Daypolitico

Позначка: дипломатичний скандал

  • Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    У США скасували традиційне групове фотографування міністрів закордонних справ країн G20 після того, як представники низки держав відмовилися позувати поруч із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Дипломатичний інцидент стався під час зустрічі в Атланті 30 жовтня.

    Про це повідомляють Reuters та Bloomberg. За інформацією журналістів, рішення ухвалили американські організатори після заперечень з боку європейських делегацій.

    Одним із противників спільного фотографування з російським міністром став очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Він наголосив, що через продовження російської агресії проти України відносини з Москвою не можуть вважатися нормальними.

    Німецький дипломат пояснив, що міжнародні переговори залишаються необхідними навіть за наявності серйозних суперечностей, однак учасники зустрічі повинні уникати символічних жестів, які можуть створювати хибне враження про відновлення звичайних відносин із Росією.

    За даними Reuters, проти спільного фото з Лавровим виступила приблизно третина учасників зустрічі, зокрема представники Канади та Австралії.

    Спочатку дипломати розглядали можливість зробити два окремі знімки — один за участю російського міністра, інший без нього. Проте зрештою фотографування повністю виключили з програми.

    У Державному департаменті США пояснили це прагненням уникнути зайвого конфлікту, який міг би відвернути увагу від основних питань переговорів.

    Зустріч міністрів G20 проходить на тлі розбіжностей між провідними державами щодо війни Росії проти України та подальших відносин із Москвою.

    Попри скасування фотографування, офіційні переговори відбулися. Учасники обговорюють глобальні економічні виклики, міжнародну безпеку та наслідки військових конфліктів.

     

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

    Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

    Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

    21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

    Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

    За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

    Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

    Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

    «Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

    Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

    Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

    Що стало причиною дипломатичного конфлікту

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

    Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

    Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

    Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

    У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

    В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

    Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

    Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

    Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

    За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

    Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

    Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

    Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

    Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

    У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

    Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

    Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

    Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

    Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

    Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

    Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

    МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

    На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

    У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

    МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

    Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

    Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

    Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

    У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

    Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

    Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

    Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

    Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

    Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

    Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

    Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

    Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

    Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

    Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

    Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

    Що відомо станом на 22 жовтня

    На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

    Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

    21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

    Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

    Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

    Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

  • Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.

    Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.

    За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.

    Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.

    Що відомо про можливе призупинення польської допомоги

    За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.

    Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.

    Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.

    Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.

    Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.

    Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.

    Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада

    20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

    Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.

    Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.

    Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.

    Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.

    У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.

    Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.

    Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.

    Дональд Туск різко відреагував на рішення

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.

    Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.

    За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.

    Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.

    Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.

    Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.

    Польща запровадила обмеження щодо українського депутата

    Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.

    Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.

    Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.

    Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.

    Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.

    МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради

    21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.

    У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.

    МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.

    Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.

    Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.

    Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.

    У Польщі заявили про можливий перегляд рішення

    На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.

    Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.

    Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.

    Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.

    Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.

    Чому суперечка важлива для військової співпраці

    Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.

    Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.

    Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.

    Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.

    Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.

    Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.

    Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.

    Що буде далі

    За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.

    Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.

    Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.

    Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.

  • «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна ризикує втратити одного зі своїх найсильніших міжнародних партнерів — Сполучені Штати. За словами глави держави, останні рішення Дональда Трампа викликають у нього відчуття зради, особливо після домовленостей Вашингтона з Москвою щодо російського дизельного пального. Зеленський наголосив, що Україна не може погоджуватися на рішення, які загрожують її існуванню, навіть заради збереження підтримки американської адміністрації.

    Про це президент України розповів 14 жовтня в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану у програмі Piers Morgan Uncensored. Його заяви також висвітлили Reuters та «Українська правда».

    Під час розмови журналіст прямо запитав Зеленського, чи відчуває він себе зрадженим через останні рішення Вашингтона, зокрема послаблення санкцій щодо російських енергоносіїв та ситуацію навколо енергетичного перемир’я.

    Український президент визнав, що такі почуття справді є. Водночас він наголосив: питання значно складніше за його особисті емоції, адже йдеться про виживання цілої держави.

    Особливе обурення Києва викликала домовленість Трампа з Кремлем щодо постачання російського дизельного пального.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про різку реакцію Зеленського на дизельну угоду США та Росії. Президент вважав несправедливим те, що Вашингтон пішов на поступки Москві в енергетичному питанні під час переговорів американської та української делегацій у Маямі.

    За словами Зеленського, українська сторона не була попереджена про підготовку відповідних рішень.

