Позначка: державні закупівлі

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    В Україні викрили масштабну схему постачання неякісних пасажирських вагонів, які виявилися непридатними до експлуатації значно раніше визначеного строку. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, зазначивши, що у справі вже оголошено підозри кільком посадовцям вагонобудівного підприємства.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва підозри отримали колишній директор, чинний директор та начальник одного з управлінь заводу. Їм інкримінують заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

    Слідство встановило, що між Укрзалізницею та підприємством було укладено контракт на постачання пасажирських вагонів і колісних пар. Йшлося про рухомий склад, призначений для використання як на українській, так і на європейській колії — зокрема для міжнародних перевезень.

    Спочатку продукцію було виготовлено, поставлено та введено в експлуатацію без видимих проблем. Однак уже через кілька років під час планового технічного обслуговування фахівці виявили серйозні дефекти. Зокрема, йдеться про тріщини та розриви у ключових елементах конструкції вагонів і візків.

    Як підкреслив Руслан Кравченко, це стало критичним порушенням, адже нормативний строк служби такого рухомого складу становить десятки років. Фактично ж вагони виявилися непридатними до використання значно раніше.

    Експертні дослідження підтвердили, що під час виробництва використовували сталь із заниженими фізико-технічними характеристиками. Крім того, зварювальні роботи виконувалися з грубими порушеннями технологічних норм. Саме це, за даними слідства, і стало причиною швидкого зношення конструкцій.

    За оцінками правоохоронців, загальні збитки державі перевищують 64 мільйони гривень. Усі ці кошти були витрачені на продукцію, яка не відповідає встановленим стандартам якості та безпеки.

    Дії фігурантів справи кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини їм загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

    Генеральний прокурор наголосив, що ця справа має не лише економічний, а й безпековий вимір. За його словами, залізнична інфраструктура є критично важливою для держави, особливо в умовах війни, коли вона забезпечує перевезення пасажирів, гуманітарних вантажів і військової логістики.

    «Залізниця — це не просто транспорт, а безпека людей і стратегічна інфраструктура. Жодних “технічних помилок” тут немає. Є свідомі рішення і буде відповідальність», — підкреслив Руслан Кравченко.

    Досудове розслідування у справі здійснює Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечує Служба безпеки України.

    Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, а також можливу причетність інших осіб до реалізації схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Водночас варто нагадати, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.

    Аналітики зазначають, що цей випадок може стати показовим для всієї галузі. Він підкреслює важливість контролю якості у державних закупівлях, особливо у сферах, що стосуються критичної інфраструктури.

    Справа з неякісними вагонами може мати далекосяжні наслідки — як для конкретних фігурантів, так і для всієї системи державних контрактів у транспортній сфері.

  • Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін черговий раз скористався ресурсами підприємства в особистих цілях.

    На цей раз журналісти розслідувачі проекту Тендерний Троль дізнались, що “робоча поїздка” Германа Сметаніна до США фактично виявилась відвідинами весілля його колеги Лінди Сміт коштами Укроборонпрому.

    Нагадаємо, 9-го квітня голова АТ “Укроборонпром” Герман Сметанін опублікував пост на своєму Facebook про “робочий візит делегації УОП до штату Арізона, США” – з фотографією поряд з клерками Northrop Grumman та “натяком” на ділові перемовини.

    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ "Укроборонпром" Германа Сметаніна
    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ “Укроборонпром” Германа Сметаніна

    Водночас, як вияснили журналісти вияснила, що поїздка Германа Сметаніна до США носила приватний характер коштом Укроборонпрому.

    “Ось пост Сметаніна, де молодий казнокрад пише про робочий візит делегації АТ «УОП» до штату Арізона, США. Виклав фотку з якимись клерками Northrop Grumman.

    Реальна причина дорогої поїздки до США – не робота, всім відома політика Трампа щодо зброї Україні.

