Позначка: Деснянський район

  • Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    У ніч проти 14 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше троє людей, серед постраждалих є дитина. Найбільших руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула масштабна пожежа. Водночас росіяни атакували енергетичні об’єкти столиці, через що виникли перебої з електропостачанням і рухом громадського транспорту.

    Про наслідки нічної атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, оприлюдненою вранці 14 жовтня, аварійно-рятувальні роботи тривали одразу в кількох районах столиці.

    Двоє загиблих у багатоповерхівці: рятувальники витягували людей із будинку

    Найтяжчі наслідки зафіксували в Деснянському районі Києва, де російський удар спричинив пожежу в житловому будинку.

    Вогонь охопив площу близько 400 квадратних метрів. До ліквідації пожежі та порятунку мешканців залучили підрозділи ДСНС.

    Під час пошуково-рятувальних робіт виявили тіла двох загиблих людей.

    Рятувальникам вдалося врятувати 16 мешканців багатоповерхівки. Ще 21 людина постраждала, серед них одна дитина.

    У ДСНС наголосили, що кількість постраждалих продовжувала збільшуватися, оскільки люди зверталися по медичну допомогу вже після перших повідомлень про атаку.

    На місці також працювали психологи рятувальної служби. За ранковими даними, вони надали допомогу 110 людям.

    Після ліквідації відкритого горіння аварійно-рятувальні роботи продовжилися. Фахівці обстежували пошкоджені конструкції та перевіряли приміщення будинку.

    Третя жертва — у Голосіївському районі

    Ще одну загиблу людину зафіксували в Голосіївському районі столиці.

    За інформацією ДСНС, російський удар припав на нежитлову будівлю. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще одна постраждала.

    Таким чином, станом на ранкове повідомлення рятувальників загальна кількість загиблих у Києві становила троє людей.

    Водночас повідомлення про 21 постраждалого стосувалося саме Деснянського району. Окремо ДСНС повідомляла про ще одного постраждалого в Голосіївському районі.

    Остаточну кількість потерпілих мають уточнити після завершення всіх необхідних робіт.

    Пожежі в Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й в інших частинах столиці.

    У Дніпровському районі внаслідок повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. На місці працювали пожежно-рятувальні підрозділи.

    У Дарницькому районі після атаки загорівся газон на території стадіону. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння.

    Ще один осередок пожежі виник у Шевченківському районі, де було зафіксовано влучання в одноповерхову недіючу будівлю.

    За інформацією ДСНС, там сталося незначне загоряння, яке вдалося швидко ліквідувати.

    У повідомленні рятувальників не зазначалося про загиблих на цих трьох локаціях.

    Росія вдарила по енергооб’єктах: у Києві виникли перебої зі світлом

    Нічна атака була спрямована не лише проти житлової забудови.

    Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що російські війська завдали ударів по кількох енергетичних об’єктах столиці.

    Унаслідок цього виникли проблеми з електропостачанням.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури також позначилися на роботі міського транспорту.

    За інформацією «Київпастрансу», у Дарницькому та Печерському районах тимчасово призупинили рух електротранспорту.

    Крім цього, через підвищену повітряну загрозу тимчасово обмежували рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках.

    Про відповідні зміни повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Тривалість обмежень залежала від безпекової ситуації та можливості відновлення роботи транспортної інфраструктури.

    Київ атакували ракетами та дронами протягом ночі

    У ніч проти 14 жовтня в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і застосування російських безпілотників.

    Жителі різних районів міста чули вибухи.

    На тлі комбінованої атаки працювали сили протиповітряної оборони, а рятувальні служби отримували повідомлення про пожежі та пошкодження будівель.

    Уранці також повідомлялося про загрозу застосування балістичних ракет.

    Водночас точну кількість ракет і безпілотників, застосованих Росією саме проти Києва, у ранковому повідомленні ДСНС не уточнювали.

