Закарпатська обласна прокуратура повідомила про викриття масштабної корупційної схеми у дорожній галузі. З грудня 2020 по грудень 2021 року колишній директор підрядного підприємства та головний інженер Служби автомобільних доріг області організували завищення вартості ремонтних робіт на трасі Р-21 Долина – Хуст.
За даними слідства, директор підрядної організації подавав замовнику підроблені акти та довідки з дубльованими даними про використання щебенево-піщаної суміші та асфальтобетону. Це дозволило незаконно збільшувати обсяги робіт і завищувати їхню вартість. Загалом чиновник передав понад 25 документів із неправдивою інформацією.
Провідний інженер Служби автодоріг, відповідальний за технічний нагляд, підписував ці папери, внаслідок чого держава втратила майже 37,8 млн грн.
Колишньому директору інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою та службове підроблення. Його спільнику — службову недбалість, яка призвела до тяжких наслідків.
Наразі вирішується питання обрання запобіжного заходу обом підозрюваним.
Керівник державного підприємства «Ліси України» Юрій Болоховець знову на свободі. За даними джерел, 9 вересня 2025 року за нього внесли заставу у розмірі 9,1 млн грн. Це стало можливим після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави одразу у десять разів.
Наприкінці липня суд ухвалив рішення взяти Болоховця під варту у справі про незаконне збагачення. Тоді визначили можливість внесення застави у розмірі 91 млн грн. Однак наприкінці минулого тижня ВАКС суттєво знизив її суму — до 9,1 млн грн, чим фактично відкрив шлях для звільнення посадовця з-під варти.
Юрій Болоховець народився у 1982 році в селі Івангород Ічнянського району Чернігівської області. У 2005 році закінчив Національний аграрний університет, здобувши спеціальність інженера лісового господарства.
Працював у структурах Мінекології, директором кількох лісгоспів на Чернігівщині, зокрема «Прилуцького» та «Ніжинського». У 2020 році очолив обласне управління лісового та мисливського господарства, а вже наступного року став головою Держлісагентства.
У 2023 році Болоховця призначили директором новоствореного ДП «Ліси України», яке зосередило в собі управління державними лісовими підприємствами.
Згідно з деклараціями, у 2016–2022 роках зарплата Болоховця коливалася від 15,5 тис. до 39,6 тис. грн на місяць. Уже на посаді директора «Лісів України» у 2023 році він отримував 127 931 грн щомісячно.
Наразі Болоховець може повернутися до виконання службових обов’язків, хоча кримінальне провадження проти нього триває. Підозри у незаконному збагаченні залишаються чинними, а подальші рішення у справі ухвалюватиме суд.
Колишнього керівника київського комунального підприємства з надання ритуальних послуг судитимуть за масштабне розкрадання бюджетних коштів. За даними Нацполіції, з 2020 по 2023 рік він разом із двома спільницями створив схему з фіктивним працевлаштуванням і заволодів понад 21 мільйоном гривень.
За версією слідства, директор влаштував на роботу 23 фіктивних працівників – так званих “прибиральників кладовищ”, які фактично не з’являлися на об’єктах. Водночас зарплата за них регулярно нараховувалася та надходила на банківські картки, контрольовані підозрюваними.
Ключову роль у схемі також відіграли начальниця відділу кадрів, яка підписувала фальшиві табелі обліку робочого часу, і ще одна співучасниця – колишня співробітниця підприємства, яка займалася зняттям готівки з рахунків.
За три роки злочинна група змогла привласнити 21 мільйон гривень із бюджету комунального підприємства. В ході слідства правоохоронці провели низку обшуків і слідчих дій, внаслідок яких вдалося повернути державі майже 16 мільйонів.
Наразі обвинувальний акт проти всіх трьох фігурантів направлено до суду. Їм закидають організацію корупційної схеми з використанням службового становища, підроблення документів і привласнення майна в особливо великих розмірах.
