Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради, депутатку від «Батьківщини» Ларису Торбинську, затримали за отримання хабара на робочому місці. За даними правоохоронців, вона вимагала 9,5 тисяч доларів від підприємця за сприяння у оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель.
За версією слідства, Торбинська запевнила бізнесмена, що без її допомоги він не зможе отримати дозвіл на оренду земельної ділянки. Депутатку затримали під час отримання основної частини суми – 8 тисяч доларів.
Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.
Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.
Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт стосовно чинної депутатки Київської міської ради, яку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень бюджетних коштів.
Як повідомили у поліції Києва, на момент вчинення злочину жінка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці.
Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.
Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».
Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.
45-річна депутатка Львівської районної ради від партії «Європейська солідарність» Галина Драч відкрила салон краси Tаїna у Кракові, але не відобразила його у своїх деклараціях про доходи. При цьому вона зареєстрована як підприємиця у Польщі, а салон функціонує за адресою вул. Львівська, 10.
За даними польської статистики, Галина Драч є власницею бізнесу, а на чеку за послуги салону вказано її ім’я. У вересні 2022 року чоловік депутатки Богдан Драч зареєстрував у Польщі ФОП для діяльності салонів краси на тій же адресі. Попри це, в деклараціях депутатки за 2023–2024 роки відсутні доходи від салону, тоді як заробітки її чоловіка перевищують 4,7 млн грн.
Галина Драч у коментарях журналістам заплуталася в описі власних посад у салоні, називаючи себе артдиректором та SMM. Пізніше депутатка заявила, що журналісти не мають права перевіряти її декларацію, а можуть лише ознайомлюватися з нею.
Слід зазначити, що родина Драчів володіє мережею пекарень «Грузинський хліб», а сама Галина Драч у Львівській райраді входить до постійної комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин. Попри це, її діяльність у Польщі та незадекларовані доходи викликають запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним вимогам.
За інформацією наших джерел, Віталій Кличко може сприяти призначенню в. о. ректора університету ім. Бориса Грінченка протеже біглого корупціонера Дениса Комарницького – Аллу Шлапак.
За інформацією джерела, в рамках “угоди” про призначення Алли Шлапак, підозрюваний в багатомільйонних аферах із столичною землею Денис Комарницький, буде допомагати меру Києва в його протистоянні з Офісом Президента.
Нагадаємо, Алла Шлапак являється депутатом Київської міської ради п’яти скликань, входить до Депутатської фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.
Алла Шлапак з 2001 року і по теперішній час – займається викладацькою діяльністю у провідних столичних ВНЗ.
З 2018 року Алла Шлапак обіймає посаду заступника завідувача кафедри міжнародного обліку і аудиту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. З 2019 року – доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.
В біографії Алли Шлапак також присутні маловідомі факти її роботи на проросійські сили. В даному контексті варто згадати прізвище відомого бізнесмена-колаборанта Віктора Поліщука, який тривалий час фінансував її політичні амбіції.
Правоохоронці викрили масштабну земельну аферу у Київській області. Підозри повідомлено депутатці однієї з селищних рад та ще п’ятьом особам. За даними слідства, організована група заволоділа землями площею 92 гектари, завдавши збитків територіальній громаді на понад 12 млн грн.
Як працювала схема
За інформацією Офісу Генерального прокурора, депутатка, яка водночас була секретарем постійної комісії з питань земельних відносин та охорони довкілля, залучила до оборудки приватного нотаріуса, адміністратора ЦНАПу та трьох підставних осіб.
Схема діяла наступним чином:
до адміністратора надходили нібито заяви громадян про приватизацію землі;
пакет документів із підробленими підписами передавався у земельний відділ;
сесія сільської ради ухвалювала рішення про виділення ділянок;
приватний нотаріус оформлював договори купівлі-продажу, згідно з якими новим власником ставала сама депутатка.
У дійсності громадяни жодних заяв не писали і жодних документів не підписували.
Завдяки підробленим документам та подальшим оборудкам організатори схеми отримали у власність 92 гектари землі. Збитки для територіальної громади оцінили у 12 млн грн.
Під час обшуків у Києві, Київській та Хмельницькій областях правоохоронці вилучили документи, що підтверджують незаконне відчуження землі: договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, державні акти, технічну документацію щодо меж земельних ділянок, довіреності тощо.
Організаторці та п’ятьом її спільникам повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах),
ч. 3 ст. 358 (підроблення документів),
а також низка статей щодо організації та співучасті у злочині.
Санкція статей передбачає тривалі строки позбавлення волі.
