Daypolitico

Позначка: державні банки

  • Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    У середу, 21 жовтня 2026 року, з’явилася інформація про проведення обшуків у голови Національного банку України Андрія Пишного. За даними журналістських джерел, слідчі дії здійснюють представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повідомлення з’явилося на тлі масштабного корупційного розслідування, пов’язаного з державним Sense Bank, можливими схемами легалізації коштів та неформальним впливом на керівництво фінансової установи.

    Про обшуки повідомила «Економічна правда» о 09:41 21 жовтня з посиланням на власних співрозмовників у політичних колах. За інформацією видання, слідчі дії стосуються очільника Нацбанку Андрія Пишного.

    Водночас на момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження саме цих обшуків від НАБУ, САП або Національного банку знайти не вдалося. Також залишається невідомим, де саме проводяться слідчі дії, які документи чи інші матеріали можуть цікавити детективів і який процесуальний статус має Пишний у відповідному кримінальному провадженні.

    Інформації про оголошення голові НБУ підозри, його затримання або вилучення майна немає. Тому наразі йдеться саме про повідомлення журналістських джерел, а не про офіційно встановлену причетність посадовця до будь-якого злочину.

    Однак новина привернула особливу увагу через попередні розслідування антикорупційних органів, у яких неодноразово згадувався державний Sense Bank, а також через публічні свідчення колишніх керівників банку щодо можливого впливу сторонніх осіб на його діяльність.

    Центральним епізодом цієї історії стала масштабна операція НАБУ і САП під кодовими назвами «Форест Гамп» та «Феміда». Про її результати правоохоронці повідомили в серпні 2026 року.

    Згідно з офіційними матеріалами НАБУ, антикорупційні органи викрили організацію, діяльність якої, за версією слідства, охоплювала незаконне заволодіння дороговартісною нерухомістю, рейдерські захоплення підприємств і легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Слідство заявляло про можливу участь у схемі чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, представників бізнесу та керівництва одного з державних банків.

    Особливу увагу детективи приділили фінансовим операціям, пов’язаним із внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За матеріалами розслідування, для проведення відповідних платежів учасники ймовірної схеми використовували банківську інфраструктуру та механізми, які мали приховати походження грошей.

    Ішлося про 150 мільйонів гривень, які, за версією НАБУ, легалізували через рахунки компаній, залучених до фінансових операцій. Одним із ключових питань для слідства стало те, як такі транзакції проходили банківські процедури контролю та чи могли посадові особи фінансової установи сприяти їхньому проведенню.

    У серпні НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у межах операцій були, зокрема, голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу Sense Bank. Водночас у відповідному повідомленні правоохоронців не всі фігуранти були названі поіменно.

    Ще один напрям розслідування стосувався можливого незаконного заволодіння майном у Києві. За версією детективів, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств із загальною вартістю активів 248 мільйонів гривень.

    При цьому один з епізодів, за даними слідства, був пов’язаний із наміром отримати контроль над нерухомістю в центрі столиці вартістю понад 500 мільйонів гривень.

    Крім того, у травні 2026 року, як заявляли правоохоронці, організатори схеми намагалися заволодіти київською нерухомістю вартістю понад 207 мільйонів гривень, однак не змогли реалізувати цей план до кінця.

    Таким чином, розслідування вийшло далеко за межі окремих фінансових транзакцій і охопило питання управління державними активами, банківського контролю та можливих зв’язків між політиками, бізнесом і посадовцями фінансових установ.

    Однією з найпомітніших постатей у цій історії став бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником наглядової ради державного Sense Bank.

    Саме його роль у банку неодноразово викликала запитання у журналістів та членів парламентської Тимчасової слідчої комісії. Особливий інтерес становили обставини його появи у фінансовій установі та характер взаємодії з Національним банком.

    Як раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про роль Веселого в Sense Bank, 10 вересня колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер під час засідання парламентської ТСК заявив, що саме Андрій Пишний свого часу познайомив його з Василем Веселим.

