Daypolitico

Позначка: Державний оператор тилу

  • З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.

    З першою частиною нашого розслідування можна детально ознайомитись за посиланням: Бэкграунд популярного бренду – Від ОЗУ Арташі до виробника дронів “Генерал Черешня”

    В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим,  співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі  сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.

    Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова

    Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.

    Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.

    Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.

    ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail

    Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.

    Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР

    Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.

    ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки

    Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.

    Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.

    З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.

    Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.

    Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА –  Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.

    Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина  – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.

    Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим

    У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.

    Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.

    Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.

    Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.

    Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова 

    Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.

    Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.

    Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня –  Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.

    Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.

    ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді

    Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.

    Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.

    Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Попри публічні заяви про «прозорість» оборонних закупівель, система постачання харчів для ЗСУ фактично перетворилася на замкнений механізм перерозподілу мільярдних контрактів між обмеженим колом компаній. Його ключовою ланкою став Державний оператор тилу (ДОТ), який відповідає за закупівлі продуктів для армії.

    За даними Prozorro та судових реєстрів, у 2024–2025 роках типовий сценарій виглядає так: ДОТ проводить відкриті торги, де перемагають реальні виробники або постачальники — зокрема ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». Проте після оголошення результатів у процес втручається інша компанія — ТОВ «Міт Пром».

    «Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

    Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

    Компанія з кримінальним шлейфом

    Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

    Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

    Роль керівництва ДОТ

    Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

    У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

    Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

    Кругова порука контролюючих органів

    Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

    Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

    Що втрачає армія

    У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

    Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

  • Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Державне підприємство «Державний оператор тилу» Міністерства оборони України у середині грудня уклало п’ять контрактів на постачання бензину А-80 загальним обсягом 16,5 тисячі тонн. Загальна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Постачальником у всіх випадках виступило ТОВ «ВТГ-трейдинг».

    Йдеться про низькооктанове паливо, призначене для генераторів та застарілої техніки. Бензин заявлений як такий, що вироблений у 2025 році, з терміном зберігання до п’яти років. Ціна за тонну за укладеними договорами коливалася від 54,9 до 57,5 тисячі гривень.

    Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

    Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

    Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

    До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

  • Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Колишній керівник ДОТ Жумаділов вивів з бюджету мільйони через «контракт»

    Поки українці перераховують останні гроші на потреби армії, у високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов у своїй декларації за липень задекларував виплату «компенсації» після звільнення – понад 2,36 млн гривень.

    Формально ця сума пояснюється умовами контракту. Але виникає питання – хто підписував документ, що дозволяє чиновнику після скандального звільнення отримати мільйони з державної казни, коли країна воює?

    Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

    Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

    Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

  • Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

    Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

    Арсен Жумаділов залишає посаду гендиректора Державного оператора тилу (ДОТ). До моменту обрання нового керівника, виконувати обов’язки буде виконавчий директор Андрій Созанський. Залишення Жумаділова з цієї посади відбулося після того, як наприкінці січня 2025 року він очолив Агенцію оборонних закупівель (АОЗ).

    Прихід Жумаділова в Агенцію оборонних закупівель став важливою частиною, але не кінцевим етапом великого конфлікту між АОЗ та Міністерством оборони. Цей конфлікт триває вже кілька місяців і має значний вплив на постачання зброї, боротьбу з корупцією та проблеми з виконанням контрактів. Нагадаємо, що Жумаділов раніше очолював тилові закупівлі для Збройних сил України (ЗСУ), де він мав справу з питаннями закупівлі продовольства, пального, одягу та інших важливих ресурсів для військових.

    У грудні 2023 року Жумаділов взяв на себе відповідальність за тилові закупівлі ЗСУ, вартість яких склала понад 80 мільярдів гривень. Його робота зупинилася на боротьбі з харчовими баронами та корупціонерами у військовій сфері, що стало однією з основних тем в інтерв’ю з ним.

  • Компанія з чиновниками часів Януковича виграла тендер Міноборони

    Компанія з чиновниками часів Януковича виграла тендер Міноборони

    Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» уклало угоду на понад 2 млрд грн з ТОВ «Трейд Граніт Інвест» на постачання продуктів для військових до кінця 2024 року. Ця компанія має зв’язки з ексчиновниками часів Януковича.

