Daypolitico

Позначка: Дональд Туск

  • Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск пояснив, що Варшава не має достатніх запасів такого озброєння, однак наголосив, що це рішення не означає згортання підтримки України у війні проти Росії.

    Про це Дональд Туск заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Rzeczpospolita.

    Відповідаючи на запитання про можливість нових поставок ракет для українських систем Patriot, глава польського уряду зазначив, що країна не володіє значними резервами цих боєприпасів і тому наразі не розглядає можливість їх подальшої передачі.

    За словами Туска, нещодавнє рішення Польщі передати Україні п’ять ракет-перехоплювачів уже викликало гучну політичну дискусію всередині країни. Він назвав критику цього кроку необґрунтованою та заявив, що рішення ухвалювали у повній координації із союзниками по НАТО та Сполученими Штатами.

    “Ви також помітили галас, спричинений нашим абсолютно непотрібним, відверто шокуючим рішенням передати п’ять протиракетних комплексів “Патріот” у повній згоді з НАТО та американцями. Наразі ми не очікуємо такої передачі”, – сказав прем’єр-міністр Польщі.

    Водночас Туск підкреслив, що відмова від нових поставок саме ракет для Patriot не означає зміни загального курсу польської влади щодо підтримки України. Він запевнив, що Варшава і надалі залишатиметься одним із ключових союзників Києва.

    Глава уряду також різко висловився щодо антиукраїнських заяв, які останнім часом дедалі частіше лунають у польському політичному просторі. За його словами, він не підтримує таку риторику і вважає, що Польща повинна продовжувати допомагати Україні у боротьбі проти російської агресії.

    “Я не схвалюю цю антиукраїнську риторику в Польщі, і доки я буду прем’єр-міністром, Польща братиме активну участь у наданні допомоги Україні у війні з Росією”, – наголосив Дональд Туск.

    Заява польського прем’єра прозвучала на тлі політичної дискусії, яка розгорнулася після повідомлень про передачу Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Частина польських політиків поставила під сумнів законність такого рішення, вважаючи, що воно мало бути погоджене із парламентом.

    Зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд нібито передав Україні ракети без відповідного рішення парламенту. За його словами, депутати Сейму не голосували за такий крок, а тому він викликав запитання серед частини політичних сил.

    Після цього Дональд Туск підтвердив факт передачі Україні п’яти ракет-перехоплювачів Patriot, пояснивши, що рішення було ухвалене після консультацій із союзниками по НАТО та американською стороною і мало на меті посилити захист українського неба від російських повітряних атак.

    На захист цього рішення виступив і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності України стримувати російські атаки, тому підтримка української протиповітряної оборони відповідає національним інтересам Варшави.

    За словами глави польського Міноборони, він воліє, щоб польські ракети Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою, адже це допомагає віддаляти загрозу від польського кордону та зміцнює безпеку всього східного флангу НАТО.

    Попри нинішню відмову від нових поставок ракет для Patriot, Польща залишається одним із найбільших військових, політичних та гуманітарних партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Варшава продовжує надавати Києву різноманітну допомогу та неодноразово наголошувала, що підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде необхідно.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • УІНП: Україна продовжить пошук жертв Волинської трагедії

    УІНП: Україна продовжить пошук жертв Волинської трагедії

    Україна й надалі видаватиме дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт щодо польських жертв Волинської трагедії, наголошуючи на необхідності збереження історичного діалогу навіть попри політичні суперечки між Києвом і Варшавою. Водночас українська сторона очікує аналогічного кроку від Польщі та сподівається вже цього року розпочати пошук поховань українців, які загинули на території сучасної Польщі під час трагічних подій Другої світової війни.

    Про це в інтерв’ю польському агентству PAP заявив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

    За його словами, Україна визнає трагічність подій Волинської трагедії та не ставить під сумнів необхідність гідного вшанування всіх її жертв. Саме тому українська влада вважає пошукові, ексгумаційні роботи та перепоховання загиблих важливою гуманітарною місією, яка повинна залишатися поза політичними дискусіями.

    Алфьоров наголосив, що Український інститут національної пам’яті виступає за продовження практичної співпраці між двома державами у сфері пошуку місць поховань, ідентифікації загиблих та належного облаштування меморіальних місць.

    За словами очільника УІНП, Київ не має наміру припиняти видачу дозволів польським фахівцям, адже це відповідає як міжнародній гуманітарній практиці, так і моральному обов’язку перед загиблими.

    Він підкреслив, що пошукові роботи повинні тривати незалежно від поточного політичного порядку денного, адже людська пам’ять не може бути заручником міждержавних суперечностей.

    «Незалежно від існуючих суперечок, така робота має тривати. Глухий кут в питанні ексгумаційних і пошукових робіт не слугує ані діалогу, ані християнській етиці», – заявив Алфьоров.

    Він пояснив, що ексгумації та перепоховання є насамперед гуманітарним питанням, яке стосується родин загиблих, права людей знати місце поховання своїх близьких та можливості належним чином увічнити їхню пам’ять.

    Окремо керівник Українського інституту національної пам’яті звернув увагу на необхідність взаємності у вирішенні історичних питань.

