Daypolitico

Позначка: Державна міграційна служба

  • Паспортні послуги зупинили по Україні

    Паспортні послуги зупинили по Україні

    В Україні на кілька днів тимчасово обмежили надання послуг з оформлення паспортних документів. Державна міграційна служба повідомила, що причиною стала технічна несправність обладнання оператора електронних комунікаційних послуг, через яку частина інформаційно-телекомунікаційних систем відомства стала недоступною.

    За повідомленням ДМС, обмеження діятимуть із 28 до 30 вересня. У цей період громадяни не зможуть повноцінно скористатися послугами, для яких потрібен доступ до відповідних електронних систем. Також на час відновлювальних робіт не працюватиме офіційний сайт міграційної служби.

    У ДМС пояснили, що проблема виникла не безпосередньо в системі виготовлення паспортів, а в обладнанні оператора, який забезпечує канали зв’язку. Через це доступ до частини внутрішніх сервісів та реєстрів був тимчасово обмежений.

    Фактично це означає, що громадянам, які планували найближчими днями подати документи на ID-картку або закордонний паспорт, варто враховувати можливу паузу в роботі підрозділів. Водночас у повідомленні не йдеться про анулювання вже оформлених документів або про зупинку їхньої дії — проблема стосується саме роботи інформаційних систем і надання адміністративних послуг.

    Зазвичай оформлення ID-картки в Україні займає до 20 робочих днів у стандартному режимі та до семи робочих днів у терміновому. Такі строки вказані в офіційній інформації ДМС.

    Окреме питання — люди, які вже подали документи й очікують на готовий паспорт. У звичайному режимі перевірити стадію оформлення можна через сервіс «Перевірка стану оформлення документів» на сайті ДМС. Проте під час нинішнього збою сам сайт також тимчасово недоступний, тому онлайн-перевірка може не працювати до завершення відновлювальних робіт.

    У ДМС поки не повідомляли про зміну стандартних строків виготовлення документів через цей технічний інцидент. Водночас, якщо збій триватиме довше заявленого періоду, це потенційно може вплинути на роботу окремих підрозділів і терміни обробки заяв.

    Ситуація сталася на тлі серії проблем з українською телекомунікаційною інфраструктурою після російських ударів. Упродовж останніх днів повідомлялося про атаки на дата-центри та об’єкти компаній, які забезпечують зв’язок і цифрову інфраструктуру. Зокрема, під удари потрапляли потужності Datagroup і Cosmonova, після чого в окремих користувачів фіксувалися перебої зі зв’язком та інтернетом.

    Водночас ДМС у своєму повідомленні не заявляла, що нинішня технічна несправність безпосередньо спричинена російською атакою. Відомство вказало лише на проблему з обладнанням оператора електронних комунікаційних послуг. Тому напряму пов’язувати зупинку паспортних сервісів з обстрілами наразі немає підтверджених підстав.

    На тлі атак на цифрову інфраструктуру українські посадовці раніше наголошували, що повністю залишити країну без інтернету складно через розподілену структуру мережі. Проте локальні пошкодження дата-центрів, магістральних каналів чи обладнання операторів можуть тимчасово впливати на роботу окремих державних і приватних сервісів.

    Для громадян ключовим залишається строк, названий самою ДМС: 28–30 вересня. Якщо відновлювальні роботи завершать у запланований термін, надання паспортних послуг має повернутися до звичного режиму після відновлення доступу до систем.

    Тим, у кого на ці дні був запланований візит до підрозділу ДМС, ЦНАПу або «Паспортного сервісу», варто перед поїздкою уточнити актуальний режим роботи відповідної установи. Особливо це стосується термінового оформлення документів або ситуацій, коли паспорт потрібен для найближчої поїздки за кордон.

    При цьому вже видані документи залишаються чинними у звичайному порядку. ДМС окремо нагадує, що ID-картки та закордонні паспорти потрібно вчасно обмінювати, якщо змінилися персональні дані, закінчився строк дії документа або він став непридатним для використання.

    Таким чином, йдеться не про повне «припинення видачі паспортів» у довгостроковій перспективі, а про тимчасовий технічний збій, який на кілька днів обмежив роботу частини систем Державної міграційної служби. Якщо ситуація розвиватиметься за планом, обмеження мають бути зняті після завершення ремонтних робіт 30 вересня.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль роками користуються нерухомістю та автомобілями, що належать третім особам. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    За даними журналістів, родина чиновника не має власної нерухомості. Богдан Чегіль, його дружина та донька з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 квадратних метрів у Дніпрі. Ймовірно, йдеться про службову кімнату в гуртожитку, яку він отримав ще під час роботи прокурором.

    Водночас із 2020 року родина користується квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі, що належать громадянину Ярославу Менджулу. Умови користування цим майном та зв’язок між власником і родиною Чегілів у матеріалі не уточнюються.

    Автомобілі та доходи

    У 2024 році дружина посадовця Діана Чегіль придбала автомобіль Audi Q7 2018 року випуску за майже 1,3 млн гривень. Сам Богдан Чегіль не має власного автомобіля і користується машиною дружини.