    11 квітня (субота) було весілля членкині Наглядової Ради «Укроборонпрому» Лінді Сміт. І вони смачно поїли стейків на сімейному ранчо родини Сміт у штаті Арізона. А оплатив цю подорож «Укроборонпром» та його працівники.” – зазначають журналісти.

    Джерело - ТГ канал Тендерний Троль
    Джерело – ТГ канал Тендерний Троль

    Нагадаємо, раніше Герман Сметанін уже попадав у скандали з використанням службового становища в особистих цілях.

    Так, Герман Сметанін замовив собі розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”.

    Комфортний мінівен Hyundai Staria придбали за рахунок концерну та передали у користування чиновнику.

    Характеристики були прописані саме під конкретну модель, навіть очікувана вартість «збіглася» з кінцевою. Щоб привернути менше уваги, оголосили суму без ПДВ — 1,77 млн гривень, а в угоді ціна становить 2,1 млн гривень.

    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”
    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”

    Водночас, крім перевищення службових повноважень та використання ресурсів Укроборонпрому в особистих інтересах, Герман Сметанін засвітився в корупційних схемах на оборонних контрактах.

    Так, за інформацією екс-нардепа Ігоря Мосійчука, Сметанін встиг попрацювати на Львівському бронетанковому заводі, директором з виробництва на заводі імені Малишева, а згодом у 28 років став директором Харківського бронетанкового заводу, де і “провертав” свої схеми.

    Зокрема, за інформацією Мосійчука, Сметанін під час війни встиг непогано заробити на ремонті танків, але при цьому “тягнув” кошти з бюджету Міноборони.

    Через “фірми-прокладки” Герман Сметанін займався постачанням старих запчастин, але брехав про їхній стан.

    Ігор Мосійчук тоді назвав усіх, хто брав участь у розкраданні держкоштів: “Це були не нові запчастини, а старі, що знімали з інших танків, розукомплектовували. У схемі взяли участь заступник керівника “Укроборонпрому” з прокурорським досвідом Забарчук та Сметанін. А політичний дах Сметаніну забезпечував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія”.

    Загалом на ремонт танків було виділено 1 млрд гривень, який ділили всі учасники. “Вони на 30% завищували вартість ремонту техніки та продавали вживані запчастини, уклали контракт з Польщею, щоб замести сліди, з танковим заводом. Платили за годину ремонту танка 350 євро”, — зазначив Мосійчук.

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Ноунейм фірми отримали понад мільярд гривень на відбудову ТЕС під час блекаутів

    Ноунейм фірми отримали понад мільярд гривень на відбудову ТЕС під час блекаутів

    Понад мільярд гривень бюджетних коштів, виділених на відновлення енергетики після російських обстрілів, могли бути освоєні через пов’язані між собою фірми без досвіду роботи. Йдеться про підряди для Трипільської та Зміївської ТЕС, які входять до державної компанії Центренерго. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «На межі».

    За даними журналістів, державні контракти отримали три компанії — ТОВ «Спецхімресурс», ТОВ «Джі ес груп девелопмент» та ТОВ «Технорішення». Загальна сума укладених договорів становить майже один мільярд гривень. Найбільший обсяг коштів — понад 730 мільйонів гривень — отримала компанія «Джі ес груп девелопмент». Ще близько 105 мільйонів гривень припали на «Спецхімресурс» і понад 78 мільйонів — на «Технорішення».

    У розслідуванні зазначається, що ці компанії були придбані незадовго до отримання державних контрактів і після виконання підрядів частина з них знову була перепродана. Зокрема, ТОВ «Технорішення», яке отримало підряди від Центренерго, Трипільської та Зміївської ТЕС на понад 78 мільйонів гривень, після виконання контрактів змінило власника. Нині тривають судові процеси через несвоєчасну поставку обладнання та недопоставку товарів.

