Daypolitico

Позначка: Донецьк

  • Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Сили оборони України протягом 5 жовтня та в ніч проти 6 жовтня завдали серії ударів по військових об’єктах російських військ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та Херсонської областей.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, серед уражених цілей — телекомунікаційний вузол, пункт управління російського підрозділу, склад безпілотників, склад боєприпасів, а також райони зосередження живої сили противника.

    У районі тимчасово окупованого Донецька Сили оборони завдали удару по телекомунікаційному вузлу російських військ. Такі об’єкти використовуються для забезпечення зв’язку та управління між підрозділами, тому їх ураження може ускладнювати координацію дій окупаційних сил.

    На Херсонщині, в районі Щасливцевого, українські військові атакували пункт управління одного з підрозділів російської армії.

    Окремо удари були завдані по районах зосередження особового складу РФ. Йдеться про Сокологірськ у Луганській області та Бурлацьке на Донеччині.

    На Луганщині Сили оборони також уразили два важливі тилові об’єкти. У районі Сіверськодонецька атаковано склад безпілотних літальних апаратів, а поблизу Хрустального — склад боєприпасів російських військ.

    У Генеральному штабі наголосили, що українські сили продовжують системно завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника та об’єктах, які забезпечують його бойові дії.

    Ураження тилових об’єктів залишається одним із важливих напрямів української тактики. Склади БпЛА та боєприпасів безпосередньо впливають на здатність російських підрозділів вести бойові дії, а удари по пунктах управління та комунікаційній інфраструктурі можуть порушувати їхню взаємодію та передачу команд.

    Ситуація особливо актуальна для Донеччини та Луганщини, де бойові дії залишаються інтенсивними. «Ненька інфо» раніше писала про ситуацію на півночі Донеччини, де українські війська у межах операції «Вівальді» заявляли про удари по російських логістичних маршрутах і ліквідацію центрів інфільтрації. 

    Окремий ризик для прифронтових районів становить масове використання російських безпілотників. У Святогірській громаді на Донеччині місцева влада описувала ситуацію так, що на окремих ділянках дрони фактично постійно присутні в небі та контролюють логістичні дороги. Детальніше про це «Ненька інфо» писала в матеріалі «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту.

    Серія ударів відбулася одночасно з активними бойовими діями і повітряними атаками РФ. У ніч проти 6 жовтня Росія, за даними Повітряних сил, застосувала проти України 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних, а ППО збила або подавила більшість цілей. «Ненька інфо» вже писала про цю атаку та її наслідки.

    Таким чином, удари 5–6 жовтня були спрямовані не на одну конкретну ділянку фронту, а одразу на кілька елементів російської військової системи — зв’язок, управління, запаси боєприпасів, дрони та особовий склад.

  • Сюрприз до свята окупантів: партизани паралізували ключову залізницю росіян на півдн

    Сюрприз до свята окупантів: партизани паралізували ключову залізницю росіян на півдн

    Український військово-партизанський рух «АТЕШ» здійснив нову масштабну диверсію на тимчасово окупованих територіях, завдавши критичного удару по військовій логістиці російської армії. У понеділок, 30 вересня, представники підпілля повністю вивели з ладу три важливі залізничні вузли на стратегічному напрямку Донецьк – Мелітополь. Знаково, що ця операція відбулася саме в той день, коли кремлівська пропаганда з пафосом відзначала так званий «День возз’єднання», святкуючи чергову річницю незаконної анексії українських регіонів.

    Згідно з повідомленням підпільників, ретельно скоординована атака на транспортну інфраструктуру ворога відбулася поблизу трьох тимчасово окупованих населених пунктів: Луганське, Розівка та Молочанськ. Партизани успішно знищили релейні шафи, які безпосередньо відповідають за автоматизоване керування рухом поїздів. Знищення цього специфічного електронного обладнання робить абсолютно неможливим безпечний та швидкий пропуск важких військових ешелонів із бронетехнікою та особовим складом. Цей залізничний маршрут є життєво важливою артерією, через яку загарбники намагаються безперебійно живити свої передові підрозділи на південній лінії фронту.