    За його словами, українська сторона сподівається, що вже найближчим часом Варшава погодить проведення аналогічних пошукових робіт щодо українців, які загинули на території Польщі.

    Йдеться, зокрема, про українські поховання у селах Сагринь і Ласкув, де під час польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни загинули мирні українські мешканці.

    Алфьоров зазначив, що Україна розраховує отримати необхідні погодження вже цього року.

    «Сподіваюся, що попри існуючі політичні розбіжності українська сторона зможе почати пошукові, а можливо й ексгумаційні роботи у Сагрині й Ласкуві цього року, і ми отримаємо відповідні погодження від польської сторони», – наголосив він.

    За словами голови УІНП, лише взаємний підхід до вшанування пам’яті дозволить двом країнам остаточно позбутися багаторічних історичних суперечок та зосередитися на спільному майбутньому.

    Він зазначив, що українська позиція полягає у рівноправному ставленні до пам’яті всіх жертв незалежно від їхньої національності чи громадянства.

    Останніми місяцями тема Волинської трагедії знову стала одним із ключових питань українсько-польського діалогу. Напередодні 83-х роковин трагедії у Польщі відбулися численні меморіальні заходи, а представники польської влади зробили низку заяв щодо необхідності збереження історичної пам’яті.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у зверненні з нагоди Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії наголосив, що історична пам’ять повинна об’єднувати народи, а не ставати інструментом політичної боротьби.

    За його словами, справжня солідарність між Україною та Польщею можлива лише тоді, коли вона базується на правді, взаємній повазі та відповідальному ставленні до складних сторінок історії.

    Туск також зазначив, що пам’ять про загиблих не повинна використовуватися для розпалювання ненависті між двома народами.

    Подібну позицію висловив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

    Він заявив, що Росія зацікавлена у тому, щоб історичні суперечки між Україною та Польщею ставали джерелом нових конфліктів.

    За словами глави польської дипломатії, Кремль активно використовує історичні теми як інструмент інформаційної війни, намагаючись послабити стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом.

    Сікорський наголосив, що польсько-українська співпраця є одним із ключових чинників безпеки всієї Європи, тому будь-які спроби посварити дві держави відповідають виключно інтересам Росії.

    Попри це, останнім часом між країнами виникли нові дискусії навколо історичної політики.

    Зокрема, у польському Сеймі відбулося перше читання президентського законопроєкту про внесення змін до законодавства щодо Інституту національної пам’яті та Кримінального кодексу.

    Документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за публічне пропагування ідеології ОУН та УПА.

    В Україні ця законодавча ініціатива викликала занепокоєння.

    Міністерство закордонних справ України закликало польську сторону уникати кроків, які можуть негативно вплинути на двосторонні відносини, наголосивши, що складні історичні питання повинні вирішуватися шляхом професійного діалогу істориків, архівістів та експертів, а не через політичні рішення.

    У Києві підкреслюють, що в умовах триваючої російської агресії Україна і Польща залишаються стратегічними партнерами, а історичні питання не повинні підривати рівень співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії саме Польща стала одним із найближчих союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну підтримку, прийнявши мільйони українських громадян та активно підтримуючи європейську і євроатлантичну інтеграцію України.

    Водночас обидві країни визнають, що тема Волинської трагедії залишається складною сторінкою спільної історії, яка потребує виваженого, професійного та взаємоповажного підходу.

    В Українському інституті національної пам’яті переконані, що саме продовження пошукових робіт, ексгумацій, належне впорядкування поховань і відкритий діалог між істориками можуть стати основою для подальшого примирення українського та польського народів і не допустити використання історичних трагедій як інструменту політичних маніпуляцій чи зовнішнього впливу.

  • Туск закликав Україну переосмислити Волинь і застеріг від гри на користь Росії

    Туск закликав Україну переосмислити Волинь і застеріг від гри на користь Росії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні річниці Волинської трагедії заявив, що розраховує на переосмислення цих історичних подій українською стороною, наголосивши, що примирення між народами можливе лише на основі правди. Водночас глава польського уряду закликав польське суспільство не піддаватися емоціям і не допустити подальшого загострення історичних суперечок, адже, за його словами, саме Росія найбільше зацікавлена у конфлікті між Варшавою та Києвом.

    Про це повідомляє PAP.

    Виступаючи під час пресконференції в Осеках Лемборських у Поморському воєводстві, Дональд Туск повідомив, що 11 липня, у день вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, виступить із окремою заявою щодо польсько-української дискусії навколо діяльності Української повстанської армії та складних сторінок спільної історії двох народів.

    За словами прем’єра, тема історичної пам’яті залишається надзвичайно важливою для польського суспільства, однак вона не повинна ставати інструментом політичного протистояння чи руйнування стратегічного партнерства між Польщею та Україною.

    Туск наголосив, що польська сторона послідовно виступає за чесний історичний діалог і переконана, що лише відкритість та взаємна повага можуть стати основою для остаточного примирення.

    Він звернувся безпосередньо до українців, заявивши, що майбутнє європейської спільноти має будуватися на спільному розумінні історії та повазі до пам’яті жертв минулих трагедій.

