Daypolitico

Позначка: Державна прикордонна служба

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 31 серпня, провів кадрову ротацію в керівництві Державної прикордонної служби України. Валерія Вавринюка, який тимчасово виконував обов’язки голови відомства, звільнено від цих функцій, а керувати прикордонниками тепер тимчасово буде генерал-майор Вадим Ченчик.

    Відповідні рішення президент оформив двома окремими указами — №836/2026 та №837/2026. Обидва документи датовані 31 серпня.

    У першому указі Зеленський постановив увільнити Валерія Вавринюка від тимчасового виконання обов’язків голови Державної прикордонної служби. Іншим документом президент доручив ці обов’язки заступнику голови ДПСУ Вадиму Ченчику. Причини кадрової ротації безпосередньо в указах не зазначені.

    Таким чином, важливий нюанс полягає в тому, що Ченчик наразі не призначений постійним головою ДПСУ. Він лише тимчасово виконуватиме обов’язки керівника служби. Саме так сформульовано президентський указ №837/2026.

    Вадим Ченчик для Держприкордонслужби людина далеко не нова. За офіційною біографією ДПСУ, він народився 15 листопада 1972 року в Катеринополі Черкаської області та понад три десятиліття пов’язаний із прикордонним відомством. Службу в системі охорони державного кордону він проходить із 1994 року.

    Ченчик має кілька вищих освіт. Він навчався у «Львівській політехніці», Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького та Харківському національному педагогічному університеті.

    За роки служби Ченчик працював як на оперативно-розшукових, так і на командних посадах. У його кар’єрі були керівні посади в Харківському, Мостиському та Мукачівському прикордонних загонах, а також робота у Східному регіональному управлінні ДПСУ.

    З вересня 2019 року він обіймає посаду заступника голови Державної прикордонної служби України.

    У 2022 році Вадиму Ченчику присвоїли військове звання генерал-майора. Він також нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Офіційний сайт ДПСУ й нині вказує його серед керівництва служби як заступника голови.

    Нинішня кадрова ротація відбувається після тривалого періоду змін у верхівці Держприкордонслужби.

    Постійного керівника відомство не має після кадрових рішень щодо колишнього голови ДПСУ Сергія Дейнеки. Згодом навколо нього розгорнулася резонансна антикорупційна справа.

    22 січня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому топпосадовцю та чинному посадовцю Держприкордонслужби у справі про систематичне отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, схема працювала у 2023 році та була пов’язана з незаконним переправленням цигарок через державний кордон України до країн Європейського Союзу. Правоохоронці заявляли, що для перевезень використовували автомобілі з номерними знаками, схожими на дипломатичні, а пасажирами ставали власники дипломатичних паспортів — члени сімей українських дипломатів у Європі.

    НАБУ і САП стверджували, що прикордонні посадовці забезпечували таким транспортним засобам безперешкодний перетин державного кордону.

    За версією слідства, лише протягом липня-листопада 2023 року правоохоронці задокументували отримання близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за проїзд 68 автомобілів. Сума становила приблизно три тисячі євро за кожен транспортний засіб. Дії підозрюваних кваліфікували за статтею про одержання неправомірної вигоди. Розслідування триває, а підозра сама по собі не означає доведеності вини особи.

    У лютому ДПСУ повідомляла, що Дейнеко був звільнений із військової служби наказом від 2 лютого на підставі рішення військово-лікарської комісії. Речник прикордонної служби Андрій Демченко тоді зазначав, що колишній керівник мав поранення, зокрема тяжке мінно-вибухове, та переніс кілька операцій.

    Однак уже на початку березня історія отримала нове продовження. Дейнека знову призвали на військову службу за мобілізацією та призначили начальником Третього прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса — Луганського прикордонного загону. У ДПСУ пояснювали це його попереднім бойовим та управлінським досвідом.

    Тому кадрове рішення Зеленського 31 серпня фактично означає вже чергову зміну тимчасового управління одним із ключових силових відомств країни.

    Державна прикордонна служба під час повномасштабної війни давно виконує значно ширші завдання, ніж класична охорона державного кордону. Підрозділи прикордонників воюють на фронті, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках, контролюють пункти пропуску та протидіють незаконному перетину кордону, контрабанді й диверсійній діяльності.

    Особливого значення робота ДПСУ набуває і через тривалі дискусії щодо правил виїзду громадян за кордон під час воєнного стану, боротьби з незаконними схемами переправлення військовозобов’язаних та ситуації на кордонах із Росією і Білоруссю.

