Daypolitico

Позначка: дрони ЗСУ

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Російський диктатор Володимир Путін фактично визнав, що системні удари України по нафтопереробних заводах, паливних базах і логістичних об’єктах створили серйозні проблеми з бензином та іншими нафтопродуктами всередині Росії. Водночас замість пояснень росіянам, чому одна з найбільших нафтовидобувних держав світу зіткнулася з дефіцитом пального, очільник Кремля знову перейшов до погроз Україні та пообіцяв розширювати масштаби атак.

    Про ситуацію з паливом Путін заговорив 13 липня під час форуму російського руху «Все для перемоги». Він заявив, що українські удари створюють Росії «певні проблеми» з постачанням нафтопродуктів, однак спробував переконати аудиторію, що ситуація нібито поступово стабілізується.

    Паралельно глава Кремля пригрозив Україні так званою дзеркальною відповіддю, яка, за його словами, буде у декілька разів потужнішою.

    «Противник відчуватиме це з наростаючим масштабом», — заявив Путін.

    Подібна риторика пролунала на тлі посилення української кампанії проти російської нафтопереробної та військової інфраструктури. Українська влада називає такі операції «далекобійними санкціями», оскільки вони спрямовані проти об’єктів, які забезпечують пальним російську армію та приносять Кремлю кошти для продовження війни.

    Кремль більше не може приховувати дефіцит

    Ще нещодавно російська влада намагалася переконувати населення, що перебої на автозаправних станціях є локальними та не становлять загрози для внутрішнього ринку. Однак у червні та липні масштаби проблеми стали настільки значними, що її почали публічно визнавати найвищі посадовці Росії.

    28 червня Путін уже проводив окрему нараду щодо забезпечення російських регіонів пальним. Під час неї російські чиновники визнали пошкодження низки нафтопереробних заводів, скорочення виробництва та необхідність змінювати маршрути доставки бензину й дизельного пального.

    Пізніше Кремль назвав труднощі «тимчасовими» і звинуватив Україну в нібито спробах зірвати росіянам сезон відпусток. Водночас із заяв уряду РФ випливало, що ситуація залишається складною: Росія заборонила експорт дизельного пального, почала готувати імпорт нафтопродуктів і змушена була збільшувати завантаження вцілілих виробничих потужностей.

    Навіть віцепрем’єр Росії Олександр Новак, який відповідає за енергетичний сектор, відкрито пов’язав черги на російських АЗС із ударами безпілотників по НПЗ. За його словами, уряд намагається захищати підприємства, відновлювати пошкоджені установки та завантажувати доступні потужності.

    Таким чином, заява Путіна 13 липня стала не першим, але одним із найбільш прямих визнань того, що українські далекобійні удари вже впливають не лише на окремі заводи, а й на повсякденне життя росіян.

    Україна вивела з ладу значну частину переробки

    Із весни 2026 року Україна значно посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі. Під атаками опинилися найбільші нафтопереробні заводи, резервуари, нафтобази, термінали та транспортні вузли.

    За оцінками західних медіа, українські удари могли тимчасово вивести з роботи понад чверть російських нафтопереробних потужностей. Деякі аналітики оцінювали внутрішній дефіцит пропозиції пального приблизно у 15%.

    У низці регіонів Росії були введені обмеження на продаж бензину. На автозаправках виникли багатогодинні черги, окремі станції тимчасово закривалися або відпускали пальне лише за талонами. За повідомленнями західних медіа, проблеми поширилися від окупованого Криму до Сибіру та Далекого Сходу.

    Виробництво бензину в Росії, за окремими оцінками, у річному вимірі скоротилося приблизно на чверть. Російській владі довелося зупинити експорт частини нафтопродуктів, щоб спрямувати залишки на внутрішній ринок.

    Особливо гострою проблема стала в тимчасово окупованому Криму. Ще наприкінці травня там почали вводити ліміти на заправку автомобілів. У липні на окремих АЗС дозволяли придбати не більше 20 літрів бензину на одну машину, а продаж пального в каністри був заборонений.

    Путін обіцяє нову систему постачання Криму

    На форумі 13 липня Путін окремо заявив, що Росія нібито працює над новою системою постачання окупованого Криму нафтопродуктами. За його словами, українській стороні буде «дуже складно дістатися» до нової логістичної схеми.

    Подробиць він не розкрив. Невідомо, чи йдеться про будівництво нової інфраструктури, зміну маршрутів доставки, використання залізниці та морського транспорту або посилення охорони паливних колон.