    Остаточну інформацію про результати роботи протиповітряної оборони мають надавати Повітряні сили ЗСУ.

    Наслідки атаки ще уточнюють

    Станом на ранок 14 жовтня рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілів, обстежувати пошкоджені будівлі та надавати допомогу людям.

    Мешканців столиці закликають не наближатися до місць ударів, не торкатися підозрілих предметів та виконувати вказівки працівників екстрених служб.

    Також киянам рекомендують перевіряти офіційні повідомлення міської влади щодо електропостачання і роботи громадського транспорту.

    За підтвердженими ранковими даними ДСНС, російська атака забрала життя трьох людей. Щонайменше 22 людини постраждали у Деснянському та Голосіївському районах, серед них дитина.

    Пошкоджені житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

    Кількість жертв і масштаб руйнувань можуть уточнюватися в міру завершення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    У ніч проти 8 липня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ. Внаслідок ворожого удару у кількох районах столиці виникли масштабні пожежі, пошкоджено адміністративні будівлі, складські приміщення, гаражний кооператив, а також громадський транспорт. За попередньою інформацією, щонайменше двоє людей отримали поранення, одного з постраждалих госпіталізували. На місцях ударів тривають аварійно-рятувальні роботи, а екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки чергової російської атаки.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За даними рятувальників, основний удар припав на Святошинський та Деснянський райони Києва. Саме там зафіксовано найбільшу кількість пошкоджень та осередків займання, які виникли після влучань або падіння уламків російських ракет.

    У Святошинському районі внаслідок атаки загорілися адміністративна будівля та складські приміщення. Полум’я швидко охопило значну площу, через що до ліквідації пожежі були залучені численні підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, спеціальна техніка та додаткові сили екстрених служб. Рятувальники оперативно розпочали гасіння вогню, щоб не допустити його подальшого поширення на сусідні споруди.

    Саме у Святошинському районі зафіксовано й постраждалих. За попередніми даними, поранення отримали двоє людей. Одного з них після надання першої медичної допомоги госпіталізували до лікарні. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про стан потерпілих уточнюється.

    Крім цього, за іншою адресою у Святошинському районі після російського удару загорівся гаражний кооператив. Завдяки оперативним діям пожежно-рятувальних підрозділів вогонь вдалося швидко локалізувати та повністю ліквідувати, не допустивши його поширення на інші гаражі та сусідні об’єкти.

    У цьому ж районі вибуховою хвилею та уламками пошкоджено адміністративну будівлю, а також трамваї. Наразі спеціалісти оцінюють характер пошкоджень, встановлюють обсяги збитків та визначають, коли громадський транспорт зможе повернутися до звичайної роботи.

    У Деснянському районі столиці внаслідок російської атаки виникла пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники, які розпочали гасіння вогню та одночасно перевіряли територію на предмет можливих повторних осередків займання або інших небезпечних факторів.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на ранок основні пожежі вдалося локалізувати. Водночас роботи на місцях ударів тривають, оскільки рятувальники продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені будівлі та перевіряти, чи не залишилися під конструкціями люди.

    «Наразі на всіх інших локаціях пожежі локалізовано. На місці працюють рятувальники та всі відповідні служби. Інформація щодо жертв та постраждалих уточнюється», — повідомили у ДСНС.

    До ліквідації наслідків атаки залучено рятувальників, поліцейських, медиків, комунальні служби, енергетиків та інші профільні підрозділи. Вони розчищають територію від уламків, перевіряють стан інженерних мереж, ліквідовують наслідки вибухів та допомагають місцевим жителям.

    Нічна ракетна атака стала лише частиною масштабної повітряної операції, яку Росія здійснила проти української столиці. Після завершення ракетного удару небезпека для Києва не зникла.

    Уже вранці 8 липня російські війська двічі намагалися атакувати столицю ударними безпілотниками. Через це у Києві двічі оголошували повітряну тривогу. Під час першої тривоги жителі міста чули вибухи, які були пов’язані з роботою української протиповітряної оборони. Сили ППО продовжували відбивати повітряні атаки, не допускаючи ураження нових об’єктів у столиці.

