Daypolitico

Позначка: Дмитро Медведєв

  • «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв виступив із новими погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського. Російський посадовець запропонував американському лідеру Дональду Трампу залучити Пентагон та Центральне розвідувальне управління США для усунення українського президента. При цьому він використав формулювання, яке можна трактувати як натяк на фізичну ліквідацію глави держави.

    Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на заяву Медведєва, оприлюднену 25 жовтня в російському державному месенджері Max.

    У своєму дописі колишній президент РФ звинуватив Зеленського в нібито систематичному протистоянні Дональду Трампу, ігноруванні його мирних ініціатив та продовженні ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремо Медведєв без наведення доказів заявив про нібито розкрадання американської допомоги та створення загрози ядерного конфлікту між Росією і НАТО.

    На думку російського посадовця, дії українського президента начебто завдають інтересам Вашингтона більшої шкоди, ніж Венесуела, Куба та Іран разом узяті.

    Після цього Медведєв запропонував Трампу звернутися до керівників американських силових структур.

    «Треба просто викликати міністра війни й директора ЦРУ та доручити їм виправити це прикре непорозуміння. Метод, місце і спосіб не мають значення», — написав заступник голови російського Радбезу.

    Подібні висловлювання Медведєва вже не вперше стосуються можливого фізичного усунення українського керівництва. У травні 2023 року після інциденту з безпілотниками над Кремлем він прямо заявляв про необхідність ліквідації Зеленського та представників української влади.

    У жовтні 2026 року російський посадовець пішов далі, фактично запропонувавши залучити до цього американські спецслужби та військове керівництво.

    Ситуацію прокоментував журналіст Володимир Кравченко у колонці для «Еспресо». На його думку, подібні заяви виходять за межі звичайної агресивної політичної риторики, адже стосуються можливого насильства проти президента суверенної держави.

    Водночас сама заява Медведєва не доводить, що Росія або США готують конкретний замах на Зеленського. Публічних підтверджень існування такого спільного плану немає.

    Погрози пролунали на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном та переговорів щодо можливого завершення російсько-української війни. Кремль продовжує висувати вимоги до України, тоді як американська сторона намагається знайти дипломатичний механізм припинення бойових дій.

    Наразі невідомо, чи відреагувала адміністрація Дональда Трампа на нові висловлювання Медведєва. Сам російський посадовець не має повноважень віддавати накази американським військовим або спецслужбам.

  • Чергові ультиматуми з Москви: Дмитро Медведєв озвучив кремлівські «умови миру»

    Чергові ультиматуми з Москви: Дмитро Медведєв озвучив кремлівські «умови миру»

    Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вкотре озвучив фантазійні вимоги Кремля щодо так званого «мирного врегулювання» війни проти України. Його чергові заяви фактично зводяться до ультиматумів про повну капітуляцію та відмову України від державного суверенітету й територіальної цілості.

    Позиція Москви вчергове демонструє небажання РФ вести реальний діалог та прагнення знищити українську державність.

    Головні пункти «умов» від Медведєва:

    • Позбавлення суверенітету та позаблоковість: Вимога зафіксувати нейтральний, без’ядерний статус України із посиланням на положення часів проголошення Незалежності, що має на меті заблокувати інтеграцію країни до ЄС та НАТО.
    • Втручання у внутрішню політику: Необґрунтовані вимоги «відмови від націоналистичного курсу» та скасування законів про захист державного суверенітету і мовної політики України.
    • Територіальні зазіхання: Цинічна вимога передати під російську юрисдикцію території України, які кремлівська пропаганда та зміни до російської конституції незаконно оголосили «регіонами РФ».
  • У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії дедалі більше ознак свідчать про посилення мобілізаційної готовності. На тлі зниження темпів набору контрактників Кремль, імовірно, шукає нові способи поповнення армії, зокрема через підготовку інфраструктури військового обліку, залучення роботодавців та створення резерву трудових мігрантів.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За даними української розвідки, в російському інформаційному просторі останнім часом з’являється дедалі більше сигналів, які можуть свідчити про підготовку влади РФ до посилення мобілізаційних заходів.

    Однією з головних ознак у СЗРУ називають уповільнення темпів набору військовослужбовців за контрактом.