    «Без цих вузлів порушується управління рухом ешелонів: сигналізація, стрілки та зв’язок на ділянках. «АТЕШ» методично перерізає шляхи постачання угруповання на півдні. Боєприпаси, техніка та жива сила окупантів залежать від цієї залізниці – і ми відрізаємо їх від постачання», – йдеться в офіційній заяві партизанського руху.

    Блокування південних логістичних маршрутів збігається із загальним ускладненням ситуації для російських військ та зростанням панічних настроїв у їхньому тилу. Нещодавно агенти підпілля спромоглися отримати доступ до закритої інформації, яка розкриває реальний стан справ у політичному керівництві країни-агресора. За їхніми розвідувальними даними, новообрані депутати Державної думи Російської Федерації під шаленим тиском родичів загиблих військовослужбовців були змушені готувати таємне звернення до власного міністерства оборони. У цьому закритому листі політики просили військове командування розглянути можливість термінового відведення армії з лиманського напрямку, де окупаційні сили продовжують зазнавати катастрофічних втрат.

     

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.

  • Цифрова ізоляція «нових регіонів»: ФСБ заборонила розгортання мереж 5G на окупованих територіях України

    Цифрова ізоляція «нових регіонів»: ФСБ заборонила розгортання мереж 5G на окупованих територіях України

    Поки російська пропаганда гучно звітує про «інтеграцію» та розвиток інфраструктури на захоплених українських землях, реальність виявляється зовсім іншою. Мешканці окупованих територій залишаться без сучасних технологій зв’язку: Державна комісія з радіочастот РФ ухвалила рішення про повну заборону на розгортання мереж 5G у Криму, а також у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорозькій областях.

    Безпекові параноїдальні заборони та страх санкцій

    Головною причиною такого кроку стало жорстке вето з боку ФСБ Росії. Російські спецслужби заборонили встановлювати відповідні базові станції нового покоління, керуючись міркуваннями військової безпеки та тотального контролю в умовах бойових дій. На думку силовиків, надшвидкісний зв’язок створює додаткові ризики для безпеки та заважає радіоелектронній розвідці й управлінню військами.

    Однак існує й інший, економічний чинник. Розгортання мереж 5G потребує сучасного телекомунікаційного обладнання, виробництво якого прив’язане до глобальних лідерів ринку, насамперед китайських корпорацій Huawei чи ZTE. Пряме постачання такої техніки на міжнародно не визнані окуповані території автоматично виставило б ці компанії під удар жорстких західних санкцій, чого техногіганти намагаються ретельно уникати.

    У результаті регіони, які Москва намагається інтегрувати у свій правовий та інформаційний простір, фактично приречені на технологічну консервацію та архаїчний зв’язок.

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.

  • 53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо незаконного вивезення до Росії 53 українських дітей з тимчасово окупованої частини Донецької області. За матеріалами слідства, восени 2022 року дітей під виглядом «евакуації» спочатку вивезли автобусами з Донецька, після чого літаком доправили до Москви.

    Заочну підозру у справі отримали чотири представники окупаційної адміністрації. Серед них так званий «міністр охорони здоров’я ДНР» Дмитро Гарцев, колишня очільниця так званої «державної служби у справах сім’ї та дітей ДНР» Світлана Майборода, а також керівники захоплених медичних установ Вячеслав Висягін та Віктор Гончаров.

    За версією українських правоохоронців, саме Гарцев разом із Майбородою доручили керівникам окупаційних медичних закладів організувати переміщення дітей до Росії. Йдеться про вихованців дитячих будинків, яких спочатку вивезли на територію РФ, а після прибуття розподілили між соціальними установами.

    Частину дітей передали російським родинам

    Далі, за даними слідства, 28 із 53 українських дітей передали під опіку російських сімей. Українські правоохоронці вважають, що таким чином окупаційні посадовці фактично змінили умови проживання дітей та позбавили їх можливості залишатися на території України.

    Особливу увагу слідство приділяє тому, що переміщення дітей відбувалося не як добровільна поїздка, а в умовах російської окупації та під прикриттям так званої «евакуації».

