Позначка: Дмитро Лиховій

  • «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    Інформація про нібито початок комплексного аудиту у Збройних силах України, поширена в соціальній мережі X від імені головнокомандувача Михайла Драпатого, не відповідає дійсності. Акаунт, з якого була опублікована заява, є підробленим і не має стосунку до українського воєначальника.

    Про це речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій повідомив у коментарі LIGA.net у неділю, 26 липня.

    «Сторінка і новина фейкові», — наголосив представник Генштабу, коментуючи поширене повідомлення про нібито масштабні перевірки військових частин.

    У фальшивому дописі стверджувалося, що у Збройних силах нібито розпочався комплексний аудит, покликаний оцінити реальний стан справ у кожному підрозділі. Серед напрямів такої перевірки називали боєготовність, забезпечення, укомплектованість особовим складом, якість підготовки військовослужбовців та ефективність системи управління.

    Крім того, автори фейкового повідомлення приписали Драпатому слова про те, що під час перевірок нібито «недоторканних не буде», а всі відповідальні за зловживання, недбалість чи порушення мають понести покарання.

    Через резонансне формулювання та актуальність теми допис швидко потрапив до українських медіа й Telegram-каналів. Частина інформаційних ресурсів опублікувала новину без перевірки, представивши повідомлення з підробленого акаунта як офіційну заяву головнокомандувача.

    У Генеральному штабі наголосили, що відповідна сторінка в соціальній мережі X не належить Михайлу Драпатому. Сам допис також не є офіційною заявою керівництва ЗСУ.

    Громадян і представників засобів масової інформації закликали перевіряти походження повідомлень, звертати увагу на назву акаунта, історію публікацій, наявність підтвердження сторінки та звіряти інформацію з офіційними ресурсами Генштабу, Міністерства оборони й командування Збройних сил.

    Спростування є особливо важливим через те, що тема аудиту українських військових структур уже ставала предметом маніпуляцій протягом липня. Раніше в соціальних мережах і низці медіа поширювали твердження про нібито масштабні перевірки бойових бригад та виявлені перевитрати на суму близько 300 млрд грн.

    15 липня Дмитро Лиховій заявляв, що за наявною у Генерального штабу інформацією масштабні аудити в бойових бригадах ЗСУ у 2026 році не проводилися. Дані про такі перевірки та нібито встановлені перевитрати до органів військового управління Збройних сил не надходили.

    Тоді в Генштабі пояснили, що повідомлення виникли внаслідок маніпулятивного трактування публікації The Economist. Окремі видання та блогери пов’язали згаданий у матеріалі аудит із можливими кадровими рішеннями у військовому керівництві, хоча саме першоджерело не містило такого прямого висновку.

    У Генштабі також наголошували: якби в ході офіційної перевірки справді були встановлені масштабні надмірні витрати, мали б розпочатися процедури визначення винних, відшкодування збитків і передання матеріалів до правоохоронних органів.

    Водночас у відкритих джерелах раніше з’являлися заяви голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута про оцінювання військових частин за системою приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, аналіз мав допомогти визначити слабкі та сильні підрозділи й надалі ефективніше розподіляти особовий склад і техніку. Проте це повідомлення не підтверджує існування саме того «комплексного аудиту», про який ішлося у фейковій заяві від імені Драпатого.

    Отже, одночасно в інформаційному просторі циркулюють кілька різних повідомлень, які не слід змішувати. Окремі процеси оцінювання бойової ефективності підрозділів можуть відбуватися в межах поточної роботи військового керівництва, однак гучна заява про офіційний старт загального аудиту, нібито зроблена Михайлом Драпатим у соціальній мережі X, є підробкою.

    Фейковий допис був побудований так, щоб виглядати правдоподібно. У ньому використовувалася офіційна стилістика, актуальні для армії проблеми та жорстка теза про відсутність «недоторканних». Саме такі емоційні формулювання часто сприяють швидкому поширенню дезінформації, оскільки користувачі діляться повідомленнями ще до перевірки джерела.