    За словами Аджунера, після переходу Sense Bank у державну власність виникла потреба покращити взаємодію установи з державними органами та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті й обговорювалося залучення окремого радника.

    Аджунер стверджував, що кандидатуру Веселого йому представив очільник НБУ. Також колишній керівник наглядової ради заявляв, що після початку роботи радника проблем у комунікації з регулятором стало менше.

    Проте ці твердження залишаються свідченнями самого Аджунера. Публічно доступних документів, які б доводили, що Андрій Пишний особисто вимагав призначення Веселого або втручався в рішення наглядової ради, не представлено.

    Сам Пишний раніше заперечував, що рекомендував наглядовій раді Sense Bank призначити Василя Веселого.

    Національний банк також повідомляв, що протягом 2024 року Веселий двічі відвідував регулятора як представник Sense Bank, але зустрічався з працівниками наглядового блоку. Особистих візитів до голови НБУ, за твердженням регулятора, не було.

    Важливим елементом історії стали й так звані «плівки Мідаса» — оприлюднені записи розмов фігурантів масштабного антикорупційного розслідування.

    За повідомленнями журналістів, на одному з записів особи, яких ідентифікували як Василя Веселого та Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank.

    Особливої уваги набув той факт, що відповідні розмови, згідно з оприлюдненою інформацією, відбувалися ще до офіційного призначення нового складу наглядової ради в червні 2025 року.

    Збіг окремих кандидатур, які згадувалися в розмовах, із подальшими кадровими рішеннями став підставою для нових запитань щодо можливого неформального впливу на управління банком.

    Ситуацію додатково загострили свідчення, оприлюднені під час парламентських слухань. Зокрема, представники рекрутингової компанії, залученої до відбору незалежних членів наглядової ради, розповідали про перебіг конкурсу та обставини перегляду окремих кандидатур.

    Детальніше про ці події «Ненька інфо» повідомляла в публікації «Стало очевидним, як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank». У матеріалі йшлося про свідчення директора рекрутингової компанії Віестурса Ліегіса щодо конкурсного відбору та кандидатури Миколи Гладишенка.

    Окремий розвиток отримала й історія Василя Веселого. Ще в червні 2026 року правоохоронці проводили обшуки, пов’язані з бізнесменом. Тоді Київська міська прокуратура підтвердила проведення слідчих дій у межах розслідування можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Водночас прокуратура наголошувала, що Веселого не затримували й на момент відповідного повідомлення підозру йому не оголошували.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на можливі наслідки цих розслідувань для керівництва Нацбанку. Зокрема, у публікації «Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний» від 12 червня 2026 року видання повідомляло про припущення джерел щодо можливого розширення уваги правоохоронців до голови НБУ.

    Тоді йшлося про політичні та кадрові зв’язки, які могли становити інтерес для антикорупційних органів. Однак матеріал не був доказом причетності Пишного до злочинної діяльності.

    Не менш важливим є те, що розслідування навколо Sense Bank уже спричинило низку кадрових та управлінських рішень.

    Зокрема, 2 вересня Національний банк визнав голову правління Sense Bank Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив вимогу про його заміну.

    Це рішення стало частиною ширшого розвитку ситуації навколо державного банку, діяльність якого опинилася під особливою увагою регулятора, антикорупційних органів та парламентської ТСК.

    Водночас принципово важливо розмежовувати регуляторні рішення НБУ, кадрові конфлікти, журналістські розслідування та кримінальні провадження. Наявність зв’язків між окремими посадовцями чи факт професійного знайомства самі собою не доводять участі у злочинній схемі.

    Для фінансового ринку ситуація має особливе значення через посаду Андрія Пишного. Національний банк відповідає за монетарну політику, стабільність банківської системи, регулювання фінансового сектору та банківський нагляд.

    Саме тому будь-які слідчі дії щодо очільника регулятора викликають значний суспільний інтерес. При цьому з повідомлення про обшуки не випливає, що НБУ припиняє виконувати свої функції або що виникла безпосередня загроза коштам вкладників.