    Правоохоронці кваліфікували дії підозрюваних за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

    СБУ наголошує, що незаконне переміщення цивільного населення з окупованої території заборонене міжнародним гуманітарним правом. Зокрема, стаття 49 Женевської конвенції IV прямо забороняє примусове індивідуальне або масове переселення та депортацію цивільних з окупованих територій незалежно від мотивів.

    Підозрювані переховуються на окупованій території

    Усі четверо фігурантів, за даними української спецслужби, перебувають на тимчасово окупованій території, тому підозру їм оголосили заочно.

    Українські правоохоронці продовжують збирати докази та проводити необхідні процесуальні дії, щоб встановити всі обставини незаконного вивезення дітей і забезпечити притягнення причетних до відповідальності.

    Справа також має ширший міжнародний контекст. Депортація та примусове переміщення українських дітей стали одним із напрямів розслідувань воєнних злочинів, скоєних Росією після початку повномасштабного вторгнення.

    У цьому кримінальному провадженні вина конкретних осіб ще не встановлена судом. Заочна підозра означає, що українське слідство вважає зібрані докази достатніми для повідомлення фігурантам про підозру, однак остаточну оцінку їхнім діям має надати суд.

     

  • У Донецьку спалахнув склад боєприпасів: детонація тривала годинами

    У Донецьку спалахнув склад боєприпасів: детонація тривала годинами

    У тимчасово окупованому Донецьку в ніч проти 13 липня стався потужний вибух на складі боєприпасів, після чого розпочалася тривала детонація снарядів. У мережі з’явилися численні відео, на яких видно масштабну пожежу та серію вибухів, що не припинялися протягом тривалого часу.

    Про інцидент повідомили моніторингові Telegram-канали, а також місцеві пабліки, які публікували кадри з різних районів окупованого міста. Через значну відстань до місця події на відеозаписах можна розгледіти лише велике полум’я, яке освітлює нічне небо, однак добре чути безперервні вибухи.

    За повідомленнями очевидців, після першого потужного вибуху на складі розпочалася неконтрольована детонація боєприпасів. Снаряди вибухали один за одним, а уламки та боєприпаси хаотично розліталися в повітрі. Через характер вибухів можна припустити, що вогонь охопив значний запас боєкомплекту, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Станом на цей момент причини займання залишаються невідомими. Також не розголошуються точне місце розташування складу, масштаби руйнувань та інформація про можливі втрати серед особового складу чи техніки окупаційних військ. Представники окупаційної адміністрації Донецька інцидент поки що не коментували.

    Подібні вибухи на складах боєприпасів мають суттєвий вплив на забезпечення військ, адже можуть призводити до втрати значних запасів снарядів, необхідних для ведення бойових дій. Водночас офіційного підтвердження того, що саме стало причиною пожежі та вибухів, наразі немає.

    Останнім часом на тимчасово окупованих територіях дедалі частіше повідомляють про вибухи, пожежі та пошкодження військової логістики російських окупаційних сил. Зокрема, раніше стало відомо про знищення мосту, який сполучав Донецьк із Маріуполем. Після цього рух транспорту через переправу став неможливим, що змусило окупаційні війська шукати альтернативні маршрути для перекидання особового складу, техніки та боєприпасів.

    Крім того, останніми днями повідомлялося і про інші удари по військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях. За даними українських ЗМІ, серія атак спричинила паніку серед окупаційних військ, а також посилила проблеми із забезпеченням окремих напрямків. Зокрема, експерти зазначають, що регулярні удари по складах, логістичних вузлах та транспортній інфраструктурі можуть суттєво ускладнювати можливості російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій.

    Наразі незалежно підтвердити обставини нічної пожежі та вибухів у Донецьку неможливо. Інформація про наслідки інциденту продовжує уточнюватися.

  • Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Сили оборони України продовжують системно завдавати ударів по критично важливих об’єктах військової та паливної інфраструктури Російської Федерації. У ніч на 31 травня українські безпілотники та ракетні підрозділи провели масштабну операцію, у результаті якої були уражені Саратовський нафтопереробний завод, стратегічна нафтотранспортна станція «Лазарєво» у Кіровській області, а також низка військових об’єктів ворога на території Росії та окупованих районів України.

