Позначка: державні облігації

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов після звільнення оприлюднив декларацію, у якій вказав значні обсяги нерухомості, валютної готівки та дорогий автомобіль.

    Згідно з поданими даними, Магомедов володіє трьома земельними ділянками площею по 580 квадратних метрів у селі Кучаків Київської області, ще однією ділянкою площею 1160 квадратних метрів у Плоскому, а також двома квартирами в Києві. Одна з них — площею 126,5 квадратних метрів — перебуває у спільній власності з батьком, інша квартира має площу 41,08 квадратних метра.

    Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

    Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

    Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

    На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

    У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

  • Заступник голови ДСНС Примуш задекларував $20 тис. готівкою та BMW X1

    Заступник голови ДСНС Примуш задекларував $20 тис. готівкою та BMW X1

    Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації вказав, що має значні заощадження та кілька об’єктів нерухомості у сім’ї.

    Згідно з документом, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області — площею 93,7 м² (набута 2008 року) та 43,5 м² (набута 2023 року). Крім того, сім’я орендує будівлю 76,9 м² у Києві.

    Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

    У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

    Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

    Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

  • Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд п’ятого президента України Петра Порошенка опинився у центрі скандалу через використання благодійних внесків для придбання державних облігацій. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», у січні 2024 року фонд за рахунок пожертв придбав «військові» облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 356 мільйонів гривень.

    Також видання пише, що благодійність від імені Порошенка по суті фінансує Мінфін України через виплату відсотків за облігаціями.

    «За оцінками експертів, саме за нараховані державою відсотки на ОВДП у розмірі приблизно 2,5 млрд грн було профінансовано всі благодійні піар-проекти Порошенка від моменту початку повномасштабної війни», – йдеться в публікації.

    Також за операції з цими облігаціями «Міжнародний інвестиційний банк», що належить Порошенку, зняв з фонду Порошенка півтора мільйона гривень комісії (тобто, «благодійні» гроші перетворилися на комерційний прибуток).

    Видання вважає, що внески до фонду Порошенка, за рахунок яких потім викуповують облігації, роблять підконтрольні колишньому президенту компанії – з метою мінімізації сплати податків, які не стягують із благодійних виплат.

    Журналісти пишуть, що використання благодійних пожертвувань з метою отримання прибутку і мінімізації оподаткування підпадає під статті КК України.