    За словами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, у січні-червні 2026 року контракти з Міністерством оборони Росії підписали близько 200 тисяч осіб, ще 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року ці показники перевищували 210 тисяч контрактників та 18 тисяч добровольців.

    Водночас, як зазначає німецький дослідник Яніс Клюге, реальне скорочення темпів набору навесні могло досягати близько 20%.

    Ще одним показником можливої підготовки до мобілізації в українській розвідці називають різке збільшення кількості вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку.

    Наприкінці липня на російській платформі HeadHunter було опубліковано понад 2,5 тисячі таких вакансій, причому майже третина з них з’явилася лише протягом останнього тижня.

    Працівників шукають у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Нижньому Новгороді, Бєлгороді, Казані, Уфі, Краснодарі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Хабаровську.

    Серед роботодавців — великі державні компанії та підприємства, зокрема “Роскосмос”, “Почта России” та “Ростелеком”.

    Крім цього, за інформацією СЗРУ, губернатор Московської області розширив повноваження регіонального штабу, який відповідає за дії у разі мобілізації або запровадження воєнного стану.

    Також Міністерство праці Росії, як стверджує українська розвідка, рекомендує регіонам заздалегідь готувати трудових мігрантів для заміни працівників, яких у майбутньому можуть призвати до війська.

    Зростає і занепокоєння серед російського населення.

    За даними СЗРУ, протягом липня кількість пошукових запитів про мобілізацію в пошуковій системі “Яндекс” сягнула 1,2 мільйона.

    Водночас частка росіян, які оцінюють суспільні настрої як тривожні, за тиждень зросла з 53% до 57%.

    Окремо розвідка звернула увагу на різке збільшення попиту на оренду житла у Вірменії, який уже перевищує показники лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

    Попри це, у Службі зовнішньої розвідки зазначають, що наразі немає ознак підготовки до масштабної нової хвилі мобілізації резервістів.

    Зокрема, обсяги закупівель медичного майна та військового спорядження залишаються приблизно на рівні минулого року.

    На думку СЗРУ, до парламентських виборів Кремль навряд чи наважиться оголосити нову мобілізацію. Натомість дефіцит особового складу, ймовірно, намагатимуться компенсувати шляхом збільшення фінансових виплат, тиску на роботодавців, активнішого залучення добровольців та перекидання військових між різними підрозділами.

    Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що через нестачу охочих воювати російська влада дедалі частіше застосовує примусове вербування. За інформацією газети, чоловіків затримують на вулицях, залякують, застосовують фізичне насильство та погрожують кримінальним переслідуванням, щоб змусити їх підписати контракт із Міністерством оборони РФ.

  • Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у загостренні польсько-українських історичних суперечок і цілеспрямовано використовує їх для послаблення відносин між двома країнами. За його словами, Кремль активно підживлює емоції навколо складних сторінок спільної історії, використовуючи для цього інформаційні кампанії, мережі інтернет-тролів та публічні заяви російських посадовців.

    Про це очільник польської дипломатії сказав в ефірі радіостанції RMF FM.

    За словами Сікорського, польська влада добре усвідомлює, що історичні питання залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому Росія, яка вже багато років веде гібридну війну проти України та намагається послабити єдність західних союзників Києва, використовує ці теми для створення конфліктів між державами, які сьогодні є стратегічними партнерами.

    Глава МЗС Польщі повідомив, що останнім часом Варшава вела переговори з українською стороною щодо одного із питань, яке викликало дискусію в польському суспільстві. Йдеться про український військовий підрозділ, названий на честь Героїв Української повстанської армії.

    За словами Сікорського, польська дипломатія протягом двох тижнів намагалася переконати президента України Володимира Зеленського переглянути назву цього підрозділу.

    Він визнав, що ці переговори не принесли бажаного для польської сторони результату.

    «На жаль, успіху не вдалося досягти. Але це роздмухування таких емоцій навколо історичних трагедій – ми бачимо, що російська агентура буквально намагається розпалити польсько-українські пристрасті. Ці мільйони тролів в інтернеті теж роблять свою справу, і ми знаємо, хто з цього радіє. Пан Медведєв, пані Захарова нас до цього підбурюють. Тож пропоную задуматися, адже з XVII століття суперечки, злочини чи польсько-українські конфлікти завжди слугували нашому ворогу», – заявив Радослав Сікорський.

