Daypolitico

Позначка: депутати

  • Справа «слуг народу»: ВАКС продовжив строк розслідування щодо п’ятьох нардепів про хабарництво за голосування

    Справа «слуг народу»: ВАКС продовжив строк розслідування щодо п’ятьох нардепів про хабарництво за голосування

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про продовження строку досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні щодо п’ятьох народних депутатів від фракції «Слуга народу». Слідство триватиме до кінця поточного року.

    Відповідне рішення ВАКС ухвалив 6 жовтня, продовживши термін розслідування до 27 грудня 2026 року включно.

    Головні деталі справи:

    • Фігуранти розслідування: Підозрюваними у справі є народні депутати Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль та Михайло Лаба. Їх інкримінують одержання неправомірної вигоди, вчинене організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України).
    • Суть корупційної схеми: За даними НАБУ та САП, парламентарі отримували кошти за підтримку або блокування певних законопроєктів і постанов.
    • «Показник ефективності»: Розмір хабарів розраховувався за спеціальною системою залежно від кількості підтриманих проєктів та присутності депутатів на пленарних засіданнях. Суми неправомірної вигоди коливалися від 2 000 до 20 000 доларів США.
  • Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    19 серпня депутати встигли проголосувати за законопроєкт про захисні споруди. У ті самі пленарні дні роботу зали переривали повітряні тривоги. Микита Потураєв публічноговорив про два сигнали під час засідання і про те, що один закон дотиснули вже вранці. Законопроєкт 15397 передбачає заборону використовувати укриття не за призначенням, розірвання оренди і посилення відповідальності за перешкоджання доступу.

    Відкритий реєстр оповіщень Києва фіксує серпневі сигнали з точним часом початку і відбою. За даними, які агентства наводили з посиланням на Київську міську військову адміністрацію, 27 серпня сирени вмикали 13 разів на добу, 29-го — десять разів, а загальна тривалість сигналів того дня вимірювалася годинами.

    Офіційний алгоритм парламенту з початку повномасштабного вторгнення відомий і публічно не змінювався. Під час тривоги пленарка зупиняється, трансляція обривається, депутати й апарат ідуть в укриття адміністративної будівлі. Це озвучував перший віцеспікер Олександр Корнієнко ще 2025-го. Те саме оголошували в залі 21 серпня 2026 року, перед «годиною запитань до уряду». Регламент дозволяє проводити засідання поза будинком на Грушевського, 5 — але лише рішенням більшості від конституційного складу.

    Окремого оприлюдненого порядку роботи саме в режимі багатогодинних і багаторазових тривог у відкритих рішеннях Ради немає. Саме цей розрив — між публічною звичкою перериватися і відсутністю затвердженої моделі безперервної роботи — фіксують люди, обізнані з апаратом. У відкритому доступі немає постанови, плану чи рекомендацій, які закривали б не один сигнал, а цілий робочий день.

    Публічно цю порожнечу вже заповнили депутати. Микита Потураєв 19 серпня описавзасідання, на якому вдалося ухвалити один закон. Другий, за його словами, довелося дотискати вранці. Він назвав два варіанти, які, як він стверджував, обговорюють відкрито. Перший — тимчасовий переїзд у «безпечніше місце» в Києві, про яке говорили ще в лютому–квітні 2022-го. Локацію він не назвав. Там, за його оцінкою, можна вести дебати, але голосувати складно. Системи «Рада-3» немає, встановлення займе час і гроші. Другий варіант — повернутися до формату весни 2022-го. Короткі заходи в залу на пів години і пакетне голосування без довгих дискусій. Ніна Южаніна за три дні описала ту саму механіку зсередини: після трьох-чотирьох тривог зала порожніє, «люди не витримують», закони не розглядають.

    29 серпня прем’єр Сергій Корецький після розширеної наради з головкомом, МВС, ДСНС, мером Києва, Офісом президента і РНБО заявив: тривалі тривоги б’ють не лише по безпеці, а по підприємствах, логістиці, транспорті, школах. «Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці», — сказав він і анонсував нові алгоритми для установ, метро і різних типів загрози. За його словами, Кабмін готує правила для економіки. Парламент, який такі правила мав би оформлювати законом, окремого власного режиму у відкритих рішеннях поки не затвердив.