    В останні тижні Росія значно активізувала удари по Києву, регулярно застосовуючи комбіновану тактику із використанням балістичних і крилатих ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Такі атаки спрямовані не лише на військові чи інфраструктурні об’єкти, а й створюють постійну загрозу для цивільного населення та міської інфраструктури.

    Через надзвичайно високу швидкість польоту балістичних ракет час між їхнім запуском і появою над українською територією становить лише кілька хвилин. Саме тому жителі столиці інколи чують вибухи майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги або навіть раніше.

    Нагадаємо, попередня масштабна комбінована атака на Київ відбулася в ніч на 6 липня. Тоді російські війська одночасно застосували ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Наслідки були зафіксовані у Подільському, Дарницькому, Оболонському та Голосіївському районах столиці. Руйнувань зазнали житлові будинки, адміністративні та нежитлові споруди, об’єкти цивільної інфраструктури, транспорт і автомобілі. Внаслідок тієї атаки загинули та постраждали люди, а пошуково-рятувальна операція тривала понад добу. Лише 7 липня рятувальники завершили розбір завалів та пошукові роботи.

    Нова атака вкотре засвідчила, що Росія продовжує систематично завдавати ударів по українській столиці, використовуючи різні типи озброєння та створюючи постійну загрозу для мирного населення і критичної інфраструктури міста.

  • Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    У ніч на 8 липня російські війська здійснили чергову атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети. Особливістю цього обстрілу стало те, що перші потужні вибухи пролунали у столиці ще до оголошення повітряної тривоги. Після цього росіяни завдали повторного удару, а впродовж решти ночі місто кілька разів опинялося під загрозою атак ударних безпілотників. Унаслідок ворожого обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці, відомо щонайменше про двох постраждалих.

    Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України, мер Києва Віталій Кличко та Київська міська військова адміністрація.

    Перші вибухи пролунали у Києві близько 00:30. На той момент жодних офіційних повідомлень про повітряну загрозу або запуск балістичних ракет не було, а сигнал повітряної тривоги ще не оголосили. Уже за кілька хвилин після перших вибухів у столиці пролунали сирени, а Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.

    Практично одразу після оголошення тривоги мешканців столиці закликали терміново пройти до укриттів та залишатися там до завершення небезпеки. Військові наголосили, що балістичні ракети мають надзвичайно високу швидкість польоту, тому час між їхнім запуском та ураженням цілі може становити лише кілька хвилин.

    Близько 00:53 у Києві знову пролунали потужні вибухи. Перед цим Повітряні сили повідомили про повторні пуски балістичних ракет у напрямку столиці. У різних районах міста було чути роботу сил протиповітряної оборони, які намагалися перехопити повітряні цілі.

    Попри завершення основної хвилі ракетної атаки, небезпека для Києва не минула. Уже о 04:46 у столиці вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу. Причиною стала поява російського ударного безпілотника, який наближався до міста. Через кілька хвилин, за попередньою інформацією, його вдалося знищити силам протиповітряної оборони, після чого було оголошено відбій повітряної тривоги.

    Втім уже о 05:29 сирени в Києві пролунали втретє. Повітряні сили повідомили про фіксацію ще одного ворожого безпілотника, який рухався у напрямку столиці. Через це жителів міста знову закликали перебувати в укриттях до завершення загрози.

    Наслідки нічної атаки були зафіксовані щонайменше у двох районах столиці.

    За словами мера Києва Віталія Кличка, у Деснянському районі сталося влучання російської ракети, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи, медики та правоохоронці. Фахівці працювали над локалізацією займання та перевіряли територію на предмет можливих нових осередків пожежі.

