Позначка: Державні контракти

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • Корупційні схеми на оборонці: як  Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, а волонтери та громадяни збирають кошти буквально «по гривні» для фронту, державні закупівлі БпЛА перетворилися на канал для отримання сотень мільйонів гривень надприбутку.

    За матеріалами розслідування Бюро економічної безпеки, структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням цін у 2,5–3 рази порівняно з ринковими. Ключовою ланкою схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», через яке та афілійовані компанії були укладені контракти на постачання дронів Magura UA на загальну суму понад 720 млн грн. З них приблизно 460 млн грн припадало на Держспецзв’язок, ще 260 млн грн — на Агентство оборонних закупівель. Для легалізації угод у міжнародному контексті до ланцюжка включили польську компанію DEEP MATTER Z.O.O.

    Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

    Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

    Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

    Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

    Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

  • Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Поки українські військові змушені власними силами та через волонтерів збирати кошти на дрони, щоб утримувати позиції на фронті, державна система оборонних закупівель дедалі більше нагадує закриту фінансову корпорацію. Формально вона оперує мільярдами гривень у межах термінових потреб війни, однак фактично армія часто отримує техніку за залишковим принципом.

    Навіть кадрові зміни у керівництві оборонного відомства не призвели до зламу старої моделі. Призначення Дениса Шмигаля замість Рустема Умєрова не змінило логіку процесів: контракти й надалі концентруються в обмеженому колі постачальників, а системного контролю за цінами та економічною доцільністю закупівель фактично не існує.

    Ключовим оператором цього ринку залишається Агентство оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова. Саме на цьому рівні формуються технічні вимоги до продукції та визначається коло компаній, допущених до процедур. За відсутності незалежного фінансового аудиту та реального ринкового аналізу державний орган де-факто перетворюється на інструмент розподілу бюджетних потоків.

    Особливо показовою є ситуація на ринку безпілотних літальних апаратів. Тут синхронно діють кілька компаній — «Євро ТаннеЛс», «Арес», «Коляда КА», «Ге Технолоджі» та «ФлайТех Україна». Формально йдеться про різних виробників, однак на практиці вони заходять у закупівлі без реальної конкуренції, створюючи лише ілюзію вибору для держави.

    Фактичний центр управління цією групою зосереджений навколо Сєяра Куршутова. Через номінальних керівників і пов’язані структури він координує фінансові потоки та стратегічні рішення, залишаючись поза публічною відповідальністю. Така модель дозволяє контролювати ринок, не фігуруючи безпосередньо у контрактах.

    Штучне розмежування продукції на різні «комплекси» — зокрема ARES A1 або «Коляда K4» — лише маскує спільну логіку ціноутворення. Найбільш кричущим залишається питання вартості: один комплект ARES A1 закуповується державою за 3,09 млн гривень, хоча його основою є цивільні агродрони, ринкова ціна яких у рази нижча.

    Масштаби діяльності підтверджуються митною статистикою. Лише компанія «Євро ТаннеЛс» упродовж 2024–2025 років ввезла на територію України близько 24 тонн продукції. За оцінками джерел, загальні втрати державного бюджету від таких схем можуть сягати щонайменше 300 млн гривень.

    На тлі цих цифр особливо цинічно виглядає ситуація, коли військові підрозділи змушені самостійно закривати базові потреби у дронах і комплектуючих. Система, яка мала б забезпечувати фронт швидко, ефективно і за ринковими цінами, дедалі більше працює в інтересах вузького кола бенефіціарів, а не обороноздатності країни.

  • Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Юрій Бойко та його оточення роками будують схеми у сфері енергетики й нерухомості, які дозволяють виводити з України мільйони доларів. Нові компанії, що з’явилися на ринку лише рік тому, вже виходять на мільярдні обороти та отримують державні контракти — і всі вони так чи інакше пов’язані з бізнес-групою Бойка.

    Хоча на папері власниками часто виступають діячі культури, документи, зв’язки та партнери демонструють: за цим бізнесом стоїть саме оточення колишнього лідера ОПЗЖ.

    Контракти на сотні мільйонів

    У 2024 році компанія «Ел-Енерго» отримала від «Дніпроводоканалу» контракт на майже 900 млн грн. У тендері їй допомогла «Толк Україна» Володимира Крупка — давнього партнера Бойка, який раніше очолював «Волиньобленерго» та заробляв сотні мільйонів у «Електротрейдінг груп».

    Сьогодні саме «ЕТГ» постачає більшу частину ресурсів для «Ел-Енерго», а власники цих компаній напряму пов’язані з командою Бойка.

    «Квартирний фонд» для відмивання грошей

    Але енергетика — лише частина схеми. Через фонд «Хантер» Бойко роками відмивав кошти, скуповуючи щонайменше 1107 квартир на понад 70 млн доларів. Лише після публічного розголосу справу внесли до ЄРДР, хоча фонд працював десятиліттями та залишався «невидимим» для податкової, СБУ, БЕБ і навіть НАБУ.

    Фактично це була масштабна схема легалізації грошей політика, який досі зберігає мандат у Верховній Раді.

    Українці платять за електроенергію все більше, а гроші з цього бізнесу осідають у кишенях політиків з проросійським минулим. Бойко, який ще на початку повномасштабної війни давав інтерв’ю російському пропагандисту Соловйову, і нині контролює мільйонні потоки в енергетиці та нерухомості.

    Залучення до схем відомих людей із культурної сфери створює лише «димову завісу», що приховує старі корупційні практики, які й надалі працюють у тіні.

  • Державні контракти на фортифікаційні роботи використовувалися для незаконного збагачення

    Державні контракти на фортифікаційні роботи використовувалися для незаконного збагачення

    «Проектний альянс» та афілійовані компанії, пов’язані з Андрієм Колосом, опинилися в центрі чергового скандалу щодо розкрадання державних коштів. За даними розслідувань, підприємства отримали понад 1 млрд грн на фортифікаційні роботи в Харківській області, які виявилися неякісними.

    Серед фігурантів — АТ «ЗНВКІФ „ФОРТІС КОНСТРАКШН ГРУП“», а також компанії «Будівельний альянс Харків», «Житлобудпроект», «МКС-Плюс» та «Проектний альянс». Організатор схеми — Андрій Колос, колишній посадовець Харківської ОВА та член забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Спільниками виступають Олександр Сорочинський, Артем та Микита Рожкови та інші особи з бізнес-зв’язками в Росії.

    Судові матеріали підтверджують численні факти розкрадання коштів під час будівництва фортифікаційних споруд, бомбосховищ, ремонту військових частин, шкіл і лікарень. Загальна сума освоєних державних контрактів перевищує 1,5 млрд грн.

    Окрему увагу привертає компанія CCG.UA, де працює син Колоса. Вона отримала підряд на реконструкцію Києво-Могилянської академії за завищеними цінами — $1650 за квадратний метр замість реальних $1200. Це може свідчити про привласнення понад 2,5 млн доларів державних коштів.

    Розслідування триває, а правоохоронці перевіряють усі факти можливого привласнення та зловживання при виконанні державних контрактів.