    Окремо слід зазначити, що ще у квітні 2026 року Андрій Пишний публічно заперечував вплив на себе з боку осіб, яких згадували у контексті «Міндічгейту». Зокрема, він заявляв про відсутність комунікацій щодо допомоги з фінансуванням оборонних підприємств. Про його відповідь повідомляв «Інтерфакс-Україна».

    Тепер ключовими залишаються питання про те, чи підтвердять НАБУ та САП проведення обшуків у Пишного, у межах якого кримінального провадження вони могли відбутися та чи пов’язані ці дії безпосередньо зі справами «Форест Гамп», «Феміда» або іншими епізодами.

    Також важливою буде офіційна позиція самого очільника НБУ, оскільки попередні заяви Пишного щодо ролі Василя Веселого відрізняються від свідчень колишнього голови наглядової ради Sense Bank.

    Наразі головний підтверджений інформаційний факт полягає в тому, що «Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у голови НБУ. Офіційного підтвердження цих слідчих дій у перевірених джерелах поки немає.

    Подальший розвиток подій залежатиме від повідомлень правоохоронних органів, можливої процесуальної оцінки встановлених обставин та оприлюднення документів, які дозволять з’ясувати, чи існує юридично значущий зв’язок між нинішньою інформацією про обшуки та попередніми розслідуваннями навколо Sense Bank.

  • «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    Історія появи бізнесмена Василя Веселого у державному Sense Bank отримала новий поворот. Колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер 10 вересня заявив під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, що саме голова Національного банку України Андрій Пишний познайомив його з Веселим у період, коли керівництво банку шукало людину для покращення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, питання виникло невдовзі після переходу Sense Bank у державну власність. Тоді наглядова рада складалася лише з п’яти осіб, і сам Аджунер, як він заявив на ТСК, наполягав на необхідності налагодити ефективнішу взаємодію банку з державними інституціями. Саме в контексті таких обговорень із Національним банком він, за власними словами, і познайомився з Василем Веселим.

    Ключовою стала відповідь Аджунера на питання депутатів про те, хто саме рекомендував кандидатуру Веселого. Ексголова наглядової ради заявив, що його з бізнесменом познайомив Андрій Пишний. Більше того, за словами Аджунера, ще до початку співбесід йому пояснили, що Веселому можна довіряти як людині, яка могла б забезпечувати комунікацію Sense Bank зі стейкхолдерами.

    Аджунер також заявив, що після початку роботи Веселого у банку взаємодія з регулятором покращилася і проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас ця оцінка є свідченням самого колишнього голови наглядової ради. Публічних документів, які б доводили, що Веселий отримав посаду за прямою вказівкою або вимогою голови НБУ, наразі немає.

    Тема має особливе значення через те, що раніше офіційно про роль Веселого повідомлялося значно стриманіше. Під час засідання ТСК 2 вересня заступник голови НБУ Дмитро Олійник підтвердив, що Веселий справді працював радником попередньої наглядової ради Sense Bank, а до його мандата входили взаємодія з урядом та комунікації. Конкретний зміст консультацій публічно не розкривали.

    Національний банк раніше також надавав свою версію контактів Веселого з регулятором. У відповіді на питання щодо його можливих зустрічей із Пишним НБУ повідомляв, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Національний банк як офіційний представник Sense Bank — радник наглядової ради. Однак, за твердженням регулятора, зустрічався він із працівниками наглядового блоку, а особистих візитів до голови НБУ не мав.

    Це робить нову заяву Аджунера особливо цікавою: вона стосується не зустрічей Веселого з Пишним уже після отримання ним функцій у банку, а нібито самого моменту знайомства та рекомендації його кандидатури.

    Водночас документи та попередні свідчення підтверджують, що рішення про співпрацю з Веселим ухвалювала саме наглядова рада. Ще на засіданні ТСК у травні тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак повідомляв, що Веселого призначили радником рішенням наглядової ради, а питання про його залучення ініціював її голова Шевкі Аджунер.