    Журналісти стверджують, що компанії отримували підряди, використовуючи документи з ознаками підробки. У тендерних пропозиціях подавалися довідки про нібито наявний досвід виконання аналогічних робіт, хоча фактично підприємства не мали доходів і не здійснювали подібної діяльності. За даними податкової служби, у фінансовій звітності таких операцій не відображалося.

    Директором і засновником ТОВ «Технорішення» у 2023 році став Олексій Бескупський — колишній працівник ПРАТ «Шахта Надія». До цього компанія надавала послуги спецтехніки для тієї ж шахти, де Бескупський відповідав за матеріально-технічне забезпечення. За інформацією розслідувачів, він також фігурує у кримінальних провадженнях, пов’язаних із закупівлями державного підприємства «Волиньвугілля», а також є керівником благодійного фонду «Україна для дітей».

    Бухгалтеркою компанії була Ірина Безуглова, яка згодом працювала і в інших фірмах, пов’язаних із цією схемою. Журналісти також звернули увагу, що кілька компаній використовували одну й ту саму IP-адресу для роботи, що може свідчити про спільне управління.

    Ще одна фірма, ТОВ «Спецхімресурс», очолюється Юлією Коренівською — колишньою співробітницею благодійного фонду «Україна для дітей». За освітою вона лінгвістка, займається кулінарними блогами та виданням книг із рецептами смузі. Після перереєстрації компанія почала отримувати державні підряди від Центренерго та Трипільської ТЕС на понад 100 мільйонів гривень.

    При цьому, як зазначається у матеріалі, частина робіт була виконана несвоєчасно або неналежної якості. Наразі в судах розглядаються позови Центренерго до «Спецхімресурсу» щодо відшкодування збитків на суму близько 47 мільйонів гривень.

    Третя компанія — ТОВ «Джі ес груп девелопмент» — після зміни власників отримала державні підряди на суму понад 730 мільйонів гривень. Її директором став Ігор Чаплинський, який раніше працював у державному підприємстві «Волиньвугілля» і мав професійні контакти з Олексієм Бескупським.

    Журналісти зазначають, що компанія також не мала необхідних дозвільних документів для виконання робіт підвищеної складності в енергетичній галузі, зокрема дозволів з охорони праці та промислової безпеки.

    У матеріалі підкреслюється, що Трипільська та Зміївська ТЕС входять до структури державної компанії Центренерго, а масштабні підряди укладалися здебільшого за прямими договорами. Тому, на думку авторів розслідування, такі рішення навряд чи могли прийматися без відома керівництва компанії.

    Журналісти також звертають увагу, що у 2023 році наглядову раду Центренерго очолив Андрій Гота — колишній керівник кабінету голови Офісу президента Андрія Єрмака. У 2024 році у компанії також змінили керівника, пояснивши це необхідністю оперативно реагувати на руйнування енергетичної інфраструктури після російських атак.

    За даними розслідувачів, компанії, які отримували підряди, були пов’язані між собою через спільних директорів, бухгалтерів, знайомства та попередні проєкти. Частина з них також фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із державними закупівлями у вугільній галузі.

    Автори матеріалу наголошують, що під час масових блекаутів і постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі відновлення ТЕС мало критичне значення для енергетичної безпеки країни. Водночас значні кошти могли бути спрямовані на підряди для компаній, які не мали досвіду у відновленні енергетичних об’єктів.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.

  • Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Слідство відкрило кримінальне провадження проти одного з великих підрядників дорожнього будівництва в Україні — компанії «ШБУ-77». Підприємство підозрюють в ухиленні від сплати податків та використанні фіктивних компаній у схемах із державними коштами.

    Компанію «ШБУ-77» було створено у червні 2017 року у Броварах. Засновником фірми є Андрій Білоус із селища Велика Димерка на Київщині, а директором — Дмитро Соловйов. Білоус також керує компанією «Бітунова Україна», співвласниками якої є австрійська Bau Holding Beteiligungs AG та громадянка Росії Таміла Свірідова.