    В інтерв’ю Моргану президент визнав, що сприймає останні події як ознаку погіршення партнерських відносин.

    «Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера», — заявив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна не може демонструвати слабкість заради політичних домовленостей, оскільки це безпосередньо впливає на здатність країни протистояти російській агресії.

    Зеленський підкреслив, що для українців питання територій, незалежності та безпеки не може бути предметом звичайного політичного торгу.

    «Ми не продаємо свою країну. Для нас це не бізнес. Це наше життя», — заявив глава держави.

    Окремо президент висловився щодо ролі Дональда Трампа як міжнародного посередника.

    За словами Зеленського, Київ не заперечує проти того, щоб американський лідер продовжував посередницькі зусилля між Україною та Росією. Проте справжнє посередництво, на його переконання, передбачає збереження неупередженої позиції.

    Президент України також розкритикував радників Трампа, які, на його думку, підштовхують американського лідера до неправильних рішень.

    Він припустив, що окремі представники оточення президента США можуть неправильно оцінювати ситуацію та наслідки зближення Вашингтона з Москвою.

    Новий виток напруженості у відносинах двох держав відбувається на тлі суперечок щодо енергетичного перемир’я.

    13 жовтня Трамп заявив, що домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі порушуються обома сторонами.

    Уже наступної ночі Росія завдала масштабного удару по українській енергетиці, зокрема атакувала всі три основні теплоелектроцентралі Києва.

    Додатковим чинником напруженості стали обмеження роботи військових терміналів Starshield, які використовують українські підрозділи.

    В інтерв’ю Зеленський назвав рішення щодо обмеження супутникового зв’язку помилковим і попередив, що воно може призвести до людських жертв.

    Водночас незалежного підтвердження політичних мотивів рішення SpaceX наразі немає.

    Попри різку риторику, офіційно про припинення стратегічного партнерства України та США не оголошувалося. Заяви Зеленського відображають його оцінку останніх дій американської адміністрації, але не означають автоматичного розриву дипломатичних або безпекових відносин.

    Подальша співпраця Києва та Вашингтона залежатиме від переговорів щодо військової підтримки, санкційної політики, розвідувального співробітництва та можливих умов завершення війни.

    На тлі цих суперечностей Зеленський знову наголосив, що українська сторона готова до дипломатії, однак не може погоджуватися на рішення, які ставлять під загрозу незалежність і безпеку держави.

  • «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    У Південній Кореї загострився внутрішньополітичний конфлікт через дипломатичну суперечку з Україною. Представники головної опозиційної партії «Сила народу» розкритикували президента Лі Чже Мьона за рішення відкликати посла з Києва після оприлюднення інформації про передавання двох північнокорейських військовополонених. Водночас депутатка На Кьон Вон надіслала Володимиру Зеленському лист подяки за гуманітарне рішення України.

    Про це 9 жовтня повідомили південнокорейські видання SBS News та Chosun Ilbo.

    Депутатка На Кьон Вон, яка представляє опозиційну партію «Сила народу», звинуватила адміністрацію Лі Чже Мьона в неправильній дипломатичній реакції на дії України.

    На її думку, Сеул мав би подякувати Києву за передавання північнокорейських військовополонених, а не загострювати відносини через публічне розголошення цієї інформації.

    «Чи справді оприлюднення Україною інформації про передавання полонених є приводом для такого обурення та відкликання посла?» — поставила питання депутатка.

    Вона також звинуватила південнокорейський уряд у тому, що він демонструє надмірну жорсткість щодо України, але, за її оцінкою, недостатньо рішуче реагує на дії Росії та Північної Кореї.

    На Кьон Вон нагадала про поранення південнокорейських військових унаслідок вибухів мін поблизу військової демаркаційної лінії та заявила, що Сеул має зосереджуватися на реальних загрозах національній безпеці.

    Опозиція надіслала Зеленському лист подяки

    На Кьон Вон не обмежилася критикою уряду. Вона опублікувала офіційний лист до президента України Володимира Зеленського.

    У документі депутатка висловила вдячність за рішення дозволити двом військовополоненим із КНДР переїхати до Південної Кореї відповідно до їхньої волі.

    За її словами, такий крок відповідає міжнародному гуманітарному праву, принципам захисту прав людини та вимогам безпеки.

    Депутатка також наголосила, що український президент ухвалював це рішення в умовах повномасштабної війни, тому воно потребувало особливої відповідальності.