У самому серці Львова — на площі Ринок між історичними кам’яницями №37 і №38 — вже пів року висить масивна вентиляційна труба, встановлена незаконно. Попри те, що обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення, а численні перевірки та припис Міністерства культури встановили порушення, демонтаж так і не відбувся.
Про скандал публічно заявила народна депутатка від партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка очолює парламентський комітет з питань регіонального розвитку та містобудування. Вона оприлюднила допис із фото і жорсткою риторикою: мовляв, вентиляційна труба “як сталева змія повилася історичним фасадом” і принизила не лише мешканців, а й ціле місто. Політикиня заявила, що зверталась до Мінкульту, Львівської ОВА, міської ради та поліції — всі погодились: роботи проведено незаконно, однак жодна інституція не довела справу до кінця.
фото Олени Шуляк
Йдеться про приміщення в кам’яниці Ґросваєрській (пл. Ринок, 37), яке у 2019 році придбала фірма «Дейлор Консалт» за 45,5 млн грн. За кілька місяців компанію переписали на двох депутатів Львівської міської ради від «Європейської солідарності» — Олексія Різника та Юрія Ломагу. Нині фірма належить їхньому бізнес-партнеру, ексспіввласнику Винниківської тютюнової фабрики Олександру Свіщову.
У 2021 році Львівська міська рада зафіксувала самовільні роботи на пам’ятці та видала припис на їх припинення. Згодом, у 2024-2025 роках, «Дейлор Консалт» отримала дозвіл на реставрацію приміщень під заклад харчування, однак масивну вентиляційну трубу встановили окремо — без проєкту та дозволів.
Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко заявив, що місто виконало все в межах своїх повноважень і не може впливати на ситуацію через зміну законодавства — з 2022 року муніципалітети позбавлені права самостійно проводити перевірки на будівельних об’єктах. Зараз для цього потрібен дозвіл від Мінкульту, якого Львівська міськрада неодноразово безрезультатно домагалася.
Мінкульт, зі свого боку, видав розпорядження на демонтаж, але не вжив жодних заходів щодо його виконання. І саме комітет Верховної Ради, очолюваний Шуляк, має всі повноваження ініціювати перевірку бездіяльності міністерства, наголошує міська влада.
Ситуація на площі Ринок перетворилась на символ правового паралічу: безкарне руйнування історичної спадщини, повна безвідповідальність державних структур та комерційні інтереси, що перекривають закон.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила про намір внести нові законопроєкти, які стосуватимуться пенсійних привілеїв для військових, що не брали участі в бойових діях. На її думку, право на пільги мають мати лише учасники бойових дій (УБД) та матері, які народили та виховали дитину до шестирічного віку.
Третьякова звернула увагу на те, що нині в Україні існує нерівність між різними категоріями військовослужбовців. Зокрема, військові, які не брали участі в бойових діях, користуються пенсійними привілеями нарівні з тими, хто має статус УБД. Це, на її думку, є несправедливим і має бути врегульовано законодавчо.
«Це тема наступних законів», — наголосила вона, маючи на увазі можливі зміни до законодавства, які обмежать пільги для військових без бойового досвіду.
Крім того, вона згадала про розгляд у комітеті законопроєкту №12278 щодо скасування спецпенсій для прокурорів. Цей документ вже отримав позитивне рішення комітету і рекомендований до прийняття у Верховній Раді.
Окремо Третьякова пояснила діючу пенсійну систему в Україні. За її словами, з 2022 року всі пенсії, крім спеціальних режимів, індексуються за єдиною формулою, що закріплена у законі. Водночас «ручний режим» індексації, який дозволяв індивідуальне підвищення, вже скасовано. Спецпенсії ж і далі залишаються винятком із загальної системи.
Пенсійний вік в Україні поступово зростає, і до 2028 року базовою нормою стане 60 років при наявності 35 років стажу. У випадках меншого стажу вік виходу на пенсію відповідно підвищується — до 63 чи навіть 65 років. Виняток — для тих, хто працює у спеціальних умовах.
«Справедливо мати однакові правила щодо індексації та розміру пенсійного віку? Чи потрібно когось виокремлювати?» — поставила риторичне питання депутатка.
Така позиція Третьякової, яка вже неодноразово ініціювала зміни в соціальній політиці, може викликати жваві обговорення як серед військових, так і в суспільстві загалом.
У Чернівецькій області завершено досудове розслідування щодо депутатки однієї з міських рад, яку обвинувачують у зловживанні впливом і використанні підроблених документів для допомоги військовозобов’язаним уникати мобілізації. Про це повідомили у поліції Чернівецької області.