    Звинувачення та перевірки

    Згідно з інформацією, оприлюдненою виданням «Слідство.Інфо», голова Державного оператора тилу Арсен Жумаділов у минулому вже скаржився на неякісне постачання продуктів з боку ТОВ «Трейд Граніт Інвест» та порушення термінів доставки. Наразі ж фірма виграла тендер на забезпечення військових продуктами на суму 2 млрд 23 млн грн, включаючи ПДВ.

    Засновницею ТОВ «Трейд Граніт Інвест» є Юлія Павліченко, яка раніше була бенефіціаркою компанії ТОВ «Прайм-Фʼюжн-Сейл», відомої блокуванням торгів «Укрзалізниці». Сучасні зв’язки компанії з колишніми представниками уряду Януковича, такими як Андрій Адамовський і Владислав Якубовський, підсилюють тривогу щодо можливих корупційних ризиків.

    Юридичні спори та реакція

    У лютому 2024 року ТОВ «Трейд Граніт Інвест» подала позов проти Шостого адміністративного апеляційного суду, оскаржуючи вимоги ДОТ щодо процедур закупівель. Компанія виступила проти обов’язкової дезінфекції складських приміщень та використання касових апаратів на всіх складах. Суд скасував вимогу про розірвання контрактів з компаніями, які не виконали свої зобов’язання в попередні роки.

    Офіційні заяви та контроль

    Пресслужба Державного оператора тилу підтвердила, що ТОВ «Трейд Граніт Інвест» пройшла перевірку на відповідність антикорупційним і санкційним вимогам, і зазначила, що підрядник контролюється відповідно до вимог постанови Кабміну № 1275. У пресслужбі також запевнили, що підприємство постійно моніторить якість та терміни постачання, реагує на скарги та забезпечує контроль за виконанням угоди.

  • Руслан Хомчак має стати міністром оборони України замість Умерова. Що це – спланована диверсія чи саботаж?

    Руслан Хомчак має стати міністром оборони України замість Умерова. Що це – спланована диверсія чи саботаж?

    Після звільнення Олександра Кубракова в уряді планують низку змін. Зокрема планують міністра оборони Умерова поставити на пост який раніше займав Кубраков. А на місце Умерова повернеться старий “схемщик” Руслан Хомчак.

    Звільнення міністра оборони Резнікова проходило під супровід корупційного скандалу, який мав вибухнути як ядерна бомба, але, через загибель головного свідка, турецького підприємця Халіта Арабаджі був спущений на тормозах. Не можна сказати, що його наступник, пан Умеров продемонстрував якісь надзвичайні здібності у керівництві стратегічно важливим міністерством. Навіть навпаки, кількість скандалів навіть зросла. Один тільки “Державний оператор тилу”, на чолі з соратником Умерова – Арсена Жамуділова чого вартий.

    Про це повідосляє редакція сайту 360UA NEWS

    Незважаючи на публічні заяви та обіцянки, Жумаділов створив такі умови, що унеможливлюють участь більшості підприємств в тендерах, налаштувавши їх, вочевидь, під когось дуже великого.

    Політичний експерт Андрій Золотарьов заявив, що створене державне підприємство під керівництвом Арсена Жумаділова, яке було започатковане з метою боротьби з корупцією під час закупівель для Збройних Сил, фактично стало, джерелом особистого збагачення самого Жумаділова та його патрона.

    Але повернемось до Хомчака. З приводу новини про оголошення якого в розшук на Росії військовий інструктор та волонтер Роман Донік висловився так:

    “Це така собі “легалізація” в українському соціумі для глядачів телебачення”, – каже Донік.

    “Насправді, важко знайти людину, яка з 2014 року зробила більше для послаблення ЗСУ. Від прийняття рішення по Іловайську, що стало самою медійною трагедією до 2022 року, втечі звідти, і закінчуючи “оптимізацією” ЗСУ з 2019-го по 2022 рік. Коли форматувалися підрозділи, зменшувалася боєздатність механізованих бригад, та всякі розведення та розмінування”, – стверджує військовий інструктор.

    Він зазначає, що завдання головнокомандувача ЗСУ – переконати верховного головнокомандувача (президента) в рішеннях, які повинні бути на користь ЗСУ та підсилювати державу, “а не сліпо виконувати те, що надула в вуха цивільного президента російська агентура”.

