Daypolitico

Позначка: дунайські порти

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.