    «Напередодні річниці я хотів би звернутися до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що ця велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції», – заявив прем’єр-міністр Польщі.

    За словами Туска, польське суспільство має право на пам’ять про власну історію, однак будь-які емоційні реакції не повинні шкодити нинішнім відносинам між двома державами, які сьогодні є союзниками перед лицем російської агресії.

    Глава польського уряду наголосив, що історичні суперечки не можна вирішити шляхом взаємних звинувачень або політичної конфронтації.

    Водночас він висловив переконання, що українське суспільство також продовжить осмислення складних історичних подій, а діалог між країнами дозволить знайти взаємоприйнятні рішення.

    Під час пресконференції журналісти також попросили Дональда Туска прокоментувати нещодавню зустріч президента Польщі Кароля Навроцького та президента України Володимира Зеленського, яка відбулася на полях саміту НАТО в Анкарі.

    Прем’єр позитивно оцінив сам факт проведення переговорів між двома лідерами.

    За його словами, навіть якщо між Варшавою та Києвом існують складні питання історичної пам’яті, постійний політичний діалог є необхідною умовою для збереження партнерських відносин.

    Туск підкреслив, що найбільшу вигоду від можливого конфлікту між Польщею та Україною могла б отримати лише Росія.

    «Росіяни були б найщасливішими, якби сталася серйозна криза у польсько-українських відносинах», – наголосив він.

    За словами польського прем’єра, Кремль давно намагається використовувати історичні суперечки між сусідніми народами для ослаблення європейської єдності та підтримки України.

    Туск зазначив, що не отримував від адміністрації президента Польщі детальної інформації про зміст переговорів між Каролем Навроцьким і Володимиром Зеленським.

    Втім він звернув увагу на публічні сигнали, які після зустрічі пролунали від обох президентів.

    На його думку, вони свідчать про спільне розуміння необхідності не допустити подальшого загострення ситуації.

    «Але сигнали, які публічно надсилають обидва президенти, вказують на те, що принаймні вони обоє точно усвідомлюють, що ця криза зайшла занадто далеко і шкодить як Польщі, так і Україні», – заявив глава польського уряду.

    Він підкреслив, що двосторонні відносини мають будуватися не лише на історичній пам’яті, а й на сучасних викликах, які сьогодні об’єднують дві держави.

    Польща залишається одним із ключових союзників України у протистоянні російській агресії, а тому збереження партнерства має важливе значення як для безпеки регіону, так і для майбутнього всієї Європи.

    Заяви Дональда Туска пролунали на тлі активізації дискусій навколо історичних питань у польсько-українських відносинах.

    Останніми тижнями тема Волинської трагедії, оцінки діяльності Української повстанської армії та історичної пам’яті знову опинилася у центрі політичного порядку денного в Польщі.

    Водночас представники польської влади дедалі частіше наголошують, що Москва намагається використати ці суперечки для ослаблення співпраці між двома країнами.

    Напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також заявив, що Росія безпосередньо зацікавлена у розпалюванні польсько-українських історичних конфліктів.

    За його словами, російські спецслужби, мережі інтернет-тролів і пропагандистські ресурси систематично використовують тему історичної пам’яті для поширення дезінформації та посилення взаємної недовіри між поляками й українцями.

    Сікорський зазначив, що російські політики, зокрема заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова, регулярно роблять заяви, покликані загострювати польсько-українські суперечності.

    На думку глави польської дипломатії, такі інформаційні кампанії є частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на послаблення єдності європейських союзників України.

    На цьому тлі особливого значення набула зустріч президентів Володимира Зеленського та Кароля Навроцького, яка відбулася під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів президент України назвав зустріч конструктивною та важливою, наголосивши на необхідності продовження співпраці між Києвом і Варшавою.

    Сторони обговорили не лише питання двосторонніх відносин, а й підтримку України у війні проти Росії, співпрацю в межах НАТО, безпекову ситуацію у Європі та перспективи подальшого розвитку стратегічного партнерства.

    Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших союзників України. Варшава надала Києву масштабну військову допомогу, прийняла мільйони українських біженців, підтримує санкційний тиск на Росію та послідовно виступає за інтеграцію України до Європейського Союзу і НАТО.

    Попри це, питання історичної пам’яті, зокрема оцінка подій Волинської трагедії та ролі УПА, періодично викликають політичні дискусії між двома державами.

    Керівництво як Польщі, так і України неодноразово заявляло, що, попри наявність складних історичних тем, вони не повинні ставати перешкодою для подальшого розвитку стратегічного партнерства, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли єдність між союзниками має ключове значення для безпеки всього європейського континенту.

  • Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський Лев XIV може стати моральним авторитетом і посередником у складному українсько-польському діалозі щодо історичних суперечностей. Таку думку висловив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, коментуючи загострення відносин між Києвом і Варшавою та пошук шляхів до відновлення довіри між двома державами. Його заява пролунала на тлі дипломатичних зусиль обох країн щодо деескалації конфлікту, пов’язаного з питаннями історичної пам’яті.

    В ефірі спільного проєкту «Український фокус. Ранок» Шлінчак зазначив, що нині практично не бачить іншої постаті, яка могла б виступити модератором настільки чутливої дискусії.