Справу розглядатимуть за місцем скоєння злочину. Якщо провину обвинувачених буде доведено, їм загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.
Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки декларацій керівників двох ключових комунальних підприємств Харкова — КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківзеленбуд». Результати перевірок виявили масштабне приховування майна, доходів та інших активів, загальна сума яких перевищує 14 млн грн.
Як повідомляє НАЗК, директор КП «Харківзеленбуд» у деклараціях за 2022 та 2023 роки не вказав кілька об’єктів нерухомості, зокрема садовий будинок площею майже 90 кв.м, дві земельні ділянки, а також нерухомість за кордоном, де фактично проживали його дружина та діти. Окрім цього, посадовець не задекларував транспортні засоби, якими користувалися він і його дружина, дохід дружини від продажу автомобіля та готівкові заощадження. Лише за 2023 рік сума недостовірних даних у декларації перевищила 8,8 млн грн.
Генеральний директор КП «Харківські теплові мережі» у декларації за 2021 рік не зазначив наявність сонячних електростанцій, що належать йому та дружині, а також приховав доходи, отримані від їх експлуатації. До того ж він вказав недостовірні дані щодо доходу від оренди нерухомості та вартості автомобіля “Mercedes-Benz V 250”, який належить дружині. Загальна сума прихованих активів становить понад 1,44 млн грн.
У діях обох посадовців НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України — «Декларування недостовірної інформації». У зв’язку з цим Головне управління Національної поліції в Харківській області розпочало відповідні кримінальні провадження.
Директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький задекларував у 2024 році 418 тисяч євро та 361 тисячу доларів США готівкою. Майже аналогічні суми вказала його дружина — 438 тисяч євро та 350 тисяч доларів. Про це повідомляє міжнародне детективне агентство ABSOLUTION.
У декларації Новицького зазначено, що його річна зарплата становила понад 700 тисяч гривень, а дружина, заробивши понад 2,5 мільйона гривень, ще й зберігає кошти в банках Угорщини, Іспанії та Італії.
У 2023 році, коли Новицького призначили на посаду, він уже володів усіма цими активами. До цього працював менеджером ЗЕД у компанії “Тіко Холдинг” та виконавчим директором “Тамако-Інвест”.
Його дружина володіє корпоративними правами у кількох бізнес-структурах:
ТОВ “Шумляче” (50%)
ТОВ “Атлант Сіті” (100%)
ТОВ “Автоливмаш” (50%)
MARI INVEST DEVELOPMENT (100%, Угорщина)
Журналісти виявили, що вона зареєстрована за тією ж адресою, що і Світлана Новохацька, віцепрезидентка “Київміськбуду”. На підставі цього джерела припускають родинний зв’язок — Марія Новицька може бути донькою Новохацької.
Ще один цікавий зв’язок — співмешканець Світлани Новохацької, Ігор Петрішак, працює в Рахунковій палаті. Саме цей орган має повноваження перевіряти використання бюджетних коштів, зокрема й програм Центру зайнятості, яким керує Новицький.
Родина з мільйонними кешовими заощадженнями, доступом до бюджетних потоків і впливовими зв’язками у сфері будівництва — класичний приклад української владної мережі. І поки без пояснень, звідки взялися валізи валюти.
Директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький, який очолює установу, що опікується людьми, які втратили роботу, виявився одним із найбагатших чиновників у столиці.
Згідно з його декларацією, він разом із дружиною зберігає у готівці майже 1 млн доларів і євро, попри скромну офіційну зарплату.
Фінанси чиновника: офіційні доходи та незрозуміле багатство
Згідно з декларацією за минулий рік: Зарплата Дмитра Новицького – трохи більше 500 тис. грн на рік. Його дружина заробила близько 2 млн грн.
А тепер найцікавіше – готівкові активи родини Новицьких: 418,5 тис. євро та 360 тис. доларів – у самого чиновника. 448,7 тис. євро та 377 тис. доларів – у його дружини.