    За інформацією SBS, лист уже передали українському уряду електронними каналами. Також розглядається можливість його офіційного доставлення дипломатичним шляхом.

    Через що посварилися Україна та Південна Корея

    Причиною дипломатичної суперечки став виступ Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2026 року.

    Тоді президент України повідомив, що двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї.

    Після цієї заяви адміністрація Лі Чже Мьона висловила невдоволення розголошенням інформації, яка, за твердженням Сеула, мала залишатися конфіденційною.

    Південнокорейська сторона пояснювала свою позицію міркуваннями безпеки, зокрема можливими наслідками для самих колишніх полонених та відносин із Північною Кореєю.

    Україна, своєю чергою, заперечила існування формальної домовленості про повне нерозголошення факту передавання військових.

    Раніше «Ненька інфо» докладно висвітлювала ситуацію в матеріалі «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР.

    Після подальшого загострення конфлікту Сеул ухвалив рішення відкликати свого посла з України.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь наголосило, що дипломатичні питання необхідно вирішувати шляхом переговорів, а не емоційних реакцій.

    Скандал розділив політичні сили Південної Кореї

    Критика уряду з боку опозиції викликала відповідну реакцію керівної Демократичної партії Кореї.

    Її представники заявили, що депутатка На Кьон Вон своїм листом підриває дипломатичну позицію власного уряду.

    Речниця парламентської фракції Демократичної партії Чон Ин Су поставила під сумнів доречність подяки іноземному лідеру саме тоді, коли Сеул висловлює офіційний протест.

    За словами представників керівної партії, питання конфіденційності передавання військовополонених має значення для національної безпеки, а дії опозиції лише ускладнюють врегулювання суперечки.

    Водночас опозиційні депутати продовжують наполягати, що конфлікт із Києвом суперечить стратегічним інтересам Південної Кореї.

    Особливу увагу вони звертають на військове співробітництво між Росією та КНДР, яке створює спільні безпекові виклики для України та Корейського півострова.

    Таким чином, дипломатична суперечка між Києвом і Сеулом перетворилася на предмет внутрішньополітичного протистояння в Південній Кореї. Поки адміністрація Лі Чже Мьона наполягає на необхідності дотримання дипломатичних домовленостей, опозиція вимагає відновити конструктивну співпрацю з Україною та висловлює вдячність Зеленському.

  • «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    Між Україною та Південною Кореєю розгорілася дипломатична суперечка через публічне оголошення про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили захопили під час бойових дій у Курській області Росії. Південнокорейська сторона стверджує, що інформацію про операцію мали зберігати в таємниці, тоді як у Києві наполягають: формальної домовленості про нерозголошення не існувало. Про розбіжності між двома сторонами повідомила Financial Times. 

    Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН. Саме там він публічно повідомив, що двох полонених північнокорейських військових уже передали Південній Кореї. До цього доля солдатів обговорювалася Києвом і Сеулом протягом кількох місяців, однак конкретні деталі їхнього переміщення не оприлюднювали.

    У Південній Кореї реакція була різкою. Старший секретар президента країни Сун Кі Хон заявив про «глибоке співчуття» через те, що Україна, за версією Сеула, «односторонньо та раптово» розкрила інформацію, яку сторони нібито погодилися зберігати конфіденційною. Південнокорейська влада зажадала від Києва офіційного пояснення та вибачень. Саме така позиція викладена й у матеріалі, який став основою цієї новини.

    28 вересня конфлікт перейшов уже на дипломатичний рівень: Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна. У Сеулі заявили, що публічне розкриття інформації та подальше заперечення існування домовленості про конфіденційність можуть підірвати довіру між двома урядами.

    Українська сторона трактує ситуацію інакше. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що угоди про нерозголошення не було. Один із високопоставлених українських посадовців також сказав Financial Times, що питання передачі полонених справді детально обговорювалося під час контактів між міністрами закордонних справ, однак на рівні президентів домовленості про збереження факту передачі в таємниці досягнуто не було.

    При цьому ситуація виявилася ще складнішою після додаткових пояснень самого Сеула. Раніше адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що українська сторона до виступу Зеленського в ООН попереджала про можливу публічну згадку полонених. Водночас південнокорейська сторона стверджувала, що не знала, в якій саме формі прозвучить заява та наскільки конкретною вона буде. Про цей нюанс «Ненька інфо» писала окремо.