    «Я собі думав, хто може стати модератором такої зустрічі чи, принаймні, людиною, яка може повпливати на те, щоб ці пристрасті трошки вляглися. І в мене іншої людини, ніж Папа Римський, не виникало», — сказав експерт.

    На його переконання, новий понтифік Лев XIV міг би звернутися до спадщини святого Івана Павла ІІ, який свого часу закликав українців і поляків будувати майбутнє на взаємному прощенні та партнерстві.

    Шлінчак нагадав, що саме Іван Павло ІІ багато років тому сформулював принцип, який став основою польсько-українського примирення: «Пробачаємо і просимо пробачення». На думку експерта, саме до цієї ідеї сторонам варто повернутися сьогодні.

    «Хто може виступити іншим моральним авторитетом, модератором цієї дискусії, я поки що не бачу», — наголосив він.

    Окремо політолог прокоментував пропозицію колишнього президента Польщі Олександра Квасневського очолити українсько-польську групу з питань історичної пам’яті. За словами Шлінчака, ця кандидатура має логічне підґрунтя, адже саме Квасневський був одним із ключових учасників історичного процесу українсько-польського примирення на початку 2000-х.

    Експерт нагадав про спільну декларацію президентів Леоніда Кучми та Олександра Квасневського, ухвалену у 2003 році.

    «Я дуже добре пам’ятаю, як ця декларація готувалася. Під час її підготовки було поламано дуже багато списів. Навколо кожної із команд були як голоси за налагодження стосунків, так і ті, хто виступав за їх загострення», — зазначив Шлінчак.

    Водночас він звернув увагу, що нині важливо оцінити, наскільки Квасневський зберігає політичний авторитет у сучасній Польщі.

    «З українського боку, я так розумію, ця кандидатура не викликає заперечень. Але наскільки зараз Олександр Квасневський є авторитетом для польських політиків — це питання вже до польської сторони», — додав він.

    Заяви експерта пролунали на тлі помітного загострення українсько-польських відносин, яке виникло після низки рішень та взаємних заяв щодо історичних питань. У червні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення спричинило гостру політичну дискусію у Варшаві та Києві.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, своєю чергою, закликав не допустити руйнування стратегічного партнерства між двома країнами. Він публічно звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести «пряму і чесну розмову», наголосивши, що конфлікт між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Москви, а не двох союзників.

    3 липня міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський провели переговори у Варшаві, після яких українська сторона передала так званий «антикризовий пакет». Він передбачає відновлення системного політичного діалогу, консультації між істориками та активніше залучення церков до процесу примирення.

    Новий крок до деескалації був зроблений і під час саміту НАТО в Анкарі. Президенти Володимир Зеленський та Кароль Навроцький вперше після початку дипломатичної кризи провели особисту зустріч. Польський президент після переговорів заявив, що, попри історичні розбіжності, Україна та Польща мають зберігати діалог, адже їх об’єднує спільна загроза — Росія. Водночас він визнав, що історичні питання залишаються невирішеними.

    Аналітики зазначають, що нинішня напруженість стала одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польського партнерства за останні роки. Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах, а Варшава є одним із головних центрів підтримки українських біженців та транзиту міжнародної допомоги.

    Саме тому, на думку Шлінчака, пошук морального авторитета, здатного допомогти сторонам повернутися до конструктивного діалогу, набуває особливого значення. Він вважає, що Папа Лев XIV як глава Католицької церкви та постать із глобальним моральним авторитетом може стати тією людиною, яка допоможе Києву й Варшаві знайти спільну мову без взаємних ультиматумів і політичної ескалації.

  • Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європейський парламент підтвердив підтримку подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, високо оцінивши прогрес держави у проведенні реформ навіть в умовах повномасштабної війни. Водночас у схваленій резолюції депутати окремо звернули увагу на рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесного найменування “Героїв УПА”, зазначивши, що цей крок негативно вплинув на українсько-польський діалог.

    Про це йдеться в офіційній заяві Європейського парламенту.

    Документ, який підтримала більшість європейських депутатів, загалом має позитивний характер щодо України. У ньому наголошується, що Київ продовжує демонструвати відданість європейському курсу, незважаючи на війну, проводить структурні реформи, зміцнює демократичні інституції та поступово адаптує законодавство до стандартів Європейського Союзу. Разом із цим автори резолюції вважають, що процес вступу має супроводжуватися подальшим виконанням реформаторських зобов’язань, насамперед у сфері правосуддя, боротьби з корупцією та верховенства права.

    Окремий розділ документа присвячений українсько-польським історичним суперечкам. У резолюції зазначається, що депутати Європарламенту із жалем сприйняли рішення про присвоєння одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь героїв Української повстанської армії. На думку європейських парламентарів, під час ухвалення цього рішення не були належним чином враховані історична чутливість питання для Польщі та ставлення польського суспільства до діяльності УПА.

    У тексті резолюції наголошується, що такий крок може негативно позначитися на добросусідських відносинах між двома державами та створити додаткові труднощі для розвитку стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    “Депутати Європарламенту висловлюють жаль з приводу ігнорування почуттів та скорботи польської сторони і вважають, що це рішення підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення зусиль у дусі доброї волі з метою примирення”, — зазначено в документі.

