Daypolitico

Позначка: державний кордон

  • Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 31 серпня, провів кадрову ротацію в керівництві Державної прикордонної служби України. Валерія Вавринюка, який тимчасово виконував обов’язки голови відомства, звільнено від цих функцій, а керувати прикордонниками тепер тимчасово буде генерал-майор Вадим Ченчик.

    Відповідні рішення президент оформив двома окремими указами — №836/2026 та №837/2026. Обидва документи датовані 31 серпня.

    У першому указі Зеленський постановив увільнити Валерія Вавринюка від тимчасового виконання обов’язків голови Державної прикордонної служби. Іншим документом президент доручив ці обов’язки заступнику голови ДПСУ Вадиму Ченчику. Причини кадрової ротації безпосередньо в указах не зазначені.

    Таким чином, важливий нюанс полягає в тому, що Ченчик наразі не призначений постійним головою ДПСУ. Він лише тимчасово виконуватиме обов’язки керівника служби. Саме так сформульовано президентський указ №837/2026.

    Вадим Ченчик для Держприкордонслужби людина далеко не нова. За офіційною біографією ДПСУ, він народився 15 листопада 1972 року в Катеринополі Черкаської області та понад три десятиліття пов’язаний із прикордонним відомством. Службу в системі охорони державного кордону він проходить із 1994 року.

    Ченчик має кілька вищих освіт. Він навчався у «Львівській політехніці», Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького та Харківському національному педагогічному університеті.

    За роки служби Ченчик працював як на оперативно-розшукових, так і на командних посадах. У його кар’єрі були керівні посади в Харківському, Мостиському та Мукачівському прикордонних загонах, а також робота у Східному регіональному управлінні ДПСУ.

    З вересня 2019 року він обіймає посаду заступника голови Державної прикордонної служби України.

    У 2022 році Вадиму Ченчику присвоїли військове звання генерал-майора. Він також нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Офіційний сайт ДПСУ й нині вказує його серед керівництва служби як заступника голови.

    Нинішня кадрова ротація відбувається після тривалого періоду змін у верхівці Держприкордонслужби.

    Постійного керівника відомство не має після кадрових рішень щодо колишнього голови ДПСУ Сергія Дейнеки. Згодом навколо нього розгорнулася резонансна антикорупційна справа.

    22 січня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому топпосадовцю та чинному посадовцю Держприкордонслужби у справі про систематичне отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, схема працювала у 2023 році та була пов’язана з незаконним переправленням цигарок через державний кордон України до країн Європейського Союзу. Правоохоронці заявляли, що для перевезень використовували автомобілі з номерними знаками, схожими на дипломатичні, а пасажирами ставали власники дипломатичних паспортів — члени сімей українських дипломатів у Європі.

    НАБУ і САП стверджували, що прикордонні посадовці забезпечували таким транспортним засобам безперешкодний перетин державного кордону.

    За версією слідства, лише протягом липня-листопада 2023 року правоохоронці задокументували отримання близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за проїзд 68 автомобілів. Сума становила приблизно три тисячі євро за кожен транспортний засіб. Дії підозрюваних кваліфікували за статтею про одержання неправомірної вигоди. Розслідування триває, а підозра сама по собі не означає доведеності вини особи.

    У лютому ДПСУ повідомляла, що Дейнеко був звільнений із військової служби наказом від 2 лютого на підставі рішення військово-лікарської комісії. Речник прикордонної служби Андрій Демченко тоді зазначав, що колишній керівник мав поранення, зокрема тяжке мінно-вибухове, та переніс кілька операцій.

    Однак уже на початку березня історія отримала нове продовження. Дейнека знову призвали на військову службу за мобілізацією та призначили начальником Третього прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса — Луганського прикордонного загону. У ДПСУ пояснювали це його попереднім бойовим та управлінським досвідом.

    Тому кадрове рішення Зеленського 31 серпня фактично означає вже чергову зміну тимчасового управління одним із ключових силових відомств країни.

    Державна прикордонна служба під час повномасштабної війни давно виконує значно ширші завдання, ніж класична охорона державного кордону. Підрозділи прикордонників воюють на фронті, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках, контролюють пункти пропуску та протидіють незаконному перетину кордону, контрабанді й диверсійній діяльності.