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Таким чином, суперечка зараз фактично стосується не самого факту контактів щодо полонених, а того, чи існувала чітка домовленість про повну секретність і що саме Україна мала право оприлюднювати. Сеул наполягає, що така домовленість була, тоді як Київ заперечує її існування в тому вигляді, про який говорить південнокорейська сторона.

    Двоє військових КНДР були захоплені українськими силами в Курській області у січні 2025 року. Вони отримали поранення, але вижили. Пізніше обоє в інтерв’ю південнокорейським медіа висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Україна та Сеул після цього почали консультації щодо їхньої подальшої долі.

    Південнокорейська сторона заявляла, що питання має вирішуватися відповідно до міжнародного права, гуманітарних принципів і насамперед із урахуванням волі самих полонених. У липні Сеул офіційно говорив саме про такий підхід.

    Після передачі солдатів до Південної Кореї вони мають пройти перевірку служб безпеки та опитування. Після цього влада вирішуватиме питання їхнього юридичного статусу та можливого включення до програми захисту і ресоціалізації північнокорейських перебіжчиків.

    Ця історія має особливу чутливість для Сеула ще й через можливі наслідки для родичів військових у Північній Кореї. Експерти, яких цитують міжнародні медіа, наголошують, що родини людей, яких режим КНДР вважає перебіжчиками або зрадниками, можуть опинятися під тиском чи репресіями. Саме тому Південна Корея традиційно дуже обережно ставиться до оприлюднення інформації про переміщення громадян КНДР.

    Є і ширший військово-політичний контекст. Північна Корея стала одним із ключових партнерів Росії у війні проти України. Пхеньян постачає Москві боєприпаси та ракети, а північнокорейські військові брали участь у бойових діях на боці РФ. Через це питання полонених виходить далеко за межі звичайної гуманітарної процедури й безпосередньо зачіпає безпеку Корейського півострова та відносини Сеула з Москвою і Пхеньяном.

    Для України Південна Корея також залишається важливим партнером. Київ неодноразово закликав Сеул розширити військову допомогу, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Водночас Південна Корея досі дотримується обережної політики щодо прямого постачання летальної зброї в зони бойових дій. «Ненька інфо» раніше детально писала про причини цієї позиції.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    Поки що немає ознак того, що нинішня суперечка призведе до розриву співпраці між Києвом і Сеулом. Обидві сторони продовжують консультації, однак тон заяв свідчить, що питання конфіденційності стало серйозним подразником у двосторонніх відносинах.

    Раніше «Ненька інфо» вже розбирала перший етап цього дипломатичного конфлікту — після заяви Зеленського в ООН та реакції південнокорейської влади.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР: чому Сеул звинуватив Київ у зриві таємних домовленостей

    Отже, головна розбіжність залишається невирішеною: Сеул наполягає, що існувала домовленість про секретність, Київ стверджує, що такої угоди не було. Водночас обидві сторони визнають, що передача військових КНДР була предметом тривалих консультацій і що їхня подальша доля мала визначатися з урахуванням міжнародного права та їхнього власного бажання.

  • ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    У Москві Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання громадянина РФ, який працював у структурі, що забезпечувала охорону британської дипломатичної місії, та нібито передавав Україні інформацію про співробітників посольства. Про це повідомило Bloomberg. Російська спецслужба стверджує, що отримані від чоловіка дані могли використовуватися для підготовки провокації або нападу на британських дипломатів, відповідальність за який планували покласти на Москву. Водночас незалежного підтвердження цієї версії немає, а оприлюднені твердження наразі фактично є версією ФСБ.

    За інформацією російської сторони, затриманий — громадянин РФ 1981 року народження. У повідомленнях західних медіа його називають 45-річним чоловіком, а російські ЗМІ вказують лише ім’я Марат, не розкриваючи повних персональних даних. Він не був британським дипломатом і, за наявною інформацією, не належав безпосередньо до штату уряду Великої Британії: чоловік працював на сторонню організацію, яка виконувала охоронні функції для дипломатичної місії. За даними The Times, йшлося, зокрема, про охорону біля резиденції британського посла в Москві Найджела Кейсі.

    ФСБ заявляє, що чоловік нібито збирав відомості про британських дипломатів: фотографії та персональні дані, адреси проживання, інформацію про автомобілі, пересування, зустрічі, а також систему охорони дипломатичних об’єктів. Російські медіа, які цитують спецслужбу, додають, що серед переданих даних могли бути графіки роботи пунктів пропуску, інформація про кількість охоронців та інші внутрішні відомості. Частина цих деталей походить виключно від російських силових структур і наразі не була незалежно підтверджена.