    “А Хомчак якраз навпаки, не просто виконував, а ще й пропонував, як то все зробити якнайефективніше з точки зору рф. Якщо Хомчака оголошено в розшук у рф, то це скоріше тільки для того, щоб нагородити або виплатити гонорар”, – резюмує Роман Донік.

    Тим не менш, Хомчака повертають на службу. І судячи за все, саме за якості, які так не подобаються Роману Доніку: “за сліпе виконання наказів”.

    Саме за цю принаду, раніше було звільнено Залужного, а його пост зайняв Сирський.

    Що ж стосується Хомчака, то на відміну від зашкварених Умерова та Резнікова, він можливо не має жодного розуміння у військовій справі, але дійсно вміє дуже класно та системно красти. І він це дуже вправно продемонстрував.

    Головнокомандувач

    Коли у 2019 Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський призначив Хомчака на посаду Головнокомандувача з посади начальника Генерального штабу. Його місце зайняв генерал-лейтенант Сергій Корнійчук стовідсоткова людина Хомчака. Коли Хомчак був головним інспектором Міноборони, Корнійчук служив його заступником. Потім вони обоє перейшли до Генштабу.

    Як тільки Хомчак зайшов на посаду Головнокомандувача, він примусив міністра оборони тих часів Андрія Тарана передати у підпорядкування Генерального штабу з Міністерства оборони всі “хлібні” галузі: квартирно-експлуатаційне управління, капітальний ремонт та будівництво, медицину, постачання та навіть навчальні заклади.

    Усе це було згруповано за галузями і називається командуванням. Усі Командування підпорядковані Об’єднаному Командуванню і далі Корнійчуку. А Корнійчук-Хомчаку. Тарану залишили офіс, ад’ютантів, парадний мундир, шану та повагу.

    Масштабна корупція в оборонці та ЗСУ, яка мала місце за всі часи, під керівництвом нового командування нікуди не зникла. Квартирні земельні та тендерні корупційні схеми очолили люди, контрольовані Хомчаком та наближеним до нього оточенням.

    Є версія, що згодом Таран намагався повернути собі втрачене, однак наштовхнувся на жорсткий відпір Хомчака. Жорсткий настільки, що Хомчак підключив навіть депутатів Верховної Ради.

    Зокрема, подейкують про депутатку від “Слуги народу” Мар’яну Безуглу з Проектного офісу реформ Мінборони (щодо медичного забезпечення), яка працювала при Хомчаку у Генштабі експертом, а зараз є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань безпеки і оборони. Нібито на прохання Хомчака вона викликала Тарана на килим в Раду, де буквально його розгромила.

    Подейкують, що таким чином Хомчак намагається помститись Тарану за службове розслідування щодо Командування медичних сил ЗСУ (яке розікрало на тендерах гроші на апарати ШВЛ). За його підсумками звільнили командувача Медичних сил ЗСУ Ігоря Хоменка, якого називають ставленником Хомчака.

    Підім’явши під себе всі хлібні галузі Хомчак продавав вигідні контракти, наприклад, на харчування для армії в обмін на “занесені конверти” від фірм-аутсорсерів. Але всі ці оборудки ніщо порівняно з маніпуляціями з землею, про які ви ніде інформацію не знайдете. І саме це вважається найбільш красномовним свідоцтвом “професійності” Хомчака.

     

    Хто такий Хомчак?

    Руслан Хомчак народився в 1967 році у Львові. Після школи вступив до Московського вищого військового командного училища імені Верховної Ради РРФСР, яке закінчив у 1988 році.

    Він проходив службу у Німеччині, в Білорусії. Потім протягом семи років служив у 24-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, в якій після закінчення академії став начальником штабу. Чотири роки Хомчак був командиром 300-го окремого механізованого полку в Чернівцях, в 2005 році очолив 72-у окрему механізовану бригаду ЗСУ. У 2009 року став начальником 8-го армійського корпусу.

    Стрімкий кар’єрний ріст Руслана Хомчака прийшовся на часи президентства Віктора Януковича.

    У серпні 2011 року президент Віктор Янукович присвоїв Руслану Хомчаку військове звання генерал-майор, в травні 2012-го його підвищують до посади командира 6-го армійського корпусу. Вже у серпні 2013 року Янукович присвоює йому звання генерал-лейтенанта.