    Окремі питання у депутатів виникли через оплату такої роботи. За інформацією, озвученою на ТСК, за консультаційні послуги у 2024 році Веселий отримав від банку близько 1,959 млн гривень. Ступак при цьому заявляв, що не може детально пояснити, які саме послуги надавав радник, оскільки той підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді.

    Сам Sense Bank став державним у липні 2023 року. Міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів підписали договір купівлі-продажу 100% акцій установи 22 липня. Держава націоналізувала системно важливий банк після рішення НБУ про його виведення з ринку через санкції проти колишніх власників. Саме держава сьогодні володіє 100% його акцій.

    Одразу після націоналізації сформували нове керівництво. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. На той момент вона справді складалася з п’яти членів — двох представників держави та трьох незалежних членів. Керівництво призначив Фонд гарантування вкладів за поданням Міністерства фінансів і після погодження Національним банком.

    Ім’я Василя Веселого значно частіше почало з’являтися у публічному просторі у 2026 році після оприлюднення журналістами записів, які пов’язували зі справою «Мідас». На одному з опублікованих фрагментів особи, яких журналісти та слідство ідентифікували як Веселого та бізнесмена Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank. У матеріалах, оприлюднених медіа, зверталася увага на те, що через кілька тижнів Кабмін призначив до ради низку тих самих кандидатів, прізвища яких звучали в розмові.

    У червні історія отримала продовження. 10 червня у Василя Веселого провели слідчі дії. Київська міська прокуратура підтвердила факт обшуків, але окремо наголосила: бізнесмена не затримували і підозру йому на той момент не оголошували. За даними джерела «Української правди» у правоохоронних органах, слідчі дії проводилися у межах провадження за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Ще гучніший етап настав 19 серпня, коли НАБУ та САП почали спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації за участі чинного та колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. В окремому епізоді слідство описало легалізацію 150 млн гривень, які, за версією НАБУ, використовували для внесення застави за фігуранта іншої антикорупційної справи.

    У переліку посад осіб, про які повідомляло НАБУ в межах «Форест Гампа», фігурували керівники Sense Bank — голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу. Водночас НАБУ у відповідному повідомленні не назвало всіх цих людей на ім’я, тому ототожнювати кожну згадану в матеріалах посаду з конкретною особою без прямого підтвердження правоохоронців некоректно. НАБУ також нагадує про презумпцію невинуватості: вина будь-якої особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Після скандалу ситуація в керівництві банку почала швидко змінюватися. 21 серпня Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка. Мінфін пояснив, що підставою стала отримана від НБУ інформація про його невідповідність кваліфікаційним вимогам, виявлену під час банківського нагляду.

    На попередньому засіданні ТСК 2 вересня депутати вже детально розпитували представників НБУ, Мінфіну та Sense Bank про формування органів управління банку, фінансовий моніторинг і можливий неформальний вплив на установу. Тоді Аджунер на засідання не підключився, тому його вирішили викликати повторно.

    Саме тому його нинішні свідчення додають до історії нову ланку. Раніше публічно було відомо, що Аджунер ініціював залучення Веселого до роботи з наглядовою радою. Тепер же Аджунер заявляє, що до цього була розмова з НБУ, а самого Веселого йому представив Андрій Пишний.

    При цьому попередня офіційна позиція НБУ не підтверджує будь-якого особистого неформального впливу Веселого на голову Нацбанку. Регулятор наголошував, що Веселий не входив до органів управління Sense Bank, а виконував функції радника наглядової ради відповідно до її рішення і цивільно-правового договору. Так само НБУ заперечував особисті візити Веселого до Пишного у приміщенні Нацбанку.

    Тепер одне з головних питань — чи підтвердить сам Андрій Пишний версію Аджунера про рекомендацію Веселого та яким саме був характер такої рекомендації, якщо вона справді мала місце. Адже саме поняття «познайомив» або «рекомендував як комунікатора» саме по собі не доводить втручання регулятора в кадрові рішення банку. Для таких висновків потрібні додаткові документи, свідчення або матеріали слідства.

