Daypolitico

Позначка: ДНК-експертиза

  • «На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

    «На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

    Україна 17 вересня 2026 року провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, яку надала російська сторона, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Проте остаточно підтвердити особи загиблих зможуть лише після проведення відповідних експертиз.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України.

    У відомствах наголосили, що отримана від Росії інформація про належність тіл потребує перевірки. Саме тому наразі не можна стверджувати, що всі 252 репатрійовані тіла належать загиблим українським військовим.

    Після повернення в Україну тіла передають до визначених спеціалізованих державних установ. Там слідчі правоохоронних органів разом із фахівцями судово-медичної експертизи проводять комплекс досліджень для встановлення особи кожного загиблого.

    Особливе значення має молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє порівнювати ДНК-профілі загиблих із біологічними зразками їхніх родичів. Крім того, експерти можуть використовувати інформацію про особисті речі, документи, татуювання, особливі прикмети та стоматологічні дані.

    Процедура ідентифікації іноді потребує тривалого часу, особливо якщо стан останків ускладнює проведення необхідних досліджень.

    Репатріацію вдалося здійснити завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу омбудсмана, ДСНС та інших державних структур.

    Важливу роль у проведенні гуманітарної операції відіграв Міжнародний комітет Червоного Хреста, якому українська сторона висловила вдячність за сприяння.

    Безпосереднє транспортування репатрійованих тіл до спеціалізованих установ забезпечують військовослужбовці ЗСУ. Після цього матеріали передають правоохоронцям та судово-медичним експертам для проведення подальших процедур.

    Це не перша масштабна репатріація протягом 2026 року. Зокрема, 13 серпня Україна повернула тіла 261 загиблого, а 16 липня — ще 501 тіло, які, за попередніми твердженнями російської сторони, могли належати українським військовим.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», під час липневої репатріації також наголошувалося на необхідності ретельної перевірки кожного випадку. Дані, передані Росією, не завжди відповідають результатам українських експертиз.

    Для родин зниклих безвісти повернення тіл означає початок нового етапу очікування. Офіційне встановлення особи загиблого має відбутися до повідомлення родині та передачі тіла для поховання.

    Тому близьким військовослужбовців, доля яких залишається невідомою, рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчими та відповідними державними органами.

    Кожна репатріаційна операція є важливим кроком у встановленні долі загиблих та поверненні їх додому. Водночас остаточні висновки щодо належності репатрійованих тіл українським військовослужбовцям мають ґрунтуватися виключно на результатах офіційної ідентифікації.

  • «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    Україна 17 вересня провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, переданою російською стороною, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Тепер слідчим та судово-медичним експертам належить встановити особи репатрійованих.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України. У МВС наголосили, що твердження про належність тіл українським громадянам на цьому етапі базується саме на інформації російської сторони.

    Саме тому коректніше поки не називати всі 252 тіла підтверджено загиблими українськими військовослужбовцями: остаточну відповідь мають дати експертизи та процедура ідентифікації.

    Хто брав участь у поверненні

    Репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння у проведенні репатріаційних заходів.

    Збройні сили забезпечують транспортування повернених тіл до визначених державних спеціалізованих установ. Після цього їх передають правоохоронцям та спеціалістам судово-медичної експертизи.

    Попереду — експертизи та встановлення особи кожного

    Наступний етап може бути значно тривалішим за саму процедуру репатріації.

    Слідчі правоохоронних органів разом з експертними установами МВС мають провести необхідні дослідження та ідентифікувати загиблих. Після підтвердження особи тіло може бути передане родині для поховання.

    У складних випадках для встановлення особи використовують молекулярно-генетичні дослідження та порівняння ДНК-профілів із біологічними зразками родичів зниклих безвісти.

    Крім генетики, експерти можуть враховувати особисті речі, документи, жетони, особливі прикмети, стоматологічні дані, татуювання та іншу інформацію, яка допомагає встановити особу.

    Швидкість такого процесу залежить від стану останків, наявності матеріалу для дослідження та того, чи є у державних базах зразки ДНК близьких родичів.

    Списків загиблих одразу не публікують

    Для родичів зниклих безвісти чергова репатріація нерідко стає початком нового етапу важкого очікування.

