитів близько 0,5 трлн рублів. Водночас обсяг нових вкладів за той самий період становив лише приблизно 0,2 трлн рублів.

    Таким чином, приплив нових коштів не компенсував відтік грошей із депозитів. Більше того, за наведеними СЗРУ даними, він не перекрив навіть суму відсотків, які банки нарахували вкладникам.

    Це означає, що росіяни не лише менше накопичують, а й починають використовувати раніше сформовані заощадження. Така поведінка може бути ознакою зростання фінансової невизначеності, коли домогосподарства воліють мати доступ до грошей у готівковій або ліквідній формі замість того, щоб залишати їх на довгострокових депозитах.

    За оцінками експертів, у першому кварталі реальні заощадження населення Росії скоротилися на 32,1%. Якщо тенденція збережеться, це може додатково обмежити можливості росіян фінансувати великі покупки та збільшити попит на дешевші товари.

    Про погіршення фінансового становища населення також свідчить зміна структури споживання. Росіяни дедалі частіше обирають уживані товари, намагаючись зменшити витрати.

    Особливо помітною ця тенденція стала на автомобільному ринку. У першому півріччі 2026 року витрати росіян на придбання вживаних автомобілів зросли на 13%.

    При цьому співвідношення нових та вживаних автомобілів на російському ринку суттєво змінилося. Нині на один новий автомобіль припадає майже п’ять уживаних.

    Одночасно скорочується частка відносно молодих автомобілів. За рік частка машин віком до п’яти років зменшилася з 30% до 25%.

    Натомість зростає попит на старіші транспортні засоби. Частка автомобілів віком понад десять років збільшилася до 41%.

    Така динаміка може свідчити про те, що російські споживачі дедалі частіше відмовляються від дорожчих нових автомобілів на користь машин із пробігом. Для домогосподарств це дозволяє скоротити одноразові витрати в умовах невизначеності щодо доходів та майбутньої економічної ситуації.

    На споживчі настрої також впливає загальний стан російської економіки. Війна проти України, міжнародні санкції, масштабне перенаправлення державних ресурсів на військові потреби та проблеми з реальними доходами створюють додатковий тиск на населення.

    При цьому російський уряд продовжує витрачати значні кошти на війну. Зростання військових видатків відбувається на тлі погіршення бюджетного балансу.

    У першому півріччі 2026 року дефіцит російського бюджету досяг 5,73 трлн рублів. Це у 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Погіршення фінансового становища держави може створювати додаткові ризики для економіки, особливо якщо доходи бюджету не встигають за темпами зростання витрат. Для населення це потенційно означає подальше посилення податкового та інфляційного тиску, а також скорочення можливостей держави підтримувати цивільні сектори економіки на колишньому рівні.

    Ще одним фактором невизначеності для росіян залишається війна та можливість нової мобілізації. Перспектива продовження бойових дій змушує частину населення побоюватися повторного призову та пов’язаних із цим економічних і соціальних наслідків.

    На цьому тлі знову активізуються розмови про можливість нової хвилі мобілізації після осінніх виборів до Державної думи РФ. Офіційного рішення про нову мобілізацію у наведеній інформації немає, однак самі побоювання впливають на настрої частини населення.

    Додатковим індикатором таких настроїв називають зростання попиту росіян на житло за кордоном. Зокрема, за останні три місяці оренда квартир у Вірменії подорожчала приблизно на 30%. Цю тенденцію пов’язують зі збільшенням кількості громадян РФ, які розглядають можливість виїзду з країни.

    Водночас із Росії продовжують виводити капітал і заможні громадяни. За даними української розвідки, російські олігархи та великі інвестори дедалі активніше переводять активи за межі країни, зокрема у криптовалюту, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди.

    Таким чином, зміна поведінки різних груп населення демонструє загальну тенденцію до зростання економічної невизначеності в Росії. Частина звичайних громадян скорочує заощадження та переходить на дешевші товари, тоді як заможні росіяни намагаються диверсифікувати активи та вивести частину капіталу за кордон.

    Погіршення споживчих настроїв саме по собі не означає неминучого обвалу російської економіки, однак воно свідчить про те, що наслідки війни та пов’язаних із нею економічних рішень дедалі помітніше позначаються на поведінці населення.

