Daypolitico

Позначка: ДСР

  • Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Старша слідча Головного управління Нацполіції Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого Департаменту стратегічних розслідувань, задекларували значні готівкові заощадження та користування майном родичів.

    Згідно з даними декларації, подружжя зберігає 112,7 тисячі доларів готівкою. Окрім цього, В’ячеслав Дутий має ще 210 тисяч гривень готівкових коштів. Загалом це становить понад 5,1 млн грн у перерахунку. Водночас банківських активів у декларації не зазначено.

    Що стосується нерухомості, Людмила Скора володіє двома земельними ділянками — невеликою у селищі Чорноморське на Одещині та більшою у селі Воропаїв на Київщині, придбаною у 2023 році за 72 тисячі гривень.

    Також слідча користується житлом родини чоловіка. Зокрема, вона зареєстрована у квартирі в Києві, що належить її свекрусі, і фактично проживає в іншій, більшій квартирі тієї ж власниці.

    В’ячеслав Дутий має у власності кілька земельних ділянок у селі Свидовець Чернігівської області, а також частку житлового будинку. Крім того, він користується квартирою в Києві, яка, ймовірно, є службовим житлом і належить районній державній адміністрації.

    Окрему увагу привертають транспортні засоби. У грудні 2025 року Людмила Скора придбала автомобіль Honda CR-V 2015 року у своєї свекрухи за 410 тисяч гривень. Водночас ринкова вартість такого авто може сягати близько 700 тисяч гривень.

    Сам В’ячеслав Дутий власного автомобіля не має, але користується автомобілем матері — Acura TLX 2017 року, ринкова ціна якого також перевищує 700 тисяч гривень.

    Щодо доходів, за минулий рік Людмила Скора отримала 633 тисячі гривень зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий — 694 тисячі гривень у Департаменті стратегічних розслідувань. Додатково родина отримала 4 тисячі гривень державної допомоги за програмою “Зимова підтримка”.

    Сукупність готівкових заощаджень, операцій із родинним майном та користування нерухомістю родичів може викликати додаткові питання щодо відповідності задекларованих доходів і витрат.

  • Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Співробітниця Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлана Малиновська систематично занижує вартість сімейних активів та приховує джерела доходів, що викликає питання довіри до підрозділу, який бореться з корупцією.

    Аналіз її декларацій показує, що особистої нерухомості у Малиновської немає, проте на її чоловіка Сергія Малиновського оформлено значну кількість майна. У деклараціях часто не вказано вартість об’єктів або дати їх придбання. Наприклад, два гаражі у Славуті оцінені в 48 та 49 тис. грн, земельна ділянка площею 140 кв. м у Хмельницькій області не має вказаних адреси та вартості, а половина квартири у Святопетрівському площею 46 кв. м задекларована без характеристик. Цю квартиру Малиновська вказує як місце проживання для себе та сина Костянтина.

    Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

    Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

    Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

  • Полковник ДСР за рік скупив будинки, квартири та люксові авто: декларація Величка викликала запитання

    Полковник ДСР за рік скупив будинки, квартири та люксові авто: декларація Величка викликала запитання

    Головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимир Величко разом із дружиною у 2024 році став власником значного обсягу нерухомості, а також кількох елітних автомобілів і мотоциклів. При цьому офіційні доходи родини та задекларована вартість майна викликають серйозні запитання щодо реальності таких придбань.

    До 2019 року Величко працював у департаменті захисту економіки НПУ, зокрема на керівних посадах. Після звільнення він кілька років не подавав декларацій і, відповідно, не обіймав державних посад. У 2022 році, за рік до призначення в ДСР, офіційно ніде не працював, отримував лише соціальні виплати, але водночас декларував мільйонні доходи від продажу майна.

    У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

    30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

    Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

    Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

    Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

    Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

    Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

    Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

    Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

    Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

    Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

    Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

    Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

  • Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Офіційні накази, комісія, тренінги — усе виглядає як стандартний шлях до підрозділу спецпризначення. Однак внутрішні документи та аналіз процедури свідчать: у випадку екс-детектива БЕБу Ткачука формальна участь у конкурсі до «Люті» стала інструментом для подальшого потрапляння до Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР). Наше розслідування показує, як юридично коректні процедури використовують для просування «своїх» без реального бойового досвіду.

