Позначка: ДПС

  • Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    У Чернігівській області правоохоронці викрили схему системного отримання хабарів серед посадовців податкової служби.

    Про підозру повідомлено двом керівникам структурних підрозділів та головному державному інспектору Головного управління ДПС області.

    За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

    Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

  • Колишній податківець Шпак без проблем влаштувався в БЕБ, приховуючи активи

    Колишній податківець Шпак без проблем влаштувався в БЕБ, приховуючи активи

    Колишній начальник Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області Віталій Шпак після скандального звільнення з ДПС без перешкод влаштувався старшим аналітиком у Бюро економічної безпеки. Попри багаторічну роботу в податкових органах та численні корупційні скандали, в деклараціях він офіційно виявився «бідним» держслужбовцем без житла та автомобілів.

    Фактично всі ключові активи оформлені на близьких родичів — матір і тещу, а реальні доходи сім’ї значно перевищують офіційні зарплати. Кар’єру Шпак розпочав у 1999 році і десятиліттями займав керівні посади в податкових органах Вінниччини та Чернівців. У 2019 році він став начальником ГУ ДПС у Чернівецькій області, де регіон регулярно фігурував у ЗМІ як територія стійких конвертаційних схем.

    Під час його керівництва заступницю Шпака Наталію Чернівчан затримали під час отримання хабаря у 500 тисяч гривень. Шпак запевняв, що нічого не знав про ситуацію, але одразу після цього подав заяву про звільнення. Незважаючи на репутаційні ризики, вже незабаром він почав працювати в БЕБ — структурі, яка має протидіяти економічним злочинам, на яких він сам багато років працював у податковій системі.

    У деклараціях Віталія Шпака відсутні основні об’єкти майна. Однак сім’я користується квартирою у Вінниці площею 102,5 кв. м, що належить матері, та квартирою в Києві площею 62 кв. м, яка раніше належала колишньому високопосадовцю ДПС Павлу Пірнікозі. Окремо теща Шпака володіє незавершеним житловим будинком та земельною ділянкою у Вінниці.

    Автопарк сім’ї також оформлений на родичів та пов’язані структури. Шпак користується TOYOTA CAMRY 2021 року, зареєстрованою на матір, а його дружина Алла — TOYOTA RAV4 2020 року, яка належить ТОВ РМК «Торгтехніка». Реальна вартість цих авто значно перевищує задекларовану.

    При цьому доходи сім’ї виглядають показово. У 2024 році Віталій Шпак отримав 109 тисяч гривень зарплати в ДПС та 376 тисяч у БЕБ. Дружина задекларувала понад 5,2 млн гривень доходу від підприємницької діяльності як ФОП, а також зарплату у компаніях, пов’язаних із вінницьким бізнесменом Ігорем Назаруком.

    Ситуація з активами та доходами родини Шпаків викликає питання щодо прозорості та відповідності офіційних декларацій реальному майновому становищу чиновника, який нині працює у відомстві, покликаному протидіяти економічним злочинам.

  • Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    У Вінницькій області правоохоронці затримали головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів Державної податкової служби Ярослава Охрімовського за отримання неправомірної вигоди. Сума хабара становила 1 200 доларів.

    За інформацією журналіста Сердича, затримання відбулося в межах розслідування кримінального провадження, яке стосується корупційних дій посадовців ДПС. Деталі щодо обставин отримання хабара наразі уточнюються.

    Представники правоохоронних органів наголошують, що справу буде передано до суду після завершення всіх необхідних процесуальних дій. Сам Охрімовський наразі перебуває під слідством.

    Цей випадок став черговим сигналом щодо необхідності посилення контролю за діяльністю державних службовців та боротьби з корупцією у сфері оподаткування.

  • Корупційний скандал у вінницькій податковій: затримано посадовця

    Корупційний скандал у вінницькій податковій: затримано посадовця

    У Державній податковій службі Вінницької області спалахнув корупційний скандал. За інформацією журналіста Сердича, правоохоронці затримали головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів Ярослава Охрімовського.

    За наявними даними, посадовця викрили під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 1 200 доларів США. Йдеться про гроші, які інспектор нібито вимагав за сприяння у вирішенні питань, пов’язаних із судовими спорами.

    Інші деталі справи, зокрема обставини передачі коштів та правову кваліфікацію дій затриманого, наразі не розголошуються. Очікується офіційна інформація від правоохоронних органів.

  • У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого зниження або скасування неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається складним і потребує зваженого підходу. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи дискусію навколо імпортних відправлень.