    Координаційний штаб пояснює, що після повернення тіл саме фахівці Національної поліції та експертних установ проводять дослідження, необхідні для встановлення особи. Тому попередні списки, які можуть з’являтися в соцмережах чи російських ресурсах, не слід сприймати як остаточне підтвердження загибелі конкретної людини.

    Повідомлення сім’ї має відбутися після офіційної ідентифікації.

    Це важливо ще й тому, що під час попередніх масштабних репатріацій отримана від Росії інформація не завжди збігалася з результатами українських експертиз.

    Nenka.info вже писала про проблеми з ідентифікацією

    У липні Nenka.info повідомляла про попередню масштабну репатріацію, коли до України повернули 501 тіло загиблих.

    Тоді також наголошувалося: дані російської сторони не можна автоматично прирівнювати до остаточно підтверджених втрат українських військових. Під час попередніх досліджень серед репатрійованих знаходили останки, щодо яких виникали підстави припускати належність до російських військових, а в окремих випадках для точного встановлення особи були необхідні тривалі додаткові експертизи.

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Саме тому цифру 252 також не варто механічно додавати до офіційної статистики загиблих українських військовослужбовців.

    У червні повернули ще 522 тіла

    Це далеко не перша велика репатріаційна операція у 2026 році.

    18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належали громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Після цього також розпочали експертні дослідження та процедуру ідентифікації.

    У липні відбулася наступна велика репатріація — 501 тіло.

    Ці операції є частиною окремого гуманітарного механізму, який не слід плутати з обміном військовополоненими.

    Пошукові групи працюють фактично під вогнем

    Окрему роль у поверненні загиблих відіграє гуманітарний проєкт Збройних сил України «На щиті».

    Його пошукові групи працюють безпосередньо у районах бойових дій, де знаходять та евакуюють тіла загиблих військовослужбовців.

    Як зазначив Генеральний штаб, така робота нерідко відбувається в умовах загрози ударів безпілотників, дистанційного мінування та артилерійських обстрілів.

    Саме тому пошукова та евакуаційна операція може тривати навіть тоді, коли місце ймовірної загибелі військового вже відоме.

    Репатріація — це лише перший етап

    Повернення тіла до України ще не означає завершення процедури.

    Після доставки до спеціалізованої установи експерти мають провести дослідження, сформувати необхідні матеріали та встановити особу. У складних випадках потрібні повторні ДНК-тести.

    Лише після процесуального підтвердження родичі отримують офіційну інформацію.

    Для сімей зниклих безвісти це означає, що відсутність швидкого повідомлення після новини про репатріацію не є свідченням того, що їхнього родича немає серед повернених.

    Держава продовжує пошук зниклих

    Координаційний штаб паралельно проводить зустрічі з родинами військовополонених та зниклих безвісти.

    Зокрема, 15–16 вересня представники штабу обговорювали з сім’ями порядок ДНК-досліджень, механізми отримання інформації про зниклих, взаємодію зі слідчими та процедури ідентифікації репатрійованих тіл.

    Родичам рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчим у відповідному кримінальному провадженні та повідомляти державним органам додаткову інформацію, яка може допомогти у встановленні долі людини.

    Що відомо на цей момент

    Отже, 17 вересня Україна отримала 252 тіла загиблих. Російська сторона заявляє, що вони належать українським громадянам, серед яких є військовослужбовці. Українська сторона поки не підтвердила особу кожного з репатрійованих.

    Тепер головна робота переходить до слідчих, судово-медичних експертів і лабораторій.

    Після встановлення особи кожного загиблого держава зможе передати його родині, щоб близькі отримали можливість попрощатися і поховати людину з належними почестями.

  • Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна провела черговий етап репатріаційних заходів і повернула 501 тіло загиблих, які, за твердженням російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям. Тепер розпочинається тривалий та надзвичайно відповідальний процес встановлення особи кожного репатрійованого загиблого. До нього залучать слідчих правоохоронних органів, судово-медичних експертів і фахівців експертних установ.

    Про повернення тіл 16 липня повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. У відомстві наголосили, що інформація про належність тіл українським оборонцям поки що базується на твердженні російської сторони. Тому до завершення досліджень не можна автоматично вважати, що всі репатрійовані останки належать військовослужбовцям Сил безпеки та оборони України.

    Після доправлення тіл до України їх передадуть визначеним державним установам. Там слідчі разом із судово-медичними експертами проведуть огляд, зафіксують особливі прикмети, особисті речі та можливі документи, а також відберуть біологічний матеріал. Основним способом встановлення особи у складних випадках є молекулярно-генетична експертиза та порівняння отриманого ДНК-профілю зі зразками близьких родичів зниклих безвісти.

