Daypolitico

Позначка: державна безпека

  • Хотіли пустити локомотив під укіс: СБУ схопила агентів РФ із двома бомбами на Чернігівщині

    Хотіли пустити локомотив під укіс: СБУ схопила агентів РФ із двома бомбами на Чернігівщині

    Служба безпеки України заявила про затримання у Чернігівській області двох імовірних російських агентів, яких підозрюють у підготовці диверсії на залізниці. За даними слідства, чоловік і жінка мали закласти під колію два саморобні вибухові пристрої, щоб пустити з рейок вантажний локомотив та порушити транспортну логістику на півночі України.

    Фігурантів затримали безпосередньо перед реалізацією плану — коли вони прямували до обраної ділянки залізниці. Під час затримання правоохоронці виявили у них дві саморобні бомби, які, за версією СБУ, мали бути встановлені під рейками. Інформацію про спецоперацію оприлюднила Служба безпеки України 22 липня.

    У спецслужбі наголошують, що запланований вибух мав спричинити сходження вантажного локомотива з рейок. Таким чином російська сторона нібито намагалася не лише пошкодити залізничну інфраструктуру, а й створити перебої у перевезеннях на одному з напрямків півночі України.

    З міркувань безпеки СБУ не назвала точної ділянки колії, населеного пункту чи маршруту, на якому планувалася диверсія. Також офіційно не розкривають характер вантажу, який міг перевозити локомотив, і не повідомляють, чи був конкретний потяг обраний як ціль заздалегідь.

    Росіяни пообіцяли допомогти втекти з України

    За матеріалами справи, основним виконавцем російського завдання був мобілізований житель Києва, який самовільно залишив військову частину.

    Слідство стверджує, що після СЗЧ чоловік вийшов на контакт із представниками РФ через Telegram. В обмін на співпрацю російська сторона нібито пообіцяла допомогти йому незаконно виїхати з території України.

    Саме ця обіцянка, за попередньою версією правоохоронців, стала одним із мотивів погодитися на виконання диверсійного завдання.

    Подібна схема вербування не є новою. Російські спецслужби та пов’язані з ними особи нерідко шукають потенційних виконавців у месенджерах, пропонуючи гроші, допомогу з виїздом за кордон або уникнення відповідальності. Водночас у цій конкретній справі особи російських кураторів офіційно не названі, а їхня належність до певної спецслужби РФ поки не уточнюється.

    До диверсії залучили студентку

    За даними СБУ, чоловік залучив до підготовки вибуху свою знайому — студентку одного зі столичних закладів вищої освіти.

    Її роль, як стверджує слідство, полягала у закупівлі компонентів, необхідних для виготовлення саморобних вибухових пристроїв. Зокрема, вона нібито купувала хімічні речовини, мобільні телефони та інші складові.

    Придбані матеріали жінка передавала своєму спільнику. Той, за версією правоохоронців, виготовляв вибухівку відповідно до інструкцій, отриманих від російського куратора.

    Під час обшуків у тимчасовому помешканні затриманих співробітники СБУ вилучили хімічні компоненти, лабораторне приладдя, детонатори та засоби зв’язку. Ці предмети направлятимуть на експертизу, яка має встановити їхнє точне призначення, склад вибухових пристроїв і потенційну потужність.

    Офіційно не повідомляється, де саме підозрювані могли виготовляти бомби, скільки часу тривала підготовка та чи встигли вони провести випробування окремих компонентів.

    Кілька разів вивчали залізничні маршрути

    Перед спробою закласти вибухівку підозрювані, за даними слідства, декілька разів виїжджали до залізничних ліній та проводили дорозвідку.

    Вони нібито вивчали рух потягів, навколишню територію та шукали найбільш уразливу ділянку колії. Ймовірно, виконавці мали обрати місце, де вибух міг би завдати найбільшої шкоди локомотиву та ускладнити відновлення руху.

    Правоохоронці не розкривають, як саме вдалося вийти на слід підозрюваних. Водночас їх затримання дорогою до місця запланованого підриву свідчить, що спецслужба стежила за діями фігурантів і контролювала завершальний етап підготовки диверсії.

    За повідомленнями місцевих медіа, у затриманих були саме дві саморобні бомби, а також обладнання й матеріали, які могли використовуватися для подальшого виготовлення вибухівки.

    Росія намагалася вдарити по логістиці

    Залізниця залишається одним із ключових елементів транспортної системи України. Нею перевозять пасажирів, гуманітарні вантажі, продукцію підприємств та інші критично важливі ресурси.