    Особливого значення робота ДПСУ набуває і через тривалі дискусії щодо правил виїзду громадян за кордон під час воєнного стану, боротьби з незаконними схемами переправлення військовозобов’язаних та ситуації на кордонах із Росією і Білоруссю.

    Саме тому зміна навіть тимчасового керівника відомства є значущим кадровим рішенням.

    Водночас президентські укази наразі не містять інформації про те, чому Валерія Вавринюка було вирішено замінити саме зараз, а також коли може бути призначений повноцінний голова Державної прикордонної служби.

    Не повідомляється і про можливі додаткові кадрові перестановки у керівництві відомства.

    Наразі юридична ситуація однозначна: указом №836/2026 Вавринюка звільнено саме від тимчасового виконання обов’язків, а указом №837/2026 ці функції покладено на Вадима Ченчика. Обидва рішення президент підписав 31 серпня.

    Отже, після нової кадрової ротації українськими прикордонниками тимчасово керуватиме досвідчений кадровий офіцер, який працює в системі ДПСУ з 1994 року і вже близько семи років перебуває на посаді заступника голови служби.

    Чи стане це призначення лише коротким перехідним етапом, чи Вадим Ченчик керуватиме ДПСУ тривалий час, наразі невідомо. Офіційного рішення про призначення постійного голови служби станом на 31 серпня президент не оприлюднював.

  • Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    У ніч проти 20 серпня російські війська під час масованої атаки на Україну завдали удару безпілотниками по пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні в Одеській області. Через небезпеку прикордонники тимчасово припиняли пропускні операції та розосередили людей, однак станом на другу половину дня пункт пропуску вже працює у штатному режимі. Загиблих і поранених унаслідок удару немає.

    Про ситуацію розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, під час російської атаки один із безпілотників влучив у вантажні автомобілі, які перебували неподалік пункту пропуску.

    У момент загрози рух через кордон довелося зупинити. Прикордонники вжили заходів, щоб не допустити скупчення людей у зоні потенційного повторного удару.

    Після завершення небезпеки роботу об’єкта відновили.

    «На даний момент пункт пропуску функціонує», — повідомив Демченко. За його інформацією, внаслідок атаки ніхто не загинув і не отримав поранень.

    Таким чином, попри нічний удар, перетин українсько-молдовського кордону через атакований пункт пропуску наразі можливий.

    Пункт пропуску атакували під час масштабного удару по Одещині

    Атака на кордон стала частиною значно масштабнішого російського удару по півдню Одеської області.

    Президент Володимир Зеленський вранці 20 серпня також повідомляв, що серед цілей російських безпілотників був пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

    За даними місцевої влади, російська атака спричинила пошкодження інфраструктури регіону. Після нічних ударів на півдні Одещини без електропостачання залишалися близько 13 тисяч абонентів.

    Сам факт атаки на прикордонний пункт є особливо небезпечним через постійну присутність там цивільних. Через такі об’єкти щодня проходять пасажирські автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи.

    Саме тому після появи загрози прикордонники, за словами Демченка, не лише припинили оформлення громадян і транспорту, а й розосередили людей.

    Це дозволило уникнути людських жертв.

    Російські дрони одночасно зайшли в повітряний простір Молдови

    Нічна атака 20 серпня не обмежилася територією України.

    Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 03:16 зафіксувало безпілотник, який порушив повітряний простір країни.

    За попередніми даними молдовської сторони, йшлося про дрон типу Shahed. Апарат рухався в напрямку села Етулія в автономному територіальному утворенні Гагаузія, а потім залишив повітряний простір Молдови та полетів назад у напрямку України.

    Це вже не перший подібний випадок для Молдови.

    Лише кількома днями раніше, 17 серпня, молдовська влада повідомила про вибух невідомого повітряного об’єкта поблизу населеного пункту Талмаза неподалік українського кордону. Міністерство закордонних справ Молдови тоді назвало інцидент серйозним порушенням суверенітету країни.

    Один із дронів упав уже в Румунії

    Ще один інцидент тієї ж ночі стався на території Румунії — держави-члена НАТО.

    Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що системи спостереження виявили повітряні цілі поблизу українського кордону. Один із безпілотників перетнув румунський повітряний простір.

    Дрон зрештою впав неподалік населеного пункту Грінду в повіті Тулча та загорівся у безлюдній місцевості.