    Очільник польської дипломатії наголосив, що Кремль намагається скористатися будь-якими суперечками між Києвом і Варшавою, щоб підірвати взаємну довіру та послабити співпрацю між державами, яка значно зміцнилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Сікорського, особливу роль у цих інформаційних операціях відіграють соціальні мережі. Саме там, як стверджує польський міністр, працюють величезні мережі ботів і тролів, які поширюють маніпулятивні повідомлення, історичні фейки, емоційні дописи та провокаційний контент.

    Він зазначив, що діяльність таких інформаційних мереж не є хаотичною. Навпаки, вона має чітку мету — створити атмосферу взаємної недовіри між поляками та українцями, змусити суспільства концентруватися на історичних образах замість сучасної співпраці та спільної протидії російській агресії.

    Сікорський також звернув увагу, що останнім часом до інформаційного нагнітання активно долучаються і високопосадовці Російської Федерації.

    Зокрема, він прямо згадав заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва та офіційну представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову.

    За словами польського міністра, саме ці російські посадовці регулярно коментують польсько-українські історичні питання, намагаючись посилити напруженість між двома державами.

    Сікорський наголосив, що подібна активність Кремля свідчить про його зацікавленість у конфліктах між союзниками України.

    Міністр закликав поляків критично ставитися до інформації, яка поширюється навколо історичних тем, та пам’ятати, кому вигідне погіршення відносин між Варшавою і Києвом.

    Він підкреслив, що польсько-українські конфлікти протягом кількох століть неодноразово використовувалися зовнішніми силами для досягнення власних геополітичних цілей.

    За словами Сікорського, історія демонструє, що будь-яке загострення між поляками та українцями зрештою приносило користь третім сторонам.

    Саме тому, переконаний глава польської дипломатії, сучасні історичні дискусії мають вестися відповідально, без політичних маніпуляцій та під впливом емоцій.

    Заява Сікорського пролунала на тлі активних дипломатичних контактів між Україною та Польщею, які останніми тижнями були спрямовані на зниження напруженості навколо історичних тем.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів Зеленський назвав зустріч важливою та конструктивною, зазначивши, що сторони обговорили подальший розвиток двостороннього співробітництва, питання безпеки та підтримку України у протистоянні російській агресії.

    Крім того, 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Варшави, де провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.

    Під час зустрічі українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, спрямованих на зменшення напруги у двосторонніх відносинах та створення механізмів для конструктивного врегулювання історичних суперечок.

    Історичні питання останнім часом знову стали однією з найбільш обговорюваних тем у польсько-українських відносинах. Зокрема, дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, подій Волинської трагедії та політики історичної пам’яті.

    Попри це керівництво обох держав неодноразово наголошувало, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею має залишатися пріоритетом в умовах триваючої російської агресії.

    Польща є одним із ключових союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи Києву військову, гуманітарну, фінансову та політичну підтримку. Варшава також залишається одним із головних логістичних центрів для постачання західної допомоги Україні.

    Саме тому, як зазначив Радослав Сікорський, будь-які спроби розпалити конфлікти між поляками та українцями насамперед працюють на інтереси Кремля, який прагне послабити єдність європейських держав та міжнародну підтримку України.

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Медведєв виступив із черговими різкими погрозами на адресу країн Європейського Союзу після інциденту з російським ударним безпілотником, який під час атаки на Україну врізався в житловий будинок у румунському місті Галац. У своїй заяві російський посадовець не лише відкинув критику з боку європейських держав, а й фактично пригрозив новими подібними випадками на території Європи, заявивши, що громадяни країн ЄС «не зможуть спати спокійно», доки триває війна.

    Черговий допис Медведєва з’явився в його Telegram-каналі невдовзі після того, як Румунія оголосила про дипломатичні заходи у відповідь на падіння російського безпілотника на своїй території. У публікації російський чиновник використав образливу лексику щодо європейських лідерів та різко розкритикував реакцію Євросоюзу на інцидент. Він висміяв занепокоєння європейських урядів через удар російського дрона по житловому будинку в Румунії та заявив, що країни Заходу нібито не мають морального права висловлювати претензії до Москви.