    Якщо тенденція до скорочення заощаджень та переходу на дешевші товари продовжиться, це може вплинути і на внутрішній попит. А зменшення споживання, своєю чергою, здатне створювати додатковий тиск на цивільні сектори російської економіки, які вже конкурують за ресурси з військово-промисловим комплексом.

  • В Україні остаточно ліквідували ще один банк: Фонд припинив виплати вкладникам

    В Україні остаточно ліквідували ще один банк: Фонд припинив виплати вкладникам

    В Україні завершилася історія ще одного банку, який залишив ринок під час масштабного очищення банківської системи понад десять років тому. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершив процедуру ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції», який Національний банк визнав неплатоспроможним ще у вересні 2015 року.

    4 серпня 2026 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи. Саме з цього моменту процедура ліквідації вважається завершеною, а сам банк — ліквідованим.

    Разом із цим припинилися повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора установи. Фонд також повідомив про припинення виплат гарантованих сум відшкодування вкладникам банку.

    Фактично між визнанням «Національних інвестицій» неплатоспроможними та остаточним юридичним припиненням банку минуло майже одинадцять років.

    Чому банк «Національні інвестиції» збанкрутував

    Проблеми банку стали публічними восени 2015 року.

    17 вересня того року Правління Національного банку України постановою №613 віднесло АТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних. Регулятор тоді називав серед причин непрозорість низки операцій та стрімке суттєве скорочення ліквідних коштів.

    До цього банк уже мав статус проблемного, а Нацбанк запровадив у ньому посилений контроль.

    Як пояснював регулятор, однією із зафіксованих проблем було зменшення на 5% і більше нормативу миттєвої ліквідності п’ять і більше разів протягом вересня 2015 року. Крім того, НБУ виявив випадки, коли банк не відображав у бухгалтерському обліку документи клієнтів, які не були виконані у передбачений законодавством строк.

    Для банківської установи ліквідність має принципове значення: вона показує, чи здатен банк своєчасно виконувати фінансові зобов’язання, зокрема перед вкладниками та іншими клієнтами.

    Після визнання установи неплатоспроможною Фонд гарантування вкладів запровадив тимчасову адміністрацію.

    Ліцензію банк втратив у грудні 2015 року

    Наступний етап настав менш ніж за три місяці.

    1 грудня 2015 року Національний банк за пропозицією Фонду гарантування вкладів ухвалив постанову №853 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію «Банку «Національні інвестиції».

    НБУ наголошував, що після визнання установи проблемною її фінансовий стан не вдалося стабілізувати. У грудні регулятор офіційно запустив процедуру ліквідації банку.

    Відтоді установою вже не керувало попереднє керівництво як звичайним комерційним банком. Процедуру виведення його з ринку та розрахунків із вкладниками й кредиторами здійснював Фонд гарантування вкладів.

    І лише тепер, у серпні 2026 року, юридичну особу остаточно припинили.

    Чому ліквідація тривала майже 11 років

    Визнання банку неплатоспроможним, відкликання ліцензії та остаточне припинення юридичної особи — це різні етапи.

    Після відкликання ліцензії Фонд має провести великий комплекс процедур: сформувати реєстр кредиторів, здійснювати гарантовані виплати вкладникам, працювати з активами банку, стягувати проблемну заборгованість, продавати майно та права вимоги, вести судові процеси й проводити розрахунки з кредиторами відповідно до встановленої законом черговості.

    Тому банк фактично може не здійснювати банківської діяльності багато років, але юридично залишатися у процедурі ліквідації.

    Остаточна крапка ставиться після завершення відповідних процедур і внесення запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

    Саме це тепер відбулося з «Національними інвестиціями».

    Вкладники роками судилися з Фондом

    Історія ліквідації цього банку супроводжувалася також численними судовими спорами щодо відшкодування депозитів.

    У судовому реєстрі є справи, у яких вкладники оскаржували рішення уповноважених осіб Фонду про невключення їх до переліку осіб, які мають право на гарантоване відшкодування.

    Наприклад, у справі №826/629/17 Верховний Суд у 2022 році залишив у силі висновок про право вкладниці на гарантовану компенсацію та зобов’язав уповноважену особу Фонду передати відповідні доповнення до переліку рахунків. Йшлося про 205 тис. грн, які були зараховані на рахунок незадовго до запровадження тимчасової адміністрації.

    І це був не одиничний випадок.