    Проблеми з постачанням півострова посилилися після ударів по російських НПЗ, нафтобазах, портах і суднах, які могли перевозити пальне. Українські сили також атакували Керченську поромну переправу, енергетичні об’єкти та російську систему ППО в Криму.

    Тому обіцянка Путіна створити «недосяжну» систему постачання радше свідчить про вразливість чинної логістики. Росія змушена витрачати додаткові ресурси на охорону маршрутів, маскування бензовозів та супровід паливних колон.

    Дефіцит уже вдарив по російській армії

    Нестача пального позначається не лише на цивільному ринку. Рух опору «АТЕШ» повідомив, що російське командування обмежило видачу пального підрозділам протиповітряної оборони та мобільним вогневим групам на окупованих територіях півдня України.

    За інформацією партизанів, проблеми виникли у російських підрозділах ППО в Криму та на окупованій частині Херсонської області. Через жорсткі ліміти техніка нібито простоює, а окремі екіпажі змушені виїжджати на завдання майже з порожніми баками. Незалежно перевірити всі деталі цих повідомлень в умовах окупації неможливо.

    Проте сама логіка дефіциту очевидна: першочергово Кремль має забезпечувати пальним бойову авіацію, флот, бронетехніку та військову логістику. Чим менше нафтопродуктів виробляють російські заводи, тим жорсткіше владі доводиться розподіляти доступні запаси між фронтом, промисловістю та цивільними споживачами.

    Чому удари по НПЗ настільки болючі для Кремля

    Росія залишається одним із найбільших виробників нафти у світі, але видобута сировина ще не є готовим автомобільним або авіаційним пальним. Щоб отримати бензин, дизель чи авіагас, нафту необхідно переробити на складному технологічному обладнанні.

    Ключові установки російських НПЗ часто містять компоненти західного виробництва. Через міжнародні санкції швидко замінити пошкоджене обладнання складно. Саме тому навіть точковий удар по установці первинної переробки, каталітичного крекінгу або гідроочищення може зупинити значну частину заводу на тижні чи місяці.

    Українські дрони також змушують Росію розтягувати обмежені засоби протиповітряної оборони між фронтом, Москвою, військовими аеродромами, НПЗ, портами та іншими стратегічними об’єктами. Захистити одночасно всі підприємства на величезній території РФ стає дедалі складніше.

    Сам Путін раніше визнавав необхідність нарощувати виробництво систем ППО для прикриття нафтопереробних заводів. Він намагався применшити масштаб пошкоджень, називаючи їх «некритичними», проте одночасно вимагав підвищити ефективність протидії українським дронам.

    Погрози замість вирішення кризи

    На тлі черг, лімітів і зупинки НПЗ Кремль традиційно відповідає агресивною риторикою. Заяви Путіна про «дзеркальні» та потужніші удари фактично є черговою погрозою посилити війну проти України.

    Водночас Росія вже щодня атакує українські міста ракетами, дронами та авіаційними бомбами, завдаючи ударів по житлових будинках, енергетиці та цивільній інфраструктурі. Тому слова про майбутню «відповідь» не змінюють того факту, що саме РФ розпочала повномасштабне вторгнення та продовжує систематичні атаки.

    Українські далекобійні операції демонструють, що війна дедалі сильніше повертається на територію держави-агресора. Пожежі на НПЗ, дефіцит бензину, зупинка експорту та обмеження на заправках стали для Кремля проблемою, яку вже неможливо приховати пропагандистськими заявами.

    Путін усе ще намагається називати кризу «певними труднощами» та обіцяє швидке відновлення постачання. Однак необхідність імпортувати нафтопродукти, забороняти експорт і створювати спеціальну систему забезпечення Криму свідчить, що українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури вже має відчутний стратегічний ефект.

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Російська військова машина отримала черговий болючий удар по своїй тиловій інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 13 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України атакували завод «Кримський титан» в Армянську — одне з найбільших хімічних підприємств не лише півострова, а й усієї Східної Європи. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а виробничі процеси були призупинені. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), оприлюднивши кадри об’єктивного контролю ураження.

    За словами Бровді, удар завдали оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем. Об’єктом атаки став завод, який після окупації Криму працює під контролем російських структур і забезпечує російський військово-промисловий комплекс критично важливою продукцією. Командувач СБС наголосив, що підприємство виробляє діоксид титану та інші хімічні компоненти, які використовуються у виробництві порохів, ракетного палива, вибухових речовин і спеціальних покриттів для військової техніки.