    Технічно будівля на Грушевського не «гола». Для журналістів у розпорядженні апаратупрямо прописано: під час тривоги їх ведуть до «найпростішого укриття» відповідного адміністративного корпусу. Це захист людей, не заміна сесійної зали. Відкритими документами повноцінне пленарне засідання із системою голосування, стенограмою і кворумом у такому просторі не передбачене. Близькість станцій метро глибокого залягання вирішує завдання укриття, але не завдання легітимності голосування.

    Політичний ефект уже видно з того, що самі депутати описують як робочу практику. Потураєв говорив про пакетне голосування після погоджувальної ради. Южаніна — що після кількох тривог закони не розглядають. Довгі читання, правки з місця, контрольні функції в такому ритмі стають першими претендентами на випадання. При цьому Рада в серпні сама посилювала норми щодо укриттів для країни і посилалася на фінський досвід доступу до укриттів. Норма для суспільства і практика для законодавця розійшлися.

    Далі парламенту все одно доведеться визначатися, як працювати під час тривалих тривог. Перенесення засідань в інше місце потребуватиме вирішення питань безпеки, обладнання, охорони та голосування. Скорочений формат, який використовували у 2022 році, обмежує можливості для роботи опозиції та публічної дискусії. Можна було б передбачити і дистанційну участь депутатів, але для цього також потрібні зміни до правил роботи Ради. Поки жодного такого рішення парламент не ухвалив. Тому під час кожної тривоги пленарне засідання знову доводиться переривати.

  • У декларації львівського депутата знайшли дороге авто і мільйонні виплати

    У декларації львівського депутата знайшли дороге авто і мільйонні виплати

    Депутат Львівської міської ради від партії «Голос» Андрій Дячишин задекларував у 2025 році придбання нового автомобіля преміум-класу вартістю 2,7 мільйона гривень. Йдеться про Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, який став єдиним транспортним засобом у власності депутата після продажу попереднього авто.

    Водночас офіційні доходи політика виглядають значно скромнішими. Зокрема, від підприємницької діяльності Дячишин отримав 588 тисяч гривень. Разом із цим він задекларував понад 1 мільйон гривень страхових виплат, а також близько 1,5 мільйона гривень від продажу майна.

    Фінансовий стан родини депутата доповнюють заощадження, значна частина яких зосереджена у готівці. Сам Дячишин зберігає 141 тисячу гривень і 5 тисяч доларів США. Його дружина Оксана має суттєвіші резерви — 67 тисяч євро, 165 тисяч доларів США та 70 тисяч гривень готівкою.

    На банківських рахунках депутат тримає відносно невеликі суми у різних валютах, а його дружина — лише кілька десятків тисяч гривень і незначні валютні залишки.

    Окрім фінансових активів, Дячишин задекларував значний обсяг нерухомості. Йому належать чотири квартири у Львові, частина з яких перебуває у спільній власності з родиною. Також у його власності є гараж, нежитлові приміщення та земельна ділянка у Львові. Дружина депутата володіє земельними ділянками у Славському.

    У декларації також зазначені цінні речі, зокрема три наручні годинники відомих брендів та два катери із причепами загальною вартістю близько 830 тисяч гривень.

    Дячишин веде підприємницьку діяльність із початку 2000-х років і пов’язаний із низкою компаній у сфері нерухомості та управління проєктами. Він також бере участь у громадських ініціативах і очолює благодійний фонд.

    Політичну кар’єру він розпочав у 2020 році, коли був обраний депутатом Львівської міської ради. Наразі входить до профільної комісії з питань архітектури, містобудування та розвитку територій.

    Оприлюднена декларація вкотре привернула увагу до співвідношення офіційних доходів посадовців і вартості їхніх активів, зокрема дорогих автомобілів та значних готівкових заощаджень у родинах.

