Позначка: дорожня інфраструктура

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    Уряд Бельгії готується запровадити нову систему оплати за користування автомобільними дорогами, яка передбачає обов’язкове придбання дорожньої віньєтки для всіх водіїв. Нові правила поширюватимуться не лише на громадян країни, а й на іноземців, які в’їжджатимуть до Бельгії власним транспортом або транзитом перетинатимуть її територію. Таким чином держава планує змінити підхід до фінансування дорожньої інфраструктури та водночас стимулювати використання екологічніших автомобілів.

    Про це повідомляє агентство Belga News.

    За попередніми планами, нова система має набути чинності з 1 травня. Водночас остаточний запуск залежить від завершення переговорів між трьома автономними регіонами Бельгії — Фландрією, Валлонією та Брюссельським столичним регіоном. Саме ці адміністративні одиниці повинні остаточно узгодити всі юридичні та фінансові аспекти реформи.

    Запровадження дорожньої віньєтки стане можливим після набуття чинності спеціальної угоди про співпрацю між трьома регіонами країни. За інформацією бельгійських ЗМІ, сторони вже погодили більшість положень документа. На фінальному етапі залишилося визначити лише механізм розподілу коштів, які надходитимуть від продажу віньєток.

    Очікується, що після досягнення остаточної домовленості бельгійська влада офіційно представить нову систему оплати за користування дорогами та розпочне її практичне впровадження.

    Однією з головних особливостей реформи стане те, що розмір плати залежатиме від екологічних характеристик транспортного засобу. Зокрема, при визначенні вартості віньєтки враховуватиметься рівень викидів вуглекислого газу (CO₂).

    Такий підхід відповідає екологічній політиці Європейського Союзу, яка передбачає заохочення громадян до використання менш шкідливого для довкілля транспорту та поступове скорочення кількості автомобілів із високими викидами.

    Для автомобілів із нульовим рівнем викидів, насамперед електромобілів, річна віньєтка коштуватиме 90 євро.

    Власники автомобілів, які відповідають щонайменше екологічному стандарту Євро-4, сплачуватимуть 100 євро на рік.

    Найдорожчий тариф встановлять для транспортних засобів із найвищими показниками шкідливих викидів. Для таких автомобілів річна вартість користування дорогами становитиме 125 євро.

    Таким чином уряд прагне зробити використання більш екологічних автомобілів фінансово вигіднішим порівняно зі старішими транспортними засобами, які сильніше забруднюють атмосферу.

    Окрім річної віньєтки, влада планує запропонувати кілька короткострокових варіантів оплати. Водії зможуть придбати дозвіл на один день, десять днів, один місяць або два місяці.

    Такий формат покликаний зробити нову систему більш зручною для туристів, іноземних водіїв, міжнародних перевізників і громадян інших країн, які відвідуватимуть Бельгію на короткий період або використовуватимуть її територію для транзиту.

    Нові правила однаково стосуватимуться як бельгійських громадян, так і іноземців. Це означає, що всі водії, незалежно від країни реєстрації автомобіля, повинні будуть придбати відповідну віньєтку для законного користування автомагістралями та регіональними дорогами Бельгії.

    Влада розраховує, що впровадження нової системи забезпечить стабільне джерело фінансування для ремонту, модернізації та розвитку дорожньої мережі. Крім того, очікується, що диференційовані тарифи залежно від рівня викидів сприятимуть оновленню автопарку та популяризації екологічного транспорту.

    Запровадження віньєток також наблизить Бельгію до практики, яка вже давно використовується в багатьох країнах Європи. Аналогічні системи оплати за користування дорогами діють, зокрема, в Австрії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Болгарії, Румунії та Швейцарії. У більшості цих держав водії також можуть придбати віньєтки на різні строки — від одного дня до року.

    Фахівці зазначають, що останніми роками дедалі більше європейських країн переглядають механізми фінансування дорожньої інфраструктури, прагнучи поєднати їх із кліматичною політикою та принципом «забруднювач платить». Саме тому вартість користування дорогами дедалі частіше залежить не лише від типу транспортного засобу, а й від його впливу на довкілля.

    Якщо три бельгійські регіони остаточно погодять усі деталі реформи найближчим часом, уже з 1 травня нова система стане обов’язковою для всіх водіїв. Це означатиме, що перед поїздкою до Бельгії автомобілістам необхідно буде заздалегідь придбати відповідну дорожню віньєтку або оформити її після в’їзду до країни відповідно до нових правил.

  • У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У Києві з 22 червня до 15 липня частково обмежать рух транспорту на одній із ключових магістралей Печерського району. Йдеться про бульвар Лесі Українки поблизу станції метро «Печерська», де дорожники проводитимуть роботи з облаштування огородження на розділювальній смузі.

    Про це повідомили в комунальній корпорації «Київавтодор».

    Згідно з інформацією дорожників, роботи виконуватимуть фахівці Печерського шляхово-експлуатаційного управління. Вони триватимуть щоденно з 08:00 до 20:00 на ділянці від станції метро «Печерська» до Печерського шляхопроводу.

    На час проведення робіт рух транспорту частково обмежуватимуть крайніми лівими смугами в обох напрямках. Водіїв закликають враховувати тимчасові зміни під час планування маршрутів та, за можливості, обирати альтернативні шляхи руху.

    Бульвар Лесі Українки є однією з найважливіших транспортних артерій столиці. Він з’єднує центральну частину міста з Печерським районом та забезпечує рух до урядового кварталу, ділових центрів і житлових масивів. Через високу інтенсивність руху навіть часткове перекриття окремих смуг може призвести до утворення заторів у години пік.

    У «Київавтодорі» пояснюють, що роботи пов’язані з підвищенням безпеки дорожнього руху. Нове огородження на розділювальній смузі має допомогти зменшити кількість небезпечних маневрів та підвищити рівень безпеки як для водіїв, так і для пішоходів.

    Очікується, що найбільше навантаження припаде на ранкові та вечірні години, коли бульваром щодня користуються тисячі автомобілістів. Через це мешканцям столиці рекомендують завчасно планувати поїздки, враховуючи можливі затримки в русі.

    Це вже не перше масштабне обмеження руху в Києві цього літа. Раніше міська влада повідомляла про тимчасові обмеження на Північному мосту, де також проводяться ремонтні та експлуатаційні роботи. Крім того, в різних районах столиці триває оновлення дорожньої інфраструктури, що є частиною програми підтримки транспортної мережі міста.

    Попри воєнний стан, Київ продовжує реалізовувати проєкти з модернізації дорожньої інфраструктури, ремонту мостів, шляхопроводів та транспортних розв’язок. За словами міської влади, це необхідно для забезпечення безпечного та безперебійного руху транспорту, особливо в умовах підвищеного навантаження на столичні дороги.

    У «Київавтодорі» перепрошують за тимчасові незручності та просять водіїв бути уважними на ділянці проведення робіт, дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків і не перевищувати швидкість поблизу робочої зони.

    Завершити роботи та повністю відновити рух на бульварі Лесі Українки планують до 15 липня.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.