    В іншій справі суд розглядав вимогу вкладника щодо гарантованого відшкодування у розмірі 200 тис. грн. Судові суперечки виникали через операції, які Фонд свого часу вважав нікчемними, та питання про те, чи мають відповідні клієнти статус вкладників із правом на компенсацію.

    Ще в одній справі йшлося про переказ 197 тис. грн та вимогу включити отримувача коштів до реєстру вкладників.

    Таким чином, тривалість ліквідації пояснюється не лише необхідністю реалізувати активи банку, а й значною кількістю юридичних питань, які могли вирішуватися роками.

    Хто володів «Національними інвестиціями»

    Однією з ключових власниць істотної участі у банку була Наталія Огородник.

    Згідно з оприлюдненою Національним банком структурою власності, її пряма частка становила 33,5683%. Також у структурі фігурувало ТОВ «ВІАДУК», власником якого був Олександр Білошкап — чоловік Наталії Огородник.

    У матеріалах НБУ щодо власників істотної участі станом на дату визнання банку неплатоспроможним Наталія Огородник також зазначена як особа з істотною участю.

    За даними державних реєстрів, юридичну особу банку було зареєстровано ще у 1993 році, її код ЄДРПОУ — 20017340.

    Що тепер буде з виплатами вкладникам

    Одночасно із завершенням ліквідації Фонд гарантування припинив виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам «Національних інвестицій».

    Це важлива відмінність від ситуації, коли банк лише визнають неплатоспроможним.

    Після початку процедури виведення банку з ринку вкладники, які відповідають вимогам законодавства, отримують гарантоване Фондом відшкодування. Протягом ліквідаційної процедури можливі також додаткові зміни у реєстрах, зокрема після судових рішень.

    Але після державної реєстрації припинення юридичної особи повноваження Фонду як ліквідатора завершуються.

    Таким чином, 4 серпня 2026 року стало фінальною датою у майже одинадцятирічній процедурі ліквідації банку.

    Це не нове банкрутство у 2026 році

    При цьому новину про ліквідацію «Національних інвестицій» важливо правильно трактувати.

    Йдеться не про те, що у серпні 2026 року ще один чинний український банк раптово збанкрутував або втратив ліцензію.

    «Національні інвестиції» фактично залишили банківський ринок ще у 2015 році. НБУ визнав установу неплатоспроможною 17 вересня, а 1 грудня того ж року ухвалив рішення про відкликання її ліцензії та ліквідацію.

    Подія серпня 2026 року означає завершення багаторічного юридичного процесу: банк остаточно припинив існування як юридична особа.

    Тому вона сама по собі не свідчить про нову проблему чи погіршення ситуації у банківській системі України.

    Банк став частиною великого очищення системи

    «Національні інвестиції» залишили ринок у період масштабного очищення українського банківського сектору у 2014–2016 роках.

    У той час НБУ масово виводив із ринку банки, які не відповідали вимогам щодо капіталу та ліквідності, проводили непрозорі операції, мали проблеми зі структурою власності або не могли виконувати зобов’язання перед клієнтами.

    У випадку «Національних інвестицій» регулятор прямо називав непрозорі операції та різке погіршення ліквідності серед причин втручання.

    Від рішення НБУ у вересні 2015-го до фінального запису у державному реєстрі в серпні 2026-го минуло майже 11 років. Тепер Фонд гарантування офіційно завершив свою роботу з банком, а його назва остаточно переходить з переліку установ у ліквідації до історії української банківської системи.

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.

  • Обсяг депозитів українців сягнув рекордних 1,553 трлн грн

    Обсяг депозитів українців сягнув рекордних 1,553 трлн грн

    Станом на 1 грудня обсяг коштів населення на рахунках українських банків сягнув 1,553 трлн гривень. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

    За його словами, за рік обсяг депозитів громадян зріс на 206 млрд грн, що відповідає зростанню на 15,3%. Найбільший приріст зафіксовано у національній валюті. Обсяг гривневих вкладів становить 1,021 трлн грн, що на 155 млрд грн більше, ніж рік тому.

    Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

    Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

    Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

    У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

  • В Одесі банкірка вкрала майже 400 тисяч гривень у 85-річної пенсіонерки

    В Одесі банкірка вкрала майже 400 тисяч гривень у 85-річної пенсіонерки

    В Одесі співробітниця банку обікрала клієнтку, скориставшись її довірою та похилим віком. Зловмисниця привласнила майже 400 тисяч гривень із депозитних рахунків 85-річної жінки. Про інцидент повідомила пресслужба Національної поліції.