    Ще один осередок займання виник у Святошинському районі столиці. Там, за попередньою інформацією, загорілася нежитлова будівля. Наразі спеціалісти встановлюють, чи стала пожежа наслідком прямого влучання, чи падіння уламків збитої повітряної цілі. Також триває обстеження прилеглої території для оцінки масштабів пошкоджень.

    Станом на 01:45 місцева влада повідомила про двох постраждалих. Одного з них госпіталізували до лікарні для надання спеціалізованої медичної допомоги. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про їхній стан, характер отриманих травм та можливу зміну кількості потерпілих уточнюється.

    На місцях влучань і падіння уламків працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожеж, поліцейські забезпечують охорону території, а комунальні служби перевіряють стан інженерних мереж та ліквідовують наслідки руйнувань.

    Фахівці наголошують, що використання Росією балістичних ракет створює особливу небезпеку для цивільного населення. На відміну від крилатих ракет чи ударних дронів, балістичні ракети летять значно швидше, через що час на реагування є мінімальним. Саме тому в окремих випадках вибухи можуть пролунати ще до того, як системи оповіщення встигають попередити населення про загрозу.

    Ця атака стала черговим масованим ударом по українській столиці, який відбувся лише через кілька днів після попереднього обстрілу.

    Нагадаємо, у ніч на 6 липня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши одночасно балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Тоді руйнувань зазнали Подільський, Дарницький, Оболонський та Голосіївський райони столиці. Було пошкоджено житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти цивільної інфраструктури та автомобілі. Пошуково-рятувальні роботи після тієї атаки тривали понад добу й були завершені 7 липня.

    Під час того ж масованого удару постраждала й Київська область. Одним із найбільш уражених населених пунктів стало Вишневе, де російська атака спричинила масштабні руйнування житлової забудови. За останніми офіційними даними, у місті пошкоджено майже 300 житлових будинків, дев’ять людей загинули, ще десятки отримали поранення. У місті тривають аварійно-відновлювальні роботи, а влада вже розпочала оцінку збитків для подальшого відновлення зруйнованої інфраструктури.

  • Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Із 29 червня у Києві почали діяти нові обмеження руху транспорту на одній із найважливіших магістралей лівобережної частини столиці. До 1 серпня комунальні служби проводитимуть ремонт асфальтобетонного покриття на проспекті Романа Шухевича, через що водіям доведеться враховувати можливі затори та заздалегідь планувати маршрути. Про початок ремонтних робіт повідомили у Київській міській державній адміністрації з посиланням на комунальну корпорацію «Київавтодор».

    Ремонт триватиме з 29 червня по 1 серпня 2026 року включно. Роботи виконуватимуть щодня з 09:00 до 18:00. У цей час рух транспорту буде обмежений на ділянці від мосту через річку Десенку до вулиці Братиславської у напрямку житлового масиву Троєщина. Повністю перекривати проспект не планують — рух здійснюватиметься посмугово, залежно від місця проведення дорожніх робіт.

    У «Київавтодорі» пояснили, що ремонт виконуватимуть фахівці Деснянського шляхово-експлуатаційного управління. Основне завдання — оновлення асфальтобетонного покриття, яке зазнало значного зношення через інтенсивний автомобільний трафік та сезонні перепади температур. Комунальники зазначають, що такі роботи необхідні для підвищення безпеки руху та продовження строку експлуатації дорожнього покриття.

    Проспект Романа Шухевича є однією з ключових транспортних артерій лівого берега столиці. Саме цією дорогою щодня користуються десятки тисяч автомобілістів, які прямують між Північним мостом, Троєщиною, Вигурівщиною-Троєщиною, Райдужним масивом та іншими районами Києва. Проспект також є складовою Малої окружної дороги, тому навіть часткове звуження проїзної частини може впливати на транспортну ситуацію не лише у Деснянському, а й у Дніпровському районі столиці.