    «Об’єктивним контролем підтверджено нанесення уражень. Пожежа вирує. Виробництво призупинено», — повідомив Мадяр після завершення операції.

    Завод «Кримський титан» вважається найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації підприємство було одним із ключових промислових активів Криму. Після захоплення півострова Росія інтегрувала його у власну промислову систему. Відтоді продукція підприємства активно використовується як у цивільному секторі, так і для потреб оборонної промисловості РФ. Саме тому завод давно перебував у фокусі уваги українських військових аналітиків як важлива ланка забезпечення російського ВПК.

    За повідомленнями місцевих ресурсів, після серії вибухів над промисловою зоною Армянська здійнявся густий дим. Очевидці повідомляли про кілька влучань на території підприємства та екстрену евакуацію працівників. Офіційна окупаційна влада Криму традиційно намагалася мінімізувати інформацію про наслідки атаки, однак відео та фото з місця події швидко поширилися мережею.

    Удар по «Кримському титану» став черговим етапом масштабної кампанії Сил безпілотних систем із послаблення російської військової логістики, паливної інфраструктури та оборонної промисловості. Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують нафтобази, хімічні підприємства, заводи з виробництва військової продукції та логістичні вузли на тимчасово окупованих територіях і в глибокому тилу Росії.

    Особливого значення ця атака набуває на тлі заяв командування СБС щодо послідовної ізоляції окупованого Криму. Раніше Роберт Бровді повідомляв, що системні удари українських безпілотників уже змусили російське командування обмежити використання важливої логістичної траси Р-280, яка сполучає Росію з Кримом через окуповані території півдня України. За його словами, українські удари суттєво скоротили військовий трафік цією артерією та створили серйозні проблеми для постачання російських військ.

    Паралельно із заводом в Армянську під час нічної операції оператори 1-го окремого центру СБС також знищили дві російські бойові машини піхоти БМП-2. За наявною інформацією, вони були оснащені тепловізійними комплексами та використовувалися для протидії українським безпілотникам у районі Перекопського перешийка. Це ще раз демонструє комплексний характер українських операцій, які спрямовані не лише на знищення промислових об’єктів, а й на послаблення системи оборони окупантів.

    Військові експерти зазначають, що удари по таких підприємствах мають довгостроковий ефект. Навіть тимчасове припинення роботи великих хімічних заводів здатне порушити виробничі ланцюги, вплинути на постачання компонентів для боєприпасів та створити додаткове навантаження на російську економіку. Особливо це важливо зараз, коли Росія намагається нарощувати виробництво ракет і боєприпасів для продовження війни проти України.

    Самі Сили безпілотних систем останнім часом демонструють стрімке нарощування можливостей. За відкритими даними, лише у травні 2026 року підрозділи СБС уразили понад 44 тисячі ворожих цілей, а кількість успішних операцій продовжує зростати. Командування робить ставку на удари по критично важливих елементах російської військової машини — від систем ППО та складів боєприпасів до заводів і транспортних вузлів.

    Удар по «Кримському титану» може стати одним із найпомітніших епізодів цієї кампанії. Якщо інформація про призупинення виробництва підтвердиться у довгостроковій перспективі, російський військово-промисловий комплекс зіткнеться з черговими труднощами у забезпеченні виробництва боєприпасів і компонентів для озброєння.

    Поки що масштаби пошкоджень уточнюються. Водночас уже зараз зрозуміло, що українські безпілотники продовжують переносити війну далеко за межі лінії фронту, завдаючи ударів по об’єктах, які Москва ще донедавна вважала відносно безпечними.

  • Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    На фронті, де щодня тривають запеклі бої та працюють ударні безпілотники, українські військові провели незвичайну гуманітарну операцію. Бійці 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ евакуювали з передової кішку та п’ятьох її кошенят за допомогою важкого дрона. Незвичайна місія отримала символічну назву «Мяу-Мяу».

    Про це повідомила пресслужба 118-ї окремої механізованої бригади.

    Зазвичай великі гексакоптери типу «Вампір» використовуються для виконання бойових завдань: доставки боєприпасів, знищення ворожої техніки, ударів по позиціях окупантів або забезпечення українських підрозділів на складних ділянках фронту. Однак цього разу військові застосували можливості безпілотника для порятунку тварин, які опинилися безпосередньо в зоні бойових дій.