    Саме тому зміна навіть тимчасового керівника відомства є значущим кадровим рішенням.

    Водночас президентські укази наразі не містять інформації про те, чому Валерія Вавринюка було вирішено замінити саме зараз, а також коли може бути призначений повноцінний голова Державної прикордонної служби.

    Не повідомляється і про можливі додаткові кадрові перестановки у керівництві відомства.

    Наразі юридична ситуація однозначна: указом №836/2026 Вавринюка звільнено саме від тимчасового виконання обов’язків, а указом №837/2026 ці функції покладено на Вадима Ченчика. Обидва рішення президент підписав 31 серпня.

    Отже, після нової кадрової ротації українськими прикордонниками тимчасово керуватиме досвідчений кадровий офіцер, який працює в системі ДПСУ з 1994 року і вже близько семи років перебуває на посаді заступника голови служби.

    Чи стане це призначення лише коротким перехідним етапом, чи Вадим Ченчик керуватиме ДПСУ тривалий час, наразі невідомо. Офіційного рішення про призначення постійного голови служби станом на 31 серпня президент не оприлюднював.

  • Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Міністерство внутрішніх справ затвердило порядок виплати додаткових винагород військовослужбовцям Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та поліцейським підрозділів особливого призначення, які виконують бойові завдання. Нові виплати запроваджуються в межах експериментального проєкту мотиваційного забезпечення та будуть нараховуватися заднім числом — з 1 червня 2026 року.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

    За його словами, відповідні накази вже підписані та передані на державну реєстрацію. Після завершення цієї процедури документи офіційно набудуть чинності.

    Новий механізм передбачає додаткові виплати залежно від складності, небезпеки та результативності виконання бойових завдань. Загальна сума мотиваційних виплат може сягати до 460 тисяч гривень на місяць.

    Зокрема, передбачені такі винагороди:

    • до 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у бойових діях;
    • 170 тис. грн на місяць — за виконання бойових завдань безпосередньо на лінії зіткнення;
    • 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань на інших ділянках фронту в межах ротного опорного пункту;
    • 50 тис. грн на місяць — за службу на пунктах управління;
    • від 15 до 30 тис. грн — для військових інструкторів;
    • до 10 тис. грн — для інших категорій військовослужбовців.

    Окрім щомісячних виплат, накази передбачають окремі винагороди за виконання конкретних бойових завдань. Так, військовослужбовці зможуть отримати 40 тис. грн за добу за захоплення ворожих позицій, 20 тис. грн за добу — за повернення раніше втрачених позицій, 100 тис. грн — за кожного взятого в полон російського військового та 15 тис. грн — за знищення противника у стрілецькому або рукопашному бою.

    Як пояснили в МВС, військовослужбовці Нацгвардії, Державної прикордонної служби та поліцейські підрозділів особливого призначення виконують бойові завдання нарівні з підрозділами Збройних сил України, однак порядок їхнього грошового забезпечення регулюється окремими наказами Міністерства внутрішніх справ, а не Міністерства оборони.

    Підставою для запровадження нових виплат стала постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня 2026 року, яка раніше ввела аналогічну систему мотиваційних виплат для військовослужбовців Збройних сил України. Тепер відповідний механізм поширюється й на інші складові Сил оборони України, що перебувають у системі МВС. Нові виплати нараховуватимуться за період, починаючи з 1 червня 2026 року.

  • Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    За чотири роки повномасштабної війни з України офіційно виїхали та не повернулися 3,1 мільйона громадян. Про це свідчать дані, сформовані на основі інформації Державної прикордонної служби України.

    Лише за 2025 рік різниця між кількістю виїздів та повернень громадян становила 290,3 тисячі осіб. Це у півтора раза менше, ніж у 2024 році, коли кількість тих, хто виїхав і не повернувся, сягала майже 443 тисяч.

    Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

    Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

    Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

    Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

  • Співак MELOVIN став прикордонником — служить у творчому підрозділі

    Співак MELOVIN став прикордонником — служить у творчому підрозділі

    Український співак MELOVIN, який відкрито заявляв про свою невиліковну хворобу, повідомив зі сцени, що нині проходить військову службу. Артист приєднався до Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України.

    Про це він оголосив під час спільного виступу з ансамблем, звернувшись до глядачів просто на концерті. За словами MELOVIN’а, його запросили до складу творчого підрозділу, і тепер він офіційно є військовослужбовцем.