    Через загрозу Румунія підняла в повітря винищувачі. За повідомленнями українських медіа з посиланням на румунське оборонне відомство, йшлося, зокрема, про іспанські F-18, які виконують завдання в межах посилення східного флангу НАТО.

    Таким чином, протягом однієї російської атаки повітряні загрози одночасно зачепили Україну, Молдову та Румунію.

    У МЗС України заявили про випробовування рішучості НАТО

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічних інцидентів звернув увагу на те, що порушення російськими безпілотниками повітряного простору сусідніх держав стають дедалі регулярнішими.

    Він наголосив, що під час атаки Росія не лише завдала удару по пункту пропуску на кордоні України з Молдовою, а й знову створила безпосередню загрозу для території європейських держав.

    Українська сторона розглядає такі інциденти не як випадковість, а як частину ширшої російської тактики тиску та перевірки реакції сусідніх країн і НАТО.

    Подібні випадки вже неодноразово фіксувалися в Румунії.

    16 серпня іспанський F-18, який перебував у складі сил НАТО в Румунії, навіть збив безпілотник, що незаконно проник у повітряний простір країни. За даними Reuters, це був уже четвертий випадок перехоплення дрона над Румунією від початку 2026 року.

    Румунія має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною, значна його частина проходить неподалік районів Одеської області, які регулярно стають цілями російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Чому атаки по прикордонній інфраструктурі особливо небезпечні

    Удари по пунктах пропуску створюють відразу кілька ризиків.

    Передусім це небезпека для цивільних, які перебувають у чергах або проходять паспортний і митний контроль.

    Крім того, пошкодження прикордонної інфраструктури може призводити до тимчасового блокування міжнародного автомобільного сполучення, затримок вантажів та необхідності перенаправляти транспорт через інші пункти пропуску.

    Для Одеської області маршрути до Молдови також мають важливе логістичне значення. В умовах війни Україна активно використовує сухопутні шляхи через сусідні країни як для пасажирського сполучення, так і для міжнародної торгівлі.

    Саме тому навіть короткочасне припинення роботи такого об’єкта може створити значні черги та додаткове навантаження на сусідні переходи.

    Цього разу тривалої зупинки вдалося уникнути.

    Станом на 20 серпня Державна прикордонна служба повідомляє, що атакований пункт пропуску працює у штатному режимі, а пропуск громадян і транспортних засобів відновлений.

    При цьому нічний удар показав, що російські атаки на півдні України вже безпосередньо створюють ризики не лише для української прикордонної інфраструктури, а й для повітряного простору сусідніх Молдови та Румунії.

  • Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    За перші шість місяців 2026 року з України офіційно виїхало на 244,3 тисячі громадян більше, ніж повернулося назад. Загалом українці здійснили майже 14 млн перетинів кордону в обох напрямках, а загальна кількість перетинів державного кордону всіма громадянами перевищила 16,2 млн. Таким чином, попри певну стабілізацію міграційних потоків порівняно з першими роками повномасштабної війни, чистий відтік населення зберігається.

    Про це свідчать дані Державної прикордонної служби, опрацьовані сервісом відкритих даних Opendatabot.

    Від січня до червня 2026 року з України виїхали приблизно 7,13 млн громадян України, тоді як повернулися близько 6,89 млн. Різниця між двома показниками і становить 244,3 тис. людей.

    При цьому важливо правильно трактувати ці цифри: мова не йде про 7,13 млн різних людей, які назавжди залишили Україну. Одна й та сама людина може десятки разів перетинати кордон протягом року — наприклад, через роботу, навчання, відрядження, відвідування родини або відпочинок.

    Показник у 244,3 тис. — це саме різниця між кількістю офіційно зафіксованих виїздів та повернень громадян України у першому півріччі.

    Понад 16 мільйонів перетинів за пів року

    Загалом Держприкордонслужба зафіксувала за шість місяців понад 16,2 млн перетинів державного кордону.

    Приблизно 86% цього потоку припало на громадян України.

    Середньомісячна кількість перетинів українцями становила близько 2,34 млн.

    Однак цей показник дуже нерівномірний і суттєво залежить від сезону.

    Найспокійнішим місяцем став лютий — близько 1,7 млн перетинів.

    Найбільше навантаження на кордон припало на червень — приблизно 3,17 млн перетинів, що на 36% вище середньомісячного показника.