    Поправку щодо цього питання ініціювала Європейська народна партія. Вона була включена до масштабної доповіді про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі, яку підготував німецький депутат Європарламенту Міхаель Галер. Попри дискусійну поправку, загальна оцінка розвитку України залишається позитивною.

    У резолюції наголошується, що з моменту початку європейської інтеграції після Революції Гідності у 2014 році Україна здійснила масштабні демократичні перетворення. Європарламент зазначає, що російська повномасштабна агресія не лише не зупинила процес реформ, а навпаки — у багатьох сферах прискорила їх проведення. Депутати відзначили стійкість українських державних інституцій, продовження роботи органів влади навіть під час війни, ухвалення важливих законодавчих змін та наближення української правової системи до європейських стандартів.

    Водночас у документі підкреслюється, що для успішного відкриття нових переговорних кластерів Україні необхідно продовжувати судову реформу, забезпечити незалежність судової влади, зміцнювати систему верховенства права, а також гарантувати стабільну та незалежну роботу антикорупційних органів. Саме ці напрями, на думку європейських депутатів, залишаються ключовими критеріями подальшого просування України до повноправного членства в ЄС.

    Після голосування доповідач Міхаель Галер заявив, що Україна вже продемонструвала значний прогрес у виконанні європейських критеріїв, а її трансформація за останні роки є безпрецедентною.

    “З моменту початку європейського шляху України у 2014 році країна зазнала глибоких змін на краще. Агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес”, — наголосив євродепутат.

    За його словами, українська влада повинна й надалі приділяти особливу увагу реформуванню судової системи, забезпеченню незалежності антикорупційної інфраструктури та зміцненню демократичних інститутів, оскільки саме ці сфери визначатимуть швидкість переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу.

    Під час голосування резолюцію підтримали 460 депутатів Європейського парламенту. Проти документа висловилися 136 парламентарів, ще 59 утрималися. Хоча резолюція не має обов’язкової юридичної сили, вона відображає політичну позицію Європарламенту щодо подальшої європейської інтеграції України та визначає пріоритети, на які Брюссель звертатиме особливу увагу під час переговорного процесу.

    Питання Української повстанської армії вже тривалий час залишається одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування “Героїв УПА”. В Україні це рішення пояснили вшануванням учасників визвольної боротьби за незалежність держави.

    Водночас у Польщі діяльність Української повстанської армії традиційно оцінюють значно критичніше через події Волинської трагедії під час Другої світової війни. Саме тому рішення Києва викликало гостру реакцію польських політиків та частини суспільства, які заявили про неприпустимість героїзації УПА.

    Подальший розвиток ситуації призвів до дипломатичного загострення між двома країнами. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, після чого український лідер повернув державну нагороду польській стороні. Згодом про відмову від польських державних відзнак оголосили також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

    Попри це польський прем’єр-міністр Дональд Туск закликав обидві держави уникати подальшої ескалації та зосередитися на відновленні конструктивного діалогу. Він наголосив, що Україна й Польща залишаються стратегічними партнерами, а їхня співпраця має особливе значення в умовах триваючої російської агресії та спільних безпекових викликів для всієї Європи.

    Попри зауваження щодо історичної тематики, ухвалена резолюція демонструє незмінну підтримку України з боку Європейського парламенту. Документ підтверджує готовність Європейського Союзу й надалі підтримувати український євроінтеграційний курс, водночас очікуючи від Києва продовження реформ та збереження конструктивного діалогу із сусідніми державами, насамперед із Польщею, яка залишається одним із ключових союзників України в Європі.

  • “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    У Польщі набирає обертів політична суперечка навколо рішення уряду Дональда Туска розсекретити інформацію про військову допомогу, яку Варшава передавала Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Канцелярія президента Кароля Навроцького розкритикувала цей крок, заявивши, що такі відомості не мають ставати предметом відкритої публічної дискусії, особливо під час війни.

    Речник президента Польщі Рафал Лешкевич в ефірі Polsat News заявив, що вважає рішення Міністерства національної оборони помилковим. За його словами, дані про передану Україні військову техніку і боєприпаси є чутливою інформацією, яка має залишатися закритою для широкої громадськості.

    “Це не найкраще рішення. Це секретна інформація, і її не слід розголошувати громадськості”, — заявив Лешкевич, коментуючи намір Міноборони Польщі оприлюднити перелік допомоги Україні за 2022–2026 роки.

    У канцелярії Навроцького також припустили, що рішення уряду може мати внутрішньополітичний підтекст. Лешкевич назвав тему розсекречення допомоги Україні “темою-замінником”, яка, на його думку, може відволікати суспільну увагу від проблем правлячої коаліції та інших скандалів у польській політиці.

    Суперечка почалася після заяв міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша. 5 липня він повідомив, що після консультацій із прем’єр-міністром Дональдом Туском доручив розпочати процедуру розсекречення всіх передач військової допомоги Україні за період 2022–2026 років. За словами міністра, це має відбутися відповідно до законодавства про захист інформації, важливої для безпеки держави.