    «Мене запросили у цей ансамбль, тому з тих пір я держприкордонник. І з тих пір я граю з цим ансамблем. Несу свою службу, але музичну, разом із такими неймовірними музикантами Держприкордонної служби України», — зазначив співак.

    У своєму Instagram він додав, що це — не частина нового шоу чи проєкту, а усвідомлене рішення. «Це не гучна колаборація. Це — рішення. Справжнє», — написав MELOVIN.

    Слід зазначити, що участь у таких ансамблях — це повноцінна військова служба в статусі контрактника або мобілізованого. Артисти, які входять до складу колективу, носять форму, мають військове звання, проходять службу в частині, виконуючи мистецькі функції — виступають на офіційних і благодійних заходах, перед військовими в гарнізонах і госпіталях.

    Станом на сьогодні MELOVIN продовжує займатися творчістю, вже у статусі військовослужбовця ДПСУ.

  • Кордон України перетнули майже пів мільйона людей за тиждень

    Кордон України перетнули майже пів мільйона людей за тиждень

    Упродовж тижня з 17 по 23 травня пасажиропотік через український кордон склав 499 тисяч осіб, що на 1,6% більше, ніж тижнем раніше. Такі дані надала Державна прикордонна служба України.

    Згідно зі статистикою, з України виїхали 254 тисячі людей (зростання на 0,8%), а в’їхали 245 тисяч (зростання на 2,5%). Таким чином, кількість тих, хто залишив країну, все ще перевищує кількість тих, хто повернувся.

    Кількість транспортних засобів, що перетнули кордон, зросла з 123 до 125 тисяч. Водночас кількість гуманітарних вантажів, навпаки, трохи зменшилась — із 526 до 517 машин.

    Станом на 15:00 неділі, 23 травня, найбільші черги фіксувалися на кордоні з Польщею: в пункті пропуску «Устилуг» стояло 25 авто, у «Краківці» та «Шегинях» — по 10. На угорському напрямку в «Тисі» було 10 автомобілів, а в «Ужгороді» на кордоні зі Словаччиною — 5. На інших напрямках черг не спостерігалося.

    Цьогорічна динаміка відповідає торішній: у той самий період 2024 року з України виїхало так само 254 тисячі людей, а в’їхало 239 тисяч. Проте обсяг транспортного трафіку минулого року був нижчим — 115 тисяч авто.

    За спостереженнями ДПСУ, торік з останнього тижня травня розпочалося сезонне зростання пасажиропотоку, яке тривало щонайменше шість тижнів поспіль. Чи повториться така тенденція цьогоріч — покаже початок літа.

  • Затримано організатора незаконного переправлення призовників через кордон

    Затримано організатора незаконного переправлення призовників через кордон

    На Волині затримали чоловіка, який організував схему незаконного переправлення осіб призовного віку через кордон з України до Польщі. 25-річного мешканця Ковельського району було спіймано “на гарячому” під час отримання грошей від клієнта. Це сталося 28 січня, про що повідомили в Державній прикордонній службі України.

    Згідно з повідомленням, затримання відбулося під час передачі організатором 7 000 доларів США, які йому надавав “клієнт” за незаконну послугу. В результаті обшуків правоохоронці вилучили речі, що підтверджують незаконну діяльність фігуранта справи.

    Оперативники відділу внутрішньої безпеки 6 прикордонного загону “Захід”, співпрацюючи з міграційною поліцією та СБУ, виявили та задокументували діяльність чоловіка, який організував переправлення призовників через кордон. За даними правоохоронців, організатору каналу переправлення оголошено підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Цей випадок став черговим доказом активної боротьби українських правоохоронців з незаконними схемами переправлення осіб, що створюють загрозу національній безпеці та порушують законодавство.

  • Заблукали у Карпатах: врятували “туристів”, що намагались незаконно перетнути кордон

    Заблукали у Карпатах: врятували “туристів”, що намагались незаконно перетнути кордон

    Рахівський район Закарпаття став місцем порятунку трьох “туристів”, які мали намір незаконно перетнути українсько-румунський кордон, але заблукали в горах Карпат. Інцидент стався 12 січня 2024 року, коли прикордонники разом із рятувальниками відшукали групу чоловіків, серед яких були мешканці Київщини та Донеччини.