  • Колекція зброї, готівка і квартири: що задекларував депутат Одеської міськради Едельман

    Колекція зброї, готівка і квартири: що задекларував депутат Одеської міськради Едельман

    Депутат Одеської міської ради Олександр Едельман оприлюднив декларацію, у якій вказав значні грошові активи, нерухомість, колекції зброї та елітних годинників. У документі також зазначені члени його родини — дружина Олена та донька Дар’я.

    Про це пише Центр публічних розслідувань.

    Основна частина нерухомості оформлена на дружину депутата, проте сам він користується нею на правах безоплатного користування. Найбільшим об’єктом є квартира в Одесі площею понад 172 квадратні метри, придбана у травні 2022 року за 2,3 мільйона гривень. Окрім цього, родина володіє ще однією квартирою площею 49 квадратних метрів, яка обійшлася у 1,4 мільйона гривень.

    Також у декларації зазначені два машиномісця, придбані того ж року, загальною вартістю понад 460 тисяч гривень. Усі ці активи записані на дружину, однак використовуються депутатом.

    Серед цінного майна Едельман задекларував кілька дорогих швейцарських годинників, зокрема брендів Breguet і Franck Muller. Їхню вартість у документі не вказано, але зазначено, що вони були придбані ще до подання першої декларації. Дружина депутата також володіє годинниками від відомих виробників Breitling та Jaeger-LeCoultre.

    Окремо депутат вказав наявність двох приватних колекцій: культурних цінностей під назвою EDELMAN ARMS COLLECTION, а також колекції зброї. Обидві були сформовані у 2019 році, однак їхня вартість не розкривається.

    У власності депутата також перебуває мотоцикл Honda Forza 250 2015 року випуску, а також автомобіль Skoda Superb 2025 року, придбаний за 2,1 мільйона гривень.

    Основну частину доходів Едельмана становить підприємницька діяльність — понад 6,2 мільйона гривень. Додатково він задекларував 2,53 мільйона гривень, отриманих від відчуження рухомого майна. Дружина депутата отримала 31 тисячу гривень заробітної плати.

    Особливу увагу привертають грошові активи родини. Сам депутат задекларував банківське золото на суму понад 1,6 мільйона гривень, а також значні обсяги готівки: 344 тисячі доларів, 261 тисячу євро та 115 тисяч гривень. Його дружина також зберігає готівкові кошти — 200 тисяч доларів, 48 тисяч євро та 65 тисяч гривень.

    Окрім цього, депутат вказав позику у розмірі 2 мільйони гривень, надану Миколі Скорику. Також у декларації зазначені кошти на банківських рахунках у різних валютах, хоча їх обсяги значно менші порівняно з готівкою.

    Серед фінансових зобов’язань Едельман задекларував кредит у ПриватБанку на суму 1,3 мільйона гривень, оформлений у 2025 році. Станом на кінець звітного періоду залишок боргу становить близько 1,2 мільйона гривень. Забезпеченням виступає автомобіль.

    Також депутат користується двома кредитними лімітами — у ВСТ Банку та ПриватБанку, загальний обсяг яких перевищує 500 тисяч гривень.

    Оприлюднена декларація демонструє значні активи родини, зокрема у готівковій валюті, а також наявність предметів розкоші, що традиційно викликає суспільний інтерес до походження статків та прозорості фінансових потоків посадовців.

  • У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з ремонтом тротуарів та укладанням бруківки. За даними слідства, збитки для міського бюджету становлять близько 2,8 млн гривень.

    Як встановили слідчі, організатором схеми був директор одного з департаментів міської ради, який одночасно є депутатом. До реалізації оборудки він залучив свого заступника, старшого інспектора профільного відділу, ще одного депутата — власника бізнесу з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб.

    Слідство вважає, що протягом березня–грудня 2023 року учасники схеми організовували фіктивні закупівлі для проведення капітальних ремонтів. Тендерні процедури фактично не проводилися — переможців визначали заздалегідь, а до офіційних документів вносили неправдиві дані.

    Окрім цього, правоохоронці зафіксували випадки, коли роботи виконувалися не в повному обсязі або з порушенням якості, що також вплинуло на розмір завданих збитків.

