Daypolitico

Позначка: Держекоінспекція

  • Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Криворізький районний суд Дніпропетровської області визнав винною у хабарництві начальницю відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольгу Діденко. Посадовицю засудили за вимагання будівельних матеріалів від підприємця в обмін на «спокійне життя» для його бізнесу.

    Як встановило слідство, у лютому 2022 року Діденко проводила планову перевірку ТОВ «Маркамет», що займається виробництвом металевих виробів. Під час інспекції вона повідомила представника підприємства про серйозні порушення екологічного законодавства та загрозу значних штрафів, нарахування збитків і навіть припинення діяльності через суд.

    Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

    Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

    У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

    Вирок суду:

    • 5 років позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

    • конфіскація всього приватного майна.

  • ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна родини померлого колишнього керівника Держекоінспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість конфіскованих активів перевищує 20 мільйонів гривень.

    Рішення було ухвалене 12 січня 2026 року на підставі матеріалів, зібраних Державним бюро розслідувань у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції. Суд погодився з позицією прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо наявності необґрунтованих активів у колишнього посадовця та членів його родини.

    Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

    Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

    Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Елітна нерухомість, дорогі авто і скромна зарплата: історія статків чиновника Держекоінспекції

    Елітна нерухомість, дорогі авто і скромна зарплата: історія статків чиновника Держекоінспекції

    Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко, за даними журналістських розслідувань, володіє або контролює через близьке оточення активи, рівень яких важко співвіднести з його офіційними доходами на державній службі. Про це йдеться в матеріалі OBOZ.UA з посиланням на дані з відкритих реєстрів та матеріали правоохоронних органів.

    За офіційними деклараціями, посадовець до оподаткування заробляє менш ніж 43 тисячі гривень на місяць. Водночас, за інформацією журналістів, Шибко проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди будинку щомісяця перевищує його задекларований дохід у кілька разів. Будинок, як зазначається, належить мешканці Києва Юлії Міловановій.

    Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

    Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

    Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

    Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

    Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

    Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

    Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

    Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.

  • Новий керівник Держекоінспекції Іван Яромій задекларував 1,7 млн грн доходу

    Новий керівник Держекоінспекції Іван Яромій задекларував 1,7 млн грн доходу

    Новий керівник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, який також розглядається як кандидат на посаду очільника Державної митної служби, задекларував доходи та майно за 2024 рік. Основним джерелом його заробітку стала робота в Державному бюро розслідувань.

    Згідно з поданою декларацією, у 2024 році Іван Яромій отримав 1,7 млн гривень заробітної плати в ДБР. Додатково він задекларував 144 тис. гривень одноразової допомоги при звільненні зі Служби безпеки України та компенсації за невикористані відпустки, виплачені за рішенням суду. Як учасник бойових дій посадовець отримав 1 тис. гривень матеріальної допомоги. Ще 2,3 тис. гривень він заробив як викладач у Львівському університеті бізнесу та права.

    У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

    Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

    Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

    Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

    У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

  • Як ексчиновник Держекоінспекції Михайло Банк утік на Кіпр від мобілізації та кримінальних справ

    Як ексчиновник Держекоінспекції Михайло Банк утік на Кіпр від мобілізації та кримінальних справ

    У лютому 2025 року журналіст Віталій Глагола повідомив про втечу з України колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Михайла Банка. За його даними, ексчиновник нелегально перетнув кордон, оминаючи офіційні пункти пропуску, і був затриманий у селі Тисасентмартон на території Угорщини, неподалік від українського Соловки. Після короткого затримання угорська поліція відпустила Банка, і згодом він опинився на Кіпрі.

    Перед втечею 10 лютого 2025 року Банка передали до Ужгородського районного ТЦК, де він пройшов медичну комісію, яка визнала його придатним до служби. 13 лютого він мав з’явитися за повісткою, однак уже 12 лютого зник. Угорська поліція підтвердила його незаконний перетин кордону та повідомила про це українській стороні.

    Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

    Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

    Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

    За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

    Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

    Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

    За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

    Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.

  • Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні.

    Як повідомляє ДБР, під час обшуку за місцем проживання посадовиці правоохоронці виявили значні суми незадекларованої готівки — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Гроші були вилучені як речові докази у межах кримінального провадження.

    За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

    На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

    Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

    ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

  • Тищенко майже рік проводив перевірки, прикриваючись неіснуючою ТСК

    Тищенко майже рік проводив перевірки, прикриваючись неіснуючою ТСК

    Народний депутат Микола Тищенко, виключений зі “Слуги народу”, продовжував повідомляти про перевірки різних установ у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії (ТСК) із вирубки лісів навіть після припинення її діяльності.

    У жовтні 2022 року Тищенко ініціював створення ТСК “Нацресурс”, яка, згідно з документами, мала розслідувати можливі факти неефективної діяльності Держагентств лісових та водних ресурсів і Держекоінспекції.

    В рамках цієї ТСК Тищенко звітував про проведення виїзних засідань, перевірки лісгоспів та розслідування незаконної вирубки лісів. Він навіть виготовив спеціальну уніформу для своєї ТСК, подібну до тієї, що носять силовики.

    На початку травня 2023 року Верховна Рада не затвердила проміжний звіт лісової комісії, і її діяльність була припинена.

    Попри це, Микола Тищенко продовжував проводити перевірки різних установ, посилаючись на ТСК, і активно інформував про це у своїх соціальних мережах.

    Варто зазначити, що члени ТСК, пред’явивши посвідчення нардепа і за дорученням комісії, можуть безперешкодно заходити до будь-яких установ незалежно від їх форми власності та режиму секретності. Однак Тищенко здійснював такі дії, не будучи офіційно членом жодної комісії.

    У липні минулого року Тищенко повідомив, що разом з Нацполіцією викрив ботоферму в одному з київських офісів, зазначивши, що цю інформацію він отримав зі звернень громадян у ТСК “Нацресурс”.

    Протягом року нардеп регулярно писав про викриття кол-центрів і ботоферм в різних містах України в рамках роботи давно не чинної ТСК із вирубки лісів. Більше того, прикриваючись ТСК, Тищенко повідомляв також про перевірки об’єктів інфраструктури.

    Нещодавно Тищенко опинився у центрі скандалу через відео, на якому двоє людей у камуфляжі з його супроводу просто посеред вулиці затримують чоловіка у цивільному. Тищенко заявляв, що конфлікт у Дніпрі виник “під час проведення обшуків шахрайських ботоферм”.

    Наразі нардеп отримав підозру за протиправне позбавлення волі, а суд відправив його під домашній арешт.