За даними слідства, 39-річна мешканка Сторожинецької громади організувала схему, за якою за гроші «допомагала» чоловікам отримати рішення військово-лікарської комісії про непридатність до служби або право на відстрочку.
Жінка користувалася своїми зв’язками та впливом, а також надавала фальшиві документи для реалізації злочинного задуму. Правоохоронці задокументували декілька випадків, коли вона отримувала грошову винагороду за вплив на членів ЛКК.
Справу вже передано до суду. Депутатці інкримінують одразу кілька кримінальних статей:
ч. 2 ст. 369-2 ККУ — зловживання впливом;
ч. 2 і ч. 3 ст. 358 ККУ — підроблення, збут і використання фальшивих документів.
Жінці загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Справу розглядатиме суд Чернівецької області. Тим часом правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до цієї схеми ухилення від мобілізації.
Співробітники Державного бюро розслідувань викрили схему, за якою депутатка Дніпропетровської обласної ради незаконно отримала статус військовослужбовця, аби підвищити свій авторитет серед виборців та отримати грошове забезпечення.
За даними слідства, у 2023 році депутатка вирішила “покращити політичний імідж” через фіктивне проходження служби в Збройних силах України. Вона успішно пройшла військово-лікарську комісію та була направлена до навчального центру, де їй офіційно присвоїли звання «солдат».
Однак, реального проходження підготовки не відбулось. Як встановили слідчі, реалізація “служби на папері” стала можливою завдяки змові з її знайомим — заступником командира однієї з військових частин. Саме він звернувся до керівника навчального центру з проханням внести депутатку до офіційних списків військовослужбовців, хоча вона фактично не проходила навчання.
У такий спосіб жінка не тільки отримала фіктивний стаж служби, але й понад 200 тисяч гривень грошового забезпечення з державного бюджету, які витратила на власні потреби.
ДБР кваліфікує дії підозрюваної як зловживання службовим становищем у змові з військовослужбовцями. Наразі триває слідство, вивчаються деталі, а також перевіряються інші можливі випадки подібних фіктивних “служб”.
В Одесі викрито масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, які призначались на реабілітацію наркозалежних. У справі фігурує депутатка міськради Ірина Куценко, яка, за версією слідства, через фіктивні договори привласнила понад 10 мільйонів гривень.
За інформацією детективного бюро Absolution, у 2023–2024 роках комунальне підприємство «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом» укладало прямі договори з ФОП Націнець на надання реабілітаційних послуг. Формально йшлося про допомогу наркозалежним, однак, як з’ясувало слідство, більшість пацієнтів були вигаданими, а кошти — «розпилені» між учасниками схеми.
Схема розподілу коштів:
15% отримувала Тетяна Куценко (свекруха депутатки) — за «харчування»;
30% перераховувалось Вадиму Націнцю, який був основним ФОП у схемі;
40% ішло на ФОП Антона Грибцова — за буцімто «психологічну допомогу»;
решта 15% — на «супутні витрати», які також не підтверджено документально.
Загальна сума, що пройшла через рахунки ФОП Націнець, становила 9,5 мільйона гривень. Відповідно до бази публічних закупівель, саме стільки і виграли через договори — що свідчить: кошти пішли виключно на «освоєння», а не реальну допомогу.
Провалена, але реалізована програма
Формально схема працювала під прикриттям програми «Прискорена відповідь Одеса» (Fast-Track Odesa). Програму двічі провалювали депутати міськради через її сумнівність, однак Куценко і директор департаменту охорони здоров’я Левон Нікогосян реалізували її через інші міські програми — зокрема соціального захисту.
Фігуранти справи:
Ірина Куценко, депутатка міськради;
В’ячеслав Самокіш, чиновник департаменту охорони здоров’я;
Олександр Бабенко, директор КНП;
Вадим Націнець, ФОП;
Денис Борецький, голова ГО «Лідер рехаб»;
Антон Грибцов, ФОП;
Тетяна Куценко, родичка депутатки.
Скандальна історія депутатки
Ірина Куценко має скандальне політичне минуле: починала в «Родині» Ігоря Маркова, була в Партії регіонів, а нині представляє «Довіряй ділам». Раніше потрапляла у ЗМІ через кнопкодавство та нецензурні жести в сесійній залі. У 2018 році просувала скандальний проєкт «Догтаун» — тренувальне містечко для собак, яке побудували за 4,6 млн грн і нині фактично використовують у приватних цілях.
