Daypolitico

Позначка: дронова війна

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • Українські дрони паралізували ключову трасу постачання РФ до Криму

    Українські дрони паралізували ключову трасу постачання РФ до Криму

    Українські безпілотники суттєво змінили ситуацію на ключовій російській логістичній артерії вздовж Азовського узбережжя, яку вже називають “дорогою смерті” через постійні атаки та значні втрати техніки РФ. Про це повідомляє The Guardian, описуючи масштабні наслідки системної дронової кампанії, що ускладнила постачання російських військ до окупованого Криму та південних територій України.

    Йдеться про трасу Р-280, яку російська сторона називає “Новоросія”. Вона є стратегічно важливим сухопутним маршрутом, що з’єднує Ростов-на-Дону з окупованими Мелітополем, Маріуполем та Кримом. Саме ця дорога використовується як один із головних шляхів постачання російських військ, техніки, боєприпасів і пального на південному напрямку, особливо в умовах регулярних ударів по Керченському мосту.

    За даними The Guardian, останніми місяцями українські сили фактично взяли цей маршрут під постійний вогневий і дроновий контроль. Уздовж траси фіксуються регулярні атаки безпілотників по військових колонах, вантажівках, паливозаправниках і техніці забезпечення. Унаслідок цього рух значно скоротився, а в окремі періоди цивільне транспортування майже повністю зупинялося через небезпеку ураження.

    Свідченням інтенсивності ударів є велика кількість знищеної техніки, яка залишається вздовж траси. На окремих ділянках дороги, за описом журналістів, можна побачити десятки спалених вантажівок і військових машин, що фактично формує довготривалі “коридори ураження”, де будь-яке пересування стає ризикованим.

    Ситуація загострилася з кінця травня, коли активність українських безпілотників помітно зросла. Саме з цього періоду російська логістика почала зазнавати суттєвих перебоїв, а використання маршруту стало нестабільним і непередбачуваним. За оцінками аналітиків, російські підрозділи змушені або змінювати маршрути постачання, або зменшувати обсяги перевезень через високий рівень втрат.

    Командувач Сил безпілотних систем Robert Brovdi повідомив, що лише за останні два тижні обсяги російських військових перевезень цією трасою скоротилися приблизно на 71%. Це, за його словами, є прямим результатом системної та безперервної роботи українських дронових підрозділів, які працюють у глибині логістичних маршрутів противника.

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підтверджують, що така тактика має стратегічний ефект, оскільки вона спрямована не лише на знищення техніки, а й на порушення всієї системи забезпечення російських військ. Вони зазначають, що ураження транспортних коридорів змушує Росію витрачати більше ресурсів на альтернативні маршрути, що збільшує час доставки та знижує оперативну ефективність угруповань на півдні.

    Українська стратегія, яку у західних медіа часто описують як кампанію “середніх ударів”, передбачає системне ураження цілей на відстані від 20 до 200 кілометрів від лінії фронту. У межах цієї тактики використовуються різні типи безпілотників, включно з ударними дронами великої дальності, розвідувальними системами та дронами з елементами штучного інтелекту, які здатні автоматично розпізнавати техніку противника.

    Окремим елементом цієї кампанії є застосування безпілотників літакового типу, які запускаються без традиційних злітних смуг за допомогою катапульт, що дозволяє використовувати їх у складних умовах фронтової зони. Також активно застосовується дистанційне мінування маршрутів, що створює додаткові ризики для російської техніки навіть у відносно тилових районах.

    У результаті такої багаторівневої тактики російська армія стикається з постійними проблемами логістики. За повідомленнями джерел, у тимчасово окупованому Криму вже фіксуються перебої з постачанням пального, а також тимчасові обмеження руху на окремих транспортних об’єктах. Це додатково ускладнює функціонування військової інфраструктури на півострові.

    Зокрема, раніше повідомлялося про зупинки руху на важливих транспортних переправах, включно з Чонгарським мостом, який є одним із ключових вузлів сполучення між материковою частиною та окупованим Кримом. Такі інциденти, на думку аналітиків, свідчать про поступове звуження логістичних можливостей російських сил у регіоні.

    З українського боку неодноразово наголошувалося, що стратегічною метою є створення максимально ускладненої або фактично непрацездатної системи постачання для російських військ на окупованих територіях. Представники оборонного сектору України підкреслюють, що удари по логістиці мають не менш важливе значення, ніж атаки на безпосередні військові об’єкти.

    Президент України Volodymyr Zelenskyy раніше зазначав, що кількість далекобійних ударів по російській військовій інфраструктурі зросла у кілька разів, що вже впливає на здатність Росії підтримувати свої угруповання на фронті та в тилу.

    У підсумку, ситуація на трасі Р-280 демонструє, як сучасна війна дедалі більше зміщується у площину боротьби за логістику. Постійні атаки безпілотників не лише знищують техніку, але й формують довготривалу кризу постачання, яка поступово знижує оперативні можливості російської армії на південному напрямку та змінює баланс сил у регіоні.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.