    Косіняк-Камиш пояснив, що рішення пов’язане зі звинуваченнями опозиції навколо можливої передачі Україні ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польські опозиційні політики заявляли, що уряд нібито передав Україні ракети, закуплені у США, без достатньої прозорості та погодження. У відповідь Міноборони вирішило не лише розсекретити перелік допомоги, а й доручило Військовій контррозвідці перевірити можливий витік державної таємниці.

    Очільник польського Міноборони також наголосив, що процес передачі військової допомоги Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість”, коли міністром оборони був Маріуш Блащак. За словами Косіняка-Камиша, про кожну передачу військового майна інформувався президент Польщі — раніше Анджей Дуда, а нині Кароль Навроцький.

    Саме цей аргумент став одним із ключових у відповіді уряду на критику. Представники кабінету Туска фактично намагаються показати, що військова допомога Україні не була одноосібним рішенням нинішньої влади, а здійснювалася в межах державної політики Польщі від початку повномасштабної війни.

    Водночас у таборі президента наполягають, що навіть якщо рішення про передачу допомоги були законними, публічне розкриття деталей може створити ризики. Лешкевич заявив, що інформація про види та обсяги переданого озброєння може бути корисною для російських спецслужб. Він також звернув увагу на суперечність: з одного боку, Міноборони хоче розсекретити дані, а з іншого — доручає контррозвідці перевірити можливий витік секретної інформації щодо Patriot.

    “Щось у цій історії не складається”, — заявив речник Навроцького.

    При цьому він визнав, що українська сторона ще кілька місяців тому публічно дякувала Польщі за передачу ракет до Patriot, однак наполягає: це не означає, що всі деталі такої допомоги мають бути відкритими.

    Дискусія навколо розсекречення допомоги Україні стала черговим епізодом напруження між урядом Дональда Туска та президентською канцелярією Кароля Навроцького. Польська політика після останніх виборів фактично увійшла у період жорсткого співіснування уряду й президента з різних політичних таборів. На цьому тлі питання України дедалі частіше стає не лише темою зовнішньої політики, а й інструментом внутрішньої боротьби.

    Для Києва ця ситуація є чутливою з кількох причин. Польща залишається одним із ключових союзників України, важливим логістичним хабом для військової допомоги та державою, яка від початку повномасштабного вторгнення передала значний обсяг озброєння, боєприпасів і техніки. Водночас останніми місяцями українсько-польські відносини неодноразово загострювалися через історичні суперечки, питання аграрної торгівлі та політичні заяви окремих польських посадовців.

    Публічне розкриття переліку допомоги може мати подвійний ефект. З одного боку, уряд Туска прагне продемонструвати масштаб польської підтримки України та зняти звинувачення у непрозорості. З іншого — опоненти попереджають про ризики для безпеки, адже детальна інформація про передані ракети, системи, боєприпаси чи інше обладнання може дати Росії додаткове уявлення про українські можливості та запаси союзників.

    Наразі невідомо, коли саме польське Міноборони оприлюднить повний перелік допомоги і наскільки детальним він буде. Відомство заявляє, що процедура має пройти відповідно до вимог законодавства, а чутливі дані, які можуть зашкодити безпеці держави, мають бути захищені.

    Втім, сама заява про розсекречення вже спричинила гучний політичний конфлікт у Варшаві. Канцелярія Навроцького наполягає, що допомога Україні не повинна перетворюватися на інструмент політичної боротьби, тоді як уряд Туска заявляє про необхідність прозорості та відповідальності перед суспільством.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні саміту НАТО закликав польську делегацію утриматися від взяття нових фінансових зобов’язань щодо України. За словами глави уряду, Варшава вже виконує надзвичайно великий обсяг завдань, пов’язаних із захистом східного кордону Європейського Союзу та східного флангу НАТО, тому під час переговорів із союзниками необхідно враховувати вже існуючий внесок Польщі у безпеку Європи. Водночас Туск підкреслив, що така позиція жодним чином не означає відмову від підтримки України чи зміну ставлення Варшави до російсько-української війни.

    Про це прем’єр Польщі заявив під час пресконференції напередодні саміту НАТО.

    Дональд Туск звернувся до польської делегації, яку очолює президент Кароль Навроцький, із проханням не робити заяв, що можуть передбачати нові фінансові зобов’язання Польщі перед Україною. За його словами, під час переговорів необхідно враховувати той факт, що Польща вже сьогодні витрачає значні ресурси на власну оборону, модернізацію армії, зміцнення державного кордону та забезпечення безпеки всього східного рубежу Європейського Союзу.

    Глава польського уряду наголосив, що його застереження не пов’язане з небажанням допомагати Україні. Навпаки, він підкреслив, що Польща була і залишається одним із найпослідовніших союзників Києва з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.

    “Це не тому, що я вважаю, що Україні не потрібна фінансова підтримка. Я вважаю, що Польща має дуже значні зобов’язання на всьому східному кордоні ЄС, і кожен має це враховувати”, – заявив Туск.

