Daypolitico

Позначка: державні програми

  • «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.

    В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету.

    За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків.

    Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.

    При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.

    Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.

    Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири.

    За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.

    «Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»

    Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки»

    Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно.

    Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва.

    Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.

    «Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»

    При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті.

    З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%.

    Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.

    Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою.

    Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.

  • Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Заборгованість держави перед банками з компенсації частини процентних ставок за кредитами, виданими в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», досягла 8,8 млрд грн. Лише за перше півріччя 2026 року сума невиплачених компенсацій збільшилася на 1,6 млрд грн, а порівняно з липнем минулого року — більш ніж у шість разів.

    На початку 2026 року борг становив близько 7,2 млрд грн, тоді як станом на початок липня він зріс до 8,8 млрд грн. Роком раніше показник перебував на рівні лише 1,4 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців заборгованість збільшилася на 7,4 млрд грн, або приблизно у 6,3 раза. Відповідні дані Національна установа розвитку надала у відповідь на інформаційний запит «Економічної правди».

    Особливістю нинішньої ситуації стало те, що борг не зменшився після надходження бюджетного фінансування у першій половині року. Раніше держава могла накопичувати прострочені компенсації наприкінці бюджетного періоду, а після отримання нових асигнувань частково погашати їх. У 2026 році заборгованість продовжила зростати навіть у середині року, що свідчить про невідповідність між масштабами програми та коштами, передбаченими на її фінансування.

    Кредитний портфель зростає разом із боргом

    Одночасно з накопиченням невиплачених компенсацій продовжує швидко збільшуватися загальний портфель пільгових кредитів. На початку року його обсяг становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Отже, лише за шість місяців портфель зріс на 39,2 млрд грн, або приблизно на 26%.

    Такий приріст означає, що держава має компенсувати банкам відсотки за дедалі більшою кількістю активних кредитів. Якщо обсяг бюджетного фінансування не зростає пропорційно до кредитного портфеля, розрив між нарахованими та фактично виплаченими компенсаціями неминуче збільшується.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року та передбачає, що банк видає підприємцю позику за своєю базовою ставкою, а держава компенсує частину відсотків. Завдяки цьому фактична ставка для позичальника може становити 5%, 7%, 9% або інший пільговий рівень залежно від напряму кредитування, розміру підприємства, регіону та умов конкретної програми.

    Станом на лютий 2026 року за шість років дії програми українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на загальну суму 471,4 млрд грн. У квітні загальний обсяг виданого фінансування вже перевищив 500 млрд грн, що демонструє масштаб програми та її значну роль у банківському кредитуванні бізнесу.

    Що означає борг держави перед банками

    Йдеться не про неповернення підприємцями тіла кредиту. Позичальники, як і раніше, повинні своєчасно погашати основну суму позики та сплачувати визначену договором пільгову частину процентної ставки. Заборгованість виникає у відносинах між державою та уповноваженими банками, яким бюджет має компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставками.

    У документах Міністерства фінансів такі невиплачені суми також називають квазізаборгованістю. Формально вони можуть не обліковуватися як класичне боргове зобов’язання держави, однак фактично створюють фінансові та репутаційні ризики. Мінфін раніше попереджав, що тривале накопичення компенсацій може знизити зацікавленість банків у подальшій участі в програмі.

    Банк під час затримки бюджетних платежів продовжує обслуговувати кредит, фінансувати позичальника та чекати на належну йому частину відсотків. Чим довше триває затримка, тим більший обсяг власних ресурсів фінансова установа фактично заморожує.

    Особливо відчутною така проблема може бути для невеликих приватних банків, які мають менший запас ліквідності, ніж найбільші державні установи. У перспективі це може впливати на готовність банків видавати нові пільгові позики, на внутрішні ліміти кредитування або на жорсткість оцінювання потенційних клієнтів.

    Чи перекладають затримки на підприємців

    Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки стягували з позичальників додаткові платежі або збільшували комісії для компенсації затримок державного фінансування.

    За правилами програми загальний розмір комісій, пов’язаних із видачею та обслуговуванням кредиту, не може перевищувати 1,5% від його суми. Дотримання цієї вимоги перевіряють Національна установа розвитку та Державна аудиторська служба. За інформацією установи, під час проведених перевірок порушень не зафіксували.

    Водночас відсутність додаткових комісій не означає, що накопичення боргу не впливає на ринок. Банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно очікувати бюджетної компенсації.

    Національний банк раніше зазначав, що гривневе кредитування бізнесу швидко зростає не лише завдяки державним програмам. У 2025 році кредити на ринкових умовах збільшувалися швидше, ніж субсидоване фінансування. Це може поступово зменшувати залежність банківського сектору від програми «5-7-9%», однак для малого бізнесу пільгові позики все ще залишаються одним із найдоступніших джерел довгострокового фінансування.

