Позначка: допомога ЄС

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • Куди зникають євро на укриття: схема в стилі 90-х у Запоріжжі

    Куди зникають євро на укриття: схема в стилі 90-х у Запоріжжі

    У Запорізькій області розгортається схема, яка може стати ще одним прикладом масштабного дерибану міжнародної допомоги. Йдеться про реалізацію кількох інфраструктурних проєктів на понад 660 мільйонів гривень, що фінансуються Євросоюзом у межах програми Ukraine Facility. Формально — будівництво нового корпусу обласної дитячої лікарні з укриттям та двох захисних споруд для місцевих шкіл. По суті — ознаки фіктивних тендерів, завищених кошторисів і компанії-прокладки, створеної виключно під «освоєння» коштів.

    Єдиний учасник, зручні умови

    Усі підряди виграла одна й та сама фірма — ТОВ «Будівальна компанія КАЛЬМІУС», зареєстрована за місяць до проведення тендерів. У кожному з конкурсів вона виступала єдиним учасником, а умови технічного завдання були виписані так, щоб не залишити шансів потенційним конкурентам. Подібна «тендерна інтимність» стала можливою завдяки максимально вузьким кваліфікаційним критеріям, що дозволили дискваліфікувати будь-якого реального підрядника.

    Наявність досвіду компанія «підтвердила» за допомогою договору із фірмою-посередником, укладеним буквально за кілька днів до подачі документів. Жодних реальних підтверджень виконаних робіт надано не було.

    Бетон і арматура «з націнкою»

    Експерти вже виявили численні ознаки свідомого завищення вартості робіт та матеріалів. Так, у проєктній документації зафіксовані наступні показники:

    • Арматура — дорожча на 49% від ринку;

    • Бетон — переплата до 51%;

    • Вентиляційні системи — на 85% дорожчі за середньоринкові ціни.

    Водночас ціни в кошторисах перевищують пропозиції навіть від найбільших виробників, що виключає помилку або ринкові коливання. Висновок очевидний — йдеться про навмисне завищення цін з метою виведення коштів.

    Компанія-фантом

    ТОВ «БК КАЛЬМІУС» має статутний капітал 5 тисяч гривень, відсутню матеріально-технічну базу та найманий персонал лише «на папері». Для «імітації спроможності» були укладені договори оренди техніки з понад 30 підконтрольними фірмами, що лише поглиблює підозру у фіктивності всієї конструкції.

  • ЄС виділив 200 млн євро на підтримку України взимку

    ЄС виділив 200 млн євро на підтримку України взимку

    Прийдешня зима в Україні обіцяє бути складнішою, ніж минулорічна, через продовження військових дій і проблеми з енергетичною інфраструктурою. У зв’язку з цим Європейський Союз зробив суттєвий внесок у підтримку енергосектора України. Про це повідомила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова в інтерв’ю «Інтерфаксу».

    “Я думаю, що люди мають готуватися до важких часів, але я дуже сподіваюся, що нам вдасться уникнути катастрофічного сценарію,” – зазначила дипломатка.

    Матернова наголосила, що Євросоюз виділив 100 мільйонів євро на підготовку України до зими. Крім того, ще 100 мільйонів євро було надано через Кредитну установу для відбудови (KFW) для посилення оператора енергетичного сектора «Укренерго». Це фінансування має на меті покращення та відновлення енергетичної інфраструктури.

    “Одним із важливих напрямків підтримки є механізм цивільного захисту. У перші тижні та місяці повномасштабної війни саме він був основним каналом, яким в Україну надходило все обладнання для різних надзвичайних ситуацій. А наразі він сконцентрований на збільшенні постачання енергоносіїв, включаючи турбіни, генератори тощо,” – додала Матернова.

    Обладнання надходить не тільки з країн-членів ЄС, а й від інших донорів, зокрема Японії, Кореї та Канади. ЄС вже надав понад 1000 високовольтних генераторів і малих турбін, щоб допомогти Україні підготуватися до зими.

    Підтримка Європейського Союзу є критично важливою в умовах триваючої війни, що значно ускладнює енергетичну ситуацію в Україні. Спільні зусилля міжнародних донорів мають забезпечити Україні можливість впоратися з зимовими труднощами та зменшити ризики для цивільного населення.