    Крім того, жінка користується автомобілем Volkswagen Jetta 2016 року випуску, який належить громадянину Сергію Баринову. За словами Діани Чегіль, вона використовує цей автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Ринкова вартість такої моделі наразі становить приблизно 400 тисяч гривень.

    За декларацією за 2024 рік Богдан Чегіль отримав 731 тисячу гривень заробітної плати. Його дружина, яка працює головним державним інспектором відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, задекларувала 407 тисяч гривень доходу.

    При цьому родина має значні заощадження. Богдан Чегіль зберігає готівкою 52 тисячі доларів, а на банківських рахунках — 86 тисяч гривень і 2,5 тисячі доларів. Його дружина має готівкою 66 тисяч доларів та понад 20 тисяч гривень на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн гривень.

    Кар’єра чиновника

    Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обіймає з 2021 року.

    До цього він працював у Державному бюро розслідувань, де з 2018 до 2020 року був заступником директора — начальником слідчого управління територіального управління ДБР у Мелітополі.

    Раніше Чегіль також працював прокурором у прокуратурі Дніпропетровської області.

    У 2021 році він подавав свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки.

    Історія з мобілізацією

    За інформацією журналістів, на початку повномасштабного вторгнення Росії Богдан Чегіль пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

    16 березня 2022 року наказом Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки його зарахували на посаду солдата-стрільця роти охорони військкомату.

    Чегіль отримував грошове забезпечення військовослужбовця — близько 45 тисяч гривень щомісяця. Загалом за 2022 рік він отримав від Дніпропетровського районного ТЦК та СП 252 тисячі гривень, які задекларував як гонорари та інші виплати.

    Водночас співробітники міграційної служби, за даними журналістів, стверджують, що у цей період керівник регулярно перебував на робочому місці в офісі ДМС і підписував службові документи.

    Його служба завершилася у серпні 2022 року. Через повторну військово-лікарську комісію чиновник був визнаний непридатним до служби за станом здоров’я.

    31 серпня 2022 року він був звільнений зі служби та отримав компенсацію у зв’язку із хворобою, пов’язаною з проходженням військової служби, у розмірі приблизно 170 тисяч гривень.

    Крім того, Богдан Чегіль через суди намагається отримати пенсію за час роботи в органах прокуратури. Після служби у війську він також може претендувати на пенсію військовослужбовця.

    Робота дружини

    Дружина чиновника Діана Чегіль до 2019 року працювала старшим державним інспектором сектору інформаційних технологій Нікопольського управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

    Після реорганізації ДФС у 2019 році, коли були створені Державна податкова служба та Державна митна служба, вона перейшла працювати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

    За цей час вона працювала старшим державним інспектором у кількох структурних підрозділах податкової служби.

  • Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації за 2023 рік начальника управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва Державної міграційної служби України Мирослава Михайловича Дениса. За результатами перевірки виявлено недостовірні відомості на загальну суму 7,74 млн гривень.

    Згідно з даними НАЗК, посадовець разом із дружиною задекларували готівкові кошти у розмірі 13,4 млн гривень. Водночас обґрунтованими та підтвердженими агентство визнало лише 6,07 млн гривень, отриманих від продажу житлового будинку та земельної ділянки у 2024 році.

    Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

    Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

    Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

  • Мільйонні заощадження і поїздки на Мальдіви: чим живе посадовиця ДМС Чернігівщини

    Мільйонні заощадження і поїздки на Мальдіви: чим живе посадовиця ДМС Чернігівщини

    В.о. начальника управління Державної міграційної служби в Чернігівській області Юлія Кран у своїй декларації за 2024 рік не вказала користування двома квартирами у Києві, які оформлені на її матір Миненурію Кран — безробітну пенсіонерку без задекларованих джерел доходу.

    Попри те, що офіційно Кран зареєстрована в Софіївській Борщагівці на Київщині, фактично вона проживає в Чернігові. Однак журналістські розслідування у 2024 році виявили, що чиновниця активно користується житлом у Києві, зокрема:

    • квартирою у ЖК «Софія» (вул. Боголюбова, 24), площею 69 кв. м, оформленою на матір у 2019 році. Вартість такого житла становить близько 70 тис. доларів;

    • квартирою на бульварі Чоколівському, 11, площею до 50 кв. м, придбаною у 2018 році.

    У декларації Кран зазначена лише оренда квартири в Чернігові (52 кв. м у ЖК «Шевченківський») у власниці Тетяни Лейнової. Вартість оренди з комунальними послугами складає близько 20 тис. грн на місяць — більше половини її офіційної зарплати в ДМС (близько 37 тис. грн щомісяця).

    Ще один підозрілий актив — автомобіль BMW X1 2013 року випуску, зареєстрований на ту ж матір Кран. Чиновниця вказала право користування цим авто, однак вартість покупки такого автомобіля могла сягати до 30 тис. доларів — без підтверджених доходів у власниці.