    Ситуація також демонструє ризики для медіа під час роботи з дописами у соціальних мережах. Навіть сторінка з фотографією та ім’ям відомого посадовця не може автоматично вважатися офіційним джерелом. Перед публікацією необхідно перевіряти посилання на акаунт, дату його створення, попередні дописи та шукати підтвердження на офіційних сторінках державних органів.

    Особливо небезпечними такі фейки є під час війни, коли неправдиві повідомлення про кадрові рішення, перевірки, втрати або внутрішні конфлікти можуть бути використані для дискредитації військового керівництва та зниження довіри до Збройних сил.

    У Генштабі закликали не поширювати інформацію з неперевірених акаунтів і користуватися офіційними каналами. Станом на момент спростування Михайло Драпатий не робив заяви про початок описаного в підробленому дописі комплексного аудиту та не публікував слів про те, що під час цієї перевірки «недоторканних не буде».

    Таким чином, оприлюднена раніше новина про нібито оголошений головнокомандувачем аудит ЗСУ потребує спростування. Її першоджерелом був фейковий акаунт, а приписані Драпатому слова не є справжніми.

  • Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генеральний штаб Збройних сил України офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після російського удару 6 липня сталася повторна детонація, не перебуває у сфері управління та не підпорядковується Збройним силам України. Відповідну заяву зробив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій, коментуючи ситуацію після масованої атаки Росії, яка призвела до значних руйнувань у місті. Заява Генштабу з’явилася на тлі суспільного резонансу та доручення президента Володимира Зеленського провести повне розслідування причин вибухів.

    За словами Дмитра Лиховія, об’єкт, де після російської атаки відбулася повторна детонація, не має жодного стосунку до Збройних сил України.

    «Об’єкт, на якому сталися вибухи у Вишневому Київської області, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України», — наголосив речник Генерального штабу.

    Він також нагадав, що чинним залишається розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, яке забороняє розміщення складів боєприпасів та інших потенційно небезпечних військових об’єктів поблизу житлової забудови й місць перебування цивільного населення. Це рішення було ухвалене саме для мінімізації ризиків для мирних мешканців у разі російських атак.

    У Генеральному штабі також висловили співчуття жителям Вишневого, які постраждали внаслідок російського удару, та наголосили, що Збройні сили України продовжують виконувати заходи із захисту цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

    Масована атака на Київ і Київську область відбулася в ніч на 6 липня. Російські війська застосували комбінований удар із використанням ракет і ударних безпілотників. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів стало місто Вишневе під Києвом, де після влучання виникли масштабні пожежі, а згодом пролунала повторна детонація, що викликала додаткові руйнування та хвилю занепокоєння серед місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, у Вишневому були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, промислові об’єкти та інженерна інфраструктура. Через високий ризик подальших вибухів частину мешканців довелося евакуювати. Крім того, після пожежі було зафіксовано погіршення якості повітря через продукти горіння та інші небезпечні речовини. Фахівці рекомендували жителям тимчасово обмежити перебування на відкритому повітрі та зачиняти вікна.

    Після резонансних подій президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та українським розвідувальним органам провести детальне з’ясування всіх обставин, пов’язаних із повторною детонацією у Вишневому. Глава держави наголосив, що необхідно встановити походження об’єкта, характер вибухів та причини, які призвели до таких масштабних наслідків. Це доручення має забезпечити повну та об’єктивну оцінку події.

    Заява Генерального штабу стала першою офіційною відповіддю військового командування на численні припущення щодо можливого військового призначення об’єкта, який вибухнув після російського удару. Водночас у Генштабі не уточнювали, кому саме належить цей об’єкт, наголосивши лише, що він не перебуває у структурі Збройних сил України.

    Окремо речник Генштабу акцентував увагу на тому, що українське військове командування дотримується встановлених правил щодо розміщення військової інфраструктури. Заборона на створення складів боєприпасів поблизу житлової забудови діє відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ та залишається обов’язковою для виконання всіма військовими підрозділами.

    Наразі правоохоронні органи, СБУ, профільні служби та експерти продовжують працювати на місці події. Остаточні висновки щодо причин повторної детонації, характеру об’єкта та всіх обставин російського удару мають бути оприлюднені після завершення офіційного розслідування.