    За інформацією КМДА, обмеження стосуватимуться лише тих ділянок, де безпосередньо працюватиме дорожня техніка. У міру завершення ремонту на окремих відрізках рух відновлюватимуть, після чого роботи переноситимуться на наступну смугу. Такий підхід дозволяє уникнути повного перекриття магістралі, однак істотно знижує її пропускну спроможність у денний час.

    Експерти зазначають, що найбільші труднощі можуть виникати у ранкові та вечірні години пік, коли транспортний потік до Троєщини традиційно є одним із найбільших у столиці. Водіям рекомендують уважно стежити за інформацією навігаційних сервісів, які оперативно враховують дорожні обмеження та допомагають обирати альтернативні маршрути.

    Проспект Романа Шухевича раніше мав назву проспект Генерала Ватутіна. Після перейменування він став однією з найважливіших транспортних магістралей столиці, яка забезпечує сполучення між кількома густонаселеними житловими масивами. До проспекту примикають вулиці Оноре де Бальзака, Петра Вершигори, Райдужна, проспекти Червоної Калини та Воскресенський, а також Керченська площа і вулиця Миколи Кибальчича. Саме тому навіть локальні ремонти на цій ділянці швидко позначаються на русі транспорту в усьому районі.

    Поточний ремонт є частиною масштабної програми оновлення дорожньої інфраструктури Києва. У літній період комунальні служби традиційно проводять найбільший обсяг робіт, адже погодні умови дозволяють якісно укладати нове асфальтобетонне покриття. Паралельно ремонти тривають і на інших об’єктах столиці, зокрема на окремих мостах, шляхопроводах та магістралях.

    У КМДА наголошують, що головна мета робіт — покращення безпеки дорожнього руху та підготовка транспортної інфраструктури до осінньо-зимового сезону. Після завершення ремонту на проспекті Романа Шухевича дорожнє покриття має стати більш стійким до навантажень та погодних умов.

    Комунальна корпорація «Київавтодор» перепросила киян за тимчасові незручності та закликала водіїв враховувати обмеження під час планування поїздок містом. Особливо це стосується тих, хто щодня користується маршрутом у напрямку Троєщини або Північного мосту. За можливості рекомендується виїжджати раніше або обирати альтернативні шляхи об’їзду, щоб уникнути додаткових затримок.

    Часткові обмеження руху на проспекті Романа Шухевича діятимуть до 1 серпня. Протягом цього часу дорожники щоденно ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття, а водіям варто бути готовими до ускладнення руху на одній із найбільш завантажених транспортних артерій лівобережного Києва.

  • Штовханина та газ: у Києві конфлікт під час затримання потрапив на відео

    Штовханина та газ: у Києві конфлікт під час затримання потрапив на відео

    Увечері в неділю в Деснянському районі Києва стався інцидент за участі патрульної поліції та групи громадян. Подія активно обговорювалася у соцмережах після того, як у Telegram-каналах почали з’являтися відео з місця події, на яких видно скупчення людей, поліцейські автомобілі та емоційні вигуки очевидців.

    На оприлюднених кадрах не було повної картини того, що саме відбувалося, однак користувачі повідомляли про значну кількість правоохоронців та напружену ситуацію на місці. Частина дописів у соцмережах характеризувала подію як «масове зібрання» та «конфлікт, що вийшов за межі побутової ситуації».

    Згодом патрульна поліція Києва надала офіційні пояснення щодо інциденту, описавши його як наслідок переслідування транспортного засобу, водій якого порушив правила дорожнього руху та намагався втекти від правоохоронців.

    За інформацією поліції, інцидент розпочався під час патрулювання, коли інспектори виявили автомобіль Nissan із ознаками порушення правил дорожнього руху. Зокрема, правоохоронці зазначили, що номерні знаки транспортного засобу були заклеєні, що унеможливлювало його ідентифікацію.

    Після подання вимоги про зупинку водій, за даними поліції, її не виконав і продовжив рух. Надалі він намагався втекти, виїхавши на тротуар, чим, як стверджують у патрульній поліції, створив небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

    Для припинення правопорушення інспектори викликали додаткові екіпажі та організували блокування автомобіля. Після зупинки транспортного засобу водія затримали із застосуванням кайданків у межах адміністративної процедури.