    Такий літній стрибок не є незвичним. У попередні роки червень, липень і серпень також демонстрували найбільшу активність через сезон відпусток, канікул, поїздок дітей і студентів та збільшення кількості подорожей до родичів.

    Показник майже не змінився за рік

    Цікаво, що чистий міграційний відтік у першій половині 2026-го майже повторює результат попереднього року.

    За перше півріччя 2025 року з України виїхали 7,17 млн громадян, а повернулися 6,92 млн. Тоді різниця становила приблизно 250 тис. осіб.

    Таким чином, цьогорічний показник у 244,3 тис. є лише трохи нижчим.

    Це означає, що після значного скорочення відтоку у 2025 році ситуація фактично стабілізувалася на новому рівні — приблизно чверть мільйона людей чистого мінусу за пів року.

    Для порівняння, у першій половині 2024 року різниця між виїздами та поверненнями була значно більшою — близько 404 тис. осіб.

    Отже, темпи чистого відтоку зараз менші, ніж два роки тому, але тенденція не змінилася на зворотну: повернень усе ще недостатньо, щоб компенсувати кількість виїздів.

    Понад 3 мільйони не повернулися від початку великої війни

    Станом на середину 2025 року Opendatabot оцінював накопичену різницю між офіційними виїздами і поверненнями від початку повномасштабного вторгнення у понад 3 млн громадян України.

    З урахуванням нового від’ємного балансу 2026 року ця різниця продовжує збільшуватися.

    Однак і цю цифру не варто автоматично прирівнювати до точного числа постійних емігрантів.

    Статистика ДПСУ не показує, скільки людей уже остаточно змінили місце проживання, скільки планують повернутися через кілька місяців чи років, а скільки проживають за кордоном тимчасово.

    Окрім того, прикордонна статистика враховує лише офіційні перетини контрольованої державної межі. Вона не може повністю відобразити рух через тимчасово окуповані території або нелегальне перетинання кордону. На цю особливість Opendatabot звертав увагу і під час аналізу даних за 2025 рік.

    Чому українці продовжують залишатися за кордоном

    Головною причиною залишається війна.

    Російські ракетні та дронові атаки, небезпека для дітей, руйнування житла, проблеми з роботою та невизначеність щодо тривалості бойових дій стимулюють частину сімей залишатися у країнах ЄС та інших державах.

    Водночас із кожним роком зростає й інший фактор — інтеграція українців у країнах перебування.

    Люди знаходять роботу, діти навчаються у місцевих школах, сім’ї орендують або купують житло, вивчають мову та поступово формують нові соціальні зв’язки.

    Чим довше триває війна, тим складнішим стає потенційне рішення про повернення.

    Це вже створює для України довгостроковий демографічний виклик: країні необхідно буде конкурувати за повернення власних громадян із державами, де вони за роки війни встигли вбудуватися у місцеві ринки праці.

    Але «не повернулися» не означає «виїхали назавжди»

    Саме тут важливо уникати найбільш поширеної помилки при читанні прикордонної статистики.

    Якщо за певний період виїхало на 244 тис. людей більше, ніж в’їхало, це не означає, що всі вони стали постійними емігрантами.

    Наприклад, людина могла виїхати у червні й повернутися в липні — тоді в статистиці першого півріччя вона потрапить до різниці, а за підсумками року вже ні.

    Через це дані за повний календарний рік можуть суттєво відрізнятися від піврічних.

    Крім того, сезонний фактор особливо сильний саме наприкінці першого півріччя: у червні традиційно різко збільшується кількість людей, які вирушають у поїздки.

    Саме тому найбільш коректно говорити, що на кінець червня різниця між виїздами та поверненнями становила 244,3 тис. осіб, а не що всі ці громадяни остаточно емігрували.

    У 2025 році картина була дуже схожою

    Минулорічні цифри дозволяють побачити, наскільки стабільним став прикордонний рух.

    У першому півріччі 2025 року ДПСУ зафіксувала 16,47 млн перетинів кордону. Із них 14,08 млн припадали на українців. Середньомісячний показник становив 2,35 млн перетинів.

    Тоді мінімум також зафіксували у лютому — 1,78 млн, а максимум у червні — 3,13 млн.

    У 2026 році структура практично повторюється: лютневий мінімум, різке літнє прискорення та загальний баланс у мінус приблизно чверть мільйона громадян.