    НБУ прогнозує подальше збільшення заборгованості

    У червні Національний банк попереджав, що до кінця 2026 року заборгованість держави за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. З огляду на те, що вже на початку липня сума досягла 8,8 млрд грн, для реалізації цього прогнозу достатньо додаткового приросту лише на 1,2 млрд грн.

    Фактичний показник залежатиме від обсягу нових кредитів, швидкості виділення коштів із бюджету та можливого перерозподілу фінансування програми. Якщо темпи зростання портфеля збережуться, а бюджетні виплати не прискоряться, борг може перевищити прогнозований рівень.

    Проблема полягає у тому, що програма постійно розширюється. У 2026 році уряд збільшив максимальний розмір окремих інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зі 150 млн грн до 250 млн грн. Також було запроваджено фінансування енергетичного обладнання під 0%, розширено підтримку підприємств у прифронтових регіонах та додано окремий напрям відновлення зруйнованого або пошкодженого майна.

    Для підприємств, які працюють у зонах високого воєнного ризику, передбачена ставка 1% річних за інвестиційними кредитами протягом перших п’яти років та 5% надалі. Подібні умови роблять фінансування доступнішим для бізнесу, однак водночас збільшують частину процентів, яку повинен компенсувати бюджет.

    Чому програма залишається важливою

    Попри проблеми з фінансуванням, «5-7-9%» відіграє значну роль у підтримці підприємств під час війни. Позики використовують для придбання обладнання, поповнення оборотного капіталу, відновлення виробництва, енергетичної автономності та реалізації інвестиційних проєктів.

    Для компаній у прифронтових областях пільговий кредит часто є єдиною можливістю залучити кошти за прийнятною ставкою. Звичайне банківське фінансування для таких підприємств може бути надто дорогим або недоступним через високі воєнні ризики, пошкодження майна та нестабільні доходи.

    Водночас масштаб програми дедалі частіше викликає питання щодо її фінансової стійкості та правильного визначення пріоритетів. Спочатку «5-7-9%» створювали для мікро- та малого бізнесу, але після початку повномасштабної війни її суттєво розширили. У результаті держава почала компенсувати ставки за великим обсягом кредитів, а навантаження на бюджет різко зросло.

    Зростання заборгованості до 8,8 млрд грн поки не означає припинення програми або автоматичного погіршення умов для підприємців. Проте воно демонструє, що чинна модель потребує додаткового фінансування або перегляду критеріїв підтримки.

    Без скорочення розриву між бюджетними можливостями та обсягом нових кредитів держава ризикує й надалі накопичувати борги перед банками. Це може послабити довіру фінансових установ до програми, обмежити видачу нових позик та зрештою ускладнити доступ малого і середнього бізнесу до фінансування, заради якого «5-7-9%» і була створена.

  • В Україні запустили платформу для повернення українців з-за кордону

    В Україні запустили платформу для повернення українців з-за кордону

    Міністерство соціальної політики України запустило в тестовому режимі цифрову платформу “Додому”, яка має стати єдиною точкою входу для українців, що перебувають за кордоном і розглядають можливість повернення в Україну. Про запуск сервісу повідомили у відомстві, а також під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Ґданську, де проєкт представила заступниця міністра соціальної політики Ілона Гавронська.

    Платформа “Додому” задумана як інструмент, що допомагає людям не лише отримати загальну інформацію про повернення, а й сформувати персоналізований план реінтеграції. Йдеться про покроковий алгоритм, який враховує індивідуальні обставини людини, її сімейний стан, професійні навички, потреби у житлі, освіті чи працевлаштуванні, а також можливості в конкретних регіонах України.

    У межах платформи зібрано структуровану інформацію про державні сервіси та програми підтримки, які можуть бути доступні після повернення. Зокрема, користувачам пропонують дані про варіанти працевлаштування, можливості перекваліфікації, навчальні програми, а також соціальні послуги, які надаються на місцях. Окрему увагу приділено питанням адаптації, адже значна частина українців за кордоном перебуває там тривалий час і потребуватиме комплексної підтримки під час повернення.

    Важливою складовою “Додому” є розділ із так званими “візитівками” українських громад. Це профілі територіальних громад, які готові приймати людей у процесі реінтеграції. У таких описах міститься інформація про наявну інфраструктуру, житлові можливості, доступ до медицини, освіти, соціальних послуг, а також контактні дані місцевих органів влади та сервісних центрів, які супроводжуватимуть процес повернення. Такий підхід має на меті зробити процес повернення більш передбачуваним і зрозумілим для людей, які тривалий час жили поза межами країни.

    Окремо на платформі представлено інформацію про Центри єдності та мережу організацій за кордоном, які працюють з українцями в різних країнах. Їхня функція полягає у підтримці зв’язку з державними структурами України, наданні консультацій та допомозі у підготовці до можливого повернення. Таким чином, “Додому” має об’єднати як внутрішні, так і зовнішні інструменти підтримки в єдину цифрову систему.