    За інформацією пресслужби Державної прикордонної служби України (ДПСУ), чоловіки почали свою подорож 5 січня, маючи намір перейти кордон самостійно, без належних документів. Проте вже на сьомий день подорожі вони втратили орієнтацію в горах і звернулися за допомогою. Застосування квадрокоптера допомогло прикордонникам знайти заблукалих туристів.

    У Карпатах врятували "туристів" з Київщини та Донеччини, які 7 днів горами йшли до Румунії. Фото та відео

    “Туристи” мали ознаки переохолодження, і один з них навіть отримав поверхневе обмороження ділянки гомілковостопного суглоба. З потерпілими працювали медики, і їх доставили до Центральної районної лікарні міста Рахів для обстеження та надання необхідної допомоги.

    Рятувальна операція виявилася складною через високогір’я, а також важкі погодні умови. Проте завдяки оперативній роботі рятувальників та прикордонників усі члени групи були врятовані та доставлені до безпечного місця.

    У Карпатах врятували "туристів" з Київщини та Донеччини, які 7 днів горами йшли до Румунії. Фото та відео

    Наразі на порушників склали адмінпротоколи, а їхня подальша доля вирішуватиметься судом. Враховуючи серйозні порушення, перед ними постане питання не лише про порушення прикордонного режиму, а й про надання належної юридичної оцінки їхнім діям.

  • 150 тисяч людей перетнули кордон з Україною за один день

    150 тисяч людей перетнули кордон з Україною за один день

    Кордон України продовжує фіксувати високий пасажиропотік з показниками до 150 тисяч осіб на добу. Зокрема, 85% цього потоку складають українці, при цьому половина з них перетинає кордон з Польщею.

    За словами речника Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрія Демченка, пасажиропотік зберігається на високому рівні вже з 14 грудня. Найвищий показник був зафіксований саме перед Різдвом, коли в суботу та неділю кількість осіб, які перетнули кордон, становила 150 тисяч. Проте, в самий день Різдва, потік зменшився до 68 тисяч осіб, що пов’язано з меншим числом охочих подорожувати у свято.

    Вже після свят динаміка знову почала зростати. Так, два дні тому кордон перетнуло 115 тисяч осіб, а вчора ця цифра склала 96 тисяч. Демченко також зазначив, що перед Різдвом спостерігалася перевага на в’їзд в Україну, а після свят, більшість осіб почали виїжджати.

    Загалом 85% пасажирів, які перетинають кордон, — громадяни України. 15% складають іноземці. Найбільше людей рухається через кордон з Польщею, який залишається найбільш популярним і завантаженим напрямком. Цей потік стабільно становить близько 50% від загальної кількості осіб, що перетинають український кордон.

    Ці високі показники свідчать про активність громадян України та іноземців у період свят, але також вказують на тенденції мобільності та важливість прикордонного контролю для збереження порядку в цих умовах.

  • 150 тисяч українців перетнуло кордон за один день

    150 тисяч українців перетнуло кордон за один день

    Минулі вихідні стали рекордними для Державної прикордонної служби України, оскільки кількість людей, які перетнули кордон, перевищила навіть традиційні літні та різдвяні пікові дні. Згідно з даними, озвученими речником ДПСУ Андрієм Демченком, за суботу через український кордон пройшло 150 тисяч осіб, а в неділю ця цифра сягнула 154 тисяч осіб. Переважна більшість з них була на в’їзді в Україну — на 10 тисяч більше, ніж на виїзді.

    За словами Демченка, ці дані є одними з найвищих за період воєнного стану в Україні, порівняно з літніми піковими періодами та різдвяними святами попередніх років, коли показники становили 130-140 тисяч осіб на день. Він підкреслив, що не можна порівнювати нинішні дані з тим, що було до 2022 року, оскільки до початку війни працювали міжнародні аеропорти та пункти пропуску на всіх ділянках кордону.

    Найбільш напруженою ситуація залишається на південних кордонах з Молдовою та Румунією, де за 22 грудня через пункти пропуску пройшло близько 17 тисяч осіб і 4 тисячі транспортних засобів. За даними Південного регіонального управління ДПСУ, з України до Молдови вибули 7,7 тисяч осіб, до Румунії — 1,4 тисячі, а в Україну повернулося 8 тисяч осіб, з яких 5 тисяч були громадянами України.

    Це підтверджує тенденцію до зростання мобільності громадян, яка продовжується навіть в умовах воєнного стану, коли виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено. Водночас можливі індивідуальні випадки, коли прикордонники дають дозвіл на виїзд, зокрема для тих, хто має відстрочку від мобілізації.