    На момент підготовки цього матеріалу окремої нової публічної відповіді Національного банку на заяву Аджунера від 10 вересня у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому центральною підтвердженою обставиною наразі залишається саме факт того, що колишній голова наглядової ради публічно озвучив таку версію під час парламентського засідання.

    На тлі «Форест Гампа», плівок навколо Sense Bank, кадрових рішень уряду та кількох засідань ТСК питання про те, хто і за яких обставин залучив Веселого до роботи з державним банком, перетворюється з кадрової деталі на один із ключових епізодів історії про можливий неформальний вплив на системно важливу фінансову установу. Чи матиме сьогоднішня заява Аджунера юридичні наслідки, залежатиме вже від того, чи отримають депутати та правоохоронці додаткові підтвердження його слів.

  • 4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    Голова правління державного ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт у липні 2026 року отримав майже 4,46 млн грн заробітної плати. Окрім цього, банк відобразив ще 653 тис. грн винагороди у негрошовій формі. Таким чином, сукупна вартість виплат керівнику найбільшого українського банку лише за один місяць перевищила 5,1 млн грн.

    Про це свідчать матеріали ПриватБанку про винагороду членів правління. Банк регулярно публікує таку інформацію у розділі для акціонерів та стейкхолдерів, де також доступні положення про винагороду керівників і щомісячні дані щодо виплат членам органів управління.

    ПриватБанк на 100% належить державі в особі Міністерства фінансів України, тому рівень винагороди його топменеджменту традиційно привертає особливу увагу.

    Скільки отримали інші члени правління

    Правління ПриватБанку наразі складається з дев’яти осіб.

    Окрім голови правління Мікаеля Бьоркнерта, до нього входять чотири заступники голови — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, а також члени правління Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв і Антон Разумний.

    За оприлюдненими даними, у липні заступники голови правління отримали зарплати у розмірах:

    1,223 млн грн, 1,531 млн грн, 1,609 млн грн та 1,833 млн грн.

    Ще чотири члени правління отримали відповідно 1,819 млн грн, 2,939 млн грн, 1,457 млн грн та 1,675 млн грн.

    Таким чином, навіть найнижча зарплата серед оприлюднених виплат членам правління перевищила 1,2 млн грн за місяць.

    А найбільшою після виплати голові правління стала винагорода одному з членів правління — 2,939 млн грн.

    Понад 19 млн грн лише зарплат за місяць

    Якщо скласти наведені ПриватБанком суми зарплат усіх дев’яти членів правління, загальна сума становить близько 19,5 млн грн лише за липень.

    При цьому сюди не входять можливі додаткові негрошові виплати іншим членам правління, якщо такі були передбачені звітністю.

    Для порівняння, 4,459 млн грн зарплати керівника банку — це приблизно 144 тис. грн у розрахунку на один календарний день липня. Якщо додати 653 тис. грн негрошової винагороди, сукупний місячний пакет перевищує 5 млн грн.

    Водночас важливо розрізняти поняття зарплати та повної винагороди.

    У банківському секторі компенсаційний пакет топменеджера може включати не лише базову заробітну плату, а й додаткові виплати, страхування, компенсації витрат, бонуси чи інші негрошові складові, передбачені внутрішньою політикою банку.

    ПриватБанк має окреме положення про винагороду членів правління та впливових осіб, затверджене наглядовою радою.

    Хто такий Мікаель Бьоркнерт

    Мікаель Бьоркнерт — шведський банкір, який очолив ПриватБанк на початку 2025 року.

    До роботи в Україні він мав тривалий досвід у великих скандинавських фінансових установах, зокрема SEB та Swedbank.

    За даними The Times, Бьоркнерт підписав п’ятирічний контракт із ПриватБанком. Він прийшов до установи з завданням посилити корпоративне управління, підготувати банк до повоєнного розвитку та можливого майбутнього виходу держави з капіталу банку.

    Сам Бьоркнерт в одному з інтерв’ю зазначав, що його головна роль у ПриватБанку — змусити установу мислити довгостроково, а не лише реагувати на постійні кризи.

    Це особливо важливо з огляду на масштаб банку.