    У патрульній поліції повідомили, що під час оформлення матеріалів на місці події до правоохоронців підійшла група осіб, які, за версією поліції, почали перешкоджати законним діям інспекторів.

    Зокрема, у поліції заявили, що частина присутніх застосувала до правоохоронців засоби сльозогінної дії, а також пошкодила службовий автомобіль патрульної поліції. Після цього ситуація загострилася, і правоохоронці були змушені реагувати на груповий напад.

    Для відбиття дій групи осіб, за офіційною інформацією, патрульні застосували фізичну силу та спеціальні засоби, споряджені сльозогінними та подразнювальними речовинами. На місце інциденту було додатково викликано слідчо-оперативну групу.

    Поліція повідомила про складання низки адміністративних матеріалів щодо водія автомобіля. Зокрема:

    • винесено постанову за порушення вимог щодо використання номерних знаків;
    • складено протокол за невиконання законної вимоги про зупинку;
    • оформлено протокол затримання.

    Окрім адміністративних матеріалів, слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

    Таким чином, подія отримала як адміністративний, так і кримінальний вимір розслідування.

    Під час перевірки даних затриманого, за інформацією патрульної поліції, було встановлено, що він перебуває у статусі особи, яка порушує вимоги мобілізаційного законодавства. Після завершення первинних процесуальних дій чоловіка було доставлено до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    У поліції наголошують, що всі дії правоохоронців здійснювалися в межах чинного законодавства та були спрямовані на припинення правопорушення, забезпечення безпеки громадян і відновлення порядку на місці події.

    Наразі обставини інциденту продовжують встановлювати слідчі органи. Оцінку діям усіх учасників події буде надано в межах кримінального провадження.

    Правоохоронці також перевіряють відео, оприлюднені в соцмережах, та свідчення очевидців для формування повної картини події.

    Інцидент у Деснянському районі викликав значний суспільний резонанс через масштабність конфлікту та активне поширення відео в мережі, однак остаточні висновки щодо дій усіх сторін мають бути встановлені слідством.

  • В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    За інформацією наших джерел, в Оболонському та Деснянському районах столиці вже понад місяць не можуть підключити гарячу воду через борги населення та знос мереж.

    “Гідравлічні випробування продовжують уже вдруге, але, як зазначають експерти, причина в іншому: борги населення за гарячу воду зростають, а комунальні підприємства не мають достатньої кількості оборотних коштів.
    Крім того, як показав аналіз системи подачі гарячої води, знос системи посилився, заміни обладнання та труб були мінімальними, і загроза проривів лише збільшується. Практично щодня з’являється інформація про нові аварії.
    Щороку в Києві заявляли про безпрецедентні інвестиції в ремонти, а насправді ситуація погіршилася.
    Це може свідчити про те, що на Київ чекають нові кримінальні справи.
    Крім того, є претензії до комунальників, які списують на населення втрати води (не нагрітої) на приватних споживачів.
    За інформацією нашого джерела, відключення гарячої води можуть повторитися і влітку у зв’язку з тим, що у Києва досі немає необхідної кількості труб та обладнання” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, за інформацією ПрАТ АК Київводоканал загальний ступінь зносу мереж централізованого водопостачання Києва становить 68,9%, водовідведення – 64,1%, при цьому близько третини мереж водопостачання експлуатується понад 50 років.

  • “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з постачанням електроенергії до дитячих садочків. За даними Київської міської прокуратури, директор приватного товариства, яке забезпечувало електрикою заклади дошкільної освіти Деснянського району столиці, отримав підозру у заволодінні понад 1,8 млн грн бюджетних коштів. Йдеться про злочин, який став можливим через маніпуляції з цінами на електроенергію під час виконання державного контракту.