    Ключова частина заяви ФСБ стосується України. Російська спецслужба стверджує, що охоронець контактував з українським блогером Дмитром Карпенком, відомим також як «Апостол Дмитро», а той начебто діяв в інтересах Служби безпеки України. Карпенко справді є українським блогером та автором великої кількості інтерв’ю, зокрема з російськими військовополоненими. На власному сайті він повідомляє про сотні мільйонів переглядів своїх каналів та понад тисячу довгих відеоінтерв’ю. Водночас це саме по собі не підтверджує заяв ФСБ про його можливу роботу на українську спецслужбу.

    Найбільш резонансною є заява Москви про начебто запланований «теракт під чужим прапором». За версією ФСБ, інформація про британських дипломатів мала бути використана для підготовки нападу на посла Великої Британії Найджела Кейсі або інших представників дипмісії. Російська сторона стверджує, що після цього відповідальність планували покласти на саму Росію, щоб спровокувати пряме військове зіткнення між Москвою і Лондоном. Жодних незалежних доказів існування такого плану у відкритих джерелах наразі не оприлюднено.

    Російська спецслужба також поширила відео затримання чоловіка. Західні видання описують кадри, на яких силовики в цивільному та балаклавах валять затриманого на землю. ФСБ повідомила, що проти нього відкрито кримінальну справу про державну зраду. Російські медіа також поширюють нібито його свідчення та фрагменти листування, однак перевірити обставини отримання цих матеріалів або достовірність представленої російською стороною версії незалежно неможливо.

    Інцидент стався на тлі вже тривалого дипломатичного протистояння між Росією та Великою Британією. Москва протягом останніх років неодноразово звинувачувала британських дипломатів у шпигунстві та висилала їх із країни. У січні 2026 року Росія відкликала акредитацію ще одного працівника британського посольства, заявивши про його зв’язки зі спецслужбами. Лондон тоді категорично відкинув обвинувачення як безпідставні. У березні Москва вислала ще одного британського дипломата, якому приписувала «економічне шпигунство». Британська сторона знову назвала такі звинувачення неприйнятними та частиною кампанії тиску.

    Ще у 2025 році британське Міністерство закордонних справ офіційно заявляло про «агресивну та скоординовану кампанію переслідування» дипломатів з боку російської влади. Тоді Лондон наголошував, що звинувачення проти його співробітників фабрикуються для виправдання тиску на британську дипломатичну місію, та попереджав Москву про дзеркальні заходи у разі подальшої ескалації. Попри різке погіршення відносин після початку повномасштабної війни проти України, Велика Британія продовжує утримувати посольство в російській столиці.

    Цьогоріч британська влада навіть офіційно попереджає своїх громадян про підвищений ризик затримання в Росії. Міністерство закордонних справ Великої Британії радить взагалі не їздити до РФ, серед іншого через ризик того, що російська влада може затримувати іноземців за підозрою в діяльності, яку Москва вважає незаконною. У рекомендаціях Лондона прямо зазначається, що можливості британського уряду допомогти затриманим у РФ суттєво обмежені.

    Додаткового політичного забарвлення історії додає те, що буквально напередодні у самій Великій Британії 31-річному Джошуа Кемміджу висунули обвинувачення у сприянні російській військовій розвідці. За даними британської прокуратури, він нібито контактував із представником пов’язаної з ГРУ структури та підозрюється у підготовці диверсійної діяльності. Таким чином, протягом приблизно доби Лондон і Москва опинилися в центрі двох окремих історій із взаємними звинуваченнями у шпигунстві та диверсіях.

    Напруженість виходить далеко за межі дипломатичних скандалів. 10 вересня Reuters повідомив, що Велика Британія, Норвегія та США навесні зірвали російську підводну операцію поблизу Шпіцбергена. За даними агентства, російські спеціальні підводні апарати проводили навчання із застосуванням технологій, які можуть використовуватися проти критично важливих морських кабелів. В іншому епізоді Німеччина звинуватила Москву в причетності до загрози в аеропорту Лейпциг/Галле, після чого відбувся новий обмін дипломатичними заходами між Берліном і Москвою.

