Daypolitico

Позначка: держпідприємства

  • Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    У Дубаї заарештували Володимира Колота — родича та бізнес-партнера колишнього радника Фонду державного майна України Андрія Гмиріна. Його ім’я пов’язують із резонансною справою про корупційні схеми на державних підприємствах.

    Андрій Гмирін фігурує у кримінальному провадженні, яке стосується можливих зловживань під час роботи державних підприємств хімічної галузі. За версією слідства, схема могла діяти через продаж продукції пов’язаним комерційним структурам за заниженими цінами.

    Йдеться, зокрема, про операції з продукцією Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. У результаті таких дій держава могла зазнати збитків на суму понад 700 мільйонів гривень.

    Фігурантом цієї історії також називають колишнього голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка, який працював у відомстві в період, коли, за даними слідства, могли відбуватися ці операції.

    Окрему увагу привернули й фінансові операції родини Гмиріна за кордоном. Протягом 2021–2023 років сім’я придбала в Об’єднаних Арабських Еміратах нерухомість на суму близько 14 мільйонів доларів.

    Колишній заступник голови Фонду держмайна Денис Ігнатовський також заявляв про контакти Гмиріна з представниками Офісу президента та повідомляв, що дав свідчення щодо можливої участі у схемах людей із близького оточення глави держави — Сергія Шефіра та Тимура Міндіча.

    Затримання Володимира Колота може стати новим епізодом у розслідуванні масштабної справи про ймовірні корупційні схеми на стратегічних державних підприємствах.

  • Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    У державному підприємстві «Ліси України» загострилася управлінська криза після кадрових змін, що відбулися наприкінці лютого. Голова наглядової ради підприємства Олексій Кучер залишив свою посаду лише через два дні після оприлюднення резонансного журналістського розслідування щодо діяльності керівництва галузі.

    За інформацією джерел у секторі, відставка Кучера не була добровільною. Його ім’я пов’язували з рішеннями, які, за оцінками авторів розслідування, забезпечували підтримку управлінської вертикалі генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

    Співрозмовники в урядових колах стверджують, що кадрове рішення могло стати компромісним кроком для зниження публічного тиску навколо підприємства без зміни фактичного управління фінансовими потоками у галузі. У цьому контексті згадуються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та заступник керівника Офісу президента Олександр Камишін, які нібито підтримали сценарій переформатування наглядової ради.

    Окремі питання викликає реалізація державної програми «Зелена країна». За даними авторів розслідування, різниця між звітністю ДП «Ліси України» та інформацією Державного агентства лісових ресурсів може сягати близько 74 тисяч гектарів лісових насаджень, що може свідчити про маніпуляції статистичними показниками.

    Критику також викликає централізація закупівель техніки та пального, яка, за оцінками експертів галузі, посилила контроль над контрактами та ціноутворенням. На цьому фоні керівництву підприємства нараховувалися значні преміальні виплати, попри високий рівень базових зарплат.

    Окремим блоком у матеріалах розслідування згадуються можливі неформальні фінансові збори через громадську організацію СВЛУ, які, за твердженнями джерел, могли стягуватися з працівників регіональних підрозділів під приводом підтримки діяльності структури.

    Водночас правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження №42024000000001264, відкрите за матеріалами журналістів. Стан слідства наразі публічно не коментується.

    Скандал навколо державного лісового підприємства вкотре підняв питання прозорості управління галуззю, розподілу бюджетних ресурсів та ефективності контролю за державними активами.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    Державне підприємство «Укргідроенерго» витратило близько 2 мільйонів гривень на страхування відповідальності своїх топменеджерів у випадку кримінального переслідування. Фактично йдеться про створення за кошти держкомпанії фінансового «запасного парашута» для керівництва на випадок арештів, обвинувачень або судових процесів.

    Згідно з умовами договору, страхування покриває витрати на юридичний захист керівників, включно з оплатою адвокатів. Крім того, передбачена часткова компенсація застави як запобіжного заходу, оплата психологічної допомоги, а також витрати на так зване «відновлення репутації». Іншими словами, якщо менеджера притягнуть до кримінальної відповідальності, фінансові наслідки цього нестиме не він особисто, а державне підприємство, яке він очолює.