    Кран також задекларувала заощадження у розмірі 880 тис. грн готівкою. При цьому її офіційний дохід за 2024 рік склав 700 тис. грн, а за 2019–2023 роки — 1,33 млн грн. З урахуванням рівня витрат та стилю життя, такі накопичення виглядають невиправданими.

    Водночас у 2021–2023 роках Юлія Кран здійснила низку дорогих подорожей, зокрема до Мальдівів, Ісландії, Фінляндії, Польщі, Казахстану та країн Балтії. Поїздка лише на Мальдіви могла коштувати до 15 тис. доларів — це річна зарплата чиновниці у 2019 році.

    Фінансові і майнові невідповідності, а також приховане користування нерухомістю, оформленою на близьких родичів без доходів, можуть свідчити про намагання уникнути декларування реальних активів. Це питання вже викликає суспільний резонанс і потребує уваги з боку НАЗК та правоохоронних органів.

  • Паспорти, довідки, ПМЖ: як керівниця ДМС в.о. торгує державними документами

    Паспорти, довідки, ПМЖ: як керівниця ДМС в.о. торгує державними документами

    Юлія Кран, яка понад дев’ять місяців очолює управління Державної міграційної служби у Чернігівській області у статусі виконуючої обов’язки, опинилася в центрі гучного корупційного скандалу. Як повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution, посадовиця налагодила корупційні схеми не лише в Чернігові, а й у Києві, заручившись підтримкою впливових зв’язків.

    Одним із покровителів Кран, за інформацією бюро, є Дмитро Петров — колишній заступник голови столичної ДМС, який нині обіймає посаду заступника керівника департаменту в Офісі генерального прокурора. Саме через нього, ймовірно, Кран зберігає вплив та уникає кадрових рішень щодо її діяльності.

    На підтвердження викритих схем Absolution оприлюднило скріншоти внутрішнього листування з питань підтвердження громадянства через Крим. Одна з послуг – видача підтвердження громадянства – оцінюється у $500. У документах фігурує навіть прізвище ексміністра Євгена Червоненка.

    Крім того, Кран має вплив на військові комісаріати – Чернігівський, Деснянський, а також обласний ТЦК. Через співробітників СБУ, що “постачають клієнтів”, реалізується схема ухилення від мобілізації:

    • $20 000 – за фіктивні документи обліку;

    • гроші передаються через співмешканця Кран — правоохоронця, який курує операцію.

    Інша популярна схема — виїзд на постійне місце проживання за кордон заднім числом. За $8000 громадянин у кабінеті Кран пише заяву на ПМЖ, датовану 2019 або 2020 роком. Поки документи ще не оцифровані, через підконтрольних Кран осіб людина швидко знімається з усіх обліків (ТЦК, ДФС, ЦНАП, ЦВК) і отримує законний дозвіл на виїзд.

    Юлія Кран виконує обов’язки начальника управління з червня 2024 року, фактично самопризначивши себе наказом №47. Попри вимоги законодавства, вона:

    • не пройшла службове оцінювання;

    • не отримала оцінки від керівництва ДМС;

    • залишається у статусі в.о. понад гранично допустимий термін.

    Цікаво, що на посаду заступника начальника вона потрапила завдяки впливу ексдепутата Київради Богдана Колодія з “Батьківщини”, з яким, за чутками, її пов’язують не лише ділові, а й особисті стосунки.

    Попри численні порушення, скандали та викриття, керівництво Державної міграційної служби України не вживає жодних заходів щодо Кран. Підтримка з боку високопосадовців та мовчання МВС створюють враження, що її діяльність — лише верхівка айсберга.

  • Податкові порушення при ввезенні секонд-хенду, боротьба з шахраївством у Державній податковій службі

    Податкові порушення при ввезенні секонд-хенду, боротьба з шахраївством у Державній податковій службі

    В Державній податковій службі розкрили значні порушення, пов’язані з ввезенням та реалізацією секонд-хенду в Україні.

    За їхніми словами, наштовхування молодих людей на магазини секонд-хенду стало характерним явищем для цієї галузі бізнесу. Молодь намагається придбати товар за готівку для подальшого перепродажу.

    Імпортери секонд-хенду занижують вартість товару при ввезенні, а потім через угоди на “чорному” ринку реалізують товар без сплати ПДВ, дозволяючи іншим учасникам уникнути сплати податку або навіть отримати його відшкодування.

    Наприклад, за словами Гетьманцева, у квітні ТОВ “Е-А” ввезло сумки за ціною в 11,3 раза нижче митної вартості, а одяг – у 4,2 раза дешевше. При цьому податкове навантаження компанії склало 0%.

    Дії Державної податкової служби в цьому випадку запобігли розповсюдженню схемного кредиту на суму 35,2 млн гривень. Відповідні матеріали передано до Бюро економічної безпеки.

    В цілому, з вересня минулого року завдяки спільному аналітичному кабінету Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби вдалося запобігти розповсюдженню ризикового податкового кредиту на суму 9 млрд гривень.

    Гетьманцев також зазначив, що окремим аспектом доходів злочинців є маскування секонд-хендом привезених брендових речей.