    У бригаді розповіли, що кішка разом із п’ятьма кошенятами перебувала на одній із передових позицій українських захисників. Через постійні обстріли та небезпеку для життя тварин було ухвалено рішення провести їх евакуацію в безпечніше місце.

    «Коли різні бригади показують роботу важких гексакоптерів “Вампір”, зазвичай це про нічні скиди, знищення бронетехніки, випалювання бліндажів чи доставку продуктів. Але наша історія зовсім інша — вона про порятунок. Пілоти мотопіхотного батальйону 118 окремої механізованої бригади провели унікальну гуманітарну місію під кодовою назвою “Мяу-Мяу”. З однієї з передових позицій за допомогою великого дрона вони успішно евакуювали кішку з п’ятьма кошенятами», — повідомили військові.

    Після завершення операції тварин доставили в тилову зону, де вони перебувають у безпеці. Військовослужбовці також опублікували фотографії врятованої котячої родини після евакуації. На світлинах видно дорослу кішку та п’ятьох кошенят, які успішно пережили небезпечну подорож із прифронтової території.

    Подібні історії не є поодинокими для українських військових. Від початку повномасштабного вторгнення бійці ЗСУ неодноразово рятували домашніх і безпритульних тварин із зон активних бойових дій. Часто військові забирають покинутих собак і котів із деокупованих населених пунктів, організовують евакуацію тварин із небезпечних районів та допомагають волонтерам знаходити для них нові домівки.

    Особливу роль у таких операціях дедалі частіше відіграють безпілотні технології. Якщо раніше дрони асоціювалися виключно з розвідкою чи бойовими ударами, то сьогодні вони також використовуються для доставки медикаментів, продуктів, води та евакуації невеликих вантажів із небезпечних ділянок фронту.

    Важкий гексакоптер «Вампір», який використовували під час операції «Мяу-Мяу», став одним із символів сучасної війни. Завдяки великій вантажопідйомності він може перевозити значні вантажі навіть у складних умовах. Саме ці технічні характеристики дозволили військовим безпечно транспортувати кішку та її кошенят із передової.

    Історія швидко поширилася в соціальних мережах та викликала позитивну реакцію українців. Користувачі дякують військовим за людяність та турботу не лише про людей, а й про тварин, які також потерпають від війни.

    Попри щоденні бойові завдання та ризики, українські захисники вкотре довели, що навіть у найскладніших умовах залишаються людьми та знаходять можливість допомагати тим, хто не може подбати про себе самостійно.

    Операція «Мяу-Мяу» стала ще одним прикладом того, що війна — це не лише про зброю та бої, а й про збереження життя у всіх його проявах.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України завдали Росії економічних збитків на суму близько 25,5 мільярда доларів. Про це він заявив під час зустрічі з керівниками військових комітетів НАТО та Європейського Союзу, де представив актуальну ситуацію на фронті та результати бойових дій.

    За словами Сирського, українська армія системно уражає ключові об’єкти військової інфраструктури та оборонно-промислового комплексу противника. Йдеться не лише про прямі втрати техніки та ресурсів, а й про масштабні непрямі економічні наслідки, які суттєво послаблюють можливості Росії вести війну.

    Особливу роль у цьому процесі відіграють підрозділи безпілотних систем. Як зазначив головнокомандувач, протягом останніх чотирьох місяців вони демонструють стабільно високі результати, знищуючи значну кількість живої сили противника та завдаючи відчутних втрат його ресурсам. Саме цей напрям нині є одним із ключових факторів ефективності українських сил на полі бою.

    Під час зустрічі Сирський також поінформував партнерів про загальну динаміку бойових дій та наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки. Він подякував Європейському Союзу за реалізацію навчальних програм для українських військових, у межах яких підготовку вже пройшли понад 90 тисяч бійців. Це, за його словами, значно посилило спроможності ЗСУ на різних напрямках.

    Окремо головнокомандувач відзначив роль НАТО у координації військової допомоги, логістики та розвитку української армії. Він наголосив, що ефективна взаємодія з партнерами дозволяє оперативно забезпечувати військо необхідним озброєнням і технікою, а також впроваджувати сучасні стандарти підготовки.

    У цьому контексті Сирський звернув увагу на міжнародні ініціативи, спрямовані на підтримку України. Зокрема, програми, які передбачають постачання критично важливого озброєння та розвиток довгострокових механізмів співпраці, відіграють важливу роль у зміцненні обороноздатності держави.