    У СБУ вважають, що метою запланованої диверсії було порушення транспортного сполучення саме на півночі країни. Навіть тимчасове пошкодження колії могло призвести до затримки руху, необхідності проведення ремонтних робіт та перекидання потягів на альтернативні маршрути.

    Водночас правоохоронці не повідомляють, чи мала диверсія бути синхронізована з іншими російськими атаками або ударами по інфраструктурі регіону.

    Чернігівська область регулярно зазнає російських обстрілів, особливо у прикордонних районах. Паралельно РФ намагається використовувати завербованих громадян для підпалів, стеження за військовими об’єктами, коригування ударів і пошкодження інфраструктури.

    Яку підозру оголосили затриманим

    Слідчі СБУ повідомили обом фігурантам про підозру за частиною третьою статті 15, частиною другою статті 28 та частиною другою статті 113 Кримінального кодексу України.

    Йдеться про незакінчений замах на диверсію, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

    Відповідно до Кримінального кодексу, незакінченим замахом вважається ситуація, коли людина з причин, що не залежали від її волі, не виконала всіх дій, які вважала необхідними для завершення злочину.

    Вчинення правопорушення за попередньою змовою означає, що двоє або більше учасників заздалегідь домовилися про спільні дії.

    Диверсія в умовах воєнного стану належить до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки. Санкція відповідної статті передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі обидва підозрювані перебувають під вартою. Водночас відповідно до Конституції України остаточно встановити їхню винуватість може лише суд.

    Справу продовжують розслідувати

    Правоохоронці мають встановити повне коло осіб, причетних до підготовки диверсії, канали зв’язку з російськими кураторами та можливі попередні завдання затриманих.

    Слідство також перевірятиме, чи передавали підозрювані представникам РФ фотографії, координати залізничних об’єктів або інформацію про рух потягів. Окремо правоохоронці можуть з’ясовувати, хто саме мав допомогти чоловікові незаконно залишити Україну та чи був цей маршрут реальним, а не лише способом схилити його до співпраці.

    Затримання на Чернігівщині стало черговим випадком, коли російська сторона, за версією СБУ, намагалася використати завербованих громадян для удару по українській інфраструктурі. Цього разу правоохоронцям вдалося зупинити підозрюваних ще до закладання вибухівки й уникнути можливого сходження локомотива з рейок, пошкодження колії та загрози для людей.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    Служба безпеки України заочно повідомила про нову підозру колишньому народному депутату та лідеру забороненої проросійської партії «Наші» Євген Мураєв. Українські правоохоронці заявляють, що зібрали додаткові докази його підривної діяльності та системного поширення російської пропаганди, спрямованої на виправдовування війни проти України.

    Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними слідства, навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії Мураєв продовжив публічно транслювати тези Кремля, фактично заперечуючи російську агресію та намагаючись представити війну як «внутрішній конфлікт».

    Ключовим епізодом у новій справі стало інтерв’ю, оприлюднене у січні 2025 року на одному з YouTube-каналів. У ньому колишній депутат заявив, що його «батьківщина — СРСР», а війну Росії проти України назвав «громадянською війною». За словами Мураєва, нібито «воюють громадяни однієї країни», що повністю повторює один із головних російських пропагандистських наративів, який Кремль використовує ще з 2014 року для виправдання агресії проти України.

    Крім цього, під час інтерв’ю Мураєв намагався перекласти відповідальність за початок війни з Росії на Україну та її західних партнерів. Він заявляв, що Росію нібито «втягнули у війну», хоча міжнародно визнаним фактом є те, що саме Російська Федерація окупувала Крим у 2014 році, розпочала бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.

    У СБУ зазначають, що аналогічні тези Мураєв систематично поширював і через власні інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал. У своїх дописах він звинувачував у війні «зовнішні сили», уникав будь-якого засудження дій Кремля та фактично просував російську інформаційну повістку.

    За даними правоохоронців, проведена експертиза підтвердила, що висловлювання екснардепа містять ознаки виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України.

    На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Мураєву про підозру за частинами 1 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про виправдовування, заперечення та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію її учасників. Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що це вже не перше кримінальне провадження проти Мураєва. Правоохоронці нагадали, що він перебуває у розшуку за підозрою у державній зраді та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

    Ще восени 2022 року співробітники СБУ провели масштабні обшуки за місцями проживання та в офісах, пов’язаних із Мураєвим. Слідчі дії тоді проводилися в межах справи про державну зраду. За даними джерел українських медіа, політик залишив територію України у травні 2022 року — вже після початку повномасштабної війни.

    У липні 2023 року СБУ вже оголосила Мураєву заочну підозру у державній зраді. За версією слідства, він здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії та використовував власні медійні ресурси для поширення антиукраїнських меседжів.