    За словами Медведєва, держави Європейського Союзу стали «прямими учасниками війни» через масштабну військову, фінансову та політичну підтримку України. Він стверджував, що європейські країни постачають Києву озброєння, боєприпаси, компоненти для виробництва безпілотників, системи зв’язку, засоби протиповітряної оборони та розвідувальну інформацію. Саме тому, на його думку, вони нібито повинні нести відповідальність за наслідки війни так само, як і Україна.

    Подібна риторика повністю відповідає одному з основних пропагандистських наративів Кремля, який російська влада активно використовує від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Москва систематично намагається представити війну не як агресію проти суверенної держави, а як глобальне протистояння між Росією та Заходом. У Кремлі регулярно заявляють, що Росія нібито воює не лише з Україною, а з усім НАТО, яке використовує українську територію як майданчик для боротьби з Москвою.

    Саме в цьому контексті Медведєв пояснив свою погрозу на адресу Європейського Союзу. Він заявив, що інциденти на території європейських держав будуть повторюватися, оскільки війна триває. Російський чиновник фактично дав зрозуміти, що випадки потрапляння російських безпілотників або інших засобів ураження на територію країн-членів НАТО можуть не бути поодинокими.

    Особливу увагу привернули слова Медведєва про те, що громадяни держав ЄС повинні усвідомити наслідки підтримки України своїми урядами. Таким чином він фактично переніс відповідальність за ризики безпеці європейського населення з Росії на самі країни Заходу. Подібна риторика дедалі частіше використовується російськими посадовцями, які намагаються переконати західну аудиторію, що військова допомога Україні робить Європу стороною конфлікту.

    Заява Медведєва пролунала на тлі серйозного міжнародного скандалу, який виник після подій ночі проти 29 травня. Того дня Росія здійснила чергову масштабну атаку на територію України із застосуванням ударних безпілотників типу Shahed та інших засобів повітряного нападу. Під час цієї атаки один із російських дронів перетнув державний кордон Румунії та врізався в багатоквартирний житловий будинок у місті Галац.

    Галац розташований неподалік українського кордону та є одним із найбільших міст східної Румунії. Через близькість до Одеської області місцеві жителі вже неодноразово ставали свідками російських атак на українську інфраструктуру. Однак цього разу наслідки війни безпосередньо торкнулися території держави-члена НАТО.

    Безпілотник влучив у дах десятиповерхового житлового будинку, спричинивши масштабну пожежу. Вогонь швидко охопив верхні поверхи споруди, а рятувальникам довелося терміново евакуювати мешканців. За офіційними даними румунської влади, постраждали двоє людей. Один із потерпілих зазнав травм від уламків конструкцій, інший постраждав від отруєння продуктами горіння. Загалом було евакуйовано близько 70 мешканців будинку.

    Румунські служби цивільного захисту та пожежники кілька годин працювали на місці події. Після ліквідації пожежі експерти розпочали оцінку пошкоджень. Частина квартир виявилася непридатною для проживання, а деякі мешканці були змушені тимчасово переселитися до інших місць.

    Інцидент викликав різку реакцію румунської влади. Міністерство закордонних справ країни назвало дії Росії серйозною та безвідповідальною ескалацією ситуації. У заяві Бухареста наголошувалося, що порушення повітряного простору Румунії та удар по житловому об’єкту становлять неприйнятну загрозу для безпеки громадян країни.

    У відповідь на подію до МЗС Румунії було викликано російського посла Володимира Липаєва. Йому вручили офіційну ноту протесту та вимогу надати пояснення щодо дій Росії. Крім того, румунська влада оголосила генерального консула Росії в Констанці Андрія Косіліна персоною нон грата. Також було ухвалено рішення про закриття генерального консульства РФ у Констанці.

    Ці кроки стали одними з найжорсткіших дипломатичних заходів Бухареста щодо Москви за останні роки. Румунська влада наголосила, що подібні дії Росії не можуть залишатися без відповіді, особливо з огляду на те, що йдеться про удар по цивільному об’єкту на території держави-члена НАТО.

