Позначка: Дикі Шершні

  • Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили новий рекорд висоти перехоплення російського розвідувального безпілотника. Військовослужбовці 105-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України знищили російський БпЛА ZALA Z-20 на висоті 6858 метрів.

    Для ураження повітряної цілі українські захисники використали дрон-перехоплювач STING, розроблений командою «Дикі шершні». Відео операції оприлюднили самі розробники.

    Російські війська використовують безпілотники сімейства ZALA передусім для повітряної розвідки, спостереження за позиціями Сил оборони та пошуку потенційних цілей. Такі апарати можуть працювати на значній відстані та висоті, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами.

    Саме тому результат прикордонників є показовим. Російський розвідувальний апарат перебував на висоті понад 6,8 км — приблизно вдвічі вище за вершину Говерли. Однак оператору українського перехоплювача вдалося підняти STING до цілі та успішно її уразити.

    За інформацією «Диких шершнів», йдеться про рекордний показник висоти перехоплення для підрозділів, які працюють із такими системами.

    Розвідувальні БпЛА залишаються важливою складовою російської системи наведення та розвідки. Зокрема, вони можуть використовуватися для виявлення позицій українських військ, техніки, артилерії та інших об’єктів, а отримана інформація надалі може застосовуватися для завдання ударів.

    Через це знищення розвідника має значення не лише як ліквідація окремого безпілотника. Перехоплення такого апарата фактично позбавляє противника одного з інструментів спостереження за українськими позиціями.

    Особливістю нинішнього випадку стала саме висота польоту. Російська сторона намагається використовувати великі висоти як додатковий захист розвідувальних БпЛА, оскільки далеко не кожен FPV-перехоплювач здатний піднятися настільки високо, зберегти керованість, наздогнати ціль і мати достатній запас енергії для атаки.

    Рекорд у 6858 метрів демонструє, що зона роботи українських дронів-перехоплювачів поступово розширюється.

    STING створений українською волонтерською організацією «Дикі шершні» саме як засіб боротьби з російськими безпілотниками. Розвиток таких систем став одним із напрямів української протидії повітряній розвідці противника.

    Дрони-перехоплювачі мають важливу економічну перевагу: вони дозволяють у певних ситуаціях знищувати ворожі БпЛА без використання значно дорожчих зенітних ракет. Водночас ефективність конкретного перехоплення залежить від характеристик цілі, висоти, відстані, погодних умов, зв’язку та підготовки оператора.

    Особливо складним завданням залишається боротьба з розвідувальними безпілотниками, які працюють на великих висотах. Оператору перехоплювача необхідно не просто виявити та наздогнати апарат, але й правильно розрахувати маршрут зближення, враховуючи обмежений запас енергії дрона.

    У випадку з перехопленням ZALA Z-20 прикордонникам вдалося виконати це завдання на висоті, яка ще донедавна була надзвичайно складною для FPV-систем такого класу.

    Сам ZALA Z-20 належить до російських безпілотних комплексів розвідувального призначення. Апарати ZALA активно застосовуються російськими військами під час війни проти України разом з іншими розвідувальними платформами. Їхня головна небезпека полягає у можливості тривалого спостереження за територією та передачі розвідувальної інформації.

    Саме масове використання таких БпЛА змусило Україну активно розвивати окремий клас дешевших засобів протиповітряної оборони. FPV-перехоплювачі поступово перетворюються з експериментального рішення на один із практичних інструментів боротьби з російськими розвідниками.

    Рекорд прикордонників 105-го загону водночас показує, наскільки швидко розвивається технологічне протистояння у повітрі. Якщо раніше одним зі способів захисту розвідувальних БпЛА було збільшення висоти польоту, то розвиток українських перехоплювачів поступово зменшує ефективність цієї тактики.

    Показник 6858 метрів наразі став новою планкою для українських операторів, які застосовують STING проти російської повітряної розвідки.

  • Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українська miltech-компанія «Дикі Шершні», яка розробляє дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими безпілотниками, заявила, що не веде переговорів про експорт своїх розробок до країн Перської затоки.