    Крім того, Андрій Білоус є підписантом компанії «САТ Україна», що належить австрійській Strabag SE — одному з найбільших міжнародних будівельних концернів. У структурі власності Strabag раніше фігурувала кіпрська компанія Rasperia Trading Ltd, яка входила до групи «Базовий елемент» російського олігарха Олега Дерипаски.

    Окрім «ШБУ-77», Білоус має частки ще в кількох компаніях дорожньої галузі. Він одноосібно володіє броварською компанією «Синергія Оіл», є співвласником підприємства «Північ Асфальт» у Чернігові разом з Ігорем Залозним, а також компанії «Закарпаття Асфальт», де його партнерами виступають Марта Горошко, Михайло Король і Лариса Мєдвєдєва.

    За версією слідства, бенефіціар «ШБУ-77» міг організувати схему заволодіння коштами, які виділялися з бюджету на утримання та ремонт автомобільних доріг. Йдеться про період з 2020 року до 1 березня 2023 року.

    За цей час компанія «ШБУ-77» виграла 54 державні тендери на загальну суму близько 8 мільярдів гривень. Після отримання бюджетних коштів частина грошей, за даними слідства, перераховувалася на рахунки пов’язаних компаній, де той самий бенефіціар є засновником або співвласником.

    Серед таких підприємств називають компанії «Синергія Оіл», «Закарпаття Асфальт», «Буковина Асфальт», «Сіверщина Асфальт» та «Бітунова Україна». Правоохоронці перевіряють версію, що через ці структури могли виводитися кошти, отримані в межах державних контрактів.

    Наразі слідство з’ясовує обставини можливого ухилення від сплати податків, а також використання підконтрольних підприємств для фінансових операцій, які можуть мати ознаки фіктивного підприємництва.

  • Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone опинився в центрі публічних звинувачень щодо можливого використання криптовалютних інструментів для легалізації коштів. Йдеться про діяльність ФОП Андрія Яковчука та ТОВ «Флай-Груп Україна», які, за даними з відкритих джерел, беруть участь у державних закупівлях обладнання для потреб Сил оборони.

    За інформацією, що поширюється у медіа, компанія з невеликим статутним капіталом — кілька тисяч гривень — регулярно перемагає у тендерах. При цьому частина фінансових операцій, як стверджується, може здійснюватися через пов’язані фізичні особи-підприємці та з використанням криптогаманців. Така модель розрахунків, на думку експертів з фінансового моніторингу, ускладнює простеження кінцевого руху коштів і потребує додаткової перевірки з боку контролюючих органів.

    Окремо звертається увага на структуру власності компанії «Флай-Груп Україна». Її засновниками вказані Юрков Тимофій Олександрович та Андрій Яковчук. Саме ця юридична особа фігурує у публічних закупівлях, пов’язаних із постачанням обладнання РЕБ. При цьому, як зазначається в повідомленнях, розрахунки можуть проходити через низку підконтрольних ФОП, що формує багаторівневу фінансову конструкцію.

    У публічному просторі також згадуються значні витрати, які можуть не відповідати масштабу задекларованого бізнесу. За оприлюдненими даними, родина підрядника нібито витратила близько 1 млн гривень, а окремо на відпочинок у Європі — ще 932 тис. гривень. Ці суми викликають питання щодо джерел походження коштів та відповідності витрат офіційним доходам.

    Наразі офіційних повідомлень про завершені кримінальні провадження щодо зазначених осіб у відкритих джерелах не оприлюднено. У подібних випадках зазвичай ініціюється перевірка з боку правоохоронних органів та фінансового моніторингу, яка має встановити законність походження коштів, коректність податкових зобов’язань та відповідність процедур державних закупівель чинному законодавству.

    Ситуація потребує юридичної оцінки та перевірки документів, адже йдеться про сферу оборонних закупівель, де прозорість фінансових операцій має особливе значення.