    Тобто поки що немає ознак ані нового масштабного міграційного сплеску, ані масового повернення українців.

    Для України це серйозний демографічний виклик

    Навіть стабільний відтік у 200–250 тис. людей за пів року має значення для країни, яка вже зіткнулася з масштабним скороченням населення через війну, окупацію, смертність та вимушене переміщення.

    Особливо важлива структура тих, хто залишає країну.

    Велика частка українців за кордоном — це жінки працездатного віку та діти. Якщо вони залишатимуться за кордоном після завершення війни, Україна може відчути ще сильніший дефіцит працівників, платників податків і молодого населення.

    Уже сьогодні українські компанії регулярно називають нестачу кадрів одним із ключових обмежень для розвитку бізнесу.

    Після війни проблема може загостритися через потребу одночасно відбудовувати інфраструктуру, розширювати оборонну промисловість та компенсувати демографічні втрати.

    Повернення залежатиме не лише від завершення війни

    Досвід попередніх міграційних криз показує, що завершення активних бойових дій саме по собі не гарантує автоматичного повернення всіх біженців.

    Для українців важливими будуть безпека, наявність житла, робочих місць, зарплати, освіта для дітей, медицина та загальна передбачуваність життя.

    Саме тому питання повернення громадян поступово стає не лише соціальним, а й економічним завданням державної політики.

    Україні доведеться створювати умови, за яких повернення буде виглядати для сімей не просто емоційним рішенням, а раціонально вигідним вибором.

    Що показують нинішні цифри

    Піврічна статистика 2026 року демонструє одночасно дві тенденції.

    З одного боку, катастрофічного прискорення відтоку немає. Різниця у 244,3 тис. майже така сама, як у 2025 році, і суттєво нижча, ніж у першій половині 2024-го.

    З іншого — перелому теж не сталося.

    Україна все ще має від’ємний міграційний баланс: 7,13 млн виїздів проти 6,89 млн повернень за шість місяців.

    І поки ця різниця залишається від’ємною, війна продовжує забирати в України не лише території, інфраструктуру та економічні ресурси, а й людей — найважливіший ресурс для майбутнього відновлення країни.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    Російські окупаційні війська посилили активність на Сумському напрямку та намагаються розширити зони контролю в прикордонних районах області. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив керівник угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, противник активізував дії одразу на кількох ділянках уздовж державного кордону, зокрема в районах Грабівського та на північ від нього. Також, за оцінками українських військових, у цьому секторі зберігається ще одна зона вклинення, де російські підрозділи намагаються закріпитися.

    Українські військові зазначають, що йдеться про обмежене просування російських сил — приблизно на 1–1,5 км від державного кордону. Попри невеликі відстані, такі дії розглядаються як елемент тактики поступового «промацування» оборони та спроб створення плацдармів у прикордонній смузі.

    Віктор Трегубов наголосив, що навіть локальні просування мають значення, оскільки свідчать про намір противника закріплюватися та розширювати присутність у прикордонних районах, створюючи додатковий тиск на українські підрозділи оборони.

    Сумська область залишається одним із найбільш чутливих регіонів північного напрямку через безпосередню близькість до кордону з Росією. Тут регулярно фіксуються спроби диверсійної активності, обстріли прикордонних територій та атаки на цивільну інфраструктуру.

    За словами військових, особливість цього напрямку полягає у постійній зміні інтенсивності бойових дій: від періодів відносного затишшя до раптового посилення тиску з боку російських підрозділів.

    Окремо в регіоні продовжують фіксувати удари по цивільних об’єктах. Зокрема, 12 квітня російські війська атакували автомобіль швидкої допомоги. Внаслідок удару поранення отримали троє медичних працівників. Цей випадок вкотре підкреслює ризики для цивільних служб, які працюють у прифронтових районах.

    Такі атаки, за оцінками української сторони, мають ознаки цілеспрямованого тиску на цивільну інфраструктуру та ускладнення роботи екстрених служб у прикордонних громадах.

    На початку квітня аналітичні проєкти, які відстежують ситуацію на фронті, повідомляли про зміни в окремих районах Сумської області, зокрема про просування російських сил поблизу одного з населених пунктів. Водночас українські Сили оборони проводили заходи зі стабілізації ситуації на інших ділянках фронту, включно з контрдіями та зачистками в окремих районах Донецької області.