    Заява пролунала після того, як у західних медіа з’явилася інформація про можливу зацікавленість найбільшої нафтової компанії світу Saudi Aramco в українських технологіях перехоплення дронів. За даними журналістів, мова могла йти про використання українських безпілотників для захисту нафтової інфраструктури Саудівської Аравії від атак іранських БПЛА.

    У «Диких Шершнях» заявили, що подібні повідомлення не відповідають дійсності. Компанія підкреслює, що наразі не веде жодних комерційних переговорів із державами або компаніями регіону Перської затоки.

    Водночас виробник визнає: інтерес до українських дронів на міжнародному ринку дійсно існує. До компанії регулярно звертаються представники різних держав — як із Близького Сходу, так і з країн Європейського Союзу. Йдеться передусім про технології перехоплення безпілотників, які Україна активно розвиває під час війни.

    Попри це, пріоритетом для компанії залишається забезпечення українських сил оборони. У «Диких Шершнях» наголошують, що основні ресурси спрямовані на співпрацю із Збройними силами України, Національною гвардією, Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Представники компанії також звертають увагу на те, що питання експорту подібних технологій регулюється державою. Наразі Україна лише формує правила міжнародного постачання військових технологій, тому будь-які контракти на зовнішні ринки можливі лише після відповідних дозволів.

    Водночас у компанії не приховують, що в майбутньому планують працювати на глобальному ринку оборонних технологій. Але це, за їхніми словами, стане можливим лише після того, як будуть повністю закриті потреби української армії.

    «Дикі Шершні» — одна з найвідоміших українських команд розробників бойових FPV-дронів. Серед їхніх розробок — дрон-перехоплювач STING, створений спеціально для знищення ворожих безпілотників, зокрема іранських дронів Shahed, які Росія регулярно застосовує під час масованих атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.

    Завдяки таким системам Україна поступово формує новий сегмент оборонної індустрії — технології боротьби з дронами, попит на які зростає у світі разом із поширенням безпілотної війни.

  • 600 тисяч доларів у тіні: що приховують криптогаманці волонтера Стерненка

    600 тисяч доларів у тіні: що приховують криптогаманці волонтера Стерненка

    Ім’я Сергія Стерненка давно стало символом громадянського активізму й підтримки ЗСУ. Його пости, збори коштів і звіти регулярно набирають сотні тисяч переглядів. Та останнім часом з’явилося чимало фактів, що ставлять під сумнів прозорість фінансової діяльності волонтера.

    За даними розслідувань, із березня 2025 року на криптовалютні гаманці, пов’язані зі Стерненком, надійшло понад 846 тисяч доларів у USDT. Частина цих грошей була офіційно переказана на рахунки благодійного фонду «Дикі Шершні», проте більша частка — майже 600 тисяч доларів — зникла з публічної звітності. Кошти виводилися на біржі або надходили на анонімні адреси без пояснень.

    Додаткові питання викликає використання приватних рахунків (Monobank, PayPal, Portmone, особисті картки). Жоден із цих інструментів не внесений до Держреєстру волонтерів, а це означає, що з юридичної точки зору донати класифікуються як приватний дохід і підлягають оподаткуванню. Стерненко заявляв про сплату понад 44 млн грн податків, однак деталізованих підтверджень не надав.

    Ситуацію ускладнюють ознаки розкішного способу життя: дорогі автомобілі, оренда броньованого авто майже за 300 тисяч доларів, земля та нерухомість, оформлені на родичів і наближених осіб.

    У січні 2025 року Стерненко також опинився у центрі скандалу через ухилення від військового обліку: він проігнорував офіційну повістку ТЦК і був оголошений у розшук. Після розголосу — штраф сплачено, медкомісію пройдено, з розшуку знято. Проте цей випадок став прикладом подвійних стандартів, коли відомі особи можуть дозволити собі більше, ніж пересічні українці.

    Сукупність цих фактів формує картину, в якій благодійність і фінансова прозорість переплітаються з питаннями довіри, а волонтерство — з бізнесовими схемами. І хоча Стерненко й надалі залишається публічним обличчям підтримки армії, до нього накопичується все більше запитань.