    На цьому тлі затримання охоронця британської дипмісії стає не просто черговою кримінальною справою всередині РФ, а новим епізодом різкого протистояння Москви з Лондоном. Принципово важливо, що наразі достовірно встановленим є саме факт заяви ФСБ про затримання та відкриття справи. Твердження про роботу чоловіка на СБУ, передачу інформації для терактів і намір атакувати британського посла залишаються російською версією подій. На момент підготовки матеріалу незалежного підтвердження цих звинувачень у відкритих джерелах не було, а британські та українські структури публічних доказів на користь версії ФСБ не надавали.

  • «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    Між Францією та Сполученими Штатами спалахнув публічний дипломатичний конфлікт через переобрання Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькера Тюрка. Після того як Вашингтон виступив проти продовження його повноважень, французьке представництво при ООН заявило, що США більше не можуть вважатися «маяком прав людини», а їхню позицію світ нібито більше не сприймає як авторитетну.

    Різка заява з’явилася після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка схвалила призначення Фолькера Тюрка на другий чотирирічний термін. Кандидатуру австрійського дипломата підтримали 144 держави, десять проголосували проти, ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав переконливу підтримку більшості членів організації.

    Постійне представництво Франції при ООН у Женеві після голосування опублікувало надзвичайно гостру відповідь на критику з боку Вашингтона.

    «США колись були маяком прав людини. Більше ні. Сьогодні вони стоять поруч із Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією — ізольовані. І світ їх більше не слухає», — заявили французькі дипломати.

    Подібна риторика є нетиповою для публічного спілкування між двома давніми союзниками по НАТО. Франція та США регулярно мають розбіжності щодо міжнародної політики, однак прямі заяви про те, що Вашингтон втратив статус захисника прав людини та опинився в міжнародній ізоляції, свідчать про особливо високий рівень напруження.

    Безпосереднім приводом для суперечки стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Фолькера Тюрка на ще один повний термін. Нинішні повноваження дипломата завершуються восени 2026 року, а новий мандат дозволить йому залишатися на посаді ще чотири роки.

    Вашингтон виступив проти такого рішення як із процедурних, так і з політичних причин. Американська делегація спочатку намагалася домогтися відкладення голосування. США стверджували, що питання розглядають поспіхом, без належної прозорості та широкого обговорення кандидатури.

    Американські дипломати також заявили, що система ООН із захисту прав людини нібито втрачала довіру протягом десятиліть. За їхньою оцінкою, керівництво Тюрка не змогло виправити ситуацію, а рішення продовжити його повноваження ще більше підірвало авторитет інституції.

    Представник США з питань управління та реформування ООН Джефф Бартос розкритикував як саму кандидатуру, так і спосіб її висунення. Вашингтон попередив, що після голосування може переглянути свою участь у роботі правозахисної системи ООН та її фінансування.

    Росія висунула альтернативну пропозицію — продовжити повноваження Тюрка лише до кінця 2026 року. Москва пояснювала це тим, що Антоніу Гутерреш незабаром має залишити посаду генерального секретаря, тому вибір Верховного комісара на наступні чотири роки нібито повинен здійснювати вже його наступник.

    Ця пропозиція не отримала достатньої підтримки. Генеральна Асамблея також відмовилася відкладати голосування на вимогу американської делегації. У підсумку держави-члени схвалили повний чотирирічний мандат Тюрка.

    Ізраїль також виступав проти переобрання Верховного комісара. Ізраїльська влада неодноразово звинувачувала Тюрка та загалом правозахисні структури ООН у необ’єктивному ставленні до держави, надмірній увазі до дій ізраїльської армії та недостатньому засудженні злочинів, скоєних бойовиками ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

    Тюрк, зі свого боку, критикував воєнні дії Ізраїлю у секторі Гази, говорив про масові жертви серед цивільного населення та закликав забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права. Через це його кандидатура стала одним із найбільш суперечливих кадрових питань в ООН.

    Водночас Верховний комісар послідовно засуджував російське повномасштабне вторгнення в Україну. Його офіс документував загибель цивільних, удари по житлових будинках, катування, незаконні затримання, депортації та атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

    У лютому 2026 року Тюрк окремо заявляв, що російські удари по енергетичних об’єктах позбавляють українців тепла, води та електроенергії в умовах важкої зими. Він наголошував, що подібні атаки завдають безпосередньої шкоди цивільному населенню та можуть порушувати норми міжнародного права.

    Саме критика дій одразу кількох впливових держав зробила Тюрка одночасно популярним серед частини країн і вкрай незручним для інших. Його прихильники стверджують, що Верховний комісар з прав людини повинен публічно реагувати на порушення незалежно від того, яка держава їх скоює.