    Наразі у справі вже оголошено підозри дев’ятьом особам. Ще п’ятьох фігурантів визнано причетними до схеми. Тривають експертизи, які мають остаточно встановити обсяг збитків та роль кожного з учасників.

    Справу розглядають як один із прикладів системних зловживань у сфері місцевих закупівель, де бюджетні кошти освоюються через підконтрольні структури без реальної конкуренції.

    Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, а коло підозрюваних може розширитися.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.

  • Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    За інформацією наших джерел, у найближчі два тижні Офіс Президента разом з Двидом Арахамією розроблять новий механізм контролю за нардепами, що дозволить проводити через Верховину Раду важливі для Офісу законодавчі ініціативи.

    “На сьогоднішній день практично будь-яке рішення у ВР “приймається з боєм”, а багато хто з нардепів вимагає для себе якихось преференцій за голосування.

    Поки “механізму Єрмака” для контролю за Радою не існує, але він буде напрацьований Офісом та Арахамією у найближчі два тижні.

    Водночас, на сьогоднішній день, немає жодного народного депутата, обраного в одномандатному окрузі, який би реально був готовий скласти мандат: депутати продовжують заробляти на своєму статусі.

    Для розуміння: залежно від регіону депутатський запит (що впливає на чиїсь комерційні інтереси) коштує щонайменше 5 тисяч доларів. Чим депутати активно користуються.

    Тож навіть ті депутати, які раніше були малоактивними, поступово посилюють свою активність і там, де їхні позиції слабкі, починають підігравати головам місцевих військових адміністрацій.

    Що ж стосується заяви, що 40 депутатів готові написати заяви, то самостійних таких ініціатив налічується 5-6 штук, а ось решта груп і поодиноких депутатів – це скоріше “попередження від влади” в особі Зеленського чи Арахамії”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше перший заступник голови фракції Слуга народу Андрій Мотовиловець заявив, що близько 40 нардепів готові скласти мандати. В свою чергу Президент України Володимир Зеленський пригрозив народним обранцям відправкою на фронт.

  • Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Народний депутат України Олександр Куницький, який уже тривалий час не бере участі у засіданнях Верховної Ради, задекларував проживання за кордоном. Згідно з оприлюдненою декларацією, політик нині перебуває у Канаді та мешкає у квартирі, що належить іноземному громадянину.

    На це звернув увагу народний депутат Олексій Гончаренко, який заявив, що Куницький понад півтора року фактично не виконує свої парламентські обов’язки.

    За словами Гончаренка, місцеперебування депутата тривалий час залишалося невідомим, а його відсутність у парламенті викликала запитання.

    «Вже понад півтора року він не ходить на засідання Верховної Ради, і ніхто не знав, де він та чому відсутній. Я постійно запитував про це та казав, що він утікач», — написав Гончаренко.

    Політик також заявив, що нова декларація Куницького фактично підтвердила перебування депутата за кордоном.

    Що відомо про Куницького

    Олександр Куницький був обраний народним депутатом у 2019 році від партії «Слуга народу» у мажоритарному окрузі Харківської області. До політичної кар’єри він був відомий як блогер і журналіст, який займався автомобільною тематикою.

    У Верховній Раді Куницький входив до комітету з питань правоохоронної діяльності.

    У попередні роки його ім’я неодноразово згадувалося у публічних дискусіях через тривалу відсутність на парламентських засіданнях.

    Чи можуть позбавити мандата

    В українському законодавстві передбачено кілька підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата. Зокрема, це може відбутися у разі особистої заяви про складення мандата, набуття громадянства іншої держави або за рішенням суду.

    Водночас тривала відсутність на пленарних засіданнях сама по собі не є автоматичною підставою для втрати депутатського мандата.

  • Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    2025 рік став рекордним за обсягами фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні столичні депутати збільшили видатки на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців до 1 млрд 800 млн грн. У перерахунку це по 15 млн грн на кожного обранця. Додатково 187 млн грн передбачили на забезпечення роботи громадських приймалень.

    Загальна сума фінансування майже сягає двох мільярдів гривень — це співмірно з річними бюджетами таких міст, як Бровари або понад двох Фастів.

    Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

    Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

    Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

    Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.