    Ім’я Мураєва неодноразово фігурувало у міжнародних політичних скандалах. Ще на початку 2022 року британські спецслужби заявляли, що Кремль розглядав його як одного з потенційних кандидатів на роль маріонеткового керівника України у разі успішного захоплення Києва. Сам Мураєв тоді заперечував ці звинувачення.

    Після початку великої війни діяльність партії «Наші», яку очолював Мураєв, була заборонена в Україні разом із низкою інших політичних сил, які українська влада вважала проросійськими та такими, що становлять загрозу національній безпеці.

    Додатковий резонанс викликало інтерв’ю Мураєва у січні 2025 року, під час якого він повідомив, що працює у Китаї. При цьому точне місце його перебування офіційно не розкривається. Українські правоохоронці заявляють, що продовжують комплексні заходи для встановлення його місцеперебування та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • СБУ успішно припинила діяльність філії наркосиндикату “Хімпром”: найважливіші подробиці

    СБУ успішно припинила діяльність філії наркосиндикату “Хімпром”: найважливіші подробиці

    Впродовж 2023 року українські правоохоронці провели ряд спецоперацій щодо російської злочинної організації “Хімпром”. Служба безпеки України зазначила, що активно веде боротьбу з транскордонною злочинністю, спрямованою на контрабанду наркотичних засобів та психотропних речовин, яка загрожує державній безпеці України. Спільно з органами прокуратури були реалізовані комплексні заходи, результатом яких стала затримка та повідомлення про підозру 89 особам, які мали відношення до наркоділків. Зазначено, що 34 активних учасники “Хімпрому” вже перебувають за ґратами, серед них і організатори. Про це повідомила пресслужба СБУ.

    Українські спецслужби підкреслили, що злочинна організація з Росії функціонує за чіткою ієрархічною структурою та беззаперечно виконує директиви своїх лідерів, які укриваються від правосуддя в Мексиці.

    За інформацією СБУ, розгалужена мережа учасників “Хімпрому” по всьому світу налічує майже 1 тисячу осіб, які щомісяця забезпечують нелегальні прибутки наркокартелю на суму понад 2 мільйони доларів.

    Як повідомляли ЗМІ, наприкінці 2022 року правоохоронці затримали російського наркоторговця Щипцова, який є лідером міжнародного організованого злочинного угруповання “Хімпром”. Відомий також як Яшин та Печерський. За даними правоохоронних органів, злочинець був затриманий українськими силовиками і тримався у Волинському центрі тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

    Адвокат Дмитро Каленов стверджує, що Щипцов легалізувався в Україні у 2014 році, отримавши український паспорт шляхом незаконних дій. Це було необхідно для уникнення екстрадиції за лінією Інтерполу. Росіянин організував свою діяльність в Україні, представляючи себе як міжнародну логістичну компанію та колцентр. Однак улітку 2022 року всі його документи, що дозволяли йому проживати в Україні, були анульовані.

    Пресслужба СБУ повідомила, що провела ряд важливих спецоперацій щодо учасників російської злочинної організації “Хімпром”. Зазначено, що цей наркосиндикат намагається розгорнути свою діяльність в Україні з 2014 року за координації спецслужб РФ.

    У серпні 2023 року Служба безпеки України (СБУ) розкрила діяльність “філії” Хімпрому в Київській та Сумській областях, яка входила до складу російського наркосиндикату. Зазначено, що ця злочинна організація з Росії оперує з чіткою ієрархічною структурою, підкоряючись вказівкам своїх керівників, які укриваються від правосуддя в Мексиці.

    Під час спецоперації правоохоронці виявили дві потужні нарколабораторії на території обох регіонів, які виробляли заборонені речовини для подальшого збуту в Україні та Європейському союзі. СБУ повідомляє, що під час обшуків у зловмисників вилучено 23 тонни прекурсорів (речовин для виготовлення наркотиків) та майже 150 кг готових психотропів.

    Крім того, масштабні обшуки охопили офіси нелегальних колцентрів, де правоохоронці провели обшуки в щонайменше десяти об’єктах, вилучивши техніку та цифрові носії. Варто відзначити, що серед затриманих осіб були двоє колишніх експосадовців підрозділу Національної поліції, які працювали на російський наркосиндикат.

    За період проведення повномасштабної боротьби, Служба безпеки України (СБУ) успішно припинила діяльність понад 60 злочинних угруповань, які задумували перетворити Україну на транзитний коридор для наркотиків до країн Європейського союзу. Захоплено оптові партії наркотиків на суму майже 2 мільярдів гривень.