    В листопаді 2013 року 6-й армійський корпус переформували в Оперативне командування «Південь» і Руслан Хомчак став тимчасово виконувачем обов’язків його командира.

    На початку війни на сході України він командував сектором «Б» сил Антитерористичної операції та операцією зі взяття Іловайська. Хомчак командував операцію зі звільнення Іловайська. Саме через нього наші військові не отримали допомоги під час оточення їх російськими військами.

     

    Скандали

    Авіакомпанія “Хомчак і пацани”

    Але і на сонці є плями. Зашкварився і наш неперевершений схемщик. У січні 2021 року в ЗМІ зʼявилася інформація про конфлікт між головою Міноборони України Андрієм Тараном з одного боку, і головнокомандувачем Збройних сил Русланом Хомчак і командувачем ВСУ Сергієм Дроздовим з іншого в звʼязку з комерційним рейсом українського військового літака, який перевозив зброю з Болгарії в Руанду. Рейс здійснювався на замовлення приватної компанії “АТЗТ ТрансСервіс”, про що випадково дізнався Таран. Таран наполягав, що глава оборонного відомства повинен особисто давати згоду на такі польоти (і отримувати частину прибутку). Хомчак зі свого боку відзначив, що перельоти нібито дозволяють тренувати пілотів, і ніякі узгодження для цього не потрібні (і ніяку частку він не отримає).

    Тоді Таран заборонив використовувати військогові борти для обслуговування особистих комерційних проектів Хомчака. На тлі цієї суперечки з сторонами конфлікту зустрівся Зеленський, який наказав сторонам знайти компроміс. І на диво він був знайдений. Сторони були задоволені новою угодою.

    3 квартири від держави

    Не дивлячись на більш ніж великів надходження з корупційних потоків Хомчак дуже полюбляє отримувати від держави на шару квартири.

    Відомий музикант та активіст Тарас Тополя знайшов, що Головнокомандувача Збройних сил Руслан Хомчак отримав третє службове житло у Києві, а два попередні із службових зробив приватними.

    Зокрема, 2002 року переписав на маму квартиру у Львові площею 17,8 квадратних метрів. Друге службове житло – двокімнатна квартира площею 37,9 квадратних метрів знаходиться у Білій Церкві на Київщині. Отримав Хомчак її у 2006 році та через три роки з неї було знято статус “службова”.

    Останню квартирку Хомчак сам собі виділив, скориставшись службовим становищем.

    Мільйонний відкат

    Але найбільше Хомчак зашкварився у ситуації коли на на рекордному хабарі в 1 млн грн згоріло командування Медичних сил ЗСУ.

    Гроші вимагали право поставити медичні маски на потреби військових. Командувати Медичними силами Ігоря Хоменка свого часу також призначив особисто Хомчак.

     

    Хто допомагає Хомчаку повернутись на потоки?

    У 2020 році Хомчак, якому на той момент було 53 роки, одружився на 29-річній Ганні Коваленко, яку, не дивлячись на відсутність будь-якого досвіду, незадовго до цього Зеленський призначив головою Чернігівської обласної державної адміністрації.

    Анна Коваленко відома перш за все своїм призначенням радницею міністра оборони у березні 2014, коли їй навіть ще не виповнилося 23 років. Не дивлячись на цілковиту відсутність знань, та фахової освіти, її було призначено експертом з питань безпеки та оборони. Коваленко була радницею трьох міністрів оборони та міністра інформаційної політики України, заступницею міністра розвитку громад і територій, депутатом ВРУ від “Слуги народу,  заступником голови Офісу президента, яким на той час керував Андрій Богдан. Абсолютна некомпетентність ніколи не заважала Анні на її посадах.

    Звільнення Анни Коваленко чомусь відбулося незабаром після звільнення її чоловікаРуслана Хомчака з посади Головнокомандувача ЗСУ.

    Саме Анна має достатню кількість контактів в Офісі Президента, та вплив особисто на Зеленського, щоб повернути на хлібне місце свого чоловіка.

    Тим більше, судячи з перестановок, сьогодні ЗСУ вкрай потрібні люди які вміють фахово красти та будувати максимально непублічні схеми розпилу бюджетних та донорських коштів. І Руслан Хомчак дійсно тут може дати фору будь-якому спеціалісту.