Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.
Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».
За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.
Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.
Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.
Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.
Американські інвестори телефонують по кілька разів на день
Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.
Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.
Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.
Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.
За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.
Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.
Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.
Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.
Політика Трампа додала нових ризиків
Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.
За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.
Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.
На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.
Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.
За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.
Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.
Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.
Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.
Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.
З’явився несподіваний український претендент
Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.
За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.
Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.
Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.
Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.
Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.
Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.
До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.
Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.
За скільки держава продає Одеський припортовий завод
На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.
Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.
Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.
Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.
Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».
Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.
Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.
Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.
Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.
Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.
Чому завод вважають стратегічним активом
Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.
Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.
Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.
Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.
ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.
Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.
Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.
Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.
За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.
Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.
Борги перевищують стартову ціну в кілька разів
Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.
За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.
Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.
Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.
Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.
Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.
Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.
Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.
Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.
Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство
Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.
У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.
Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.
За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.
Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.
Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.
Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.
Чому приватизація може не відбутися
Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.
Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.
Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.
Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.
Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.
Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.
Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».
Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.
Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.
Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.
Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.
Що буде з підприємством після аукціону
Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.
Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.
Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.
У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.
Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.
Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.
Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.
Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.
Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.
Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.
Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.