Разом це понад 1 млн євро і доларів готівкою, що явно не відповідає офіційним доходам сім’ї.
Біографія: від менеджера до мільйонера
Біографія Новицького викликає не менше запитань, ніж його фінансовий стан.
Освіта ▪️ 2011 рік – закінчив Академію праці і соціальних відносин Федерації профспілок України за спеціальністю «фінанси». ▪️ 2023 рік – отримав диплом у КНУ ім. Шевченка за спеціальністю «менеджмент».
Кар’єра ▪️ 2010 – менеджер у ТОВ «Тіко Холдинг». ▪️ 2015–2021 – менеджер ЗЕД у ТОВ «Тамако-Інвест». ▪️ 2021–2023 – виконавчий директор «Тамако-Інвест». ▪️ 2023 – радник директора Державного центру зайнятості. ▪️ З червня 2023 – директор Київського міського центру зайнятості.
Питання без відповіді
Звідки в керівника держустанови, яка має допомагати безробітним, такі статки? Як Новицький, маючи річну зарплату в пів мільйона гривень, разом із дружиною накопичив мільйони у валюті?
Ця історія – ще один показовий приклад того, як держслужбовці в Україні примудряються жити на зовсім інший рівень, ніж дозволяють офіційні доходи. Чи буде реакція відповідних органів – питання часу.
Комунальне підприємство “Спецжитлофонд”, яке відіграє ключову роль у розподілі бюджетних коштів у будівельній сфері Києва, знову опинилося у центрі корупційного скандалу. Директор підприємства Володимир Шарій, якого пов’язують із фінансовими потоками, що можуть сприяти збереженню впливу колишнього депутата Київради Дениса Комарницького, досі керує КП, попри численні підозри у зловживаннях.
Про це повідомляє детективне бюро Absolution.
Збільшення фінансування та можливі зловживання
У грудні 2024 року Київська міська рада ухвалила рішення про збільшення статутного капіталу КП “Спецжитлофонд” на рекордні 3 мільярди гривень. Ці кошти мали б бути спрямовані на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, військових та ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій. Проте минулий досвід діяльності підприємства викликає чимало сумнівів щодо прозорості їхнього використання.
Розслідування та підозри
“Спецжитлофонд” неодноразово опинявся в центрі корупційних скандалів. У липні 2022 року поліція завершила розслідування кримінального провадження за фактом розтрати бюджетних коштів у розмірі 761,5 тис. гривень під час будівництва дитячого садка №536 на вулиці Бахмацькій у Новобіличах (Святошинський район). Загалом, за період 2017-2018 років підприємство допустило фінансових порушень на суму 240,47 млн гривень, а у 2020-2021 роках – ще 70,4 млн гривень.
Новий скандал із земельними махінаціями
У лютому 2025 року вибухнув черговий скандал, пов’язаний із земельною корупцією у Києві. Внаслідок розслідування було звільнено заступника директора КП “Спецжитлофонд” Юрія Леонова через підозри у незаконному заволодінні земельними ділянками в столиці. Це лише підтвердило підозри про масштабні зловживання у діяльності підприємства.
Чому це важливо?
З огляду на численні порушення та кримінальні справи, питання ефективності управління бюджетними коштами у “Спецжитлофонді” стає критичним для столиці. У той час як міська влада спрямовує мільярди гривень на його фінансування, залишається відкритим питання – чи дійсно ці кошти використовуються за призначенням, чи ж продовжують осідати у кишенях корупціонерів?
Враховуючи останні події, громадськість та антикорупційні органи мають посилити контроль за діяльністю “Спецжитлофонду” та домогтися прозорого використання бюджетних коштів. Чи будуть зроблені висновки після чергового скандалу – покаже час.