    За словами прем’єра, Польща вже зробила надзвичайно багато для підтримки України та зміцнення європейської безпеки. Від початку повномасштабної війни країна прийняла мільйони українських громадян, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Польська територія також стала головним логістичним вузлом для постачання військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні від країн Заходу.

    Саме через Польщу проходить значна частина озброєння, боєприпасів, техніки та іншої допомоги, яку союзники надають українським Силам оборони. Крім того, Варшава однією з перших передала Україні значні обсяги військової техніки, включаючи танки, артилерію, бронетехніку, боєприпаси та інше озброєння.

    Окремо Туск наголосив, що Польща сьогодні несе значне фінансове навантаження через необхідність зміцнювати власну обороноздатність. Після початку повномасштабної війни країна суттєво збільшила оборонний бюджет, розпочала масштабне переозброєння армії та реалізує великі програми закупівлі сучасної військової техніки у США, Південній Кореї та інших країнах.

    Крім цього, польська влада продовжує інвестувати значні кошти у зміцнення кордону з Білоруссю, який останніми роками залишається одним із найбільш напружених напрямків. Варшава регулярно заявляє про гібридні атаки з боку режиму Олександра Лукашенка, який, за оцінками польської влади, діє за підтримки Кремля, використовуючи нелегальну міграцію як інструмент політичного тиску на Європейський Союз.

    На думку Туска, саме через це союзники повинні враховувати не лише майбутні внески Польщі, а й ті ресурси, які країна вже вкладає у забезпечення безпеки всього європейського простору. Він наголосив, що східний кордон Польщі фактично є зовнішнім кордоном Європейського Союзу та одним із найважливіших рубежів НАТО.

    Заява польського прем’єра пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня. Очікується, що одним із головних питань зустрічі стане довгострокова підтримка України та створення нового міжнародного фонду військової допомоги обсягом 40 мільярдів євро. Союзники планують обговорити механізми фінансування цього фонду, розподіл внесків між країнами-членами Альянсу, а також подальшу координацію допомоги українській армії.

    Саме у зв’язку з цими переговорами Туск закликав польських представників займати обережну позицію щодо будь-яких нових фінансових рішень. За його словами, Польща не повинна брати на себе додаткові зобов’язання без урахування вже понесених витрат і свого внеску у спільну безпеку.

    Водночас глава уряду окремо наголосив, що підтримка України відповідає стратегічним інтересам самої Польщі. Він неодноразово заявляв, що результат війни безпосередньо визначатиме рівень безпеки всієї Центральної та Східної Європи. Саме тому Варшава й надалі підтримуватиме Київ політично, дипломатично та у сфері безпеки.

    Заява Туска свідчить про прагнення польського уряду знайти баланс між подальшою підтримкою України та захистом власних національних інтересів. У Варшаві наголошують, що Польща вже входить до числа країн, які витрачають найбільшу частку валового внутрішнього продукту на оборону серед усіх членів НАТО, а тому її внесок у європейську безпеку має бути належним чином оцінений союзниками.

    Останнім часом у країнах Альянсу тривають активні дискусії щодо того, як розподіляти фінансове навантаження, пов’язане з підтримкою України. Більшість держав погоджуються, що допомога Києву повинна зберігатися, однак дедалі частіше наголошують на необхідності більш справедливого розподілу витрат між усіма союзниками з урахуванням уже здійснених внесків окремих держав.

    Крім питання військової допомоги Україні, на саміті НАТО також планують обговорити подальше зміцнення східного флангу Альянсу, збільшення оборонних витрат країн-членів, розвиток спільних оборонних програм та заходи із стримування Росії.

    На цьому тлі українська сторона також попередила про активізацію російських інформаційних операцій, спрямованих на погіршення відносин між Києвом і Варшавою. За даними української влади, російські спецслужби готують нову кампанію навколо теми Волинської трагедії, яка має на меті посилити напруженість між двома державами та підірвати єдність союзників, що підтримують Україну у війні проти Росії. Саме тому Київ і Варшава неодноразово наголошували, що історичні питання не повинні використовуватися як інструмент для розколу партнерських відносин, особливо в умовах триваючої російської агресії.

  • Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що країни НАТО не повинні виключати можливості нової ескалації з боку Росії та мають бути готовими до будь-якого розвитку подій. Водночас він наголосив, що наразі Кремль не має достатніх військових ресурсів для повномасштабного нападу на держави Альянсу, адже значна частина російських сил залишається залученою у війні проти України.

    Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю Deutsche Welle.

    За словами Рінкевичса, російська агресивна політика залишається однією з головних загроз європейській безпеці, тому союзники не можуть дозволити собі втратити пильність або виходити з припущення, що ризик прямого конфлікту з Росією повністю відсутній. Президент Латвії наголосив, що країни НАТО повинні бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими військовими провокаціями, гібридними атаками або іншими спробами Кремля випробувати міцність євроатлантичної єдності.

    “Ми маємо бути готовими. Не можна виключати жодних варіантів. Але я б сказав, що нам не слід боятися. Ми маємо просто висловити дуже, дуже коротке й вагоме послання: якщо Росія кине виклик НАТО, Альянс відповість належним чином”, – заявив латвійський президент.