    Потерпіла звернулася до правоохоронців після того, як виявила зникнення своїх заощаджень із двох банківських депозитів. Під час розслідування поліцейські встановили, що гроші зникли з вини 22-річної працівниці банку, яка обіймала посаду головного економіста служби роздрібного бізнесу.

    Інцидент стався у відділенні банку в Приморському районі Одеси. Коли пенсіонерка звернулася до фінустанови для перевірки своїх рахунків, працівниця, користуючись її віком та неуважністю, замінила фінансовий номер телефону клієнтки на власний. Після цього вона отримала повний доступ до банківського додатка потерпілої.

    Після виходу жінки з банку співробітниця увійшла в систему від її імені, закрила депозити та перевела 394 550 гривень на власну картку. Згодом частину коштів вона повернула, але більшість грошей витратила.

    Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Суд обрав для фігурантки запобіжний захід — нічний домашній арешт.

    За скоєне злочинниці загрожує до шести років позбавлення волі та заборона обіймати посади у фінансовій сфері строком до трьох років. Правоохоронці продовжують розслідування, а банк проводить внутрішню перевірку, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

  • Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

    Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили 316,1 млрд грн, і саме їхній кредитний портфель зріс швидше — на 22% за рік, тоді як у бізнесу лише на 13%.

    Після різкого падіння у 2022–2023 роках кредитування поступово відновлюється. Якщо у квітні 2023 року населення мало всього 205,4 млрд грн кредитів, то за два роки обсяг зріс у півтора раза.

    Українці переважно беруть кредити у гривні — 97% позик. У бізнесу ця частка нижча — 72%. Валютні кредити фізосіб залишаються мінімальними (3%) і більш ніж на 90% є непрацюючими.

    Натомість депозити в банках зростають ще швидше. Станом на серпень 2025 року українці та компанії тримають на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж позичили в банках. Половину коштів зберігає бізнес (1,49 трлн грн), ще майже стільки — громадяни (1,3 трлн грн).

    Темпи зростання депозитів знизилися: якщо на початку повномасштабної війни вони щороку збільшувались на 30%, то тепер — лише на 11%. Проте гривневі вклади стабільно зростають, а валютні після падіння у 2022-му відновилися та вже перевищили рівень липня 2021 року.

    Загалом валютна частка депозитів у бізнесу становить 28%, у громадян — 34%. Це свідчить, що понад третина заощаджень українців досі зберігається у валюті.

  • Прокуратура повідомила про підозру банкіру, який роками обкрадав клієнтів

    Прокуратура повідомила про підозру банкіру, який роками обкрадав клієнтів

    У Тернопільській області викрили колишнього керівника банківського відділення, який протягом кількох років обманював клієнтів та привласнював їхні кошти. Про це повідомила Тернопільська обласна прокуратура.

    За даними слідства, колишній банкір оформлював кредитні картки на ім’я клієнтів під виглядом уточнення даних чи зміни паролів. Отримані картки він використовував у власних цілях — знімав готівку через банкомати або оплачував покупки та послуги.

    Крім того, зловмисник, користуючись довірою вкладників, отримував доступ до їхніх депозитів. Він вводив потерпілих в оману, переконуючи у необхідності переоформлення чи тимчасового блокування картки. У результаті банкір заволодівав коштами та витрачав їх на власні потреби.

    Від шахрайських дій постраждало щонайменше 15 осіб. Загальна сума збитків перевищує 1 млн 117 тис. грн.

    Колишньому керівнику відділення повідомлено про підозру у таємному викраденні майна, шахрайстві та підробці платіжних карток. Розслідування триває, його здійснюють слідчі ГУНП в Тернопільській області.

  • Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    В умовах ймовірної девальвації гривні українці стикаються з вибором, як найкраще захистити та примножити свої заощадження. Експерти наголошують, що останній тиждень стабільності на валютному ринку може завершитися, а отже, прийняття обдуманих фінансових рішень стає ще більш актуальним.