    Слідство встановило, що ще у січні 2023 року управління освіти Деснянської районної державної адміністрації уклало договір із приватною компанією на постачання електроенергії для дитячих садків району. На перший погляд, угода виглядала стандартною і відповідала ринковим умовам. Однак згодом, як зазначають прокурори, підприємство почало ініціювати укладання додаткових угод, які передбачали суттєве підвищення вартості електроенергії.

    Саме ці додаткові угоди стали ключовим елементом схеми. За версією слідства, підвищення тарифів було необґрунтованим і суперечило вимогам чинного законодавства. У результаті вартість електроенергії для дитячих садків штучно зростала, що призвело до переплат із міського бюджету. Загальна сума збитків, за попередніми оцінками, перевищила 1,8 млн гривень.

    Правоохоронці наголошують: йдеться не просто про фінансове порушення, а про зловживання в особливо чутливій сфері — забезпеченні енергією дитячих закладів. Фактично кошти, які мали йти на підтримку освітньої інфраструктури, розвиток дітей та створення безпечних умов у садочках, були використані для незаконного збагачення.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі. Це одна з найсуворіших кваліфікацій у сфері економічних злочинів. У разі доведення вини підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Експерти звертають увагу, що подібні схеми не є поодинокими для енергетичного ринку України, особливо в умовах воєнного стану, коли контроль за витратами бюджету ускладнюється, а потреби держави зростають. Маніпуляції з тарифами, додатковими угодами та умовами контрактів залишаються одним із найпоширеніших інструментів незаконного збагачення.

    Водночас ця справа має і соціальний вимір. Дитячі садки — це об’єкти критичної соціальної інфраструктури, які потребують стабільного енергопостачання. Будь-які збої або фінансові втрати в цій сфері можуть впливати не лише на комфорт, а й на безпеку дітей. У період війни, коли система освіти працює в складних умовах, такі злочини викликають особливий резонанс.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, і не виключають встановлення інших осіб, причетних до реалізації схеми. Зокрема, перевіряється роль посадових осіб, які могли погоджувати укладення додаткових угод або не забезпечили належного контролю за виконанням договору.

    Правоохоронні органи також аналізують інші контракти цього підприємства, щоб встановити, чи не застосовувалася подібна схема в інших районах або сферах. У разі підтвердження таких фактів масштаб збитків може виявитися значно більшим.

    Окремо варто зазначити, що викриття подібних злочинів є частиною ширшої антикорупційної політики держави, яка посилилася після початку повномасштабної війни. Україна перебуває під пильним контролем міжнародних партнерів, і ефективність боротьби з корупцією є одним із ключових факторів підтримки з боку Заходу.

    Справи, пов’язані з розкраданням коштів у соціальній сфері, особливо в умовах війни, мають високий суспільний резонанс. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють додаткове навантаження на бюджет, який і без того працює в умовах дефіциту.

    Водночас правоохоронці наголошують: такі злочини мають отримувати жорстку правову оцінку, а винні — реальні покарання. Лише це може стати стримуючим фактором для інших потенційних порушників.

    Станом на зараз підозрюваному обирається запобіжний захід. Очікується, що суд визначить міру запобіжного заходу найближчим часом. Слідчі дії тривають, і правоохоронці обіцяють інформувати про нові деталі справи.

    Ця історія ще раз демонструє: навіть у найскладніші для країни часи знаходяться ті, хто намагається заробити на державних ресурсах. Але водночас вона показує і інше — система поступово виявляє такі схеми, а відповідальність за них стає неминучою.

  • Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    У початковій школі №311 на столичній Троєщині досі не збудували укриття, хоча на його створення ще у 2024 році з державного бюджету виділили 52,4 млн грн. Будівельні роботи фактично не просунулися, а правоохоронці розслідують можливе розкрадання коштів. Водночас компанія-підрядник продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення.

    Про ситуацію повідомило «Слідство.Інфо».

    Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

    Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

    Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

    Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

    Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

    За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

    Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.