У період війни в Україні, коли економіка зазнала значних втрат і багато підприємств змушені були скорочувати витрати, директори аеропортів в країні продовжують отримувати значні зарплати. Відповідно, даним, що стали доступними через декларації посадовців, виявляють суми заробітних плат керівників українських аеропортів за 2022-2023 роки.
Найбільшу зарплату мав очільник «Борисполя» Олексій Дубревський – за 2023 рік він задекларував 3 млн 788 тисяч гривень зарплати.
Сам Дубревський раніше заявляв, що аеропорт хоч і закритий, але продовжує забезпечувати технічну готовність своїх інфраструктурних об’єктів і виробничих технологічних систем.
На другому місці за рівнем зарплати опинився виконувач обов’язків директора аеропорту в Запоріжжі Олександр Коняхін: у 2022 році отримав 1 млн 64,2 тисячі гривень зарплати, а у 2023-му – 1 млн 73,4 тисячі грн.
На третьому місці – директор Львівського аеропорту Тетяна Романовська. У 2022 і 2023 роках вона заробила 906 тисяч і 872,8 тисячі гривень відповідно.
Також за останні два роки зарплату отримував і директор Донецького аеропорту Владислав Близнюк. Летовище було зруйноване ще 10 років тому внаслідок активних бойових дій під час АТО, а нині воно зареєстроване у Слов’янську.
У 2022 і 2023 роках Близнюк отримав 119,3 тисячі та 309,2 тисяч гривень.
У Львівській області розгорнувся скандал, пов’язаний із насильством над дітьми в навчально-реабілітаційному центрі, де директор закладу підозрюється у скоєнні жорстоких дій. Про це повідомив український омбудсмен Дмитро Лубінець, підкресливши серйозність ситуації.
«Мною були отримані відомості про можливе здійснення фізичного, психологічного та сексуального насильства щодо дітей директором навчально-реабілітаційного закладу Львівської області», – написав він.
У закладі перебувають сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, та діти з особливими освітніми потребами.
Омбудсмен повідомив, що зафіксовано свідчення дітей про те, що директор закладу здійснював дії сексуального характеру щодо дівчат-виховательок закладу, публічно принижував, а також погрожував побиттям і поміщенням до психлікарні за «погану поведінку» або порушення розпорядку дня.
Також він зазначив, що впродовж року діти та інші особи зверталися із заявами до Нацполіції, місцевої служби у справах дітей та департаменту освіти, однак не отримали жодного реагування.
«Ми викликали представників Національної поліції України та прокуратури на місце і змусили в нашій присутності почати документувати факти порушення», – написав Лубінець.
Усі діти, які давали свідчення, були переміщені із закладу і перебувають у безпеці.
Проблема неефективного використання бюджетних коштів у державних підприємствах залишається актуальною в Україні. Яскравим прикладом є ситуація з аеропортами “Донецьк”, “Миколаїв” і “Запоріжжя”, які не функціонують протягом тривалого часу. Проте, керівники цих аеропортів продовжують отримувати заробітну плату.
Мільйонна зарплата директора аеропорту “Запоріжжя”
Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.
В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.
Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.
“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.
Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.
Аеропорт у Миколаєві не працює третій рік, але зарплата директора не постраждала
Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.
В.о. генерального директора комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” отримав за минулий рік зарплату у понад 600 тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Берко Володимир Михайлович.
Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.
Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.
Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.
В окупованому Донецьку аеропорт не працює 10(!) років, але Україна платить зарплату директору
Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.
В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.
З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.
До речі, Донецький міжнародний аеропорт не працює з весни 2014 року. Того ж року звідти востаннє вилітав пасажирський літак та сідав на посадку. Після приходу окупантів він перетворився на руїни.
Нагадаємо, генеральний директор міжнародного аеропорту “Бориспіль” (не працює з 2022 року) Олексій Дубревський у 2023 році задекларував заробітну плату в розмірі 3,79 млн гривень. Це менше, ніж у 2022 році, коли він задекларував 4,06 млн гривень.