    Критики ж звинувачують посадовця у вибірковості. Організація UN Watch заявляла, що Тюрк недостатньо жорстко реагує на порушення у Китаї, КНДР, Кубі, Алжирі, Катарі та низці інших держав. Її виконавчий директор Гілель Ноєр вважає, що Верховний комісар іноді керується політичними міркуваннями та уникає конфронтації з окремими впливовими режимами.

    Водночас підтримка Тюрка в Генеральній Асамблеї виявилася значною. Його переобрання підтримали країни Європейського Союзу, багато держав Африки та Латинської Америки, а також Китай. Прихильники дипломата наголошували на його професійному досвіді, незалежності та готовності порушувати незручні для урядів питання.

    Фолькер Тюрк є австрійським юристом і дипломатом, який протягом десятиліть працює у структурах ООН. До призначення Верховним комісаром він обіймав керівні посади в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців, працював у гарячих точках та був заступником генерального секретаря з питань політики.

    Посаду Верховного комісара ООН з прав людини створили у 1993 році. Тюрк може стати першим її очільником, який відпрацює два повні чотирирічні терміни. Це додало голосуванню символічного значення та посилило дискусію про те, наскільки незалежним має бути головний правозахисний посадовець ООН.

    Окремим джерелом конфлікту між Тюрком і Вашингтоном стала внутрішня політика США. Верховний комісар раніше висловлював занепокоєння через зміни у ставленні американської влади до мігрантів, боротьби з дискримінацією, гендерної рівності, незалежності медіа та міжнародних правозахисних інституцій.

    Він говорив про «фундаментальний зсув» у Сполучених Штатах і попереджав, що згортання програм рівності та тиск на державні й медійні інституції можуть мати глобальні наслідки. Тюрк також критикував зменшення американського фінансування правозахисних і гуманітарних організацій.

    Саме на цьому тлі голосування переросло у значно ширшу суперечку про роль США у світовій правозахисній системі. Французька заява фактично поставила під сумнів моральне лідерство Вашингтона, яке протягом десятиліть було одним із центральних елементів американської зовнішньої політики.

    Водночас твердження Парижа про повну ізоляцію США є політичною оцінкою, а не нейтральним висновком. Проти Тюрка проголосували десять держав, тоді як ще 13 утрималися. Крім того, частина критики стосувалася не лише його діяльності, а й непрозорої процедури висунення кандидатури Гутеррешем.

    Попри це, результат голосування став очевидною дипломатичною поразкою Вашингтона: 144 держави відхилили його заперечення та підтримали продовження повноважень Верховного комісара.

    Публічна перепалка також продемонструвала поглиблення розбіжностей усередині західного табору. Франція наполягає на збереженні сильної багатосторонньої правозахисної системи, тоді як США дедалі жорсткіше критикують міжнародні інституції, звинувачуючи їх у політичній упередженості та неефективності.

    Поки що невідомо, чи матиме конфлікт практичні наслідки для американського фінансування структур ООН. Однак заява Франції вже стала одним із найбільш різких публічних випадів європейського союзника проти Вашингтона за останній час.

    Фолькер Тюрк, попри спротив США, Росії та Ізраїлю, залишиться на чолі правозахисного офісу ООН ще на чотири роки. А голосування, яке мало бути кадровим рішенням, перетворилося на показовий спір про те, хто сьогодні має право претендувати на роль світового захисника прав людини.

  • “Ворог бандерства, але не України”: посадовець Навроцького відповів на звинувачення “Миротворця”

    “Ворог бандерства, але не України”: посадовець Навроцького відповів на звинувачення “Миротворця”

    Керівник канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького Збіґнєв Богуцький відреагував на внесення його до бази українського сайту “Миротворець”. Польський посадовець заявив, що не вважає себе ворогом України, наголосив на підтримці українців у боротьбі проти російської агресії, однак водночас підтвердив, що й надалі жорстко оцінюватиме діяльність ОУН-УПА та виступатиме проти, як він висловився, “бандерства” й “історичної брехні”. Про свою позицію Богуцький написав у Facebook 7 липня після появи його сторінки на “Миротворці”.