    По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

    Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

    Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

    Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

    Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

  • Німецький трейдер Олег Цюра: десять років схем з українською сировиною

    Німецький трейдер Олег Цюра: десять років схем з українською сировиною

    Олег Цюра, громадянин Німеччини, який постійно проживає у Швейцарії, понад десять років фігурує у схемах виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За даними джерел, він не був випадковим посередником, а виступав сталим оператором фірм-прокладок, які обслуговували інтереси Миколи Мартиненка, Дмитра Фірташа та пов’язаних із РФ трейдерів.

    Зокрема, через компанію ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG (Німеччина / Швейцарія), де Цюра був керівником і підписантом, у 2018 році намагалися нав’язати Східному гірничо-збагачувальному комбінату контракти на постачання цирконієвої продукції. Схема передбачала блокування конкурента через суд та захоплення потоку сировини, проте Верховний Суд України підтвердив провал спроби.

    Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

    Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

    Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

    Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

    Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.

  • Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    На тлі системного дефіциту базового речового забезпечення в підрозділах ЗСУ історія із закупівлею звичайних польових фляг стала показовою ілюстрацією глибших проблем у системі оборонних закупівель. Військові на фронті місяцями скаржаться на затримки постачання, непрозорий розподіл майна та зловживання на місцях. У таких умовах виживання все частіше залежить не від держави, а від волонтерів і власних коштів бійців, а хаос у забезпеченні напряму впливає навіть на кількість випадків самовільного залишення частин.

    У період, коли здійснювалися закупівлі індивідуальних польових фляг, ключовий вплив на систему мали тодішній міністр оборони та керівництво державного підприємства, через яке проходили контракти. Формально саме держпідприємство виступало замовником, однак фактично воно діяло в межах управлінських рішень і політичної волі Міністерства оборони. Тому відповідальність за наслідки не може обмежуватися рівнем підприємства.

    У січні 2024 року було оголошено закупівлю 100 тисяч індивідуальних польових фляг типу А на суму майже 20 мільйонів гривень. Найнижчу цінову пропозицію подала одна з компаній, яку офіційно визнали найбільш економічно вигідною та такою, що відповідає умовам процедури. Уповноважена особа замовника визначила її переможцем і оприлюднила намір укласти договір. На цьому етапі закупівля виглядала як приклад нормально працюючої конкуренції.

    Однак одразу після визначення переможця позиція замовника кардинально змінилася. Пропозицію компанії було відхилено вже після перемоги, посилаючись на нібито невідповідність нормативно-технічній документації. Зауваження стосувалися зовнішнього вигляду виробу та оформлення протоколів лабораторних випробувань. Водночас фляги не визнавалися небезпечними чи непридатними для використання. Фактично найдешевшого учасника усунули з процедури на формальних підставах.

    Більше того, профільна державна установа надала окремий висновок про можливість використання цих фляг за призначенням у польових умовах. Тобто продукція відповідала функціональним потребам військових і не становила загрози. Однак цей висновок був проігнорований. Формальні претензії виявилися важливішими за реальні потреби фронту, а учасника з найнижчою ціною остаточно вивели з торгів.

    Після цього замовник перейшов до наступного учасника, якого визнали переможцем. Але вже наступного дня ця компанія сама відмовилася від укладення договору, пояснивши це неможливістю виконати постачання в установлені строки. У результаті тендер формально визнали таким, що не відбувся, хоча потреба армії у флягах залишалася критичною.

    Після зриву конкурентної процедури закупівля фактично перейшла в ручний режим. Держпідприємство почало укладати прямі договори з іншими компаніями, які згодом стали основними постачальниками фляг типу А для армії. Контракти укладалися вже на десятки мільйонів гривень, але за значно вищими цінами. При цьому йшлося про фляги китайського виробництва, попри наявність на ринку дешевших аналогів.

    У підсумку ситуація виглядає однозначно. Бюджетні кошти, які мали максимально ефективно працювати на забезпечення армії, перетворилися на фінансовий ресурс для обмеженого кола постачальників. Замість економії — формальні відмови та керовані рішення. Замість реальної конкуренції — передбачуваний результат із дорожчими контрактами. За викладеними фактами ініційовано звернення до правоохоронних і контрольних органів із вимогою комплексної перевірки можливих корупційних зв’язків між посадовими особами, відповідальними за погодження та контроль виконання оборонних контрактів.

