Daypolitico

Позначка: Держатомрегулювання

  • Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський безпілотник увечері 30 вересня вдарив по території Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України в Києві, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М. Після атаки на території установи виникла пожежа, однак сам реактор та системи, критично важливі для його безпеки, не постраждали. Радіаційний фон залишився у межах природних значень.

    Про наслідки удару стало відомо 1 жовтня з повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України.

    За інформацією Інституту ядерних досліджень, російський БпЛА завдав удару 30 вересня о 18:18 за київським часом. Пожежу, що виникла внаслідок атаки, оперативно ліквідували. Постраждалих немає, а фахівці продовжують оцінювати завдані будівлям та інфраструктурі пошкодження.

    Найважливіше — удар не призвів до пошкодження самого дослідницького реактора.

    Держатомрегулювання повідомило, що реактор ВВР-М і системи, важливі для ядерної та радіаційної безпеки, залишилися неушкодженими. Жодних змін радіаційного фону після атаки не зафіксували.

    Показники становили 0,16–0,20 мкЗв/год, тобто залишалися у межах природного фону.

    Реактор не працює з початку повномасштабної війни

    Додатковим фактором, який суттєво зменшує ризики, є те, що ВВР-М уже кілька років не експлуатується у звичайному режимі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року реактор перевели у зупинений стан. Його активну зону повністю вивантажили, а робота персоналу наразі обмежується регламентним обслуговуванням систем, необхідних для підтримання безпеки установки.

    Тобто йдеться не про діючий енергетичний реактор на кшталт тих, що працюють на атомних електростанціях.

    ВВР-М — це дослідницька установка, яку використовували як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній фізиці.

    Інститут ядерних досліджень НАН України  є одним із ключових наукових центрів країни у сфері ядерної фізики та енергетики. Його експериментальна база включає не лише ВВР-М, а й інші унікальні установки для роботи з ядерними та радіоактивними матеріалами.

    Радіаційної загрози для Києва немає

    Після появи інформації про влучання по території, де розташована ядерна установка, одним із головних питань стала можливість радіаційної небезпеки.

    Станом на 1 жовтня підстав для таких побоювань немає.

    Моніторинг не виявив підвищення радіаційного фону, корпус реактора та системи безпеки не зазнали пошкоджень, а активна зона реактора була вивантажена ще у 2022 році.

    Тому говорити про витік радіації або ядерну аварію внаслідок цього удару неправильно.

    Водночас сам факт влучання БпЛА на територію об’єкта, де знаходиться ядерна установка, створює окремі ризики. Навіть неактивний дослідницький реактор має інженерні системи, приміщення та обладнання, пошкодження яких потребує ретельної оцінки.

    Саме тому після атаки фахівці продовжили огляд території та визначення масштабу руйнувань.

    Учені назвали удар атакою на мирний ядерний об’єкт

    Науковці наголосили, що Інститут ядерних досліджень виконує винятково наукові та дослідницькі функції.

    У повідомленні, яке цитує Держатомрегулювання, удар російського безпілотника названо атакою на мирну ядерну установку та порушенням міжнародно визнаних принципів ядерної і радіаційної безпеки.

    Таку оцінку дає українська сторона. Юридична кваліфікація конкретного удару як воєнного злочину потребує встановлення всіх обставин і належної правової процедури.

    Проте ситуація має особливий резонанс через характер об’єкта: навіть якщо реактор не працює, військовий удар поблизу ядерної установки створює ризик пошкодження систем, які у мирний час перебувають під спеціальними режимами контролю.

    Це вже не перший удар по українській науці за останні дні

    Атака на Інститут ядерних досліджень сталася лише через кілька днів після удару по іншому об’єкту Національної академії наук України.

    28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії НАН України в центрі Києва. За даними Академії, тоді загинули двоє людей, верхні поверхи будівлі охопила пожежа, а частина людей була змушена залишати приміщення через вікна.

    Таким чином, за кілька днів пошкоджень зазнали одразу декілька об’єктів української академічної інфраструктури.

    У випадку Інституту ядерних досліджень наслідки могли викликати значно більшу тривогу саме через розташування там дослідницького реактора.

    Київ переживає серію нових атак

    1 жовтня російські безпілотники продовжили атакувати столицю.