    Запуск платформи відбувається на тлі значної кількості українців, які нині перебувають за межами країни. За оцінками Центру економічної стратегії, їх близько 5,6 мільйона, і приблизно 43% з них декларують намір повернутися додому в майбутньому. Водночас експерти наголошують, що реальне повернення залежатиме від багатьох факторів, зокрема безпекової ситуації, економічних умов і наявності житла та роботи в Україні.

    Останніми роками Україна та окремі європейські країни також запускають програми стимулювання повернення громадян. Зокрема, деякі держави ЄС пропонують фінансову підтримку для тих, хто вирішує повернутися, щоб полегшити процес реінтеграції та зменшити соціальні ризики. У цьому контексті поява платформи “Додому” розглядається як елемент більш широкої державної політики, спрямованої на збереження зв’язку з громадянами за кордоном і створення умов для їхнього повернення в Україну.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про суттєве розширення механізмів підтвердження факту зруйнування або пошкодження житла, що стало наслідком російської агресії. Відтепер громадяни зможуть офіційно використовувати акт дистанційного обстеження як підставу для фіксації втрат і подальшого отримання компенсацій. Це рішення покликане прискорити процеси відновлення житлових прав людей у випадках, коли фізичний доступ до зруйнованих об’єктів є неможливим або обмеженим через бойові дії, окупацію чи загрозу безпеці.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, спрямованих на вдосконалення системи компенсацій для громадян, які втратили житло внаслідок війни.

    За словами Свириденко, впровадження механізму дистанційного обстеження є важливим кроком у цифровізації процесів фіксації збитків. Такий підхід дозволить використовувати альтернативні джерела доказів, зокрема супутникові знімки, матеріали аерофотозйомки, фото- та відеодокази, а також дані з державних реєстрів і місцевих органів влади. У сукупності це має забезпечити більш оперативне ухвалення рішень щодо компенсацій без необхідності фізичної присутності комісій на місці руйнування.

    В уряді наголошують, що новий інструмент особливо важливий для прифронтових територій та деокупованих районів, де зберігається висока небезпека повторних обстрілів або наявність мінної загрози. У таких умовах традиційні процедури обстеження часто є неможливими або надто тривалими, що затримує доступ громадян до компенсацій і відновлення житла.

    Паралельно уряд ухвалив ще одне важливе рішення, яке стосується внутрішньо переміщених осіб. Термін надання компенсацій закладам, що забезпечують тимчасове проживання ВПО, збільшено з 60 до 90 днів. Це рішення має на меті підвищити стабільність фінансування таких установ, зменшити адміністративне навантаження та уникнути затримок у виплатах, особливо в періоди пікового навантаження на систему розміщення переселенців.

    Окрему увагу уряд приділив питанням цифровізації та прозорості системи компенсацій. Як зазначила Свириденко, у електронному кабінеті Пенсійний фонд України буде розширено функціонал, який дозволить громадянам у режимі реального часу отримувати інформацію про стан своїх заяв. Зокрема, користувачі зможуть бачити, чи призначено компенсацію, які підстави для можливої відмови, як саме розраховано суму виплат і коли саме відбулося нарахування коштів. Уряд розраховує, що це суттєво зменшить кількість звернень до органів влади та підвищить довіру до системи.

    Ще одним напрямом урядових рішень стала підтримка дитячих будинків сімейного типу, які відіграють ключову роль у системі захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено новий порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету для забезпечення таких родин житлом. Пріоритет у розподілі ресурсів надаватиметься сім’ям, які були змушені евакуюватися через бойові дії, втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном.

    Уряд також повідомив, що у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 833 мільйони гривень на реалізацію програми забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Ці кошти мають бути спрямовані на придбання або будівництво житла, яке дозволить створити стабільні умови проживання для дітей, що залишилися без батьківського піклування або були переміщені через війну.

    У ширшому контексті політики відновлення та компенсацій уряд нагадує, що раніше було ухвалено рішення про розширення переліку категорій шкоди та втрат, які можуть бути офіційно зафіксовані державними органами. До цього переліку додано ще 14 нових категорій, що дозволяє охопити ширший спектр наслідків російської агресії, включно з різними видами майнових, економічних та соціальних втрат.

    Крім того, Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка має стати одним із ключових елементів майбутнього міжнародного механізму відшкодування збитків. Очікується, що цей інструмент дозволить у перспективі розглядати заяви громадян і держави в межах міжнародного Реєстру збитків та формувати юридичну основу для подальших компенсаційних процесів.

    Таким чином, ухвалені урядом рішення формують більш комплексну систему фіксації руйнувань, цифрового обліку втрат і фінансової підтримки постраждалих, адаптовану до умов тривалої війни та масштабних внутрішніх переміщень населення.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.