  • Учасникам схеми Ізмаїльського порту оголосили підозри за розкрадання

    Учасникам схеми Ізмаїльського порту оголосили підозри за розкрадання

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему, що діяла в державному підприємстві «Ізмаїльський морський торговельний порт» у 2022–2023 роках. Організована група, до якої входили директор порту та представники приватних компаній, заволоділа понад 24 млн грн державних коштів під виглядом закупівель портового обладнання.

    Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравав організатор, який фактично виконував функції неофіційного «генерального директора» порту. Він координував дії інших учасників, а підконтрольні йому особи відповідали за технічний супровід оборудок та фінансові операції.

    Учасники групи мали доступ до службової, конфіденційної інформації про плани закупівель. Це дозволяло їм заздалегідь визначати «переможців» тендерів. Провідних виробників і офіційних дилерів системно не допускали до торгів, натомість укладали угоди з підконтрольними компаніями. Вартість обладнання в цих контрактах суттєво завищувалася.

    Після отримання коштів на рахунки комерційних структур та ФОПів, пов’язаних із учасниками схеми, гроші швидко знімалися готівкою. Надалі їх розподіляли між організаторами та виконавцями.

    НАБУ та САП повідомили всім учасникам схеми про підозру. Тривають подальші процесуальні дії.

  • ВАКС засудив екскерівника держпідприємства за корупцію на 13,4 млн грн

    ВАКС засудив екскерівника держпідприємства за корупцію на 13,4 млн грн

    Вищий антикорупційний суд визнав винними двох фігурантів справи про масштабні збитки державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Йдеться про колишнього директора ДП та керівника двох приватних компаній, через дії яких держава втратила понад 13,4 млн грн.

    Слідство встановило, що посадовець державного підприємства та директор приватних структур діяли у змові. Через зловживання службовим становищем і сприяння таким діям вони організували схему, яка завдала ДП значних фінансових втрат. Матеріали справи свідчать, що рішення та договори, які ухвалювалися підконтрольними менеджерам структурами, несли виключно збитковий характер для держави, натомість створювали вигоду для пов’язаних комерційних компаній.

    Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

    Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

    ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

    Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

  • Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Американське видання The New York Times опублікувало розслідування, яке виявило систематичне блокування українським урядом роботи незалежних наглядових рад державних підприємств. Це створило умови для зростання корупції в ключових галузях, зокрема в енергетиці, обороні та атомній енергетиці.

    Після початку російського вторгнення Захід вимагав від Києва створити наглядові ради для забезпечення прозорого використання фінансів. Ці ради мали стежити за витратами, призначати керівників та запобігати корупції. Проте, як зазначає розслідування, український уряд останні чотири роки перешкоджав їхній діяльності, залишаючи місця вакантними або наповнюючи ради лояльними до влади особами.

    Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

    Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

    Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

    Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

    Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

  • Державний чиновник отримує кошти з-за кордону без офіційних коментарів

    Державний чиновник отримує кошти з-за кордону без офіційних коментарів

    Родина Сергія Паюка, очільника Держкомісії з запасів корисних копалин, за останні три роки значно збільшила свої статки, проте частина доходів залишилася без пояснень. За даними декларацій та відкритих джерел, у 2022 році сукупна заробітна плата Паюка на держпідприємстві «Надра України» та у Держкомісії становила майже 2,5 млн грн. Його дружина, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тис. грн. Тоді родина мала понад 190 тис. доларів готівкою та близько пів мільйона гривень на банківських рахунках.

    У 2023 році заробітна плата Паюка майже подвоїлася — до 3,3 млн грн. У 2024 році дохід чиновника сягнув 5 млн грн, а його дружина заробила 829 тис. грн, отримавши додаткові бонуси від профспілки. Також у 2024 році родина поповнила готівкові заощадження ще на понад 50 тис. доларів на ім’я дружини.

    Особливої уваги заслуговує 2025 рік: Паюк почав отримувати виплати від Європейської комісії. Офіційних пояснень щодо причин таких переказів із Бельгії у Держкомісії не надали, що залишає питання щодо походження частини доходів відкритим.

    Таким чином, за три роки війни сукупний дохід родини Паюків зріс утричі. Частина надходжень залишається без коментарів, що викликає зацікавленість у громадськості та експертів у сфері державного управління.