Daypolitico

Позначка: Drone Deal

  • Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів

    Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів

    15 вересня 2026 року Володимир Зеленський призначив заступника Секретаря РНБО Давида Алояна головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, одним з  ключових напрямів діяльності якої є співпраця з міжнародними партнерами в межах Drone Deal.

    Хто такий Давид Алоян та чому його близькі родичі фігурують на сайті Миротворець

    Один із самих “молодих” українських топових чиновників Алоян Давид Манвелович, народився в місті Алчевськ 1997 році.

    Згідно даних офіційної біографії, Давид Алоян у 2021 році здобув диплом магістра з міжнародних економічних відносин Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

    Будучи студентом Давид Алоян займався підприємницькою діяльністю, зокрема починаючи з  2017 року торгував одягом.

    В контексті “зайняття підприємницькою діяльністю” також варто згадати працевлаштування Давида Алояна у київському філіалі американської логістичної компанії ТОВ “Еверест ТС”.

    Хоча, на перший погляд, позиція в американській транспортній компанії для студента та майбутнього чиновника виглядає досить престижно, та навіть вказана в його профайлі на офіційному сайті РНБО, однак за “солідним фасадом” знаходяться схема з оборудками російських бенефіціарів українського бізнесу на сотні мільйонів доларів.

    Зокрема, як повідомляє ТГ канал Bankova Mail, ТОВ “Еверест ТС” у якій Давид Алоян працював у 2021 році перед тим як потрапити в Мінстратегпром, “не має ані до американців, ані до логістики жодного стосунку”.

    ФОТО: Скріншот ТГ каналу Bankova Mail

    Офіційним власником цієї компанії наразі є Юлдашев Бахтійор Рузійович, громадянин Узбекистану. Після повномасштабної війни Юлдашев став власником ще понад 70 компаній в Україні, які займаються чим завгодно – від виробництва пива до обслуговування систем безпеки.

    Йдеться про схему, яку часто використовують російські власники українських активів. За даними YouControl, у структурі власності більш ніж 1 500 українських компаній зʼявились громадяни Узбекистану які, ймовірно, є підставними особами російського бізнесу та окремих донецьких корумпованих чиновників.

    Родичі на Миротворці

    Водночас, якщо сам Давид Алоян мав опосередкований зв’язок з російським бізнесом, то вся його родина до недавнього часу відкрито вела бізнес в РФ та на тимчасово окупованих територіях, за що була внесена до бази Миротворець.

    Нагадаємо, згідно даних офіційної біографії, Давид Алоян у 2021 році приєднався до команди Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Пройшов шлях від “провідного спеціаліста” до в.о. начальника Управління європейської та євроатлантичної інтеграції.

    У квітні 2025 року Давид Алоян був призначений заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України з питань європейської інтеграції, де опікувався питаннями розвитку оборонно-промислового комплексу, а його родичі в цей же час спокійно вели бізнес в РФ та на окупованих територіях.

    “Батьки в цей час вели бізнес на окупованій українській території. Батько – Манвел Алойович Алоян має чинний паспорт РФ та вів бізнес з продажу кави та чаю в так званій “ЛНР” впродовж 2023 року. Мати – Кадзе Маджиті Алоян вела таку ж діяльність з 2023 року та припинила 1 вересня 2025 року, саме перед призначенням сина на посаду заступника Умєрова”, – повідомляє ЦПК.

    ФОТО: Скріншот сайт Миротворець

    Водночас, як показують офіційні реєстри,  дядько заступника Секретаря РНБО Давида Алояна – Алоян Норайр Алоєвич (1982 р.н.) з 2023 року та до цього часу веде офіційний бізнес у РФ.

    ФОТО: Дядько Давида Алояна – Алоян Норайр Алоєвич з 2023 року веде офіційний бізнес у РФ

    У ЦПК також зазначили, що у 2017 та 2018 роках мати Алояна щонайменше двічі перетинала пункт пропуску з так званою “ДНР” на автомобілі, який згодом оформили на самого Давида Алояна.

    Також, за інформацією ЦПК, у 2025 році Алоян придбав у громадянина РФ Серожа Кокляна нежитлове приміщення під Києвом площею 132 м2.