    На тлі інциденту Румунія звернулася до союзників по Альянсу із проханням прискорити посилення систем захисту від безпілотників на східному фланзі НАТО. У Бухаресті зазначають, що регулярні російські атаки поблизу румунського кордону створюють дедалі більші ризики для безпеки цивільного населення.

    Окрему увагу події приділило керівництво НАТО. Генеральний секретар Альянсу Mark Rutte заявив, що Росія несе повну відповідальність за небезпечні інциденти, які виникають унаслідок її агресивних дій проти України. Він наголосив, що НАТО уважно стежить за розвитком ситуації та продовжує координувати свої дії з румунською владою.

    Рютте підкреслив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів і не допустить створення загроз безпеці союзників. Його заява пролунала на тлі дискусій про можливість додаткового посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі НАТО.

    Останні висловлювання Медведєва також вписуються в загальну тенденцію посилення агресивної риторики російського керівництва. Після початку повномасштабного вторгнення він перетворився на одного з найбільш радикальних представників російської влади. Якщо під час свого президентства Медведєв намагався створювати образ поміркованого політика, то після 2022 року його заяви дедалі частіше містять погрози на адресу Заходу, НАТО та окремих держав.

    У різний час Медведєв заявляв про можливість застосування ядерної зброї, погрожував країнам Балтії, Польщі, Великій Британії та Сполученим Штатам, а також попереджав про ризик прямого зіткнення Росії з НАТО. Значна частина його заяв сприймається західними аналітиками як елемент інформаційно-психологічного тиску, спрямованого на залякування суспільств країн Заходу та підрив підтримки України.

    Втім, експерти звертають увагу, що навіть якщо подібні висловлювання мають пропагандистський характер, вони відображають загальний тон російської політики щодо Заходу. Саме тому кожна нова погроза з боку високопосадовців РФ привертає значну увагу міжнародної спільноти.

    На цьому тлі інцидент у Галаці став одним із найсерйозніших випадків безпосереднього впливу війни на територію НАТО за останній час. Він продемонстрував, що російські атаки поблизу українських кордонів несуть ризики не лише для України, а й для сусідніх держав Альянсу. Саме тому питання захисту повітряного простору східного флангу НАТО та посилення систем боротьби з безпілотниками дедалі частіше стає предметом обговорення серед союзників.

    Попри погрози з боку Медведєва, європейські країни продовжують заявляти про готовність підтримувати Україну. Більшість держав ЄС і НАТО наголошують, що російська агресія не змінить їхньої позиції щодо допомоги Києву, а будь-які спроби залякування лише підтверджують необхідність подальшого зміцнення європейської та євроатлантичної безпеки.

  • Хто зі “слуг народу” підтримав зрадницькі Харківські угоди 2010 року?

    Хто зі “слуг народу” підтримав зрадницькі Харківські угоди 2010 року?

    14 років тому режим Януковича вирішив продовжити російську військову присутність в Україні.

    А саме 21 квітня 2010 року у Харкові Віктор Янукович та Дмитро Медведєв підписали угоду, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. В угоді прописали можливість продовжити термін ще на п’ять років, якщо сторони не мають заперечень. Орендна плата за перебування флоту була встановлена ​​у розмірі 100 мільйонів доларів на рік.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    В обмін на це Росія погодилася знизити ціну на імпорт газу та вилучила з газового контракту пункт про штраф, якщо Україна закуповувала менше обумовленого обсягу палива.

    Далі у рекордні терміни – за 6 днів – нардепам запропонували ратифікувати Харківські угоди.

    27 квітня 2010 року запам’яталося тим, що Литвина прикривала парасолькою його охорона – у спікера летіли яйця та димові шашки. Крім того, під час засідання у залі сталася бійка між депутатами від Партії регіонів та “Нашої України – Народної самооборони”.

    Через майже 40 хвилин після початку засідання, попри бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна рада все ж таки ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів “за”.

    З них:

    • Партія регіонів – 160 голосів «за» зі 161 (не голосувала лише Дмитро Шенцев);

    • Комуністична партія – 27 з 27 «за»;

    • “Блок Литвина” – 20 з 20 «за»;

    • «Блок Юлії Тимошенко» – 9 з 154 «за»;

    • НУ-НС – 7 з 72 «за»;

    • позафракційні депутати – 13 із 16 «за».