    За її словами, тема оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги держави, зокрема в контексті співпраці з міжнародними партнерами та необхідності наповнення бюджету. Податки, наголосила вона, мають критичне значення для фінансування оборони країни та потреб Збройних сил. Водночас чинна пільга на імпортні посилки відіграє важливу роль для волонтерів і виробників безпілотників, адже значна частина комплектуючих не виробляється в Україні й змушено імпортується.

    Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

    Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

    У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

    Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

    Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

  • Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    За 11 місяців 2025 року Державна податкова служба відкрила понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про стягнення штрафів, податків і обов’язкових зборів на користь держави. Порівняно з довоєнним періодом кількість таких проваджень зросла на 35%, що свідчить про суттєве посилення фіскального навантаження на бізнес.

    Загалом упродовж року було відкрито 25 035 проваджень. Це дещо менше, ніж у 2024 році — на 1,7%, однак значно більше, ніж до початку повномасштабної війни. Таким чином, тенденція до зростання кількості податкових стягнень зберігається навіть на тлі воєнної економіки.

    Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

    За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

    Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

  • Українців перевіряють за великі перекази через онлайн-сервіси: податкова виявляє приховані доходи

    Українців перевіряють за великі перекази через онлайн-сервіси: податкова виявляє приховані доходи

    Державна податкова служба України значно посилила контроль за фінансовими потоками громадян, які отримують кошти через онлайн-платформи та небанківські сервіси. Як повідомили у відомстві, цього року платникам податків було направлено понад 6 тисяч запитів із вимогою пояснити походження грошей та підтвердити законність їх отримання.

    Після таких перевірок майже 2 тисячі громадян зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Ще понад сотню осіб отримали адміністративні протоколи за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Матеріали цих справ уже передані до судів за місцем виявлення порушень.

    У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

    У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

    Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

  • ДПС посилює контроль за онлайн-платежами: що відомо про нові перевірки

    ДПС посилює контроль за онлайн-платежами: що відомо про нові перевірки

    Державна податкова служба України цього року активізувала контроль за грошовими переказами, що надходять громадянам через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. За даними ДПС, платникам було направлено понад 6 тисяч запитів із вимогою надати пояснення щодо походження коштів.

    У результаті таких заходів близько 2 тисяч громадян зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Це дозволило легалізувати їхню діяльність та перевести частину неофіційних доходів у відкритий обіг.

    Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

    ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

    • регулярні перекази,

    • великі суми,

    • платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

    Податкова як приклад наводить два випадки:

    • у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

    • інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

    ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

    Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

  • Керівниця ДПС придбала автомобіль за значно заниженою ціною

    Керівниця ДПС придбала автомобіль за значно заниженою ціною

    Оксана Куликовська, керівниця управління організації роботи Східного міжрегіонального управління ДПС з роботи з великими платниками податків, у 2024 році придбала автомобіль Suzuki SX4 (2013) за 154,74 тис. грн у фізичної особи Анастасії Добриднік.

    Згідно з даними українських автобазарів (AUTO.RIA, RST.ua, Reono.ua та Automoto.ua), ринкова вартість таких вживаних автомобілів на кінець 2024 року становила приблизно 262–498 тис. грн, тобто сума покупки була значно нижчою за ринкову.

    Офіційний дохід Куликовської за 2024 рік становив 621,6 тис. грн зарплати. Водночас вона задекларувала 10 тис. доларів та 323 тис. гривень готівкою, а також 38 тис. грн на банківському рахунку.

    У власності посадовиці є квартира площею 55,5 м² у Дніпрі, придбана ще у 2003 році за 17 тис. грн, а також 40% в іншій квартирі площею 52,7 м², спільно з трьома особами, успадкованій з радянських часів. Членів сім’ї Куликовська у декларації не вказала, що дозволяє не декларувати їхні доходи та майно.

  • За продаж пального без фіскальних чеків: суд підтвердив штраф у 1,5 млн грн

    За продаж пального без фіскальних чеків: суд підтвердив штраф у 1,5 млн грн

    П’ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив штраф у 1,5 млн грн для одеського товариства: що встановили перевірки ДПС

    П’ятий апеляційний адміністративний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з товариств Одеської області за грубі порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу підприємства та підтримав рішення Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у його позові.

    Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

    Які порушення зафіксувала ДПС

    Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

    • необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства
    • продаж пального без створення електронних фіскальних документів
    • ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми
    • відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

    Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

    Судова позиція: первинні документи є ключовими

    Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

    • платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів
    • ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї
    • відсутність документів автоматично означає порушення обліку

    Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

    Висновок суду

    Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.
    ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.