    Українські військові наголошують, що навіть незначні просування противника вздовж кордону потребують постійного моніторингу та швидкого реагування, оскільки можуть бути частиною ширшої тактики поступового розширення зон впливу.

    Ситуація на Сумському напрямку залишається динамічною. Сили оборони продовжують утримувати позиції та контролювати ключові ділянки кордону, щоб не допустити розширення присутності противника вглиб території області.

  • 609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    Державна прикордонна служба України оприлюднила статистичні дані щодо протидії корупції за грудень, а також за весь період дії воєнного стану. У відомстві зазначають, що системна робота з виявлення та припинення корупційних проявів на державному кордоні триває на постійній основі.

    За інформацією ДПСУ, лише у грудні прикордонники припинили 51 спробу надання неправомірної вигоди. Загальна сума коштів, які намагалися передати посадовим особам, склала 227,5 тисячі гривень. Усі ці факти були задокументовані, а матеріали передані до правоохоронних органів.

    Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

    Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

    За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

  • Виїзд фігуранта справи Міндіча: детективи НАБУ з’ясовують обставини

    Виїзд фігуранта справи Міндіча: детективи НАБУ з’ясовують обставини

    Національне антикорупційне бюро України розслідує обставини виїзду Тімура Міндіча з країни та з’ясовує, хто міг сприяти перетину ним державного кордону. Як повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов у коментарі РБК-Україна, частина деталей вже встановлена, однак повна картина ще потребує дослідження.

    За словами Абакумова, бюро було змушене балансувати між двома ризиками: ймовірністю виїзду Міндіча та ризиком витоку інформації, який міг би зірвати всю антикорупційну операцію. Розширення кола поінформованих осіб могло б створити загрозу несанкціонованого розголошення даних та втрату важливої доказової бази.

    Детектив також пояснив, що повідомлення Державної прикордонної служби саме по собі не є юридичною підставою для заборони виїзду особи за межі України. Подібні дії, якщо вони стають відомими в публічній площині, лише підвищують ризики для слідства.

    У НАБУ не розкривають імен осіб, які могли сприяти виїзду Міндіча, та не коментують можливі правові наслідки для них. Розслідування триває і є частиною ширшого кримінального провадження. Очікується, що встановлення всіх обставин дозволить надати правову оцінку діям фігуранта та потенційній участі третіх осіб у його виїзді.

  • Екс-поліцейський з Ізмаїла втік за кордон із хлопцем

    Екс-поліцейський з Ізмаїла втік за кордон із хлопцем

    В Одесі обговорюють резонансну подію, пов’язану з колишнім поліцейським із Ізмаїла. Максим Стандратюк, який раніше працював в Управлінні патрульної поліції Одеської області, виїхав за кордон разом зі своїм хлопцем. У соцмережах поширили відео, де він позначив своє місце перебування в Молдові та заявив, що приїхав забрати свій паспорт і паспорт свого партнера, які нібито були вилучені поліцією.

    У поліції підкреслили, що вже колишній працівник нестиме відповідальність за свої дії згідно з чинним законодавством.

    В Одесі поширилася інформація про те, що Максим Стандратюк, котрий раніше працював інспектором поліції в Ізмаїлі, незаконно перетнув державний кордон разом зі своїм хлопцем.

     

    Заступник начальника патрульної поліції Ізмаїла втік за кордон разом зі своїм хлопцем_1

    Місцеві одеські Telegram-канали поширили відео нібито з Instagram-акаунту Стандратюка, на якому він місцем свого перебування позначив Молдову. У підписі чоловік заявляв, що їде забирати свій паспорт і паспорт свого хлопця, які забрали поліціянти.

    Пояснення поліції щодо статусу екс-правоохоронця

    В обласному управлінні поліції уточнили, що згаданий чоловік уже звільнений із органів внутрішніх справ.

    Також у відомстві наголосили, що Стандратюк не обіймав посаду заступника начальника патрульної поліції Ізмаїла, а лише тимчасово виконував обов’язки керівника підрозділу у минулому, задовго до нинішніх подій.

    «Зазначимо, що місцеві ЗМІ в нещодавніх інтерв’ю позначали Стандратюка як заступника начальника без префіксу «т.в.о.»».