    За даними The Times, ПриватБанк обслуговує понад 18 млн роздрібних клієнтів і близько 1 млн бізнес-клієнтів та проводить приблизно половину всіх платежів у країні.

    ПриватБанк залишається найбільшим банком країни

    Попри війну, державний банк у 2026 році демонструє дуже високі фінансові результати.

    За підсумками першого півріччя 2026 року прибуток ПриватБанку до оподаткування становив 49,5 млрд грн, що на 7,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Чистий прибуток після сплати 50-відсоткового податку на прибуток склав 24,6 млрд грн.

    Окрім цього, у другому кварталі банк сплатив державі 20,36 млрд грн дивідендів за результатами роботи у 2025 році.

    Фактично це означає, що держава як єдиний акціонер отримує значну частину прибутку банку назад до бюджету.

    За перший квартал прибуток перевищив 25 млрд грн

    Ще більш показовими були результати за перші три місяці року.

    ПриватБанк повідомляв, що у першому кварталі 2026-го його прибуток до оподаткування досяг 25,9 млрд грн, що на 17% перевищило показник за той самий період 2025 року.

    Чистий прибуток становив 12,8 млрд грн.

    Банк також заявляв про значне зростання клієнтських коштів. На кінець першого кварталу їхній обсяг був на 19% більшим, ніж роком раніше.

    Тому мільйонні винагороди топменеджменту формуються на тлі дуже високої прибутковості самої установи.

    ПриватБанк — один із найбільших платників податків

    За підсумками 2025 року ПриватБанк сплатив до бюджету 58,2 млрд грн податку на прибуток.

    У першому кварталі 2026 року банк перерахував 44,1 млрд грн податків, причому 42,1 млрд грн із цієї суми припали на податок на прибуток за четвертий квартал попереднього року.

    Сам банк називає себе найбільшим платником податків серед українських банків.

    Саме ця обставина часто є одним з аргументів у дискусії щодо рівня зарплат його керівництва: ПриватБанк фактично працює як велика комерційна фінансова структура, яка одночасно повністю належить державі.

    Чому зарплати в держбанках настільки високі

    Великі українські державні банки конкурують за керівників не лише між собою, а й із приватними українськими та міжнародними фінансовими групами.

    Керівники такого рівня відповідають за установи з сотнями мільярдів гривень активів, мільйонами клієнтів та системним значенням для всієї економіки.

    Для ПриватБанку цей фактор особливо важливий, адже збій у його роботі може вплинути на платіжну систему всієї країни.

    Крім того, Україна після націоналізації банку запровадила модель корпоративного управління, яка передбачає незалежну наглядову раду та ринкові підходи до найму топменеджменту.

    Саме наглядова рада затверджує політику винагороди правління. Документи щодо цієї політики банк публікує відкрито.

    Банк був націоналізований у 2016 році

    ПриватБанк перейшов у державну власність наприкінці 2016 року.

    До цього він належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

    Націоналізацію провели після того, як Національний банк заявив про значний дефіцит капіталу та ризики для стабільності фінансової системи.

    Відтоді єдиним акціонером установи є держава в особі Міністерства фінансів.

    Після націоналізації ПриватБанк перетворився на один із головних активів державного банківського сектору та регулярно перераховує значні дивіденди до бюджету.

    Дискусія про винагороду нікуди не зникає

    Сума у 4,459 млн грн за один місяць неминуче привертає увагу, особливо в умовах війни та обмежених можливостей державного бюджету.

    Водночас сама цифра без контексту не дає повної картини.

    З одного боку, ПриватБанк належить державі, тож питання ефективності витрат і винагороди керівництва є суспільно значущим.

    З іншого — банк залишається прибутковою комерційною установою, яка лише за перше півріччя 2026 року заробила майже 50 млрд грн до оподаткування та перерахувала десятки мільярдів гривень податків і дивідендів державі.

    Саме тому оцінювати винагороду керівництва коректніше не лише через абсолютну цифру зарплати, а й у контексті фінансових результатів, масштабу установи та відповідальності менеджменту.