    І ми вирішили перевірити як деякі з колаборантів у раді зараз почуваються, продовжуючи суспільно-політичну діяльність у наші дні і чи не гризе їх совість (звісно ні) за те, до чого призвело їхнє бажання, вислужиться перед набираючим сили рашизмом.

    1. Ігор Палиця

    Ігор Палиця

    Палицю неодноразово було обрано народним депутатом, у різні роки очолював Одеську ОДА та Волинську облраду і протягом своєї політичної кар’єри зміг стати фігурантом скандалів та кримінальних справ. На момент голосування він був членом фракції «Наша Україна — Народна самооборона», яка майже повним складом виступила проти.

    Хоч Палиця і всіляко намагається відхреститися від факту голосування, нібито голосували за нього, але ще у 2014 писали про нього зв’язках з Азаровим та регіоналами.

    А коли до Палиці ставлять питання на цю тему, то він намагається виправдатися, ніби не важливо, що він та інші депутати голосували за ратифікацію Харківських угод. Його заперечення зводиться до перекидання відповідальності на вищу владу.

    “Але щодо Криму я хотів би інше сказати. Чи призвело голосування 2010 року – продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму – до того, що Росія окупувала Крим? Я думаю ні. Або щось змінилося б, якби договір закінчився в 2017 році, а 2013-го відбулися події з Євросоюзом? Я був у Криму, в Севастополі, влітку 2012, спілкувався з кримчанами ! Чому так сталося? Тому що всі роки незалежності України кожна влада насамперед дивилася, хто вкрав санаторії, і намагалася їх переділити. Дивилася, яка земля вільна, і хотіла вкрасти. Ми зараз після 2014 року захищаємо кримських татар. А до окупації чомусь не думали про кримських татар? “, – сказав Ігор Палиця.

    А як поживає Палиця сьогодні?

    Нардеп від партії “За Майбутнє” майже зник з інформаційного простору з початком війни. Тільки у квітні він дав інтерв’ю телеканалу “1+1”, але потім знову зник з екранів телевізорів. З’ясувалося, що Ігор Палиця двічі виїжджав за кордон під час війни: його не було в Україні з 18 липня по 10 серпня. У цей період він, за припущенням, побував на віллі в Каннах, яка ще з 2019 року знаходиться у власності його сім’ї.

    Про це йдеться у журналістському розслідуванні “Української правди” “Батальйон ‘Монако’ 2. Українські елітні біженці на Лазурному узбережжі”.

    Розкішну віллу з басейном журналістам вдалося знайти завдяки фотографіям, опублікованим його дочкою Марією у соціальній мережі Instagram вже після повномасштабного вторгнення Росії.

    Хоча сам Палица заявляв ИА “Волинські новини”, що не збирається виїжджати з України, але судячи з того, як на тому сайті люблять висвітлювати та волонтерську діяльність нардепа та його множинні політичні висловлювання у ЗМІ – інформаційне агентство належить Палці для піару або, принаймні він добрий друг редакції.

    1. Святослав Пискун

    Святослав Михайлович Піскун – тричі Генеральний прокурор України, народний депутат від Партії Регіонів 5-го та 6-го скликань. Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, Голова Спілки правників України, віце-президент Міжнародного фонду правників України, член Вищої ради юстиції України. Голосував, будучи депутатом від партії Регіонів.

    Хоча вже після Майдану, плакався ЗМІ, що його родину тероризував режим Януковича. Так сильно, що йому довелося купити віллу на Лазурному березі як “схорон”.

    Так само Піскун закадичний друг Столара.

    Вивчаючи його публічну активність під час війни – можна дійти неоднозначних висновків. Хоча колишній генпрокурор уже відійшов від справ.

    Ще на початку війни Піскун вирішив пропіаритися на згуртуванні українців перед загрозою рашистів – виклав фото зі зброєю до свого Фейсбуку, але отримав лише глузування.

