Daypolitico

Позначка: державні органи

  • Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Міжнародний Реєстр збитків від російської агресії проти України розширив перелік доступних категорій і розпочав прийом заяв ще за п’ятьма новими напрямами. Відтепер подати звернення можуть не лише громадяни, а й юридичні особи, підприємства та органи державної влади різного рівня. Це дозволяє перейти до більш масштабної фіксації економічних та інфраструктурних втрат, завданих війною.

    Новий етап роботи передбачає запуск категорій, які охоплюють як критичну та некритичну інфраструктуру, так і втрату активів підприємств і державних установ.

    Йдеться про категорії B1.1 та B1.2, що стосуються пошкодження або руйнування об’єктів критичної інфраструктури, а також C1.1 та C1.2 — щодо пошкодження або знищення об’єктів некритичної інфраструктури. Окремо відкрито категорію C3.1, яка охоплює втрату, пошкодження або знищення активів юридичних осіб, включно з майном, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами.

    У Реєстрі наголошують, що це рішення є суттєвим розширенням його функціоналу. Якщо раніше система здебільшого фіксувала індивідуальні втрати громадян, то тепер вона охоплює також системні економічні збитки держави та бізнесу, зокрема руйнування виробничих потужностей, транспортної та енергетичної інфраструктури.

    Зазначається, що у межах нових категорій заявники зможуть подавати не лише інформацію про вже завдані збитки, а й дані про витрати на відновлення об’єктів, включно з майбутніми витратами, якщо вони документально обґрунтовані.

    Подання заяв здійснюється виключно в електронній формі через портал «Дія». Залежно від категорії, заявниками можуть виступати керівники підприємств, установ або організацій, а також уповноважені ними представники. Для державного сектору — це органи державної влади та місцевого самоврядування.

    У Реєстрі підкреслюють, що цифровий формат подання покликаний забезпечити стандартизований збір даних, їхню перевірку та подальше використання у міжнародному компенсаційному механізмі. Це має дозволити сформувати єдину доказову базу щодо масштабів шкоди, завданої Україні.

    Раніше Реєстр уже відкривав інші категорії заяв. У лютому стартував прийом звернень щодо вимушеного переміщення українців за кордон через війну, а у березні — для фізичних осіб-підприємців, які втратили бізнес внаслідок бойових дій. Також працюють категорії для громадян щодо пошкодженого або зруйнованого житла та особистих втрат.

    Міжнародний Реєстр збитків для України був створений у 2023 році під егідою Ради Європи як перший етап формування глобального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією.

    У грудні було підписано міжнародну конвенцію, яка передбачає створення Компенсаційної комісії. Вона має визначати порядок розгляду заяв і майбутній механізм виплати репарацій постраждалим.

    Фактично розширення категорій означає перехід до наступного етапу роботи Реєстру — від фіксації окремих втрат до системного обліку економічних наслідків війни. У перспективі ці дані можуть стати основою для міжнародних рішень щодо компенсацій та репарацій, які будуть визначатися на рівні майбутніх міжнародних інституцій.

  • Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”.

    Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”.

    “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

    Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

  • Українські чиновники під час війни отримали рекордні надбавки до зарплати

    Українські чиновники під час війни отримали рекордні надбавки до зарплати

    У 2024 році, коли Україна продовжує відстоювати свою незалежність на фоні триваючої війни, середня зарплата в державних органах продовжує демонструвати значне зростання. Якщо на початку року середня нарахована зарплата в державних органах становила 38,6 тисячі гривень, то вже на жовтень цей показник сягнув 57,5 тисяч, що означає понад 19 тисяч гривень додатково за всього десять місяців.

    Цікаво, що на тлі зростання чиновницьких зарплат середня зарплата по країні, за даними Держстату, становить лише 21,9 тисячі гривень. Це в три рази менше, ніж у державних службовців. Окремо слід згадати й наглядові ради великих держструктур, де офіційні зарплати становлять мінімум 200 тисяч гривень. Відзначимо, що на оплату праці держслужбовців йдуть державні кошти, а підвищення зарплат — важливий крок в умовах економічної кризи.

    Найбільші надбавки спостерігаються у деяких міністерствах і державних агентствах. Зокрема, в Міністерстві у справах ветеранів зарплата збільшилася з 20 до 55,1 тисячі гривень, а в Мінекономіки зросла з 40 тисяч до 69,1 тисячі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства зарплата піднялася з 22,6 до 53,5 тисячі гривень, а Держагентство з енергоефективності відзначилося майже чотириразовим збільшенням — з 15,6 до 60,6 тисячі гривень.

    З іншого боку, українська влада стикнулася з серйозними фінансовими проблемами, які стосуються важливих секторів, таких як оборона, соціальні виплати для пенсіонерів, а також зарплати медиків і вчителів. Через брак коштів Україна змушена відкладати будівництво фортифікацій та інші заходи оборонного характеру, що ставить під загрозу національну безпеку країни. Відсутність фінансування для військових та лікарів на фоні рекордних зарплат чиновників створює серйозну напругу в суспільстві.

  • Україна готується до створення нового спецсуду

    Україна готується до створення нового спецсуду

    Понад сім років українська влада не може створити Вищий спеціалізований суд з інтелектуальної власності (ІВ), однак нині на порядку денному ще одна важлива ініціатива: створення Вищого суду з публічно-правових спорів (ВС із ППС). Цей новий суд розглядатиме адміністративні справи, в яких участь беруть державні органи.

    Проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення спеціалізованого суду, який обиратиме справи щодо оскарження рішень урядових органів, таких як Кабінет Міністрів, міністерства, Національний банк та інші органи, що мають національні повноваження. Окрім того, в компетенції суду буде розгляд актів і дій Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції та інших державних органів.

    Це нововведення пов’язане з виконанням плану України щодо реформування судової системи та реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility. Створення такого суду є також частиною зобов’язань України згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

    Основні особливості нового суду

    1. Юрисдикція та підсудність:
      • Нова судова інстанція буде розглядати конкретні адміністративні справи, що стосуються Кабміну, міністерств та центральних органів виконавчої влади, а також інших суб’єктів, на яких поширюються повноваження по всій Україні.
      • Підсудність публічно-правових спорів між державними органами та посадовими особами залишатиметься в межах цього суду, тоді як окружний адміністративний суд Києва буде замінений на ВС із ППС.
    2. Формування суду:
      • Суд буде сформований за участю міжнародних експертів через конкурс, який проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. Проте, для відбору кандидатів не буде залучено Громадську раду доброчесності.
      • Крім суддів та адвокатів, у суд можуть бути залучені правники з досвідом роботи на державних посадах, повноваження яких поширюються на всю територію України.
    3. Строки та організація:
      • Планується, що конкурс для відбору кандидатів на посади суддів ВС із ППС буде проведено протягом 18 місяців після набрання чинності законом.
      • Суд працюватиме за аналогією з Вищим антикорупційним судом, з апеляційною палатою та можливістю касаційного перегляду у Верховному Суді.

    З одного боку, створення ВС із ППС допоможе вирішити питання ефективного розгляду публічно-правових спорів та зменшить навантаження на інші суди, особливо в контексті оскарження рішень урядових органів. З іншого боку, якщо врахувати досвід з Вищим спеціалізованим судом з інтелектуальної власності, питання створення нових судових інстанцій можуть залишити відкритими численні проблеми, пов’язані з їхньою реальним функціонуванням.