Позначка: дрони FPV

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька Луганської області публічно звітувала про закупівлі для фронту: FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби, обладнання протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума – понад 5,5 млн грн. На папері все виглядало правильно: «допомога військовим частинам», оперативне укладання контрактів, акти приймання-передачі. Але, як встановили детективи й журналісти-розслідувачі, значна частина цієї техніки до війська так і не дійшла. Гроші – так, дрони – ні. Це зараз вивчають детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

    Як працювала схема

    Механізм завели через комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління». Саме через нього чиновники спрямували понад 5,5 млн грн нібито на закупівлю FPV-дронів та станцій РЕБ. Формально все проводили в межах Програми шефської допомоги військовим частинам — це легальна ініціатива, створена ще у перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб громади могли напряму і швидко закривати потреби підрозділів, не чекаючи тендерів і бюрократії. Ідея полягала в тому, щоб скоротити шлях від бюджету до окопу.

    У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

    За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

    У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

    Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

    Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

    Хто постачав «дрони»

    Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

    • ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

    • ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

    Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

    Чому ця справа важлива не тільки для Луганщини

    По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

    По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

    По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

    Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

    Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

    Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.