    Інформацію про результати операції офіційно підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військового командування, атака стала частиною стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу країни-агресора та порушення логістики забезпечення російської армії.

    Одним із головних об’єктів удару стало ПАТ «Саратовський нафтопереробний завод», розташований у Саратовській області Росії. Це підприємство входить до структури російської державної нафтової компанії «Роснєфть» і є одним із ключових нафтопереробних центрів Поволжя. Проєктна потужність заводу становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    За повідомленнями російських джерел та місцевих жителів, після атаки на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. У мережі почали з’являтися відеозаписи із густим димом та вогнем на території виробничого комплексу. Російські служби були змушені екстрено реагувати на наслідки удару, а працівники підприємства проводили аварійне скидання тиску з технологічних систем для запобігання більш серйозним наслідкам.

    Військові експерти зазначають, що Саратовський НПЗ має важливе значення не лише для цивільної економіки Росії. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти, частина яких використовується для забезпечення російських військових підрозділів. Порушення його роботи може вплинути як на регіональний паливний ринок, так і на військову логістику окупаційних сил.

    Ще більш стратегічного значення набув удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є важливим вузлом магістрального нафтопроводу Сургут – Горький – Полоцьк, який використовується для транспортування нафти із Західного Сибіру до нафтопереробних підприємств та експортних напрямків.

    Станція забезпечує підтримку тиску в трубопроводі та безперервність транспортування сировини. Саме через такі вузли проходять значні обсяги російської нафти, яка надалі експортується через порти Балтійського моря або використовується всередині країни. Виведення подібного об’єкта з ладу може створити серйозні труднощі для логістики нафтової галузі РФ та призвести до тимчасового скорочення поставок.

    Окрім ударів по паливній інфраструктурі, Сили оборони України продовжили ураження військових об’єктів ворога. У Ростовській області Росії було атаковано склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Матвєєв Курган. За даними Генштабу, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських підрозділів, які ведуть бойові дії на Донецькому напрямку.

    Також українські військові завдали ударів по системі управління російських військ. У Курській області зафіксовано ураження командно-спостережного пункту противника в районі населеного пункту Бегоща. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у координації бойових дій, передачі наказів та управлінні військовими підрозділами.

    Додатково були атаковані пункти управління безпілотними літальними апаратами в районах Графовки Бєлгородської області та Калинового на тимчасово окупованій території Донецької області. Останнім часом саме безпілотники стали одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому знищення відповідної інфраструктури має важливе оперативне значення.

    Ще однією ціллю стала велика майстерня з виробництва та ремонту безпілотників у Донецьку. Такі об’єкти забезпечують технічне обслуговування ударних і розвідувальних БпЛА, які активно використовуються російськими військами проти українських позицій та цивільних об’єктів.

    Генштаб також повідомив про успішні удари по районах концентрації особового складу та військової техніки противника в Донецьку та районі селища Желанне. Деталі щодо втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Останні місяці демонструють зміну підходів українських Сил оборони до ведення війни на великій відстані. Якщо раніше основними цілями ставали військові аеродроми, склади боєприпасів та бази зберігання техніки, то нині дедалі більше уваги приділяється паливній та транспортній інфраструктурі Росії. Саме нафта і нафтопродукти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та фінансування війни проти України.

    Аналітики наголошують, що систематичні удари по НПЗ, нафтобазах, насосних станціях та логістичних вузлах можуть мати накопичувальний ефект. Навіть якщо окремі об’єкти відновлюються відносно швидко, постійна загроза атак змушує Росію витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури та ремонт пошкоджених об’єктів.

    У Генеральному штабі наголосили, що операції зі знищення військово-економічного потенціалу держави-агресора триватимуть і надалі. Українські військові підкреслюють, що всі уражені об’єкти прямо або опосередковано працюють на забезпечення російської армії, а тому є законними військовими цілями в умовах збройного конфлікту.

    Наразі результати ударів уточнюються, однак уже відомо, що нічна атака стала однією з наймасштабніших операцій останнього часу проти паливної інфраструктури та системи військового управління Російської Федерації.