    А вже 2023 року, коли фронт підвівся і для багатьох українців війна стала чимось далеким на сході Піскун вирішив світитися у ЗМІ. То розкаже про свою повну лояльність до нинішньої влади, хоч і не зовсім згоден, то почне звинувачувати військкомати у хабарництві(хоча свого 24-х річного сина Піскун завчасно відправив до Лондону).

    Але старі звички – прислужувати росіянам даються взнаки і ось уже патріот і кухонний “мисливець на орків” Піскун розповідає про страшні втрати у 47-й бригаді ЗСУ.

    1. Сергій Головатий

    Сергій Головатий

    Суддя Конституційного Суду України, а з 29 грудня 2020 року виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України. Народний депутат України I-VI скликань, міністр юстиції України у 1995-1997 та 2005-2006 роках. Колишній член КПРС. Як не складно здогадатися – голосував за Харківські угоди від Партії регіонів.

    Не дивлячись на війну живе цілком спокійним життям, декларує земельні ділянки, нерухомість і навіть храм.

    А від перспективи бути притягнутою відповідальності за дозвіл окупантам базуватися в Криму він ухилився дуже елегантно – за принципом “не можеш перемогти – очолив”. Головатий є суддею-доповідачем у справі про Харківські угоди. Ні висвітлення цього факту у ЗМІ, ні заяви на відведення ніяк не можуть вплинути на цю ситуацію.

    А від справ щодо корупції Головатий обробляється навіть якщо покарання для нього смішно, наприклад, Голосіївський районний суд міста Києва визнав винним і голову Конституційного суду (КСУ) Сергія Головатого у скоєнні адміністративного правопорушення та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 1700 грн.

    Вже 1 квітня цього року Київський апеляційний суд розглянув апеляцію Головатого на рішення суду першої інстанції, який визнав його винним у корупції та засудив до штрафу.

    І… апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив постанову про закриття справи, в тому числі через відсутність події та складу адмінправопорушення.

    За іронією Головатий є президентом підкомісії з правовладдя («верховенства права»), член Розширеного бюро Венеціанської комісії, чия місія робити висновки щодо відповідності проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

    1. Литвин Володимир

    Литвин Володимир

    Голова Верховної Ради, той у кого летіли яйця та димові шашки під час голосування. Як і Палиця намагався виправдатися про таке рішення, але причинною була відсутність альтернатив і примус РФ.

    Люстрації його обійшли і восени 2014 року на позачергових виборах пройшов самовисуванцем до Верховної Ради. Входив до складу депутатської групи Воля народу. 20 жовтня 2017 року Володимир Литвин у залі засідань Верховної Радиоголосив про вихід із депутатської групи Воля народу.

    Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 65 (Житомирська область). За підсумками голосування програв.

    Заробляв тяжкою працею депутата, наприклад Володимир Литвин задекларировував мільйонні статки як готівкою, і на рахунках у банках. За даними декларації, у 2018 році нардеп Володимир Литвин отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 570 тис. 965 грн., а в Інституті історії України депутат заробив майже 769 тис. 615 грн. Також парламентарій отримав відшкодування видатків, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, на суму 512 тис. 880 грн. Крім того, Володимир Литвин за 2018 рік отримав стипендію академіка НАНУ – 61 тис. 344 грн., пенсія депутата становила 121 тис. 819 грн. Сума відсотків від вкладів становила близько 90 тис. грн., а дохід від надання майна в оренду – 1 млн. 200 тис. грн. Також народний обранець декларує відсотки за облігаціями внутрішньої державної позики на суму 442 тис. 002 грн.

    На банківських рахунках народного обранця є кошти у різній валюті, а саме 3 млн. 804 тис. 467 грн., 199 тис. дол. та 50 тис. 124 євро. Готівкою Володимир Литвин декларує 90 тис. грн та 85 000$. Також у червні 2018 року Володимир Литвин придбав 1577 облігацій АТ «УкрСиббанк» загальною вартістю 12 млн. 972 тис. 424 грн. Власниками АТ “УкрСиббанк” є закордонні компанії: BNP Paribas (Франція) належить 58,2% акцій, ЄБРР (Великобританія) – 38,8%. А вже 10 вересня 2018 року нардеп оприлюднив зміни у майновому стані: політик став власником 1646 облігацій вищезгаданого банку, вартість яких становить 1 млн 564 тис. 967 грн.