    Водночас Рінкевичс закликав уникати панічних настроїв. На його переконання, саме впевненість у власних силах та демонстрація готовності до колективної оборони є найкращим механізмом стримування Москви. Він наголосив, що Росія традиційно використовує слабкість або нерішучість своїх опонентів, тому союзники мають демонструвати єдність та чітку позицію.

    Президент Латвії звернув увагу, що нинішній військовий потенціал Російської Федерації значною мірою виснажений через повномасштабну війну проти України. За його словами, Кремль продовжує зазнавати значних втрат у живій силі, техніці та озброєнні, а також змушений витрачати величезні ресурси на підтримку бойових дій на українській території.

    Саме тому, зазначив Рінкевичс, сьогодні Москва не має достатньої кількості військ для здійснення повномасштабного вторгнення до будь-якої держави-члена НАТО.

    Разом із тим президент Латвії застеріг, що це не означає зникнення загрози в майбутньому. На його думку, Росія продовжує активно переозброювати армію, переводити економіку на військові рейки, збільшувати виробництво боєприпасів і ракет та накопичувати нові військові спроможності. Саме тому країнам Заходу необхідно використовувати нинішній час для зміцнення власної оборони.

    Рінкевичс наголосив, що війна в Україні стала головним фактором, який сьогодні стримує подальшу експансію Кремля. Він підкреслив, що українські військові фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, стримуючи російську армію від можливого розширення конфлікту.

    Окремо президент Латвії висловився щодо перспектив завершення війни. Він переконаний, що досягти справедливого миру без активної участі європейських держав неможливо. За його словами, саме Європа має залишатися одним із головних гарантів підтримки України як у військовій, так і в політичній, економічній та гуманітарній сферах.

    Рінкевичс також підтвердив підтримку європейської інтеграції України. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу відповідає інтересам не лише Києва, а й усієї європейської спільноти.

    Президент Латвії зазначив, що членство України в ЄС є важливим елементом довгострокової системи безпеки на континенті. Він переконаний, що стабільна, демократична та економічно сильна Україна стане додатковим фактором безпеки для всього регіону.

    Говорячи про оборонні бюджети союзників, Рінкевичс зауважив, що сам по собі показник у 5% валового внутрішнього продукту, який дедалі активніше обговорюється серед членів НАТО, не гарантує високого рівня обороноздатності.

    За його словами, набагато важливішим є питання реальних військових можливостей держав. Він наголосив, що навіть значні фінансові ресурси не матимуть практичної користі, якщо країни не зможуть оперативно закупити необхідне озброєння або самостійно його виробляти.

    “Ви маєте гроші, але вам також необхідно мати озброєння, ракети, техніку, які ви можете придбати за ці гроші. І тут ми бачимо, що у нас є деякі проблеми з оборонною промисловістю”, – пояснив глава латвійської держави.

    За його словами, після початку повномасштабної війни стало очевидно, що європейська оборонна промисловість ще не здатна достатньо швидко забезпечувати потреби армій сучасною технікою, боєприпасами, системами протиповітряної оборони та ракетним озброєнням. Саме тому державам ЄС необхідно прискорити модернізацію оборонного сектору, стимулювати виробництво та інвестувати у нові технології.

    Президент Латвії також відповів на питання щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. Він визнав, що європейські країни поступово збільшують власні оборонні можливості, однак цей процес є тривалим і потребує величезних фінансових вкладень, розвитку військової інфраструктури, підготовки особового складу та модернізації озброєння.

    На його переконання, Сполучені Штати залишаються ключовим гарантом безпеки європейського континенту.

    “Я б сказав, що сьогодні Сполучені Штати є незамінними в обороні Європи та у тому, щоб робити НАТО успішним як Альянс”, – підсумував Рінкевичс.

    Останнім часом тема можливої російської агресії проти країн НАТО дедалі частіше порушується європейськими політиками та військовими. У квітні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія потенційно може здійснити напад на одну з держав Альянсу вже найближчими місяцями, а також висловив сумнів щодо того, чи Сполучені Штати автоматично втрутяться у разі такого розвитку подій.

    У червні британська газета The Guardian із посиланням на розвідувальні дані повідомляла, що Кремль може готувати військові та гібридні провокації на східному фланзі НАТО. За оцінками західних спецслужб, таким чином Москва прагне перевірити швидкість реакції Альянсу, рівень координації між союзниками та готовність до колективної відповіді.

    Крім того, напередодні видання The Telegraph повідомило, що американська розвідка передала польській владі інформацію про можливі російські провокації поблизу польського кордону. За інформацією журналістів, йдеться про потенційні атаки безпілотниками, диверсійні операції або навіть локальні військові інциденти.

    На цьому тлі країни НАТО продовжують масштабне зміцнення східного флангу. Союзники збільшують чисельність військових контингентів у Польщі та країнах Балтії, нарощують обсяги спільних навчань, прискорюють виробництво боєприпасів, інвестують у розвиток систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також координують довгострокову підтримку України. Західні лідери неодноразово наголошували, що саме допомога Києву сьогодні є одним із найефективніших способів стримування подальших агресивних планів Кремля та зміцнення безпеки всієї євроатлантичної спільноти.