Daypolitico

Позначка: держзакупівлі

  • Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Поки маломобільні кияни змушені щодня долати сходи, пороги й відсутність елементарної доступності в закладах охорони здоров’я, у столиці під гаслами «безбар’єрності» реалізується схема з освоєння бюджетних коштів. Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі Києва, загальна вартість якого перевищує 95 млн гривень і вже на старті викликає серйозні запитання щодо обґрунтованості витрат.

    Управлінський і фінансовий контроль над проєктом здійснювався в межах вертикалі КМДА. До ухвалення ключових рішень були залучені міський голова Віталій Кличко, його заступник Владислав Андронов, директорка Департаменту охорони здоров’я Тетяна Мостепан та керівниця КНП Наталія Берікашвілі. Саме ці посадовці погоджували кошториси та параметри закупівлі, однак жодних публічних застережень щодо доцільності або вартості робіт з їхнього боку не прозвучало. Це створює підстави говорити про узгодженість дій між замовником і підрядником.

    Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

    Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

    Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

    Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

    У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

  • Мільярд на папері і космічні ціни: що відбувається з будівництвом госпіталю для військових в Клевані

    Мільярд на папері і космічні ціни: що відбувається з будівництвом госпіталю для військових в Клевані

    Будівництво життєво важливого реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у Клевані Рівненської області дедалі більше нагадує не соціальний проєкт, а фінансову чорну діру. Кошти, виділені за програмою Ukraine Facility, схоже, не просто освоюються, а зникають із підозрілою швидкістю та маржею, яка викликає серйозні запитання.

    Йдеться про об’єкт КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненська, 39. 4 грудня 2025 року Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА, який очолює Андрій Ярусевич, уклав договір із приватним підприємством «Модена» на виконання будівельних робіт вартістю 239 млн грн. Однак уже в день підписання документа сума контракту «містично» зменшилася до 158,19 млн грн. При цьому строк виконання робіт визначили до кінця грудня — фактично 26 календарних днів для проєкту такого масштабу.

    Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

    Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

    Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

    На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.

  • Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    У системі «Прозорро» знову спалахнула червона лампа: рекордні витрати тижня супроводжуються не менш рекордними питаннями. Понад 72 тисячі оприлюднених закупівель на майже 19 мільярдів гривень, але в центрі уваги — одна: 1,6 мільярда, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що викликає щонайменше здивування, а фактично — підозру в маніпуляції.

    Формально мова йде про «експлуатаційне утримання доріг». Так у законі називають локальні й невеликі роботи — від розчистки снігу до встановлення знаків чи ліквідації дрібних ушкоджень. З погляду держави це оперативне реагування на проблеми, а не інфраструктурні інвестиції. Але з погляду документів Служби відновлення — це зручна ширма для робіт зовсім іншого масштабу.

    За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

    І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

    Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

    І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

    Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на реконструкцію житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року на вулиці Захисників України, 25 в Умані.

    Цей дев’ятиповерховий крупнопанельний будинок постраждав від ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей. Раніше реконструкцію розпочало ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом додатково без торгів – на 23,50 млн грн. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить середню ціну однієї квартири приблизно 1 млн грн – значно більше, ніж на вторинному ринку Умані.

    Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

    Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

    Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

    ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

  • ТОВ «Гранд Мотор» поставить для охорони держави позашляховики Toyota

    ТОВ «Гранд Мотор» поставить для охорони держави позашляховики Toyota

    Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення на загальну суму 8,82 млн грн, повідомляється у системі «Прозорро».

    Автомобілі СКСTPR-ПС будуть виготовлені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску, в комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля складає 2,94 млн грн. Гарантія на сам автомобіль становить три роки або 100 тис. км пробігу, на додаткове та спеціалізоване обладнання – пів року.

    Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

    Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

    Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

    Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

  • Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    В Україні викрили масштабну корупційну схему, яку пов’язують із бізнес-групою Ріната Ахметова та підконтрольними компаніями у сфері енергетики. Розслідування вказує на системні маніпуляції під час держзакупівель електроенергії, штучне створення дефіциту на ринку та подальше виведення коштів через офшорні структури.

    За даними джерел у галузі та судових рішень, схема нібито охоплює компанії ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323), постачальників під брендом YASNO, а також іноземні юрисдикції — кіпрську Fabcell Ltd і зареєстровану на БВО Gelion Properties Ltd. Через ці компанії, за твердженнями викривачів, здійснювалася фінансова оптимізація, переоформлення активів та рух коштів за межі України.

    Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

    У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

    Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

    Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

    Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

    Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

    За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

    Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

    Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

  • Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Корупційні скандали в енергетичному секторі України набувають дедалі масштабнішого характеру. Якщо ситуація навколо «Енергоатому» виглядала як верх цинізму чиновників, то матеріали судової справи №910/6824/25 демонструють, що системність зловживань значно глибша. У центрі нового розслідування — ПАТ «Центренерго» та фіктивні постачальники вугілля, через яких із державного підприємства було виведено сотні мільйонів гривень.

    У вересні 2024 року «Центренерго» уклало договір №111/10 від 20.09.2024 із ТОВ «Теплосфера ЮА» на поставку 33,5 тисячі тонн вугілля. Умови договору не передбачали обов’язкової передоплати, а аванс був можливий лише за наявності гарантій від постачальника. Проте попри чіткі положення договору, керівництво «Центренерго» здійснило два авансові платежі загальною сумою 132 млн грн на користь «Теплосфери ЮА».

    Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

    Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

    Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

    Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

    Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

  • Куди зникають бюджетні мільйони: розслідування корупційної системи в Держспецзв’язку

    Куди зникають бюджетні мільйони: розслідування корупційної системи в Держспецзв’язку

    Держспецзв’язок — структура, що повинна гарантувати інформаційну безпеку, захист стратегічної інфраструктури та стійкість держави в умовах війни. Проте зібрані матеріали свідчать: ця служба роками працює не на державу, а на вузький клан чиновників, пов’язаний із Григорієм Мамкою та його оточенням.

    Усередині відомства вибудувалася повноцінна корупційна модель, де державні закупівлі стали джерелом швидкого прибутку. Під виглядом «прозорості» та «ефективного управління» функціонує система штучних бар’єрів, яка відсіює всіх небажаних учасників ще до старту тендеру. Дискримінаційні технічні вимоги, стислі терміни подання пропозицій, відсутність забезпечення та приховані умови — усе це частини одного механізму.

    Ключові фігури схеми

    У центрі – керівництво Держспецзв’язку:
    • голова адміністрації Олександр Потій,
    • начальник відділу Олег Мамка,
    • керівники регіональних підрозділів Сергій Жук і Борис Загробський,
    • екснардеп Григорій Мамка, який координує діяльність неформальної групи.

    Їхня структура на роки закріпила перемогу «потрібних» фірм у тендерах. Дві компанії — ТОВ «Партнершип» та ПП «Захист Плюс» — фактично мають монополію на підряди Держспецзв’язку. Формально торги відкриті, але результат визначається заздалегідь технічними умовами, прописаними під можливості конкретних фірм.

    Львівський «полігон»: як схема відточувалася

    Першою зоною відпрацювання стали охоронні закупівлі у Львівському управлінні. Тендерна документація була написана так, щоб лише «Партнершип» міг виконати вимоги: вузькі параметри, фіксовані години, особливі технічні обмеження, відсутність тендерного забезпечення — грубе порушення для охоронної сфери.

    Компанія «Гризлі» запропонувала нижчу ціну, але її заявку відхилили без обґрунтованих причин. Держава переплатила понад 100 тисяч гривень, а контракт на 1 997 280 грн традиційно отримав «свій» підрядник.

    Вінниця: копія схеми

    У Вінницькому управлінні сценарій повторився. Документи прописали під ПП «Захист Плюс», а всі інші пропозиції блокували або відхиляли під надуманими приводами. Загробський особисто вносив у тендерні умови положення, які гарантували перемогу потрібної компанії.

    Обготівковування через FF88

    Паралельно екснардеп Мамка вибудував канал для відмивання грошей через бутик FF88. Завищені ціни, підставні ФОПи, cash-розрахунки та номінальні керівники дозволяли приховувати реальні доходи, отримані від маніпуляцій із тендерами. Це була не просто супутня діяльність, а ключовий елемент фінансової вертикалі.

    Система, що працює роками

    Це не один злочин і не окремі випадки — це цілісна схема, де кожен елемент підпорядкований спільній меті: залишити державні кошти у руках вузького кола осіб. Будь-який новий підрядник приречений на відмову. Державний бюджет регулярно втрачає мільйони через завищені ціни та відсутність реальної конкуренції.

    На основі зібраних фактів подані офіційні звернення до правоохоронних і контролюючих органів. Розслідування має дати відповіді: хто в банках сприяв підозрілим платежам, чому відхиляли вигідні пропозиції, як обирали підрядників та куди насправді виводилися державні кошти.

    Мета — зруйнувати корупційний механізм, що перетворив стратегічний орган безпеки України на приватний прибутковий бізнес. Якщо цього не зробити зараз, держава ризикує втратити інституцію, яка за законом повинна її захищати.

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.