    Згідно з декларацією, Володимир Михайлович є власником квартири площею 259,8 кв.м у Києві вартістю 9 млн 435 тис. грн, крім того, нардеп орендує житловий будинок площею 550,3 кв.м та нежитлове приміщення 421,6 кв.м Конча-Заспі.

    Що стосується цінного нерухомого майна, то у власності нардепа – годинник марки «Zenit» та «Hublot geneve collection», цілісна колекція книг (4,5 тис. одиниць), 35 картин та зброя таких марок, як BD-880, Blaser та Крейгоф , вартість яких не вказана.

    Серед цінного рухомого майна депутат Верховної Ради декларує один легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 (рік випуску – 2003) вартістю 864 тис. грн. Щодо нематеріальних активів, то Володимир Михайлович має авторське право на твір (№2506-2514). Дружина народного обранця – Литвин Тетяна Костянтинівна декларує дві земельні ділянки (пай – 44,5 тис. кв. м та присадибну ділянку – 5,7 тис. кв. м) у селі Ємчиха Миронівського р-ну Київської обл.

    Серед цінного рухомого майна у власності дружини Литвина є 32 ікони. У 2018 році заробітна плата Тетяни Костянтинівни за основним місцем роботи у ПАТ «Салівонківський цукровий завод» склала майже 582 тис. грн. Крім того, Тетяна Литвин отримала дохід від надання майна в оренду у сумі 25 697 грн, відсотків – 10 571 грн. Також дружина парламентаря декларує готівку у сумі 950 тис. грн.

    Так би і йшло розмірене життя Литвина поки не зявилась справа “Рюкзаків Авакова”. Коли у лютому 2015 року МВС уклало договори з компанією «Дніпровенд» про закупівлю 5 тисяч рюкзаків вартістю 14,5 млн гривень (2 898 грн за штуку) та з ФОП Плігачів про закупівлю 1 тис. рюкзаків вартістю 2,1 млн гривень (2 100 грн за штуку).

    Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

    Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

    1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

    Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

    Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

    1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

    Засвітившись у такому гучному скандалі, Литвин вирішив особливо не заявляти про себе. Все змінилося, коли почалася війна. Тоді вже Литвин записався у волонтери, сподіваючись, що передача двох муляжів автоматів виправить його держзраду.

    «Побував у Новороманівській ЗОШ. На прохання колективу передав для проведення занять із військовий вишкіл 2 одиниці навчальної зброї. Поспілкувався із вчителями», – зазначив ексспікер.

    Що ж ми маємо в результаті – зараз колишній глава партії представленої в парламенті, Голова Конституційного суду, друг Столара і колишній Генпрокурор та екс-спікер ради, за сумісництвом фігурант гучного корупційного скандалу, ні ким не притягнуті до відповідальності за державну зраду, спокійно виїжджають за кордон на відпочинок та декларують кошти, що можуть серйозно підтримувати полки ЗСУ на фронті. При цьому наші персонажі піаряться на війні “допомагаючи” людям для гарної картинки. Війні до передумов якої вони самі доклали руки, або зовсім не звертають на неї уваги. А розслідування Харківських угод начебто закинули, що є безумством з огляду на те, що привів цей акт продажу суверенітету.

  • “Летіть у Африку” – Медведєв дав нову пораду росіянам

    “Летіть у Африку” – Медведєв дав нову пораду росіянам

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв висловив думку, що жителі європейських країн “не дуже хочуть” бачити росіян і рекомендував своїм співвітчизникам вибирати африканські країни для відпочинку.

    Під час виступу на форумі партії “Единая Россия”, Медведєв закликав росіян обирати Африку для відпочинку, оскільки, за його словами, там “дуже добре зустрічають”. Він підкреслив свою пораду, наводячи приклади з власного досвіду подорожей по африканських країнах.

    Ця порада стала актуальною в контексті відносин Росії з європейськими країнами, а також у світлі заяв президента РФ Володимира Путіна про роль Африки як нового центру сили. За словами Путіна, країни повинні рахуватися з впливом Африки, що може впливати на геополітичну ситуацію.