    Хто лобіює подальше просування Давида Алояна в РНБО, незважаючи на його стійкі зв’язки з РФ

    За інформацією нашого джерела, позиції Давида Алояна зміцнилися завдяки колишньому очільнику Мінстратегпрому, а нині раднику Президента України зі стратегічних питань Олександру Камишину.

    ФОТО: Олександр Камишин лобіює подальше просування Давида Алояна в команді Президента

    “Олександр Камишин лобіював Давида Алояна в ОП, але ось на чиє прохання… Зараз він однозначно входить до близького кола Володимира Зеленського, і його активна участь у проєкті Фрея не просто так. Там вимальовується велика кількість учасників, і цей проєкт у Данії є першим щодо виведення активів за кордон та їхньої легалізації” – зазначає джерело.

    Давид Алоян, нардеп Суто Мамоян та латиноамериканські наркокартелі

    Нещодавно ряд ЗМІ, опублікували досить цікаву історію, в центрі якої українські ветерани, яких заманили до Латинської Америки, як з’ясувалось для роботи на місцеві наркокартелі. І, як часто буває в такого роду “історіях”, посередники кинули ветеранів на гроші.  Так інформація про інцидент потрапила до журналістів.

    ФОТО: Нардеп Суто Мамоян

    Як зазначають ЗМІ, родина Давида Алояна із вірменського Борожа та належать до єзидської громади, через що має хороші зв’язки з російським кримінальним світом.

    Миран Алоян разом із племінниками Саідом і Суриком у спайці з кримінальним авторитетом Сергієм Лещенком на прізвисько Леший, який раніше активно працював на Медведчука і РПЦ, поставили на потік вербування українських ветеранів війни в латиноамериканські наркокартелі та під “специфічні задач”і в Європі.

    Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів
    ФОТО: Кримінальний авторитет Сергій Лещенко (Леший)

    За інформацією ЗМІ, троє ветеранів ЗСУ, яких відправили до Болівії та кинули на гроші й обіцяну зарплату, наразі повернулись до України та переховуються в Києві за відома начальника слідства Вишгорода Халіля Алояна. Водночас, через “кинутих ветеранів”, журналісти отримали доступ до переписки Саїда і Сурика Алоянів із завербованими ветеранами про вчинення ряду “активних дій” на території Латинської Америки та Європи.

    Продовження у Другій частині нашого журналістського розслідування

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія вважає, що завершення війни Росії проти України можливе лише за поєднання військової підтримки, економічного тиску на Москву та активної дипломатії. Саме дипломатичний напрямок, на думку офіційної Софії, досі використовувався недостатньо. Про це під час пресконференції в Києві 15 липня заявила міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова.

    Коментуючи рішення Болгарії вийти з так званої “коаліції охочих”, Петрова наголосила, що позиція її країни не означає відмову від підтримки України. За її словами, Софія переконана, що для досягнення справедливого та тривалого миру необхідно одночасно працювати в кількох напрямках.

    Міністерка зазначила, що Болгарія підтримує подальшу допомогу Україні, виступає за збереження економічного тиску на Росію через санкції та вважає важливим активізувати дипломатичні зусилля, які можуть створити умови для переговорного процесу.

    “Ми вважаємо, що третій напрям використовувався недостатньо”, – заявила Петрова, маючи на увазі дипломатичний трек.

    Вона підкреслила, що Болгарія й надалі підтримуватиме всі міжнародні дипломатичні ініціативи, спрямовані на припинення війни, а також залишатиметься прихильницею санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням енергетичної безпеки України. За словами очільниці болгарського МЗС, Софія готова продовжувати допомогу українській стороні напередодні нового опалювального сезону, використовуючи власне стратегічне розташування на перетині ключових енергетичних маршрутів.

    Петрова зазначила, що Болгарія має можливість сприяти постачанню природного газу та інших енергетичних ресурсів до України, і саме цей напрямок зараз активно опрацьовується між двома державами.

    Також міністерка позитивно оцінила оголошену 15 липня співпрацю України та Європейського Союзу у сфері виробництва безпілотників. За її словами, Болгарія зацікавлена у розвитку цього напряму та готова брати участь у відповідних європейських ініціативах.

    Вона наголосила, що Софія розглядає розвиток оборонних технологій як перспективний напрямок співпраці як на двосторонньому рівні, так і в межах загальноєвропейських програм.

