Daypolitico

Позначка: державні підприємства

  • Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

    Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

    За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

    Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

    Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

    Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

    Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

    Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

    Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

    Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

    Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

    За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

    Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

    Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

    Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

    Політика Трампа додала нових ризиків

    Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

    За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

    На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

    Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

    За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

    Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

    Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

    Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

    Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

    З’явився несподіваний український претендент

    Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

    За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

    Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

    Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

    Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

    Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

    Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

    До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

    Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

    За скільки держава продає Одеський припортовий завод

    На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

    Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

    Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

    Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

    Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

    Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

    Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

    Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

    Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

    Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

    Чому завод вважають стратегічним активом

    Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

    Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

    Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

    Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

    ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

    Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

    Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

    Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

    За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

    Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

    Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

    Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

    За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

    Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

    Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

    Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

    Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

    Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

    Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

    Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

    Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

    Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

    У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

    Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

    За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

    Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

    Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

    Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

    Чому приватизація може не відбутися

    Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

    Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

    Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

    Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

    Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

    Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

    Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

    Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

    Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

    Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

    Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

    Що буде з підприємством після аукціону

    Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

    Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

    Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

    У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

    Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

    Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

    Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

    Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

    Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

    Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    Державне підприємство “Ліси України”, яке є найбільшим лісокористувачем країни, з 1 липня отримає нового керівника. Виконувачем обов’язків генерального директора стане колишній заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.

    Відповідне рішення 27 травня ухвалила Наглядова рада підприємства. Про кадрові зміни повідомило Міністерство економіки України.

    Призначення відбувається на тлі масштабної реформи лісової галузі та трансформації державного підприємства у майбутнє акціонерне товариство зі 100% державною власністю.

    До свого нового призначення Ігор Зубович працював заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Цю посаду він обіймав із серпня 2025 року до травня 2026-го. Раніше чиновник керував Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу, а також певний час виконував обов’язки голови Державної екологічної інспекції України.

    Після призначення Зубович заявив, що головними пріоритетами його роботи стануть цифровізація галузі, підвищення прозорості управління та баланс між економічними й екологічними інтересами.

    За його словами, підприємство має стати більш ефективним, збільшувати надходження до бюджету та водночас зміцнювати довіру суспільства до системи управління лісовим господарством.

    Наразі “Ліси України” очолює Юрій Болоховець, який керував підприємством від моменту його створення у 2023 році. Саме за його каденції стартувала масштабна реформа галузі та процес корпоратизації підприємства.

    До цього Болоховець у 2021–2023 роках очолював Державне агентство лісових ресурсів України.

    У Мінекономіки наголошують, що разом із кадровими змінами стартує і підготовка до відкритого конкурсного відбору постійного генерального директора підприємства. Для цього планують залучити професійного рекрутингового консультанта, а також затвердити окремі критерії оцінювання кандидатів та умови конкурсу.

    Корпоратизація ДП “Ліси України” передбачена постановою Кабінету міністрів №1003 від 7 вересня 2022 року. В уряді пояснюють, що реформа має модернізувати систему управління лісовою галуззю, зробити її прозорішою та ефективнішою.

    При цьому влада окремо підкреслює, що після перетворення підприємства на акціонерне товариство всі 100% акцій залишатимуться у державній власності, а приватизація лісів законодавчо заборонена.

    Сьогодні ДП “Ліси України” є одним із найбільших державних підприємств країни. Воно управляє 6,6 мільйона гектарів лісового фонду та забезпечує роботою понад 22 тисячі працівників.

    На тлі реформи підприємство демонструє суттєве фінансове зростання. За даними Міністерства економіки, у першому кварталі 2026 року чистий дохід “Лісів України” зріс на 87% порівняно з 2023 роком і досяг 8,6 мільярда гривень.

    Прибуток до оподаткування за цей період збільшився на 273% — до 3 мільярдів гривень. Також значно зросли податкові надходження: підприємство сплатило 4 мільярди гривень податків, що на 166% більше, ніж у 2023 році.

    Водночас лісова галузь залишається однією з найпроблемніших із точки зору корупційних ризиків та незаконних схем. Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло про сотні кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями у сфері лісового господарства.

    На цьому тлі кадрові зміни у “Лісах України” можуть стати одним із ключових етапів подальшої реформи державного сектору та системи управління природними ресурсами країни.

  • Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Українська енергетика знову опинилася в центрі системної проблеми, яка роками залишалася поза публічною увагою. Йдеться про вплив неформальних груп на стратегічні підприємства вугільної галузі, що сьогодні вже має прямі наслідки для енергетичної безпеки держави. Одним із найяскравіших прикладів є ситуація навколо Червоноградської вуглезбагачувальної фабрики, яку детально описує журналіст Микола Топалов у матеріалі Економічна правда.

    Це підприємство, яке історично було частиною єдиного виробничого комплексу із шахтами заходу України, сьогодні перебуває у стані глибокої кризи. Формально держава володіє близько 40% акцій, однак фактично контроль над активом роками переходить між так званими “смотрящими” — неформальними кураторами галузі, які впливають на управління через підконтрольних менеджерів і судові рішення.

    Серед осіб, яких пов’язують із різними етапами контролю над підприємством, називають Наталія Королевська, Віталій Кропачов, Андрій Венгрин та Євген Геллєр. Частина з них втратила вплив або перебуває під слідством, однак сама система неформального контролю продовжує існувати.

    Фабрика, побудована наприкінці 1970-х років і розрахована на потужність майже 9,6 млн тонн на рік, після розпаду СРСР втратила цілісність виробничого ланцюга. Шахти були передані державним підприємствам, а сама фабрика — до Львівської вугільної компанії. Саме з цього моменту розпочалася багаторічна боротьба за контроль над активом.

    Ключову роль у цій боротьбі відіграє процедура банкрутства, яка триває з 2015 року. Через неї управління підприємством здійснюють арбітражні керівники, призначення яких постійно оскаржуються в судах. Саме судові рішення визначають, яка з груп впливу контролює фабрику в той чи інший момент.

    Останні судові рішення лише загострили ситуацію: одні призначення були визнані незаконними, інші підтверджені. Втім, це не вирішує системної проблеми — відсутності стабільного управління та державного контролю над стратегічним підприємством.

    На практиці це призвело до катастрофічного стану фабрики. За даними джерел у галузі, підприємство не працює, не має контрактів на збагачення вугілля, накопичило борги із зарплати, а обладнання перебуває в передаварійному стані. Постачання сировини припинено ще з листопада 2025 року.

    Особливу небезпеку становить вплив цієї ситуації на всю енергетичну систему. Фабрика мала забезпечувати збагачення вугілля для державних шахт і теплової генерації, зокрема для Центренерго. Натомість її діяльність була переорієнтована на сумнівні схеми змішування вугілля зі шламами, що дозволяло штучно збільшувати обсяги продукції.

    У результаті державні шахти втрачали доходи, скорочували видобуток і накопичували борги, що створює ризики для стабільності всієї галузі. В умовах війни це набуває критичного значення, адже від стабільності енергетики залежить проходження опалювального сезону.

    Експерти наголошують, що ситуація потребує негайного втручання держави. Серед можливих рішень розглядається націоналізація підприємства або встановлення прямого контролю, як це вже відбувалося з іншими стратегічними активами.

    У разі відновлення контролю фабрику можна інтегрувати у державний виробничий ланцюг — від видобутку до генерації електроенергії. Це дозволить стабілізувати ринок, забезпечити робочі місця та підвищити прогнозованість підготовки до зими.

    Втім, головне питання залишається відкритим: чи наважиться держава втрутитися у багаторічну боротьбу за контроль над активом. Адже часу до нового опалювального сезону дедалі менше, а наслідки зволікання можуть бути критичними для всієї енергетичної системи України.

  • Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення на суму 71 мільйон гривень у державному підприємстві «Документ». Про це повідомили за підсумками проведеної ревізії, матеріали якої вже передано до правоохоронних органів.

    Зокрема, понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями посадовим особам.

    Один із ключових епізодів стосується колишньої заступниці директора одного з департаментів, яка одночасно обіймала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Попри це, їй нараховували повну заробітну плату за всіма напрямками, хоча фактично виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо.