    У Координаційному штабі повідомили, що нинішню репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі представників самого штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Репатріація тіл не є звичайним обміном за принципом «один на один». Це окремий гуманітарний механізм повернення загиблих, який може проводитися після переговорів і погодження сторонами технічних деталей. Для української сторони головним завданням після такого заходу стає не лише транспортування останків, а й точна ідентифікація, встановлення обставин смерті та передача загиблого родині для гідного поховання.

    МВС пояснювало, що процес може складатися з кількох етапів. Спочатку фахівці проводять ретельний огляд, перевіряють відбитки пальців, фотографії, зубну формулу, татуювання, шрами, елементи одягу, жетони та особисті речі. Якщо цих даних недостатньо, відбирається матеріал для формування ДНК-профілю. У спеціалізованих лабораторіях можуть досліджувати зразки тканин, кісток, зубів, волосся та речей, на яких зберігся біологічний матеріал.

    Навіть встановлений збіг ДНК не завжди означає миттєве завершення процедури. Результати мають бути перевірені, процесуально оформлені та зіставлені з інформацією у кримінальному провадженні щодо зникнення людини. Після підтвердження особи слідчий, який веде справу, повідомляє родину. Саме тому державні органи закликають близьких зниклих військовослужбовців підтримувати контакт зі слідчим і за необхідності надавати біологічні зразки для порівняння.

    Тривалість ідентифікації залежить від стану тіл, наявності зразків родичів, якості отриманого генетичного матеріалу та повноти супровідної інформації. У деяких випадках потрібні повторні або додаткові експертизи. Українські відомства раніше попереджали, що масштабні партії репатрійованих останків можуть опрацьовуватися місяцями, а повна ідентифікація особливо складних випадків — понад рік.

    Окремою проблемою є те, що дані, передані російською стороною, не завжди підтверджуються. Після попередніх репатріацій українські експерти знаходили серед останків тіла у формі російських військових, документи, жетони та інші предмети, які вказували на можливу належність загиблих до армії РФ. Якщо експертизи та сукупність доказів підтверджують, що останки не належать українському захиснику, їх можуть повернути російській стороні в межах наступних гуманітарних процедур.

    Нинішня репатріація стала вже не першою великою операцією протягом 2026 року. 18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за попередніми даними Росії, могли належати українським громадянам і військовослужбовцям. У травні в межах іншого етапу повернули 528 тіл, а наприкінці січня та в лютому проводили репатріації по тисячі тіл або останків.

    Водночас ці цифри не можна механічно додавати до офіційної кількості загиблих українських військових. Частина останків може належати цивільним, російським військовим або бути фрагментами одного й того самого тіла. Остаточні висновки можливі лише після судово-медичних і молекулярно-генетичних досліджень.

    Для родин зниклих безвісти новини про чергову репатріацію несуть одночасно надію і важке очікування. Держава не оприлюднює списки до підтвердження особи, оскільки попередня інформація може бути помилковою. Родичам рекомендують не покладатися на неофіційні Telegram-канали або російські списки, а звертатися до слідчого, Координаційного штабу, Національної поліції та уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти.

    Координаційний штаб наголошує, що після отримання підтвердженого ДНК-збігу саме слідчий має повідомити близьких. Родина також може порушити питання про проведення додаткового чи повторного дослідження, якщо має обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Такі можливості представники державних органів регулярно роз’яснюють під час зустрічей із сім’ями військовослужбовців, які зникли на різних напрямках фронту.

    Україна також продовжує вдосконалювати систему встановлення особи загиблих. Наприкінці 2025 року на базі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ розпочав роботу спеціальний Центр ідентифікації тіл загиблих. Його створили для посилення міжвідомчої координації, прискорення експертиз і систематизації роботи з великими обсягами репатрійованих останків.

    Попереду — складна робота експертів, слідчих і лабораторій. Кожне з 501 повернутого тіла необхідно дослідити окремо, сформувати генетичний профіль, перевірити можливі збіги та лише після цього робити остаточний висновок. Для сотень українських родин ця процедура може поставити крапку в багатомісячному або багаторічному пошуку, дати можливість попрощатися з близькою людиною та поховати її з належними військовими почестями.

  • Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.

    Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.

    У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.

    За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.

    Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.

    Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.

    Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».

    Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.

    Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.

    Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.

    На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.

    Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.

  • Поліція Балі заявила про збіг ДНК у справі зниклого українця Комарова

    Поліція Балі заявила про збіг ДНК у справі зниклого українця Комарова

    Поліція індонезійського острова Балі продовжує розслідування ймовірного викрадення громадянина України Ігоря Комарова. Слідчі перевіряють людські останки, які були знайдені в гирлі річки Вос-Тебен, та намагаються встановити їхню приналежність.

    Зразки ДНК матері зниклого українця передали для порівняння із тканинами знайдених частин тіла. Аналіз проводять у судово-медичній лабораторії Національного штабу поліції Індонезії в Джакарті.

    За інформацією регіональної поліції Балі, людські останки були виявлені у гирлі річки Вос-Тебен у селі Кетевел, що в окрузі Гіаньяр. Слідчі припускають, що вони можуть бути пов’язані зі зникненням українця.

    Старший комісар Аріасанді, керівник відділу зв’язків із громадськістю поліції Балі, повідомив, що для ідентифікації решток використають генетичні зразки родички зниклого.

    Попередні лабораторні аналізи показали, що ДНК матері збігається зі слідами крові, знайденими на віллі в районі Табанан та в орендованому автомобілі Toyota Avanza. За даними слідства, саме цей автомобіль могли використовувати для транспортування Ігоря Комарова.

    Правоохоронці вважають, що отриманий збіг може свідчити про причетність цих місць до викрадення та ймовірного насильницького вбивства.

    Остаточні результати ДНК-експертизи мають підтвердити, чи належать знайдені рештки Ігорю Комарову. Після цього слідство зможе просунутися у встановленні обставин зникнення та можливих підозрюваних.

    Наразі поліція продовжує збирати докази та допитувати свідків. Родина зниклого та українська сторона очікують на результати експертизи, які можуть стати ключовими у подальшому розслідуванні.

    Раніше ми писали, що на острові Балі в Індонезії знайшли розчленовані людські останки на пляжі Кетевел в окрузі Гіаньяр. Поліція перевіряє, чи можуть вони належати зниклому українцю Ігорю Комарову, якого викрали 15 лютого в районі Джимбаран.

  • На Балі виявили розчленовані останки: поліція перевіряє зв’язок із викраденням українця

    На Балі виявили розчленовані останки: поліція перевіряє зв’язок із викраденням українця

    На індонезійському острові Балі правоохоронці виявили розчленовані людські останки. Частини тіла знайшли на пляжі Кетевел в окрузі Гіаньяр. За інформацією місцевої поліції, йдеться про голову, частини тулуба, ноги та внутрішні органи.

    Тіло перебувало у стадії сильного розкладання. За попередніми оцінками, смерть могла настати понад три дні тому. Через стан останків візуально встановити особу та стать загиблого наразі неможливо.

    Поліція Балі проводить ДНК-експертизу для ідентифікації жертви. У межах розслідування правоохоронці перевіряють можливий зв’язок із викраденням громадянина України Ігоря Комарова, яке сталося 15 лютого в районі Джимбаран. Для порівняльного аналізу у матері зниклого чоловіка вже відібрали зразок ДНК.

    Водночас у поліції наголошують: наразі немає підтвердження, що знайдені останки належать саме Ігорю Комарову. Слідство не робить припущень до отримання офіційних результатів судово-медичної експертизи та ДНК-аналізу.

    Відомо, що Комаров має татуювання на грудях і руках. На одній із виявлених частин тіла також зафіксовано татуювання з римськими цифрами, однак його приналежність зниклому українцю поки не встановлена.

    Усі знайдені останки доставлено до лікарні в Денпасар для подальших досліджень. Поліція продовжує огляд місця події та пошуки інших можливих фрагментів тіла.

  • Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Холодногірський районний суд Харкова встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, наголосивши, що запис про батька, зроблений за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, є юридичною фікцією. Суд підкреслив: найбільш переконливим і належним доказом у таких справах є посмертна молекулярно-генетична експертиза.

    Йдеться про справу № 642/4568/24, яку розглянули в порядку окремого провадження.

    Обставини справи

    Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

    Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

    Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

    Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

    Правова оцінка суду

    Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

    Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

    Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

    Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

    Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

    Рішення суду

    Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

    Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.