    У липні 2025 року в підрозділі «Лють» оголосили конкурс на низку посад — це зафіксовано в наказі від 18 липня 2025 року №879, у якому вказано, що конкурс стартував 21 липня 2025 року. Згідно з офіційними матеріалами ДПОП «ОШБ «Лють», комісія №1 рекомендувала Ткачука О.В. до служби, а далі — стандартна кадрова процедура: призначення на позицію інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 штурмового полку «Сафарі» та формальне завершення навчання в тренінговому центрі Нацполіції 4 жовтня 2025 року.

    На папері — кар’єрний ріст і «бойова» кваліфікація. На практиці — відсутність оперативного досвіду, відсутність виїздів на штурмові операції та днів на передовій, кажуть наші джерела. Ткачук, за їхніми словами, радше є «кабінетним» фігурантом, який отримав потрібний штамп для подальшого переведення в інший підрозділ, ніж реальним бойовим співробітником.

    Чому це спрацювало? Відповідь — у процедурі переведення. За Положенням про ДСР (наказ Нацполіції №1077) начальник Департаменту має повноваження призначати працівників без конкурсів і комісій. Тобто шлях потрапляння до ДСР для «стороннього» кандидата ускладнений, але закон дозволяє внутрішні переведення. Якщо особа формально стає поліцейським — наприклад, через призначення в «Лють» — подальше переведення до ДСР може відбутися без відкритого конкурсу, виключно за ініціативою керівництва. Саме цією «лазівкою» й скористалися, за наявними в нас даними.

    Юридично — порушень немає: усі документи оформлені, накази видані, навчання підтверджене. Але практика, в якій людина без практичних штурмових навичок трансформується в «бійця», а потім без зайвих процедур потрапляє до стратегічного відомства, породжує питання про кадрування та критерії відбору в силових структурах. Наші співрозмовники у правоохоронних колах зауважують: так народжується «кадровий пул» для керівних посад — не на підставі заслуг чи заслуг у полі, а на підставі домовленостей і внутрішніх зв’язків.

    Експерти з кадрової політики поліції коментують: формальна відповідність процедурі не гарантує відповідності посаді за змістом. «Якщо підбір відбувається через формальну ротацію, а не через оцінку реального досвіду й результатів, це знижує загальний рівень професійності в підрозділі й створює ризики для репутації служби», — каже один із них на умовах анонімності.

    У підсумку схема виглядає так: конкурс — призначення — формальне навчання — переведення. Всі кроки відповідають букві закону, проте їхнє поєднання дозволяє обходити відкриті процедури потрапляння до ДСР і проштовхувати «своїх» кандидатів. Саме на цій практиці ґрунтується кар’єрний шлях, який ми умовно називаємо «по-спецпризначенськи».

    Такі кейси підривають довіру до кадрових процедур у правоохоронних органах: суспільство і внутрішні кадри очікують, що посади в спеціалізованих підрозділах займають люди з відповідним практичним досвідом. Подібні механізми відкривають можливості для квазі-клієнтелізму — коли головним критерієм стають не компетенції, а мережа зв’язків. По-третє, це створює перешкоди для справжньої ротації і залучення нових фахівців, готових працювати в полях.

  • ДБР викрило керівницю відділу екоінспекції на незаконному збагаченні: валюта, арешт і космічна застава

    ДБР викрило керівницю відділу екоінспекції на незаконному збагаченні: валюта, арешт і космічна застава

    Працівники ДБР спільно з ДСР Нацполіції викрили керівницю відділу Держекоінспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні: під час обшуку в її оселі вилучили $880 тис. та понад €200 тис. готівкою. Суд узяв підозрювану під варту з альтернативою застави 30 млн грн.

    Справу відкрили після перевірки можливих зловживань у Державній екологічній інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області. Слідчі провели серію обшуків, під час яких у помешканні однієї з керівниць відділу вилучили значні суми незадекларованої валюти.

    Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

    У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

  • Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні.

    Як повідомляє ДБР, під час обшуку за місцем проживання посадовиці правоохоронці виявили значні суми незадекларованої готівки — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Гроші були вилучені як речові докази у межах кримінального провадження.