    Причиною внесення польського чиновника до бази стали його попередні висловлювання щодо західних областей України. За даними українських медіа, на “Миротворці” Богуцького назвали “антиукраїнським пропагандистом” через заяви, які адміністрація ресурсу розцінила як посягання на суверенітет України та маніпулювання історичними фактами з метою розпалювання ворожнечі між українцями й поляками. Зокрема, йому закинули використання терміна “Східна Малопольща” щодо територій сучасної Західної України — формулювання, яке в Польщі вживалося у міжвоєнний період щодо частини українських земель.

    Після появи інформації про внесення до бази Богуцький заявив, що завжди підтримував Україну в боротьбі проти Росії. За його словами, він не лише публічно виступав на підтримку українців, а й особисто долучався до допомоги після початку повномасштабного вторгнення. Польський посадовець наголосив, що координував масштабну підтримку українських біженців, а менш ніж за два місяці після 24 лютого 2022 року їздив до України з гуманітарним вантажем.

    Водночас Богуцький провів чітку межу між підтримкою України сьогодні та своїм ставленням до історичних питань. Він заявив, що не є ворогом України, але вважає себе “ворогом бандерства, історичних брехень та спроб замовчувати жертв українського шовінізму, що лежать у масових могилах”. Також він підкреслив, що є ворогом путінської Росії, але вважає, що частині українського суспільства потрібно “поглянути правді в очі” щодо історії та сучасних подій.

    Ця заява вкотре показала, наскільки чутливою залишається історична тема у відносинах Києва та Варшави. Попри те, що Польща від початку повномасштабної війни стала одним із ключових союзників України, питання Волинської трагедії, оцінки діяльності ОУН-УПА, ексгумацій і політики пам’яті регулярно стають джерелом напруги між країнами. Особливо гостро ці теми звучать у польському політичному середовищі, де правоконсервативні сили традиційно вимагають від України чіткіших кроків щодо вшанування польських жертв.

    Ситуація навколо Богуцького наклалася на ширший політичний контекст. Кароль Навроцький, з яким пов’язаний чиновник, неодноразово робив акцент на історичній політиці та польській пам’яті про Волинь. Українські медіа раніше писали, що Навроцький і представники його команди вже потрапляли у скандали через висловлювання щодо українських територій та історичних питань.

    Окреме обурення в Україні викликало саме використання формулювання “Східна Малопольща”. Для українського суспільства такий термін звучить не як нейтральна історична назва, а як політично небезпечний натяк на старі територіальні претензії. Саме тому “Миротворець” і частина українських коментаторів розцінили слова Богуцького як спробу підважити територіальну цілісність України. Польські ж праві політики часто пояснюють використання подібних формулювань історичною традицією та пам’яттю про польське населення, яке жило на цих землях до Другої світової війни.

    Водночас офіційна Варшава після початку повномасштабного вторгнення неодноразово підтверджувала підтримку територіальної цілісності України. Польща прийняла мільйони українських біженців, передавала військову техніку, підтримувала санкції проти Росії та виступала за посилення допомоги Києву. Сам Богуцький у своїй реакції також намагався наголосити саме на цьому: підтримка українців у війні проти Росії, за його словами, не означає відмови від польської історичної позиції щодо ОУН-УПА.

    “Миротворець” є українським ресурсом, який публікує дані осіб, яких його адміністрація вважає причетними до дій проти національної безпеки України. У різні роки база неодноразово викликала міжнародні суперечки, зокрема через внесення до неї іноземних політиків, журналістів, діячів культури та громадських осіб. У випадку з Богуцьким сайт вказав на його публічні заяви щодо українських територій та історії як на підставу для внесення.

    Наразі немає ознак, що скандал уже переріс у повноцінну дипломатичну кризу між Україною та Польщею. Однак він може посилити напругу у політичному діалозі, особливо на тлі того, що історична тематика дедалі частіше використовується польськими політиками у внутрішній боротьбі. Для України ж ситуація є особливо чутливою, адже на тлі війни з Росією Київ зацікавлений у збереженні максимально тісного партнерства з Варшавою, але водночас не може ігнорувати заяви, які стосуються суверенітету та територіальної цілісності держави.

    У підсумку реакція Богуцького стала спробою одночасно відмежуватися від звинувачень в антиукраїнській позиції та підтвердити жорсткий історичний курс, характерний для частини польського політикуму. Він заявив про підтримку України у війні проти Росії, але дав зрозуміти, що не змінить оцінок щодо ОУН-УПА. Саме ця подвійність — військово-політична підтримка України сьогодні та гострі історичні суперечки про минуле — і залишається одним із найскладніших вузлів у відносинах Києва та Варшави.