    20 березня 2025 року Стандратюк подав декларацію за 2024 рік, де вказав посаду т.в.о. заступника начальника відділу організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області.

    Максим Стандратюк працював у Управлінні патрульної поліції в Одеській області з 2020 року.

    Його батько Стандратюк Сергій Йосипович працює секретарем Саф’янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

    Сергій Йосипович Стандратюк
    Сергій Йосипович Стандратюк
    Фото:bessarabiainform.com

     

    У 2020 році старший Стандратюк балотувався до Саф’янівської сільської ради від партії  «Слуга народу».

    Заступник начальника патрульної поліції Ізмаїла втік за кордон разом зі своїм хлопцем_5
    Керівництво Саф'янівської громади у Румунії - Наталія Тодорова та Сергій Старндартюк
    Керівництво Саф’янівської громади у Румунії – Наталія Тодорова та Сергій Старндартюк
    Фото:Район Ізмаїл

     

    Від «Слуги народу» до Саф’янівської сільської ради балотувалася і його дружина  Затцепіна Аіда Михайло кизи.

    Заступник начальника патрульної поліції Ізмаїла втік за кордон разом зі своїм хлопцем_9

     

    У 2010 році Сергій Стандратюк балотувався до Ізмаїльської міської ради від «Партії регіонів».

    Заступник начальника патрульної поліції Ізмаїла втік за кордон разом зі своїм хлопцем_11

    Прикметно, що  Сергій Стандратюк не має жодної нерухомості на підконтрольній Україні території. Єдина зареєстрована за ним нерухомість знаходиться у тимчасово окупованому росією Криму.

    Заступник начальника патрульної поліції Ізмаїла втік за кордон разом зі своїм хлопцем_13
  • Нелегальний тур до ЄС: львів’янина затримали під час спроби переправлення ухилянтів через кордон

    Нелегальний тур до ЄС: львів’янина затримали під час спроби переправлення ухилянтів через кордон

    На Львівщині правоохоронці викрили 46-річного мешканця Яворівського району, який організував схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через кордон поза офіційними пунктами пропуску.

    Його затримали під час спроби незаконно переправити двох мешканців Київської області до Польщі. Як повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби, ділок шукав клієнтів через особисті зв’язки та знайомства.

    У день затримання він зустрів замовників у Львові, де ті кілька годин чекали в авто, поки не стемніє. Далі чоловік, добре обізнаний з місцевістю, об’їжджаючи контрольні пости польовими дорогами, доправив ухилянтів до прикордонної зони. Приблизно за кілометр до кордону він висадив пасажирів та вказав їм напрямок для подальшого руху.

    Проте план провалився — правоохоронці затримали як організатора, так і потенційних «туристів».

    Жителю Яворівщини повідомили про підозру за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція передбачає від 5 до 7 років ув’язнення з конфіскацією майна або без такої. Найближчим часом суд обиратиме запобіжний захід.

  • Прикордонники затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, що намагалися нелегально перетнути кордон з Угорщиною

    Прикордонники затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, що намагалися нелегально перетнути кордон з Угорщиною

    Прикордонники Мукачівського загону затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, які намагалися незаконно перетнути кордон з Угорщиною. Про це 30 червня повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби.

    «За 200 метрів до державного кордону автомобіль було зупинено. У ньому знаходились 17 чоловіків з різних областей України – Київської, Львівської, Одеської, Харківської, Тернопільської, Івано-Франківської та Закарпатської. Усі вони мали на меті незаконно потрапити до Угорщини», – йдеться у повідомленні.

    За даними прикордонників, кожен з чоловіків повинен був сплатити від 3 до 12 тисяч доларів США організаторам поїздки. Відносно затриманих складені протоколи про адміністративне правопорушення.

    Прикордонники регулярно повідомляють про затримання груп чоловіків, які намагаються незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску.

    12 червня речник ДПСУ повідомив, що за час воєнного стану було викрито понад 480 злочинних груп, які займалися організацією незаконного перетину державного кордону. Він зазначив, що прикордонники щодня затримують людей, які намагаються незаконно перетнути західний кордон.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що має інформацію про загальну кількість затриманих на кордоні чоловіків призовного віку від початку повномасштабної війни, але відмовився озвучити цю статистику. За його словами, це закрита інформація.

    Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.