    Заяви головнокомандувача прозвучали на тлі активізації бойових дій та переходу війни у більш технологічну фазу. Українські сили дедалі більше використовують високоточні засоби ураження, безпілотники та інші інноваційні рішення, що дозволяє завдавати противнику значних втрат навіть за умов обмежених ресурсів.

    Водночас акцент на економічних збитках свідчить про зміну підходів до ведення війни. Україна не лише стримує наступ ворога, а й цілеспрямовано підриває його військово-економічний потенціал, що має довгостроковий ефект.

    За оцінками українського військового керівництва, завдані Росії втрати вже мають системний характер і впливають на її здатність продовжувати агресію. У поєднанні з міжнародною підтримкою це створює передумови для подальшого посилення позицій України як на полі бою, так і на дипломатичному рівні.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оприлюднив підсумки бойових дій за березень 2026 року, назвавши його одним із найбільш інтенсивних місяців на фронті. За його словами, українські сили не лише стримали масштабні наступальні дії Росії, а й змогли відновити контроль над майже 50 квадратними кілометрами території.

    Березень, за оцінкою командування, проходив у надзвичайно складних умовах. Зі зміною погоди російські війська активізували наступ практично по всій лінії фронту довжиною близько 1200 км. Найбільш напружена ситуація спостерігалася на Олександрівському, Покровському, Костянтинівському та Лиманському напрямках, де противник намагався прорвати українську оборону та змінити баланс сил.

    Попри це, українські сили оборони змогли не лише втримати ключові рубежі, а й локально просунутися вперед. Відновлення контролю над приблизно 50 кв. км стало результатом активної оборони — тактики, яка поєднує стримування ворога з точковими контратаками та поступовим покращенням позицій.

    Сирський наголосив, що головним завданням ЗСУ залишається не лише утримання територій, а й системне виснаження противника. Йдеться про знищення живої сили, техніки, логістики та інфраструктури російських військ як на фронті, так і в глибокому тилу.

    Важливу роль у цьому відіграють далекобійні удари. За словами головнокомандувача, у березні українські сили здійснили 76 ударів по цілях на території Росії, використовуючи засоби Deep Strike. Серед уражених об’єктів — 15 підприємств нафтопереробної галузі, що мають критичне значення для забезпечення російської армії паливом.

    Паралельно з цим значно зросла ефективність застосування безпілотних систем. За іншими підсумками, оприлюдненими командуванням, кількість уражених цілей за допомогою дронів у березні зросла на 50% порівняно з лютим і перевищила 150 тисяч.

    Окремо відзначається ефективність так званих засобів Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). За місяць українські сили здійснили близько 350 таких атак, уразивши десятки складів, пунктів управління та об’єктів енергетичної інфраструктури противника.

    Ці результати стали можливими завдяки масштабному розвитку безпілотних технологій. За словами Сирського, українські підрозділи щодня виконують понад 11 тисяч бойових завдань із застосуванням дронів.

    Водночас противник також нарощує свої можливості. За даними української розвідки, чисельність російських підрозділів безпілотних систем уже перевищила 100 тисяч осіб і може зрости до понад 165 тисяч до кінця 2026 року.

    Попри чисельну перевагу ворога, українська армія продовжує робити ставку на якість ведення бойових дій, технології та адаптивність. Сирський підкреслює, що ЗСУ змушують противника діяти за українськими умовами, зриваючи його плани та змушуючи відкладати досягнення поставлених цілей.

    Окрему увагу командування приділяє внутрішнім процесам — мобілізації, рекрутингу, логістиці та укріпленню оборонних рубежів. Також аналізується стан боєздатності підрозділів і вдосконалюється тактика ведення бойових дій.

    На тлі цих результатів важливим фактором залишається висока інтенсивність бойових дій і значні втрати противника. Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що лише за березень втрати російської армії перевищили 35 тисяч військових, значна частина яких була знищена завдяки ефективному застосуванню безпілотників.

    Таким чином, березень 2026 року став показовим з точки зору нової моделі війни: поєднання активної оборони, масового використання дронів і системних ударів по тилу противника. Попри складну ситуацію на фронті, українські сили змогли не лише стримати наступ, а й досягти локальних успіхів, що дозволяє зберігати ініціативу та поступово змінювати хід бойових дій.