    Альтернатива валюті: інвестиції в автономність

    Андрій Забловський, голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні, пропонує розглянути інвестиції не лише у валюту, але й у засоби, що забезпечують автономність у домівках, зокрема зарядні станції, паливні котли чи генератори. Це є актуальним на тлі можливих проблем в енергетичному секторі. “Долари не зігріють оселю, – коментує Забловський, – а от зарядна станція або генератор можуть стати цінною інвестицією в умовах кризи.”

    Доларова готівка: надійність у довгостроковій перспективі

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що доларова готівка залишається привабливим засобом збереження коштів, особливо для довгострокового зберігання. За його словами, валюта є високоліквідною і легкодоступною в разі потреби, що додає їй ваги серед прихильників “кешу”. “Наразі гарний час для купівлі валюти”, – вважає Шевчишин, зауважуючи, що доларова готівка може допомогти уникнути ризиків, пов’язаних із можливою девальвацією гривні.

    Гривневі облігації: високі відсотки й вигідні умови

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить українцям звернути увагу на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Він зазначає, що облігації на 3-6 місяців пропонують привабливі 15% річних, що перевищує дохідність звичайних депозитів. Крім того, інвесторам не потрібно сплачувати податки з прибутку, що робить ОВДП вигідним варіантом для тих, хто хоче отримати прибуток від повільної девальвації гривні.

    Депозити: надійність гривні та нові умови оподаткування

    Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу “Глобус Банку”, звертає увагу на довготривалі депозити з високими ставками, що є популярними серед вкладників. Попри збільшення військового збору до 5%, загальне оподаткування доходів з депозитів зросло до 23%. Це не стосується депозитів військовослужбовців, але не викликає зменшення інтересу до вкладів. Середні ставки досягають 13% річних, а за деякими програмами – до 15%, що забезпечує надійну підтримку гривневих заощаджень для довгострокових вкладників.

    Що робити зараз? Поради для українців

    Експерти радять зважити всі можливі варіанти, адже валютні коливання можуть вплинути на фінансові плани. Зокрема, аналітики рекомендують не поспішати з продажем валюти, очікуючи, що до кінця року долар зростатиме в ціні. Натомість, для тих, хто готовий вкладати в національну валюту, надійним вибором є ОВДП або депозити з високою дохідністю.

  • Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це друге поспіль зниження облікової ставки, що свідчить про стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зменшення інфляційних тисків.

    “З огляду на послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

    Попереднє зменшення відбулося 15 березня 2024 року і становило 0,5% річних.

    Пишний відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про поліпшення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік із 8,6 до 8,2%. Але водночас НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік із 3,6% до 3,0% через атаки рф на енергетику та інші інфраструктурні об’єкти.

    Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

    1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності або покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.

    2. Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

    3. Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожуватиме імпорт.

    4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій.

    5. Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчання.

    Сьогоднішнє рішення Нацбанку щодо ставки матиме два ключові наслідки.

    По-перше, зниження облікової ставки напевно спровокує новий раунд зменшення процентних ставок за депозитами населення. Що підтверджується останніми подіями. Після рішення Нацбанку про попереднє просідання облікової ставки 15 березня 2024 року (на 0,5% – до 14,5%) річних середня прибутковість за гривневими вкладами фізосіб, що публікується регулятором, просіла на 0,23-0,36% річних за різними видами вкладень:

    – 3 місяці – з 14,38% до 14,02% річних;
    – 6 місяців – з 14,40% до 14,17% річних;
    – 12 місяців – з 14,28% до 13,98% річних.

    При цьому нагадаємо, що це тільки номінальні прибутковості, а реальні нижчі – банки віднімають 19,5% податків: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військовий збір. Отже, реальна ставка (за вирахуванням податків), наприклад, за 12-місячним вкладенням становить лише 11,25% річних, тобто незначно перевищує поточний рівень інфляції.

    По-друге, можна не сумніватися, що зниження нацбанківської ставки виллється в посилення тиску на валютний ринок і на курс гривні. Це вже стало непорушним правилом: що менше люди і бізнес можуть заробляти на своїх гривневих вкладах, то активніше вони займаються спекулятивними купівлями-продажами долара. Що виливається в розгойдування курсу гривня/долар і збільшення валютних продажів Нацбанку з його золотовалютних резервів.

    Що також підтверджується практикою. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів одразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Що чимало, особливо з урахуванням нерівномірного виділення Україні міжнародної допомоги.