    Навіть після звільнення з основної посади в Україні ця особа продовжувала отримувати виплати від закордонних філій, причому без визначення основного місця роботи. У польському підрозділі, за даними аудиту, взагалі не вели облік її робочого часу. Загалом їй було нараховано 9,5 мільйона гривень, що завдало матеріальних збитків державі.

    Ще близько 9 мільйонів гривень, як встановили аудитори, було витрачено на безпідставні премії колишньому керівництву, виплати за невідпрацьований час та завищені надбавки працівникам іноземних підрозділів.

    Окрім цього, під час перевірки виявили порушення у сфері закупівель. ДП «Документ» уклало договори на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур.

    У зв’язку з цим на керівника підприємства складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які вже передано до суду. Санкції передбачають штраф у розмірі від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

    Також підприємству направлено припис щодо усунення порушень і відшкодування завданих збитків. Подальші рішення щодо відповідальності фігурантів справи ухвалюватимуть правоохоронні органи.

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Народний депутат від партії “Слуга народу” Юрій Кісєль опинився в центрі уваги через гучну розмову з бізнесменом Олександром Квасовим із Кривого Рогу. У записі, який потрапив до розслідувачів, обговорювалося постачання вугілля на державні підприємства Львівщини.

    Згідно з матеріалами, Квасов пропонував послуги від колишнього вугільного “смотрящего” Віталія Кропачова, який у 2014–2019 роках контролював значні потоки вугілля та наразі має підозру від Державного бюро розслідувань.

    Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

    Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

    Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

  • З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    Починаючи з 1 січня в Україні набудуть чинності нові вимоги до бронювання працівників. Ключові зміни стосуються обов’язкового рівня заробітної плати як для приватних компаній, так і для державних та комунальних підприємств. Про це розповів адвокат Олександр Дубовий.

    За його словами, для приватних підприємств, які мають статус критично важливих, мінімальний рівень зарплати для бронювання визначатиметься за новою формулою. Розрахунок здійснюється на основі мінімальної заробітної плати по країні за останній календарний місяць із застосуванням коефіцієнта 2,5.

    Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

    Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

    Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

  • Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період, коли компанією керував Володимир Кудрицький, і виявила численні фінансові зловживання. За результатами ревізії встановлено факти безпідставних премій, завищених кошторисів, сумнівних контрактів і порушень у звітності. Матеріали передано до правоохоронних органів.

    Аудитори дійшли висновку, що керівництво не забезпечило належного контролю за використанням державних коштів, що спричинило суттєві збитки та створило ризики втрати майна.

    Премії попри збитки

    Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

    Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

    Завищені кошториси та витрати

    Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

    Сумнівні договори

    Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

    У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

    Інші порушення

    Аудитори також зафіксували:
    – безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;
    – завищення показників амортизації та знецінення активів;
    – виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

    У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

    Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

  • Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    На платформі Prozorro 22 жовтня відбувся аукціон із продажу комплексу активів АТ «Українська залізниця». Стартова ціна становила 117,6 млн грн, а остаточна пропозиція переможця — 123 млн. Різниця між двома учасниками склала лише 200 гривень. Однак головне питання — що саме продали — залишається без відповіді. Про це пише блогер Володимир Бондаренко.

    У документації зазначено лише код закупівлі «05100000-6 — Комплекс активів підприємства». Жодних деталей про склад, призначення або розташування майна у відкритому доступі немає. Невідомо, чи були між собою пов’язані два учасники торгів, а також — хто саме став переможцем.

    У кулуарах ринку ходять чутки, що йдеться не про стратегічні об’єкти, а про родовище корисних копалин, однак прозорої інформації від «Укрзалізниці» немає. Якщо це не оборонна таємниця, то такий рівень закритості виглядає щонайменше підозріло.

    Експерти ставлять питання: чому продаж проводить не Фонд держмайна, а сама залізниця, і чи не приховується під грифом «комплекс активів» банальний дерибан державного майна. Згадують і керівника компанії Євгена Перцовського, якому закидають непрозорість рішень, а також начальника служби безпеки Олександра Риковцева, колишнього співробітника НАБУ.

    Суспільство не має доступу ні до декларацій керівництва, ні до списку проданих об’єктів. Тим часом вартість угоди — понад три мільйони доларів — зникає у звітах без жодного пояснення.