    У липні ж цей показник був однозначно великим: 4,459 млн грн зарплати голови правління та ще 653 тис. грн виплат у негрошовій формі.

    А сукупні зарплати дев’яти членів правління за місяць, виходячи з оприлюднених даних, перевищили 19 млн грн.

  • ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    Державні банки готують до відкритого аукціону один із найпомітніших комерційних об’єктів Києва — багатофункціональний комплекс Gulliver. При цьому, за інформацією, що є в розпорядженні редакції, з імовірністю близько 90 відсотків його придбає Максим Кріппа. Стартова ціна лота, який виставлять через систему Prozorro Продажі, становитиме 207 мільйонів доларів. Публікація очікується на початку вересня.

    Комплекс загальною площею понад 157 тисяч квадратних метрів розташований у самому центрі столиці поруч із трьома станціями метро і поєднує торговельну галерею з 35-поверховою офісною вежею. Після кількох місяців невизначеності, пов’язаних зі зміною власника, об’єкт повністю відновив роботу в лютому. Потоки відвідувачів відновилися, орендарі повернулися, проте стратегічне питання про довгострокового власника залишалося відкритим. Право власності на Gulliver перейшло до консорціуму Ощадбанку та Укрексімбанку у липні 2025 року в результаті процедури стягнення іпотеки. Попередній власник — компанія «Три О», пов’язана з Віктором Поліщуком, — припинив обслуговувати кредитні зобов’язання. Сукупний борг перед двома державними банками оцінювався приблизно в 675 мільйонів доларів. Банки використали механізм, що дозволяє звернути стягнення без тривалого судового процесу, і зареєстрували право власності.

    Перехід активу супроводжувався гострим конфліктом. Колишні керівники, за твердженням банків, блокували доступ до інженерних систем, документації та диспетчеризації. Наприкінці жовтня комплекс тимчасово закрили, посилаючись на ризики техногенного характеру. Часткове відкриття відбулося в грудні, повноцінна робота відновилася лише через три місяці. Юридичні спори та спроби оскаржити реєстрацію права власності з боку колишніх бенефіціарів тривали паралельно. На цьому тлі ринок уже кілька місяців обговорює коло потенційних покупців. Серед імен, які регулярно лунали в професійних колах, фігурував Максим Кріппа — підприємець, який за останні роки сформував портфель зі знакових об’єктів у центрі Києва. Вінпридбав бізнес-центр «Парус», приватизував готель «Україна» на Майдані, а також розширював присутність в інших комерційних і девелоперських проєктах. Сам Кріппа неодноразово підкреслював інтерес саме до унікальних, «неповторних» локацій, альтернативи яким практично не існує.

    Восени 2025 року через свій фонд він публічно дистанціювався від Gulliver, заявивши, що об’єкт не відповідає поточній інвестиційній стратегії. Відтоді ситуація змінилася. Комплекс стабілізовано, юридичні ризики частково знято, а держава явно має намір вийти з активу через прозорий аукціон. Висока ймовірність його участі та перемоги на торгах логічно вписується у вже сформовану модель: Кріппа послідовно збирає активи, які формують впізнаваний «пояс» преміальної нерухомості в історичному центрі. Gulliver, розташований за кілька хвилин ходи від «Паруса» та готелю «Україна», географічно і статусно доповнює цю групу. При цьому стартова ціна в 207 мільйонів доларів виглядає відносно помірною на тлі попередніх оцінок і обсягу накопичених інвестицій в об’єкт.

    Для державних банків угода стане одним із найбільших публічних виходів із заставних активів за останні роки. Прозорість процедури через Prozorro має знизити політичні та репутаційні ризики, які неминуче супроводжують продаж такого помітного об’єкта. Якщо аукціон пройде за сценарієм, який зараз обговорюють у ділових колах, київський центр отримає ще одного великого приватного гравця з уже сформованим портфелем.