  • “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    Російські “воєнкори” та пропагандисти дедалі частіше визнають те, що ще кілька місяців тому в Кремлі намагалися заперечувати: українські дрони фактично зривають російську логістику навіть у глибокому тилу окупаційних військ. Особливу паніку в РФ викликали удари поблизу тимчасово окупованого Маріуполя, де українські безпілотники почали системно полювати на паливозаправники, вантажівки та військові колони ворога. Американський Інститут вивчення війни — Institute for the Study of War — у новому звіті констатує: здатність України вражати рухомі цілі на десятки кілометрів від фронту стає серйозною проблемою для російського командування.

    Йдеться насамперед про район стратегічної траси Т-0509 між Маріуполем і Донецьком. Саме там українські FPV-дрони та ударні системи Hornet почали регулярно атакувати транспорт окупантів. У російському ультранаціоналістичному сегменті Telegram це вже називають “логістичним пеклом”. Російські блогери скаржаться, що дороги, які ще у 2024–2025 роках вважалися відносно безпечними навіть поблизу фронту, тепер стали смертельно небезпечними навіть за 30–35 кілометрів від бойових дій.

    Аналітики ISW звертають увагу, що українські сили досягли цього завдяки різкому збільшенню дальності польоту безпілотників, а також використанню нових технологій зв’язку та наведення. Зокрема, російські пропагандисти прямо визнають, що частина українських дронів використовує системи зв’язку через Starlink, що робить їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, окремі БпЛА здатні працювати з автоматичним захопленням цілі, що ще більше ускладнює їх перехоплення.

    Особливу тривогу в РФ викликає не лише район Маріуполя, а й стратегічна траса М-14, яка проходить через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до окупованого Криму. Саме ця дорога є однією з ключових артерій постачання російського угруповання на півдні України. Через неї перекидаються боєприпаси, паливо, важка техніка та резерви. Якщо Україна зможе системно тримати цю магістраль під вогневим контролем, це серйозно вдарить по можливостях Росії утримувати окупаційні сили в Запорізькій області та Криму.

    У ISW наголошують, що здатність ЗСУ вражати рухомі цілі у районах, які раніше вважалися “глибоким тилом”, стає однією з головних причин нервовості в російському інформаційному просторі. Російські “воєнкори” вже відкрито пишуть, що українські дрони починають “захоплювати траси”, фактично змушуючи окупантів або повністю змінювати маршрути, або рухатися лише вночі та малими групами.

    Важливу роль у цих операціях відіграють підрозділи української аеророзвідки та оператори FPV-дронів. Зокрема, нещодавно бійці 1-го корпусу Азов опублікували відео ударів по російських вантажівках поблизу Маріуполя. На кадрах видно, як українські дрони вистежують техніку окупантів прямо на трасах та завдають точкових ударів. Для російської армії це означає не лише втрату транспорту, а й постійний психологічний тиск: будь-який рух у тилу тепер може завершитися атакою.

    За оцінками військових експертів, ситуація навколо Маріуполя має для Кремля не лише тактичне, а й стратегічне значення. Саме сухопутний коридор через окупований південь України залишається критично важливим для сполучення Росії з Кримом. Після ударів по Кримському мосту Москва була змушена ще більше покладатися на маршрути через Маріуполь і Мелітополь. Тому українські атаки по логістиці в цьому районі фактично б’ють по всій системі постачання російських військ на південному напрямку.

    Російські пропагандисти вже прямо визнають, що ситуація погіршується. Один із Z-блогерів заявив, що траси біля Маріуполя починають нагадувати “дорогу смерті”, а українські дрони дедалі частіше діють безкарно. У Кремлі намагаються применшити масштаби проблеми, однак навіть у провоєнних каналах дедалі частіше лунають вимоги терміново посилити захист тилових маршрутів.

    Українська сторона офіційно не розкриває деталей нових тактик використання безпілотників, однак експерти звертають увагу: за останній рік ЗСУ суттєво змінили підхід до дронової війни. Якщо раніше FPV-дрони переважно використовувалися безпосередньо на лінії фронту, то тепер Україна дедалі активніше застосовує їх для глибокого ураження логістики та виснаження противника.