    За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

    На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

    Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

    ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

  • Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель розповів про затримання членів наркосиндикату “Двадцатівські”

    Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель розповів про затримання членів наркосиндикату “Двадцатівські”

    На початку року правоохоронці затримали всіх членів відомого наркосиндикату “Двадцатівські”, який провадив свою діяльність у Кривому Розі ще з дев’яностих.

    Про те, як будувалась робота синдикату, якою була ієрархія і як вдалося затримати всіх, включаючи організаторів, в інтерв’ю розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель.

    Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі Андрія Рубеля, а також оперативна інформація ДСР та Національної поліції України.

    Ієрархія синдикату

    “Двадцатівські” – криворізький синдикат наркоторговців, який діяв у місті із дев’яностих років. Його назвали на честь однойменного кварталу у Кривому Розі. “Двадцатівські” починали як банда рекетирів. Коли вони набули великого впливу, то стали “продавати” свою ліцензію на рекет іншим, не таким великим бандам. Ті, у свою чергу, віддавали частину “данини” від рекету самим “двадцятівським” за ліцензію та силову допомогу.

    Паралельно з цим банда почала займатися виробництвом та розповсюдженням наркотиків. Незабаром банда перетворилася на справжній синдикат із власною ієрархією.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хФото з місця затримання (фото: Національна поліція України)

    “Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділено на райони, ці райони поділені на квартали. У кожному кварталі, у кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”, – зазначає Рубель.

    Загалом робота виглядала наступним чином – спочатку нарковмісні препарати банда отримувала незаконним шляхом, у тому числі й закордоном. Наприклад, у Сербії у “двадцатівських” була своя людина, яку вони називали “Аптекар”. До “Аптекаря” їздили кур’єри і забирали у нього таблетки, переважно псевдоефедрин. Вони ховали пігулки в днища автомобілів і в’їжджали в Україну через митні пункти, де немає сканерів.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хНарколабораторія (фото: скріншот оперативної зйомки)

    У Кривому Розі таблетки розподілялися “кухнями”, де працювали “кухарі”. Шляхом різних маніпуляцій “кухарі” виготовляли із псевдоефедрину метамфетамін. Адреса “кухні” щоразу була різною і ніколи не повторювалася.

    “Якби ми з вами були в цій групі, я б не знав, чим ви займаєтеся, а ви не знали б, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, у другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він забирає. Четвертий має принести сумку до квартири, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає та віддає”, – зазначає начальник ДСР.

    "Двадцятівські". Як в Україні викрили масштабний наркосиндикат родом з 90-хВідео із затримання (фото: скріншот оперативної зйомки)

    Клієнти “двадцятівських” знали, що для видобутку наркотиків достатньо зателефонувати до “телефонного магазину”. “Оператор” вже знав, де знаходиться клієнт і відправляв його до “бариги”, який весь день чергував на тій самій ділянці. Коли у “бариги” закінчувалися наркотики, до нього приїжджав “дозаряджаючий” – він забирав гроші і давав метамфетамін. Загалом у Кривому Розі діяло близько 25 “телефонних магазинів”. “Двадцатівські” намагалися бути клієнтоорієнтованими – у їхньому синдикаті діяла система знижок та бонусів для “оптовиків” та постійних клієнтів.

    Затримання “двадцятівських”

    Упродовж року правоохоронці документували роботу “двадцятівських” – за цей час у слідчих набралося 880 томів обвинувальних актів. За деякий час до затримання у Кривий Ріг привезли 1200 поліцейських та оперативників.

    Щоб не викликати підозри, їх завозили блоками – всього шість блоків по 200 чоловік. У кожному блоці про повний перебіг операцій знали від 1 до 3 осіб. Затримати вирішили спочатку найвищі ланки банди – безпосереднього керівника, його праву руку та лідерів злочинних організацій, які збували наркотики. Також затримали ватажків силового блоку банди.

    “Ну, це сильні хлопці, багаті люди. Вони легалізували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато в Дніпропетровській області та Кривому Розі – вони мали нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном”, – додав Рубель.

    Загалом затримали 38 осіб – усіх членів банди. Організаторам синдикату загрожує до 12 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки України у Волинській області викрили групу осіб, які налагодили реалізацію контрабандних товарів . Один із фігурантів затриманий.