     

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Продадуть уже цього року? Зеленський поставив дедлайн для приватизації “Сенс Банку” — що стоїть за рішенням

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що державний Сенс Банк має бути приватизований уже у 2026 році, без жодних затримок. Відповідну позицію глава держави озвучив після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорювали реформування державного сектору та фінансової системи.

    За словами президента, приватизація банку є частиною ширшої стратегії лібералізації економіки та зменшення ролі держави у банківському секторі. Влада розраховує, що передача установи у приватні руки дозволить підвищити ефективність управління, залучити інвестиції та посилити конкуренцію на фінансовому ринку.

    «Не має бути жодних затримок у процесі — цього року банк повинен бути приватизований», — наголосив Зеленський, фактично встановивши політичний дедлайн для уряду.

    Рішення про приватизацію «Сенс Банку» не є новим, однак саме зараз воно набуває особливої актуальності. Банк був націоналізований у 2023 році після санкцій та обмежень, пов’язаних із попередніми власниками. Відтоді держава контролює установу через відповідні органи, а сам банк входить до переліку системно важливих.

    Втім, паралельно із планами приватизації навколо «Сенс Банку» знову спалахнув інформаційний скандал. Йдеться про так звані «плівки Міндіча», у яких фігуранти справи «Мідас» нібито обговорювали вплив на кадрові рішення в наглядовій раді банку. Зокрема, у записах згадуються питання призначень та можливі неформальні впливи на управління установою.

    Ці обставини додають політичної чутливості процесу приватизації. Влада змушена балансувати між необхідністю швидкого продажу активу та потребою забезпечити максимальну прозорість, щоб уникнути звинувачень у непрозорих домовленостях або повторенні старих схем.

    Окрім теми банків, під час наради обговорювали й ширші кадрові зміни в уряді. Зеленський повідомив, що найближчим часом можуть відбутися ротації на рівні заступників міністрів, а також оновлення керівництва окремих державних підприємств. Зокрема, йдеться про компанію «Ліси України» та енергетичний сектор, включно з Енергоатом.

    Президент також доручив пришвидшити призначення нового керівника «Енергоатому», підкресливши, що нова наглядова рада вже сформована і має всі повноваження для ухвалення відповідного рішення.

    У ширшому контексті ці кроки свідчать про спробу уряду перезапустити управління державними активами в умовах війни та економічного тиску. Україна продовжує співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема МВФ і Світовим банком, які традиційно наполягають на скороченні державної частки в економіці та підвищенні прозорості держпідприємств.

    Приватизація «Сенс Банку» може стати одним із найбільш резонансних кейсів 2026 року. По-перше, через масштаб активу та його значення для фінансової системи. По-друге, через політичний і антикорупційний контекст, у якому вона відбуватиметься.

    Експерти зазначають, що успіх цього процесу залежатиме від кількох ключових факторів: прозорості конкурсу, залучення авторитетних міжнародних інвесторів та чітких правил гри. У разі провалу або скандалів це може негативно вплинути на інвестиційний імідж України.

    Водночас у разі успішної реалізації приватизація стане сигналом для ринку, що Україна навіть у воєнний час здатна проводити структурні реформи та відкривати економіку для інвесторів.

    Заява Зеленського — це не лише про один банк, а про масштабніший курс: скорочення державного впливу, перезавантаження управління та спробу зробити економіку більш відкритою. Але чи вдасться реалізувати ці плани швидко й без скандалів — стане зрозуміло вже найближчими місяцями.

  • ТЦ «Гулівер» залишиться під наглядом держави після завершення конкурсу АРМА

    ТЦ «Гулівер» залишиться під наглядом держави після завершення конкурсу АРМА

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів, здобутих незаконним шляхом (АРМА), оголосило про завершення конкурсної процедури з пошуку управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» у системі Prozorro.

    ТРЦ «Гулівер» було передано в управління АРМА ще у 2017 році в межах кримінального провадження, що стосувалося незаконного привласнення коштів державних банків колишнім президентом Віктором Януковичем та його оточенням. Основним завданням агентства було забезпечити збереження та належне управління арештованим майном до остаточного визначення його правового статусу.

    Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

    За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

    У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

    Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.