    На тлі невдач російського весняного наступу та проблем із постачанням удари по трасах навколо Маріуполя стають ще одним фактором, який може серйозно послабити окупаційне угруповання РФ. Війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за логістику, ресурси та можливість швидко перекидати резерви. І саме тут українські безпілотники починають створювати для Росії одну з найбільших проблем за весь час повномасштабної війни.

  • Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    У тимчасово окупованому Донецьку представники так званої судової системи притягнули до відповідальності іноземців за проведення релігійного обряду в громадському місці. Йдеться про громадян Узбекистану та Таджикистану, яких оштрафували за вечірню молитву в одному з місцевих кафе без дозволу окупаційної адміністрації.

    Як повідомляють російські медіа з посиланням на рішення окупаційного «суду», інцидент стався ще 19 березня. Двоє чоловіків — Акрам Алікулов та Різвон Самієв — здійснили намаз у приміщенні кафе, що, за версією «суду», було кваліфіковано як «публічне богослужіння без погодження». Сам релігійний обряд, згідно з матеріалами справи, тривав близько дев’яти хвилин.

    Рішення про притягнення до відповідальності було ухвалене наприкінці квітня — 24 та 27 числа. Обом чоловікам призначили штрафи по 20 тисяч російських рублів. При цьому справу розглядали за нормами законодавства Російської Федерації, яке застосовується окупаційною владою на тимчасово захоплених територіях України.

    Під час розгляду справи обидва іноземці заявили, що не були обізнані з обмеженнями щодо здійснення релігійних обрядів у громадських місцях. За їх словами, вони не знали, що в кафе не можна молитися без окремого дозволу. Однак ці аргументи не вплинули на рішення «суду».

    Відповідно до російського законодавства, проведення релігійних обрядів дозволяється без додаткових погоджень лише у спеціально визначених місцях — культових спорудах, місцях паломництва, на кладовищах або в житлових приміщеннях. Усі інші випадки, зокрема в публічному просторі, прирівнюються до масових заходів і потребують попереднього погодження з владою — за аналогією з мітингами чи демонстраціями.

    Правозахисники неодноразово звертали увагу на те, що подібна практика може використовуватися як інструмент контролю над релігійною діяльністю, особливо на окупованих територіях. Обмеження свободи віросповідання, зокрема для іноземців або представників релігійних меншин, стають частиною ширшої політики регулювання громадського життя.

    Окремо експерти наголошують, що ситуація в тимчасово окупованих регіонах відрізняється від міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Зокрема, свобода релігії передбачає можливість здійснювати обряди як індивідуально, так і колективно, без необґрунтованих обмежень з боку держави.

    У цьому випадку мова йде про короткотривалу молитву, яка не супроводжувалася жодними публічними закликами чи масовим зібранням. Проте навіть такий формат був кваліфікований як порушення встановлених правил.

    Контекст цієї справи також пов’язаний із загальною ситуацією в регіоні, де окупаційна влада продовжує впроваджувати власні правові норми та практики. Це стосується не лише релігійної сфери, а й інших аспектів життя — від свободи слова до пересування.

    Водночас випадок у Донецьку піднімає ширше питання про становище іноземців на окупованих територіях. Громадяни інших держав, які перебувають у таких регіонах, часто опиняються в умовах правової невизначеності, де правила можуть суттєво відрізнятися від тих, до яких вони звикли.

    На цьому тлі правозахисні організації закликають міжнародну спільноту уважніше стежити за ситуацією з дотриманням прав людини на окупованих територіях України. Особливу увагу вони звертають на випадки обмеження свободи віросповідання, які можуть мати системний характер.

    Станом на зараз інформації про оскарження рішення або подальшу долю оштрафованих осіб немає. Також відсутні офіційні коментарі від представників міжнародних організацій щодо цього конкретного випадку.

    Ця історія ще раз демонструє, як навіть коротка приватна молитва може стати підставою для покарання в умовах обмеженого правового поля. Вона підкреслює складність ситуації на окупованих територіях, де звичні для демократичних суспільств права можуть суттєво обмежуватися.