    Заяви глави болгарського МЗС пролунали на тлі нещодавніх дискусій навколо позиції Софії щодо підтримки України. Напередодні прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про вихід країни з коаліції охочих та припинення військової й фінансової допомоги Україні. Його позиція викликала значний резонанс серед європейських партнерів.

    Раніше Радев також неодноразово висловлював думку, що Захід не зможе перемогти Росію виключно конвенційними засобами, а подальше нарощування військової підтримки України, на його переконання, може підвищити ризик масштабної ескалації та навіть ядерного протистояння.

    Крім того, Болгарія вже привертала увагу під час ухвалення санкційних пакетів Європейського Союзу. Зокрема, саме позиція Софії стала одним із факторів, через які російський патріарх Кирило вкотре не потрапив до санкційних списків ЄС.

    Попри різні підходи до окремих аспектів підтримки України, офіційна Софія запевняє, що залишається прихильницею європейської санкційної політики, продовжить співпрацю у сфері енергетичної безпеки та готова долучатися до спільних європейських проєктів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України.

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.

  • Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду та оборонних технологій сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. За словами президента, саме Україна зараз має унікальні практичні знання у сфері сучасної війни, протиповітряної оборони, дронових технологій та морської безпеки.

    Зеленський наголосив, що Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з європейськими країнами у сфері оборони. Ці домовленості мають допомогти ширше впроваджувати українські технології, зокрема безпілотні системи та дрони-перехоплювачі, які довели ефективність у реальних бойових умовах. Президент підкреслив, що наступні шість місяців ірландського головування можуть стати періодом реального просування ініціативи Drone Deal, яку Київ запропонував Європейському Союзу.

    “Без України, без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону та морську безпеку”, — заявив Зеленський. За його словами, кожна держава Європи вже зараз потребує сучасних засобів для контролю і захисту власного повітряного простору та морських кордонів.

    Окремо президент зупинився на змісті Drone Deal. Йдеться не лише про постачання дронів, а про ширшу модель оборонної співпраці між Україною та європейськими партнерами. Київ пропонує об’єднати український бойовий досвід, виробничі можливості та технологічні рішення з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами країн ЄС. Раніше схожий формат Україна обговорювала з Італією: Зеленський заявляв, що українські можливості у дронах, ракетах, радіоелектронній боротьбі та обміні даними можуть бути поєднані з потенціалом партнерів.

    Для Європи така співпраця стає дедалі актуальнішою на тлі активного використання Росією безпілотників, ракет і гібридних операцій. Україна протягом років повномасштабної війни фактично стала полігоном сучасної оборони від масованих дронових атак. Українські військові та виробники створили систему, яка поєднує розвідку, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та цифрове управління. Саме цей досвід, за логікою Києва, може допомогти європейським державам швидше закрити власні вразливості.

    Зеленський також закликав європейських лідерів посилювати тиск на Москву. Він нагадав, що найсильніші світові лідери, зокрема президент США, уже говорили Росії про необхідність завершити війну, однак Володимир Путін, за словами українського президента, хоче продовжувати агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, Кремль має зіткнутися з такими умовами, за яких продовження війни стане для нього неможливим.

    Президент зазначив, що Україна створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Водночас він назвав санкції “санкціями середньої дальності” та закликав Європейський Союз ухвалювати нові обмеження проти Росії. На думку Зеленського, військовий, технологічний і санкційний тиск мають працювати одночасно, щоб позбавити Москву ресурсів для продовження війни.

    Ірландське головування в Раді ЄС має тривати шість місяців — до 31 грудня 2026 року. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Ірландія перебрала головування від Кіпру, а сам Зеленський у своєму виступі подякував партнерам за європейську підтримку України.

    Окремим блоком президент згадав переговори про вступ України до ЄС. Він подякував за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Зеленський визнав, що найважливіші політичні рішення ще попереду, однак підкреслив: кожен такий крок підтримує українське суспільство, піднімає бойовий дух і демонструє, що Євросоюз виконує свої обіцянки.

    Таким чином, виступ Зеленського в Дубліні став не лише дипломатичним зверненням до європейських лідерів, а й чіткою заявою про нову роль України в системі безпеки Європи. Київ уже не просто просить допомоги для захисту від Росії — він пропонує власний досвід, технології та оборонні рішення, які можуть стати фундаментом нової європейської безпеки.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.