    Зранку один із дронів влучив у будівлю школи в Солом’янському районі. Діти на момент атаки перебували в укритті, у будівлі виникла пожежа.

    Пізніше два БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через це рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли, а фахівці почали обстеження конструкції.

    На цьому тлі удар по території Інституту ядерних досліджень став ще одним прикладом того, наскільки широким є перелік об’єктів, які потрапляють під російські атаки в столиці.

    Водночас у випадку з ВВР-М головний висновок залишається незмінним: ядерний реактор не пошкоджений, постраждалих немає, а радіаційний фон у Києві після удару не змінився.

  • На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    За інформацією наших джерел, зафіксовано підвищення радіаційного фону в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    “Радіаційний фон на Чернігівщині підвищився. На даний момент це підвищення не є критичним, але пожежі в Чорнобильській зоні ще не загасили.

    Населенню поки що не надають інформації, а от у Білорусі та Росії ситуацію активно відстежують і фіксують незначне підвищення фону” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, пожежа у зоні відчуження почалась 8 травня та розповсюдилась на площі біля 1200 гектарів.

    За повідомленням ДСНС, ситуація повністю контрольована, до гасіння пожежі залучено 374 особи, з них від ДСНС — 253 рятувальників.

    Водночас, Державна інспекція ядерного регулювання у своїй заяві від 9-го травня повідомила, що перевищення допустимих концентрацій радіонуклідів, зокрема цезію, у повітрі через масштабну лісову пожежу у Чорнобильській зоні відчуження не очікується.

  • Вогонь накрив 1200 гектарів: у Чорнобильській зоні четверту добу гасять масштабну пожежу

    Вогонь накрив 1200 гектарів: у Чорнобильській зоні четверту добу гасять масштабну пожежу

    У Чорнобильській зоні відчуження четверту добу триває ліквідація масштабної лісової пожежі. Вогонь уже охопив близько 1200 гектарів території, а до гасіння залучили понад 300 людей.

    Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

    Станом на ранок 10 травня рятувальники продовжують боротьбу з полум’ям у складних погодних умовах. За даними ДСНС, поширенню вогню сприяють посуха та сильні пориви вітру.

    До ліквідації пожежі залучили 326 осіб, із яких 211 — рятувальники ДСНС. Попри масштаб займання, у службі запевняють, що ситуація перебуває під контролем.

    Паралельно фахівці контролюють радіаційний фон у зоні відчуження через ризик потрапляння радіонуклідів у повітря разом із продуктами горіння.

    У Державна інспекція ядерного регулювання України повідомили, що в окремих районах поблизу осередків пожежі зафіксували підвищення концентрації цезію-137 у повітрі.

    За даними ДСП «Екоцентр», у пробах повітря, відібраних 8 травня на відстані 30–150 метрів від місць активного горіння, концентрація цезію-137 сягала 680 мікробекерелів на кубічний метр.

    У відомстві наголосили, що цей показник перевищує контрольні рівні для території зони відчуження, однак залишається значно нижчим за допустимі норми радіаційної безпеки України.

    Фахівці пояснюють, що через високу температуру та тривале горіння продукти згорання можуть підніматися у верхні шари атмосфери та переноситися на великі відстані.

    Водночас у Держатомрегулюванні запевняють, що додаткової радіоактивності пожежа не створює, а йдеться лише про переміщення радіонуклідів, які вже багато років присутні в екосистемі Чорнобильської зони.

    За прогнозами експертів, перевищення допустимих концентрацій цезію-137 за межами зони відчуження для населення не очікується.

    Раніше повідомлялося, що пожежа у Чорнобильській зоні спалахнула ще на початку травня. Станом на 8 травня площа займання вже перевищувала 1000 гектарів.

  • Голова Держатомрегулювання попереджає про потенційні загрози для ядерної та радіаційної безпеки внаслідок ударів РФ

    Голова Держатомрегулювання попереджає про потенційні загрози для ядерної та радіаційної безпеки внаслідок ударів РФ

    На сьогодні атомні електростанції, розташовані на контрольованій Україною території, дотримуються технічних нормативів, і радіаційний фон на їхніх майданчиках залишається в межах безпеки. Проте атаки Російської Федерації на об’єкти енергетичної інфраструктури можуть потенційно підірвати безпеку ядерних станцій. Це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні.

    “Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

    Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

    У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

    Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

    “Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

    Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.